Рішення

від 08.02.2024 по справі 906/1/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Осадча А.В. - адвокат, ордер серії АІ №1487706 від 01.12.2023;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ"

про стягнення 273345,66 грн.

Процесуальні дії по справі.

Іноземне підприємство "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" 273345,66 грн., з яких 135117,55 грн. боргу, 101917,94 грн. пені, 6998,59 грн. 3% річних, 29311,58 грн. інфляційних.

Ухвалою від 08.01.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 08.02.2024.

В судовому засіданні 08.02.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.11.2021 між сторонами було укладено договір поставки №2210254701, на виконання умов якого позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 195117,55 грн.

Відповідач обов`язок з оплати поставленого товару виконав частково, сплативши лише 60000,00 грн., внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 135117,55 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача 6998,59 грн. 3% річних та 29311,58 грн. інфляційних, а також на підставі п.8.1 договору нарахував 101917,94 грн. пені.

Представник позивача у засіданні суду 08.02.2024 підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

31.01.2024 на адресу суду, з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулась копія ухвали від 08.01.2024, яка направлялася відповідачу.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу за його адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист прав та інтересів відповідача.

Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.

Згідно з ч.1ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.9ст.165 ГПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, Господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5ст.13 ГПК України, було створено сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихГПК України.

За вказаних обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правомна подання відзиву у строк, встановленийст.165 ГПК України,зважаючи, що він був повідомленийпро час та місце розгляду справи,а також беручи до уваги, що явка відповідача в судове засідання невизнавалась обов`язковою, суд на підставіч.9ст.165 ГПК Українивирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.11.2021 між Іноземним підприємством "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (постачальник, позивач) та філією №11 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" (покупець) був укладений договір поставки №2210254701 (а.с.29-30).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник зобов`язується передавати у власність покупцеві, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором та додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, підписаній сторонами, і яка є невід`ємною частиною цього договору.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару (п.2.3 договору).

Асортимент товару, що постачається, зазначається у відповідній специфікації до договору та може бути змінений постачальником в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення, після чого сторони підписують нову специфікацію (п.3.1 договору).

Товар за даним договором поставляється окремими партіями (п.3.2 договору).

Ціна товару вказується у специфікації. Загальна сума даного договору складає сумарну вартість партій товару, поставлених постачальником за цим договором, зазначену у видаткових накладних на кожну партію товару (п.4.1 договору).

За умовами п.4.2 усі розрахунки за цим договором здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата партії поставленого товару провадиться на підставі видаткової накладної, підписаної сторонами (або рахунку, якщо в Розділі 11 обрана "Передоплата" в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника чи готівкою у відповідності з лімітом та порядком, які встановлено чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.1 договору у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Пунктом 11.2 договору визначено строк оплати за поставлений товар (категорія "алкогольні напої") - 28 календарних днів з дати поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив філії №11 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" товар на загальну суму 195117,55 грн., що підтверджується видатковими накладними №2208544800 від 19.01.2022 на суму 70985,23 грн., №2208582856 від 17.02.2022 на суму 104809,54 грн., №2208675381 від 12.08.2022 на суму 19322,78 грн. та відповідними товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв (а.с.10-18), який був оплачений частково на суму 60000,00 грн.: 21.02.2022 - 30000,00 грн., 11.08.2022 - 30000,00 грн., у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 135117,55 грн.

09.11.2023 позивач надіслав філії №11 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" претензію №23/27 щодо сплати заборгованості, яка не була вручена у зв`язку з відсутністю за юридичною адресою (а.с.21, 25).

Враховуючи те, що можливість подання позову до відокремленого підрозділу юридичної особи чинним процесуальним законом не передбачена, оскільки філія не є юридичною особою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" у розмірі 273345,66 грн., з яких 135117,55 грн. боргу, 101917,94 грн. пені, 6998,59 грн. 3% річних, 29311,58 грн. інфляційних.

Суд здійснив запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримав витяг, згідно якого відповідач має зареєстровані відокремлені підрозділи юридичної особи, серед яких філія №11 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" (місцезнаходження: 03134, м.Київ, вул. Пшенична (Святошинський район), буд. 8).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №2210254701 від 10.11.2021.

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 599 ЦК України вказано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 195117,55 грн. підтверджено належними доказами.

Виходячи з умов п.11.2 договору, у відповідача виник обов`язок з оплати поставленого товару за видатковими накладними:

- №2208544800 від 19.01.2022 на суму 70985,23 грн. до 16.02.2022 включно;

- №2208582856 від 17.02.2022 на суму 104809,54 грн. до 17.03.2022 включно

- №2208675381 від 12.08.2022 на суму 19322,78 грн. до 09.09.2022 включно.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві невірно визначив кінцеві дати проведення розрахунків.

У зв`язку з частковою сплатою отриманого товару на суму 60000,00 грн., яка зарахована позивачем як сплата боргу за видатковою накладною №2208544800 від 19.01.2022, розмір боргу склав 135117,55 грн.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі 135117,55 грн. матеріали справи не містять.

Позивач довів суду належними та достатніми доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому, відповідач відзив на позовну заяву не подав і доводів позивача не спростував.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 135117,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 101917,94 грн. пені, 6998,59 грн. 3% річних, 29311,58 грн. інфляційних (розрахунки - а.с.19-20), суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістомст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як було зазначено вище, згідно з п. 8.1 договору у випадку порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Суд встановив, що позивач при здійсненні розрахунку пені, 3% річних та інфляційних через помилку допущену при визначені кінцевої дати для проведення розрахунку за отриманий товар, а також через не врахування вимог ст.253 ЦК України, невірно визначив початок періоду їх нарахування.

Крім того, розрахунок пені позивачем здійснено за більший період від визначеного ч.6 ст.232 ГК України шестмісячного періоду, за який може нараховуватися пеня.

З огляду на викладене, суд з урахуванням виявлених помилок здійснив перерахунок пені, 3% річних та інфляційних у межах визначеного позивачем періоду нарахування та встановив, що обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, умовам укладеного договору є пеня у розмірі 26342,26 грн., 3% річних - 6976,38 грн., інфляційні - 29085,97 грн., з яких:

- за видатковою накладною №2208544800 від 19.01.2022 на суму 10985,23 грн. (залишок боргу після часткової сплати): пеня за період з 17.02.2022 р. по 16.08.2022 р.- 1766,67 грн.; 3% річних за період з 17.02.2022 р. по 28.12.2023 р. - 613,97 грн.; інфляційні за період з березня 2022 р. по листопад 2023 р. - 3116,01 грн.;

- за видатковою накладною №2208582856 від 17.02.2022 на суму 104809,54 грн.: пеня за період з 18.03.2022 по 17.09.2022 у розмірі 19784,60 грн., 3% річних за період з 18.03.2022 р. по 28.12.2023 р. - 5608,03 грн. та інфляційні за період з квітня 2022 р. по листопад 2023 р. - 23936,10 грн.;

- за видатковою накладною №2208675381 від 12.08.2022 на суму 19322,78 грн.: пеня за період з 10.09.2022 р.по 09.03.2023 р. у розмірі 4790,99 грн., 3% річних за період з 10.09.2022 р. по 28.12.2023 р. - 754,38 грн. та інфляційні за період з вересня 2022 по листопад 2023 р. - 2033,86 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 135117,55 грн. основного боргу, 26342,26 грн. пені, 6976,38 грн. 3% річних, 29085,97 грн. інфляційних.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 75575,68 грн., 22,21 грн. 3% річних та 225,61 грн. інфляційних за безпідставністю заявлення.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду позивач згідно з платіжним дорученням №1137-1386-6112-4617 сплатив 4100,18 грн. судового збору за подання позовної заяви.

У той же час, нормами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою підлягало сплаті 3280,15 грн. судового збору (273345,66 грн. х 1,5% х 0,8).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2370,27 грн. (197522,16 грн. х 1,5% х 0,8) покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНВ" (10031, Житомирська область, м. Житомир, вул. Покровська, 169, код ЄДРПОУ 43657669)

на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Українська, 1, код ЄДРПОУ 21651322):

- 135117,55 грн. - основний борг;

- 26342,26 грн. - пеня;

- 6976,38 грн. - 3 % річних;

- 29085,97 грн. - інфляційні;

- 2370,27 грн. судовий збір.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.02.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи

- позивачу (додано до системи Електронний суд)

2 - відповідачу (рек. з пов.)