Ухвала

від 14.02.2024 по справі 910/10679/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.02.2024Справа № 910/10679/23За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Громадської організації "Всеукраїнська оранізація інвалідів "Українське товариство сліпих"

про стягнення 375869,42 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Громадської організації "Всеукраїнська оранізація інвалідів "Українське товариство сліпих" (далі - відповідач) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1533044 від 04.08.2018, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити надану йому теплову енергію у період з листопада 2021 року по квітень 2023 року.

Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, де ним наведені заперечення проти вимог позову з оглядну на їх безпідставність. Також, відповідачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку для подачі відзиву, оскільки діяльність відповідача на даний час призупинена, а також враховуючи воєнний стан в Україні.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження обсягу спожитої теплової енергії відповідачем, враховуючи, що частина охопленого позивачем періоду на який нараховувалися послуги фактично відповідачем не використовувалось теплопостачання у зв`язку із опломбуванням лічильника.

Відповідач зазначає, що позивач надсилав йому акти, які змінювали розмір заборгованості від майже 900 тисяч до 200 тисяч гривень без будь-яких правових підтверджень використаної теплової енергії.

При дослідженні судом поданого позивачем розрахунку боргу неможливо встановити яким чином останнім було здійснене таке нарахування, з метою вирішення цього питання та враховуючи відзив відповідача, суд ухвалою від 10.01.2024 вирішив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначив на 31.01.2024 та зобов`язав позивача у строк до 29.01.2024 надати суду письмові пояснення з приводу того, на якій підставі здійснювалися ним нарахування послуг з теплопостачання у період коли відповідач вже не отримував цих послуг, а також пояснення з приводу сум які вираховувалися та перераховувалися у розрахунку боргу наданому з позовом.

У судове засідання 31.01.2024 позивач направив свого представника, однак вимоги ухвали суду від 10.01.2024 щодо надання письмових пояснень нарахування боргу не виконав, представник позивача також не надав жодних пояснень з цього приводу. Суд відклав судове засідання на 14.02.2024 та зауважив представнику позивача щодо необхідності виконання вимоги ухвали суду від 10.01.2024.

13.02.2024 відповідачем було заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке залишено судом без розгляду враховуючи, що відповідач подав це клопотання з пропуском встановлених ГПК України строків та не направив позивачу це клопотання.

Крім того, відповідачем 13.02.2024 було подано клопотання про призначення комплексної комісійної судової технічної економічної експертизи. Відповідне клопотання відповідач обґрунтовує тим, що з 21.02.2022 теплопостачання йому було припинено, тоді як, період нарахування послуг з теплопостачання у розрахунках позивача з листопада 2021 року по квітень 2023 року, позивач неодноразово надсилав відповідачу акти, які змінювали розмір заборгованості без будь-яких фактичних підтверджень використаної фактично теплової енергії. Оскільки відповідач до цього часу не отримав від позивача жодних обґрунтувань та доказів фактично використаної теплової енергії за спірний період, останній просить суд призначити відповідну експертизу.

У судове засідання 14.02.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися, позивач вимоги ухвали суду від 10.01.2024 не виконав.

Натомість, представником позивача 14.02.2024 о 10:49 год, тобто вже після початку часу на який призначено судове засідання по справі №910/10679/23 (10:40 год) було подано безпосередньо через канцелярію суду клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивовано тим, що представник має приймати участь у розгляді іншої справи.

Однак, представник позивача не зазначив у якій саме справі він має приймати участь, доказів на підтвердження поважності причин неявки і невиконання вимог ухвали суду від 10.01.2024 не надав.

Виходячи із системного аналізу положень частини третьої статті 2, частин першої, другої статті 42 ГПК України, до сторін та учасників справи застосовуються єдині принципи судочинства, а учасники справи є рівними у своїх правах. Водночас, статтею 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають не лише права, але й обов`язки, дотримання або недотримання яких безпосередньо впливає на результат розгляду справи судом. Згідно частини першої статті 61 ГПК України, зазначені права та обов`язки поширюються також і на представника учасників у справі та можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених частиною другою статті 61 ГПК України.

При цьому, у відповідності до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, учасники справи, незалежно від їх статусу (сторона у справі чи її представник/представники), повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов`язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічне положення закріплено і у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України згідно з яким суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Це право включає в себе доступ до правосуддя.

У той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Позивач не заявляв клопотання про розгляд справи без участі його представника, крім того, у даному випадку суд констатує, що не може розглянути спір без участі представника позивача, оскільки, як вже було вище вказано, суд зобов`язував позивача надати письмові пояснення та обґрунтування щодо здійсненого ним розрахунку суми боргу за надане відповідачу теплопостачання, що останнім не було виконано.

Заявлене клопотання позивача від 14.02.2024 про відкладення розгляду справи суд розцінює як необґрунтоване, оскільки позивачем не надано доказів того, що його представник має брати участь у іншому судовому процесі (не вказано навіть номеру справи), а також не обґрунтовано причини невиконання (вкотре) вимог ухвали суду від 10.01.2024.

Враховуючи нез`явлення, зокрема, представника позивача у судове засідання 14.02.2024, невиконання позивачем вимог ухвали суду від 10.01.2024 та необґрунтованість клопотання представника позивача про відкладення судового засідання, суд дійшов висновку залишити позов без розгляду.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Таким чином, позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду із цим же позовом.

Ураховуючи викладене та керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232, 233, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Громадської організації "Всеукраїнська оранізація інвалідів "Українське товариство сліпих" про стягнення 375869,42 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена в порядку та строк встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків