Рішення

від 13.02.2024 по справі 296/12454/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/12454/23

2/296/295/24

Р І Ш Е Н Н Я (З А О Ч Н Е)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря Сейко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

11.12.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради, зі змісту якого просить стягнути з відповідача на іі користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2022 по 10.12.2023 за 267 робочих дні, що становить 165993,90 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказала, що у період з 06.11.2018 по 30.11.2022 вона перебувала у трудових відносинах з КП «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради.

Під час трудових відносин їй було нараховано але не виплачено заробітна плата у розмірі 129281,25 грн., компенсація за невикористану відпустку у розмірі 32807,59 грн., вихідна допомога при звільненні у розмірі 10760,07 грн.. Загальна сума заборгованості 172848,91 грн.

30.11.2022 вона була звільнена з роботи у зв`язку з припиненням підприємства, згідно п.1 ст. 40 КЗпП України та наказу №5-к від 25.11.2022.

Судовим наказом Корольовського районного суду м.Житомира від 26.01.2023 №296/673/23 стягнуто з КП «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 129281,25 грн., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 32807,59 грн. та вихідної допомоги при звільненні в розмірі 10760,07 грн. Вказаний наказ набрав законної сили 01.02.2023, однак, до цього часу боржник не провів з позивачкою розрахунку.

З огляду на зазначене позивач просить вимоги позовної заяви задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 14.12.2023 у вказаній справі відкрито провадження за правилами cпрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги просила задовольнити, не заперечує проти ухваленя заочного рішення.

Представник відповідача в судові засідання призначені на 15.01.2024 та 13.02.2024 не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з доданими до неї матеріалами та повістки, були направленні за зареєстрованою адресою знаходження юридичної особи відповідача, однак повернулись на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

З 06.11.2018 по 30.11.2022 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КП «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради, про що свідчить копія трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

30.11.2022 позивач була звільнена на підставі Наказу № 5-к від 25.11.2022 про припинення трудового договору (контракту) у зв`язку з припиненням підприємства п. 1 ст. 40 КЗпП (а.с. 7).

Відповідно до довідки КП «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради позивачу ОСОБА_1 нараховано заробітної плати- 172848,91 грн. за період з 06.11.2018 по 30.11.2022 (а.с. 8).

Судовим наказом Корольовського районного суду м.Житомира від 26.01.2023 №296/673/23 з КП «Еко-Сервіс» Житомисрької обласної ради стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 129281,25 грн., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 32807,59 грн. та вихідної допомоги при звільненні в розмірі 10760,07 грн. (а.с. 10-12). Однак, станом на 11.12.2023 відповідач вказані кошти не виплатив.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного

Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу Конституційний Суд України вказав, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Велика Палата Верховного Суду надала висновок про визначення тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (провадження № 14-429цс19), а також Верховний Суд України зробив такий висновок у постановах від 26 грудня 2011 року у справі № 6-77цс11, від 24 червня 2015 року у справі № 6-116цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 6-409цс16, від 11 жовтня 2017 року у справі № 311/136/16, від 08 листопада 2017 року у справі № 202/4914/16-ц.

Судом встановлено, що з 06.11.2018 по 30.11.2022 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з КП «Еко-Сервіс» Житомисрької обласної ради та 30.11.2022 була звільнена на підставі Наказу № 5-к від 25.11.2022 про припинення трудового договору (контракту) у зв`язку з припиненням підприємства п. 1 ст. 40 КЗпП (а.с. 7).

Судовим наказом Корольовського районного суду м.Житомира від 26.01.2023 №296/673/23 з КП «Еко-Сервіс» Житомисрької обласної ради стягнуто на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 129281,25 грн., компенсації за невикористану відпустку у розмірі 32807,59 грн. та вихідної допомоги при звільненні в розмірі 10760,07 грн. (а.с. 10-12).

Станом на день розгляду справи, заборгованність роботодавцем перед ОСОБА_2 не сплачена, тобто роботодавець фактично не розрахувався, а отже строк на зверненя до суду дотримано.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі Порядок).

Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (пункт 2 Порядку), нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку).

Середньоденна заробітна плата позивача становить 621,70 грн., кількість днів затримки розрахунку при звільненні з 01.12.2022 по 10.12.2023 складає 314 робочих днів: грудень 2022 - 22 робочі дні, січень 2023 - 22 робочі дні, лютий 2023 - 20 робочих днів, березень 2023 - 23 робочі дні, квітень 2023 - 20 робочих днів, травень 2023 - 23 робочі дні, червень 2023 - 22 робочі дні, липень 2023 - 21 робочий день, серпень 2023 - 23 робочі дні, вересень 2023- 21 робочий день, жовтень 2023 - 22 робочі дні, листопад 2023 - 22 робочі дні, грудень 2023 -21 робочий день, січень 2024 року - 23 робочі дні лютий 2024 року - 9 робочих днів.

Отже з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованність з розрахунку при звільненні за 314 днів виходячи з того, що середньоденні заробітна плата ОСОБА_1 складала 621,70 грн , а саме 195213,80 грн (621,70 х 314 днів), без податків та зборів

Отже, враховуючи невиплату відповідачем належних позивачу сум при звільненні, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.12.2022 по 12.02.2024 у розмірі 195213,80 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1952,14 грн, з них 1679,93 грн на користь позивача, а 272,21 копійку на користь держави .

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Еко-Сервіс» Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 41630048, місцезнаходження 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 25, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.12.2022 по 12.02.2024 в сумі 195213 (сто дев`яносто п`ять тисяч двісті тринадцять) гривень 80 копійок та витрати зі сплати судового збору в сумі 1679 (одну тисячу шістсот сімдесят дев`ять) гривень 93 копійки.

Стягнути з Комунального підприємства «Еко-Сервіс» Житомисрької обласної ради (код ЄДРПОУ 41630048, місцезнаходження 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 25, на користь держави 272 (двісті сімдесят дві) гривні 21 копійку

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Cуддя В. М. Шкиря