Рішення

від 14.02.2024 по справі 910/17390/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2024Справа № 910/17390/23За позовом Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Рентс»

про стягнення 11 730, 24 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-РЕНТС» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 11 730, 24 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором № 71/2-21-П про надання послуг від 14.05.2021 та договором № 77п на надання послуг по відстою судна на акваторії ремонтно-експлуатаційної бази технічного флоту від 28.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

27.11.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02105, місто Київ, вулиця Будівельників, будинок 6-А, квартира 39.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 04.12.2023 був повернутий до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений в праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/17390/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2017 між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договір № 77п на надання послуг по відстою судна на акваторії ремонтно-експлуатаційної бази технічного флоту ДП «Укрводшлях» (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець на замовлення замовника надає за плату послуги по тимчасовому відстою теплоходів: «Киевская ласточка», «Шалена ластівка», «Шляхетна ластівка», понтонів: пр.ПП 511, пр. BARGE та дебаркадера «Д-266» (далі - судна) з підключенням до берегових електромереж на акваторії ремонтно-експлуатаційної бази технічного флоту ДП «Укрводшлях» (далі - РЕБТФ) на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.2. договору, надання послуг по відстою суден підтверджується щомісячно актами наданих послуг, які підписують до 5-го числа місяця наступного за звітним уповноважені на це особи обох сторін: з боку виконавця - начальник РЕБТФ, з боку замовника - уповноважена особа. Підписи сторін в актах обов`язково розшифровуються та скріплюються печаткою. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних взаєморозрахунків.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що договірна ціна відстою суден за 1 (один) повний календарний місяць складає 9 396, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 566, 00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору, замовник додатково сплачує за спожиту електроенергію згідно належним чином оформлених актів наданих послуг.

Згідно з п. 3.3. договору, замовник оплачує вартість послуг щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Цей договір набирає чинності з 01.10.2017 і діє до 30.04.2018. У випадку, коли замовник порушує терміни проведення розрахунків, строк дії договору продовжується до повного виконання замовником своїх зобов`язань (п. 6.1. - 6.2. договору).

Додатковою угодою № 1 від 25.04.2018 до договору № 77п сторони дійшли згоди викласти вказаний договір, зокрема, пункти 1.1., 3.1., 6.1. в наступні й редакції:

« 1.1. Виконавець на замовлення замовника надає за плату послуги по тимчасовому відстою теплоходів: «Шляхетна ластівка» та дебаркадера «Д-266» (далі - судна) з підключенням до берегових електромереж на акваторії ремонтно-експлуатаційної бази технічного флоту ДП «Укрводшлях» (далі - РЕБТФ) на умовах, передбачених цим договором.

3.1. Договірна ціна відстою суден за 1 (один) повний календарний місяць складає 2 505, 60 грн, в т.ч. ПДВ - 417, 60 грн.

6.1. Цей договір діє до 30.04.2019».

Додатковою угодою № 2 від 05.10.2018 до договору № 77п сторони дійшли згоди викласти вказаний договір, зокрема, пункти 1.1., 3.1. в наступній редакції:

« 1.1. Виконавець на замовлення замовника надає за плату послуги по тимчасовому відстою теплоходів: «Киевская ласточка», «Шалена ластівка», «Шляхетна ластівка», понтонів: пр.ПП 511, пр. BARGE та дебаркадера «Д-266» (далі - судна) з підключенням до берегових електромереж на акваторії ремонтно-експлуатаційної бази технічного флоту ДП «Укрводшлях» (далі - РЕБТФ) на умовах, передбачених цим договором.

3.1. Договірна ціна відстою суден за 1 (один) повний календарний місяць складає 9 396, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 566, 00 грн, згідно додатку № 1 до договору від 28.09.2017 № 77п».

Додатковою угодою № 3 від 12.04.2019 до договору № 77п сторони дійшли згоди викласти вказаний договір, зокрема, пункти 1.1., 3.1., 6.1. в наступні й редакції:

« 1.1. Виконавець на замовлення замовника надає за плату послуги по тимчасовому відстою теплоходів: «Киевская ласточка», «Шалена ластівка» та дебаркадера «Д-266» (далі - судна) з підключенням до берегових електромереж на акваторії ремонтно-експлуатаційної бази технічного флоту ДП «Укрводшлях» (далі - РЕБТФ) на умовах, передбачених цим договором.

3.1. Договірна ціна відстою суден за 1 (один) повний календарний місяць складає 4 176, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 696, 00 грн.

6.1. Цей договір діє до 30.04.2020».

