Рішення
від 14.02.2024 по справі 910/17867/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2024Справа № 910/17867/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

За позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інтертрейд"

про стягнення 200654,89 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інтертрейд" про стягнення 200654,89 грн, з яких 135795,85 грн основного боргу, 2715,91 грн штрафу, 51450,13 грн інфляційних втрат та 10693,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 3 від 06.01.2021, в частині повної та своєчасної оплати за переданий відповідачу товар.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху.

04.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/17867/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.12.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 05.12.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, отримана останнім 11.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600236852145.

Отже, згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу необробленої деревини № 3 від 06.01.2021, поставив відповідачу товар на суму 135795,85 грн, на підтвердження чого надав копії товарно-транспортних накладних.

Оскільки, відповідач оплату вартості поставленого товару не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 135795,85 грн, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання 2715,91 грн штрафу, 51450,13 грн інфляційних втрат та 10693,00 грн 3% річних.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

06.01.2021 між Державним підприємством "Макарівське лісове господарство", як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інтертрейд", як покупцем укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 3 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2021 року, який відбувся 06.01.2021, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаним в цьому договорів.

Згідно з п. 1.3 договору товаром по цьому договору є необроблена деревина, стандартизована в лоти та реалізована під час аукціону, а саме: деревина дров`яна, порода - сосна, обсяг - 300 м.куб., вартістю 118170,00 грн.

Загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 118170,00 грн.

У п. 2.4 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).

Продавець передає товар у власність покупця за умовами франко-склад продавця (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.4 договору датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.

Перехід права власності на товар відбувається з моменту з моменту відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору (п. 3.5 договору).

Даний договір діє з 06.01.2021 по 31.03.2021 (п. 7.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 135795,85 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН-ліс): № 072829 від 11.01.2021 на суму 15143,48 грн, № 152528 від 13.01.2021 на суму 15021,77 грн, № 144275 від 13.01.2021 на суму 8315,23 грн, № 144271 від 13.01.2021 на суму 6730,57 грн, № 120003 від 14.01.2021 на суму 7908,34 грн, № 152532 від 14.01.2021 на суму 7477,80 грн, № 402071 від 15.01.2021 на суму 14792,53 грн, № 072862 від 18.01.2021 на суму 15217,55 грн, № 059414 від 19.01.2021 на суму 15144,28 грн, № 059408 від 18.01.2021 на суму 14840,17 грн, № 072866 від 19.01.2021 на суму 15204,14 грн.

Відповідач оплату поставленого товару не здійснив.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати за поставлений товар, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 135795,85 грн, заборгованості, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання 2715,91 грн штрафу, 51450,13 грн інфляційних втрат та 10693,00 грн 3% річних.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" заявлено позовні вимоги як правонаступником Державного підприємства "Макарівське лісове господарство".

Так, 28.10.2022 Державним агентством лісових ресурсів України прийнято наказ № 937 "Про припинення Державного підприємства "Макарівське лісове господарство".

Відповідно до Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 09.01.2023 № 65 затверджено передавальний акт балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше ДП "Макарівське лісове господарство".

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 243, закріплено за філією "Макарівське лісове господарство" ДП "Ліси України" (код ЄДРПОУ 45125514) майно, права та обов`язки які передані за передавальним актом;

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис про припинення Державного підприємства "Макарівське лісове господарство " код ЄДРПОУ 00992160.

Таким чином, ДП Макарівське лісове господарство" припинено, а його правонаступником стало Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на суму 135795,85 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН-ліс): № 072829 від 11.01.2021 на суму 15143,48 грн, № 152528 від 13.01.2021 на суму 15021,77 грн, № 144275 від 13.01.2021 на суму 8315,23 грн, № 144271 від 13.01.2021 на суму 6730,57 грн, № 120003 від 14.01.2021 на суму 7908,34 грн, № 152532 від 14.01.2021 на суму 7477,80 грн, № 402071 від 15.01.2021 на суму 14792,53 грн, № 072862 від 18.01.2021 на суму 15217,55 грн, № 059414 від 19.01.2021 на суму 15144,28 грн, № 059408 від 18.01.2021 на суму 14840,17 грн, № 072866 від 19.01.2021 на суму 15204,14 грн.

Датою поставки у відповідності до умов договору є дата товарно-транспортної накладної.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. п. 2.4 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 (трьох) банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).

Тобто на відповідача був покладений обов`язок оплатити товар до його фактичного прийняття.

Виходячи з п. 2.4 договору та ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати є таким, що настав.

Як підтверджено наданими позивачем у матеріали справи доказами, заборгованість відповідача перед позивачем становить 135795,85 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Невиконане зобов`язання за договором договір купівлі-продажу необробленої деревини № 3 від 06.01.2021 у сумі 135795,85 грн підтверджується матеріалами справи, доказів у спростування заборгованості по договору з оплати за поставлений товару у сумі 135795,85 грн відповідачем не надано.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 135795,85 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 135795,85 грн.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заяви до стягнення 3% річних у сумі 10693,00 грн (період нарахування з 01.04.2021 по 15.11.2023) та інфляційних втрат у сумі 51450,13 грн (період нарахування: квітень 2021 - листопад 2023).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Розрахунок 3% річних в сумі 10693,00 грн та інфляційних втрат в сумі 51450,13 грн є арифметично правильними, здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, а тому підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 2715,91 грн штрафу.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України).

У пункті 5.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції.

Оскільки відповідачем не здійснено оплату товару, суд дійшов висновку, що розрахунок штрафу у сумі 2715,91 грн є арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інтертрейд" про стягнення 135795,85 грн основного боргу, 2715,91 грн штрафу, 51450,13 грн інфляційних втрат та 10693,00 грн 3% річних.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інтертрейд" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код 35142858) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9-А, ідентифікаційний код 44768034) в особі Філії "Макарівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (08001, Київська обл., Бучанський р-н, смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 17/1, ідентифікаційний код філії 45125514) 135795,85 грн основного боргу, 2715,91 грн штрафу, 51450,13 грн інфляційних втрат, 10693,00 грн 3% річних та 3009,82 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 14.02.2024.

Суддя С.О. Турчин

Дата ухвалення рішення14.02.2024
Оприлюднено16.02.2024
Номер документу116984040
СудочинствоГосподарське
Сутьстягнення заборгованості у сумі 135795,85 грн. Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Позивач нарахував та заяви до стягнення 3% річних у сумі 10693,00 грн (період нарахування з 01.04.2021 по 15.11.2023) та інфляційних втрат у сумі 51450,13 грн (період нарахування: квітень 2021 - листопад 2023). Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми. Розрахунок 3% річних в сумі 10693,00 грн та інфляційних втрат в сумі 51450,13 грн є арифметично правильними, здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, а тому підлягають задоволенню. Також позивачем заявлено до стягнення 2715,91 грн штрафу. За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України). У пункті 5.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну або неповну оплату товару покупець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 2% від вартості неоплаченої продукції. Оскільки відповідачем не здійснено оплату товару, суд дійшов висновку, що розрахунок штрафу у сумі 2715,91 грн є арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам законодавства та умовам договору. Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про

Судовий реєстр по справі —910/17867/23

Рішення від 27.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Рішення від 14.02.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 05.12.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

Ухвала від 27.11.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Турчин С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні