Рішення

від 13.02.2024 по справі 905/1449/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2024 Справа №905/1449/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., за участі секретаря судового засідання Ісмаілової М.Я., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, м.Дніпро

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас", с.Мирна Долина, Краматорський район, Донецька область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганська та В/ч НОМЕР_1

про стягнення 289867,03грн.

Представники:

від позивача (в режимі відеоконференції): адвокат Рожкова Л.О.

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 284457,13грн. за період лютий - серпень 2023 року, 3% річних у розмірі 3210,85грн., інфляційних витрат у розмірі 2199,05грн., всього - 289867,03грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №2501 від 01.07.2019, укладеного між сторонами з огляду на приєднання ТОВ "Донбас" до умов відповідного публічного договору, щодо оплати рахунків, отриманих від постачальника, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у період лютий - серпень 2023 року електричну енергію у розмірі 284457,13грн., що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та процентів річних.

Ухвалою від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

11.12.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли: клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 18.12.2023 задоволено клопотання відповідача про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійний вимог на предмет спору. Задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи визначено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.01.2024.

Ухвалою від 16.01.2024 закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 13.02.2024.

09.02.2024 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення третьої особи Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганська по суті позовних вимог.

З метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, своєчасного розгляду справи, враховуючи, що письмові пояснення подані до початку розгляду справи по суті, надані письмові пояснення прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Інша третя особа пояснень по суті позовних вимог не надала.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесувальних дій.

Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Згідно з п.3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

01.07.2019 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як постачальником, та ТОВ «Донбас», як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу шляхом приєднання споживача до умов договору (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі споживачу) постачальником електричної енергії (далі постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Згідно з пунктом 5.4. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. У випадках застосування до споживача погодинних (диференційованих) цін на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних погодинних (диференційованих) цін.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5. договору).

У пункті 5.6. договору визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок з спеціальним режимом використання постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, пошовий переказ, внесення готівка через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством, спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазнається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з пунктом 6.2. договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань (пункт 13.1. договору).

Відповідно до розділу 4 Додатку 2 до договору (далі Комерційна пропозиція «Індивідуальна комерційна пропозиція «Періодична») розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів:

-за період до початку дії нового ринку електричної енергії на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника;

-за період з дати початку дії нового ринку електричної енергії на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату та на сайті постачальника (пункт 4.1.).

Згідно з пунктом 5.1. Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступним етапами:

- 100% вартості прогнозованих (завлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

-остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

За умовами пункту 6.1. Комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується в сервісі «Особистий кабінет» з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у день подання споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особистй кабінет».

У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел.листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач).

Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день надання звіту (пункт 6.2. Комерційної пропозиції).

Згідно з пунктом 11.1. Комерційної пропозиції, договір для споживачів, у яких є чинний з постачальником договір про постачання електричної енергії споживачу, постачання електричної енергії на умовах даної комерційної пропозиції здійснюється з 01 липня 2019 року. Для інших споживачів, що приєднуються до договору на умовах цієї Комерційної пропозиції, договір набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання в якій буде вказано про вибір споживачем цієї Комерційної пропозиції, якщо постачальником не буде відмовлено в укладанні договору у порядку, встановленому п.3.2.11 ПРРЕЕ. В разі не оплати рахунку, передбаченого п.6.1. цієї Комерційної пропозиції, до початку відповідного розрахункового періоду, вказаного в рахунку, договір вважається не укладеним (таким, що не відбувся).

Договір на умовах даної Комерційної пропозиції укладається на строк один календарний місяць та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в звязку з порушенням споживачем умов п.5.1. цієї Комерційної пропозиції (пункт 11.2. Комерційної пропозиції).

Доказів подання заяв про припинення дії договору сторонами не надано, а отже він є діючим і враховується судом під час розгляду справи.

На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період лютийсерпень 2023 року на загальну суму 284457,13грн., на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий-серпень 2023 року та сформовані рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:

за лютий 2023 року від 01.03.2023 на суму 58631,63грн. (кінцева дата сплати 09.03.2023, разом до сплати на 01.03.2023 - 58631,58грн.);

за березень 2023 року від 05.04.2023 на суму 100897,40грн. (кінцева дата сплати 12.04.2023, разом до сплати на 05.04.2023 - 100897,40грн.);

за травень 2023 року від 05.06.2023 на суму 63472,75грн., до якого включена заборгованість за квітень 2023 року з урахуванням коригування станом на 30.04.2023 (кінцева дата сплати 12.06.2023, разом до сплати на 05.06.2023 63472,75грн.);

за червень 2023 року від 03.07.2023 на суму 19305,92грн. (кінцева дата сплати 10.07.2023, разом до сплати на 03.07.2023 19305,92грн.);

за липень 2023 року від 01.08.2023 на суму 18234,50грн. (кінцева дата сплати 08.08.2023, разом до сплати на 01.08.2023 18234,50грн.);

за серпень 2023 року від 02.09.2023 на суму 23914,93грн. (кінцева дата сплати 08.09.2023, разом до сплати на 02.09.2023 23914,93грн.

Акти та рахунки підписано кваліфікованими електронними підписами представників позивача та відповідача.

Відповідач у порушення умов договору та Комерційної пропозиції до нього своїх зобов`язань по своєчасній оплаті фактично отриманої та спожитої електричної енергії не виконав.

Як зазначає позивач, претензією №24/5471 від 22.06.2023 постачальник звертався до споживача з вимогою про сплату боргу, однак споживачем борг не сплачений.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з ТОВ «Донбас» заборгованості в сумі 284457,13грн. Крім того позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 3210,85грн., інфляційні втрати у розмірі 2199,05грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, всилу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 01.01.2019 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 1, 3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

На виконання умов договору позивачем сформовано рахунки за спожиту електроенергію за період лютийсерпень 2023 року на загальну суму 284457,13грн. з зазначенням кінцевої дати сплати, визначеної відповідно до умов договору.

Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Згідно з пунктом 5.1. Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

- 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

-остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Рахунки за спожиту електроенергію та акти приймання-передавання товарної продукції підписано електронними цифровими підписами представників постачальника та споживача.

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз`яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв`язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.

Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.

Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу становить 284457,13грн.

Проте відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, щодо наявності заборгованості в сумі 284457,13грн., як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності прострочення сплати боргу у вказаному розмірі перед позивачем. Таким чином, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг за лютий-серпень 2023 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задовленню у повному обсязі.

Як зазначалося вище, окрім суми основного боргу, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3210,85грн., інфляційні втрати у розмірі 2199,05грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком ціни позову, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 3210,85грн. за прострочення оплати, виставлених рахунків на оплату спожитої електричної енергії за лютий-серпень 2023 року.

Розрахунок 3% річних проведено:

1) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за лютий 2023 року на суму 58631,63грн. за період з 10.03.2023 по 30.09.2023;

2) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за березень 2023 року на суму боргу 100897,40грн. за період з 15.04.2023 по 30.09.2023;

3) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за травень 2023 року, до якого включено барг за квітень, на суму боргу 63472,75грн. за період з 14.06.2023 по 30.09.2023;

4) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за червень 2023 року на суму боргу 19305,92грн. за період з 11.07.2023 по 30.09.2023;

5) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за липень 2023 року на суму боргу 18234,50грн. за період з 09.08.2023 по 30.09.2023;

6) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за серпень 2023 року на суму боргу 23914,93грн. за період з 09.09.2023 по 30.09.2023.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем правильно визначені періоди нарахувань по кожному рахунку окремо та наданий розрахунок є арифметично вірним.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 3210,85грн.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком ціни позову, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційни втрати в загальній сумі 2199,05грн. за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за лютий 2023 року на суму 58631,63грн. за період 01.04.2023 30.06.2023 та за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за березень 2023 року на суму 100897,40грн. за період 01.04.2023 30.06.2023.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що загальний розмір інфляційних втрат становить 2403,48грн.

Враховуючи, що згідно з частиною 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування у заявленій позивачем сумі 2199,05грн.

Таким чином позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню повністю в заявленій позивачем сумі 2199,05грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 284457,13грн. за період лютий - серпень 2023 року, 3% річних у розмірі 3210,85грн., інфляційних витрат у розмірі 2199,05грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнісю «Донбас» (84051, Донецька область, Краматорський район, с.Мирна Долина, вулиця Шкільна, будинок 1; ЄДРПОУ 32844944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок 7; код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість за спожиту електроенергію за період лютий-серпень 2023 року у розмірі 284457,13грн. 3% річних у розмірі 3210,85грн., інфляційні втрати у розмірі 2199,05грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 3478,41грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 13.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.02.2024.

Суддя М.О. Лейба