Додатковою угодою № 4 від 01.05.2019 до договору № 77п сторони дійшли згоди викласти вказаний договір, зокрема, пункти 1.1., 3.1. в наступній редакції:

« 1.1. Виконавець на замовлення замовника надає за плату послуги по тимчасовому відстою теплоходів: «Шляхетна ластівка» та дебаркадера «Д-266» (далі - судна) з підключенням до берегових електромереж на акваторії ремонтно-експлуатаційної бази технічного флоту ДП «Укрводшлях» (далі - РЕБТФ) на умовах, передбачених цим договором.

3.1. Договірна ціна відстою суден за 1 (один) повний календарний місяць складає 2 505, 60 грн, в т.ч. ПДВ - 417, 60 грн».

Додатковою угодою № 5 від 27.04.2020 до договору № 77п сторони погодили продовжити дію договору та викласти п. 6.1. договору в наступній редакції:

« 6.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.04.2021».

Додатковою угодою № 6 від 19.04.2021 до договору № 77п сторони погодили продовжити дію договору та викласти п. 6.1. договору в наступній редакції:

« 6.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.04.2022».

Так, на виконання домовленостей за договором № 77п від 28.09.2017, позивачем надано послуги по тимчасовому відстою теплоходів, а відповідачем прийнято їх на загальну суму 10 105, 65 грн, що підтверджується:

- актами приймання-передачі: № 316 від 30.06.2021 на суму 1 670, 40 грн, № 566 від 30.09.2021 на суму 1 670, 40 грн, № 686 від 31.10.2021 на суму 1 209, 00 грн, № 679 від 31.10.2021 на суму 2 397, 83 грн, № 721 від 16.11.2021 на суму 1 821, 30 грн, № 720 від 16.11.2021 на суму 1 336, 32 грн;

- рахунками на оплату: № 212 від 09.08.2023 на суму 1 670, 40 грн, № 213 від 09.08.2023 на суму 1 670, 80 грн, № 216 від 09.08.2023 на суму 2 397, 83 грн, № 217 від 09.08.2023 на суму 1 209, 00 грн, № 218 від 09.08.2023 на суму 1 336, 32 грн, № 219 від 09.08.2023 на суму 1 821, 30 грн.

Крім цього, 14.05.2021 між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договір № 71/2021-п про надання послуг (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець бере на себе зобов`язання протягом навігації 2021 року надавати послуги по обслуговуванню теплоходів замовника: «Киевская ласточка», «Шалена ластівка» і «Шляхетна ластівка» (надалі - послуги), що включають послуги по бункеруванню водою, а замовник зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати їх.

Згідно з п. 2.2.3. договору, замовник зобов`язується своєчасно і в повному обсязі проводити плату за послуги згідно з розділом 3 цього договору.

Пунктом 3.1. договору, вартість за послуги по бункеруванню водою становить 80, 00 грн, в т.ч. ПДВ - 13, 33 грн за 1 м куб. згідно з протоколом узгодження договірної ціни.

Сплата послуг, передбачених п. 3.1. договору та відшкодування вартості води (п. 3.2.) цього договору, здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку-фактури виконавця (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до кінця навігації 2021 року, але не пізніше 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Так, на виконання домовленостей за договором № 71/2021-п від 14.05.2021, позивачем надано послуги по бункеруванню водою, а замовником прийнято їх на загальну суму 1 264, 59 грн, що підтверджується:

- актами приймання-передачі: № 590 від 30.09.2021 на суму 101, 52 грн, № 589 від 30.09.2021 на суму 320, 00 грн, № 350 від 30.06.2021 на суму 160, 01 грн, № 351 від 30.06.2021 на суму 50, 76 грн, № 257 від 31.05.2021 на суму 152, 28 грн, № 256 від 31.05.2021 на суму 480, 02 грн;

- рахунками на оплату: № 208 від 09.08.2023 на суму 480, 02 грн, № 209 від 09.08.2023 на суму 152, 28 грн, № 210 від 09.08.2023 на суму 50, 76 грн, № 211 від 09.08.2023 на суму 160, 01 грн, № 214 від 09.08.2023 на суму 320, 00 грн, № 215 від 09.08.2023 на суму 101, 52 грн.

14.08.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 10-10/359 від 10.08.2023, в якій вимагав протягом п`яти календарних днів сплатити заборгованість за актами приймання-передачі послуг у загальній сумі 11 370, 24 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 14.08.2023 та опису вкладення в цінний лист № 0407142549053.

Відповіді на зазначену вище вимогу матеріали справи не містять.

З огляду на те, що відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за надані послуги у повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь суму грошових коштів у розмірі 11 730,24 грн.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги по тимчасовому відстою теплоходів, на загальну суму 10 105, 25 грн та послуги по бункеруванню водою на загальну суму 1 264, 59 грн за період з червня 2021 року по листопад 2021 року, що підтверджується актами приймання-передачі та рахунками на оплату, що містяться в матеріалах справи. Крім цього, рахунком на оплату № 213 від 09.08.2023 було додатково визначено суму в розмірі 0, 40 грн, як доплата за відстій дебаркадера «Д-266» за липень 2021 року, а тому загальна сума наданих відповідачу послуг складає 11 370, 24 грн.

При цьому, суд зазначає, що акти № 350 від 30.06.2021 на суму 160, 01 грн, № 351 від 30.06.2021 на суму 50, 76 грн, № 257 від 31.05.2021 на суму 152, 28 грн та № 256 від 31.05.2021 на суму 480, 02 грн за договором № 71/2021-п від 14.05.2021 та акт № 316 від 30.06.2021 на суму 1 670, 40 грн за договором № 77п від 28.09.2017 підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.

Однак, акти № 566 від 30.09.2021 на суму 1 670, 40 грн, № 686 від 31.10.2021 на суму 1 209, 00 грн, № 679 від 31.10.2021 на суму 2 397, 83 грн, № 721 від 16.11.2021 на суму 1 821, 30 грн, № 720 від 16.11.2021 на суму 1 336, 32 грн за договором № 77п від 28.09.2017 та акти № 590 від 30.09.2021 на суму 101, 52 грн, № 589 від 30.09.2021 на суму 320, 00 грн за договором № 71/2021-п від 14.05.2021 підписані зі сторони відповідача не були.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки в суду відсутні підстави ставити під сумнів твердження позивача з приводу факту та обсягів наданих послуг, а відповідачем дані обставини не спростовуються, суд вважає, що позивачем доведено надання відповідачу послуг за договорами № 71/2-21-П від 14.05.2021 та № 77п від 28.09.2017.

При цьому, суд зазначає, що факт не підписання актів зі сторони відповідача не може бути підставою для звільнення його від оплати отриманих послуг.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.3. договору № 77п від 28.09.2017, замовник оплачує вартість послуг щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Сплата послуг, передбачених п. 3.1. договору та відшкодування вартості води (п. 3.2.) цього договору, здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку-фактури виконавця (п. 3.3. договору № 71/2-21-П від 14.05.2021).

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки на оплату наданих послуг та акти приймання-передачі, які направлені відповідачу поштою.

Водночас суд наголошує, що не виставлення/не направлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Ненадання рахунку (рахунку-фактури) не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Тому наявність або відсутність рахунка на оплату не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

За своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18 від 07.02.2018 у справі № 910/49/17, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19.

При цьому, суд зазначає, що сторонами в договорах погоджувались сума та строк їх оплати.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано доказів оплати за надані позивачем послуги у визначений договором строк, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поряд з цим, перевіривши розрахунок позивача суми заборгованості за договорами № 71/2-21-П від 14.05.2021 та № 77п від 28.09.2017, суд приходить до висновку, що він є арифметично невірним, оскільки за розрахунком суду, сума заборгованості за актами № 316 від 30.06.2021 на суму 1 670, 40 грн, № 566 від 30.09.2021 на суму 1 670, 40 грн, № 686 від 31.10.2021 на суму 1 209, 00 грн, № 679 від 31.10.2021 на суму 2 397, 83 грн, № 721 від 16.11.2021 на суму 1 821, 30 грн, № 720 від 16.11.2021 на суму 1 336, 32 грн; № 590 від 30.09.2021 на суму 101, 52 грн, № 589 від 30.09.2021 на суму 320, 00 грн, № 350 від 30.06.2021 на суму 160, 01 грн, № 351 від 30.06.2021 на суму 50, 76 грн, № 257 від 31.05.2021 на суму 152, 28 грн, № 256 від 31.05.2021 на суму 480, 02 грн, а також з урахуванням рахунку № 213 від 09.08.2023 складає 11 370, 24 грн (10 105, 65 грн за договором № 77п від 28.09.2017 + 1 264, 59 грн за договором № 71/2021-п від 14.05.2021), а не 11 730, 24 грн, як заявлено до стягнення позивачем.

Доказів надання відповідачу послуг на загальну суму 11 730, 24 грн матеріали справи не містять, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 11 370, 24 грн.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 11 370, 24 грн основного боргу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору та поштових послуг покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Рентс» (02105, місто Київ, вулиця Будівельників, будинок 6-А, квартира 39, ідентифікаційний код 39883251) на користь Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 12, ідентифікаційний код 03150102) 11 370 (одинадцять тисяч триста сімдесят) грн 24 коп. основного боргу та 2 601 (дві тисячі шістсот одну) грн 63 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань