Рішення

від 14.02.2024 по справі 911/3622/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3622/23

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтранс 888», м.Бровари Київської області,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Дорогинка-Агро», с.Дорогинка Фастівського району Київської області

про стягнення 55 918,10 грн.,

без виклику представників сторін;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспецтранс 888», м. Бровари Київської області (надалі за текстом ТОВ «Агроспецтранс 888») 01.12.2023 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом вих. №102 від 29.11.2023 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроленд», с. Дорогинка Фастівського району Київської області в якому просив суд стягнути з відповідача:

штраф за прострочення оплати за Договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №30/09/22 від 30.09.2022 (надалі - Договір) у розмірі 51 401,45 грн. (п. 9.5 Договору);

інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 3 533,32 грн. (за період грудень 2022 січень 2023);

три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 983,33 грн. (за період 11.12.2022 30.01.2023)

Крім того, позивач просив суд судові витрати на сплату судового збору та на оплату правої допомоги покласти на відповідача.

Суд встановив, що згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом 42078755 у реєстрі зареєстрована юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорогинка-Агро» (далі за текстом ТОВ «Дорогинка-Агро»). Разом з тим, позивач заявив позов до ТОВ «Агроленд».

Відтак, ухвалою Господарського суду Київської області від 06.12.2023 позовну заяву ТОВ «Агроспецтранс 888» залишено без руху, зобов`язано ТОВ «Агроспецтранс 888» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

13.12.2023 представник позивача подав суду заяву від 11.12.2023 про усунення недоліків позовної заяви у справі №911/3622/23 до якої додано нову редакцію позовної заяви. У виправленій редакції позовної заяви позивач ТОВ «Агроспецтранс 888» просить суд стягнути з відповідача ТОВ «Дорогинка-Агро»:

штраф за прострочення оплати за Договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №30/09/22 від 30.09.2022 у розмірі 51 401,45 грн. (п. 9.5 Договору);

інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 3 533,32 грн., нараховані за період грудень 2022 січень 2023;

три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 983,33 грн., нараховані за період 11.12.2022 30.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30.09.2022 між ТОВ «Агроспецтранс 888» (орендар) та ТОВ «Агроленд», яке змінило назву на ТОВ «Дорогинка-Агро» (суборендар) був укладений договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №30/09/22, за умовами якого орендар зобов`язується передати за плату суборендареві у строкове платне користування, а суборендар зобов`язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку з екіпажем, що визначена у цьому Договорі, та зобов`язується сплачувати орендареві суборендну плату відповідно до умов цього договору.

Позивач стверджує, що відповідач прострочив строк оплати суборендної плати, у зв`язку з чим, відповідно до п. 9.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача в судовому порядку штраф у розмірі 20% від загальної суми простроченого платежу.

Також у зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати в розмірі судового збору та витрат на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області 13.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3622/23 у порядку спрощеного позовного провадження.

Вказану копію ухвали, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу ТОВ «Дорогинка-Агро» засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0600070222202 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08512, Київська обл., Фастівський район, с. Дорогинка, вул. Центральна, буд 4, прим. 1-10.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 13.12.2023 про відкриття провадження у справі отримав 21.12.2023. Гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву сплив 05.01.2024.

19.01.2024 представник позивача подав клопотання від 16.01.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить суд стягнути з ТОВ «Дорогинка-Агро» на користь ТОВ «Агроспецтранс 888» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

29.01.2024 представник позивача подав заяву від 24.01.2024 про зміну адреси учасника справи, в якій повідомив суд про зміну юридичної адреси позивача на 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 15

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 09.02.2024 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Агроспецтранс 888» до ТОВ «Дорогинка-Агро» про стягнення 55 918,10 грн., дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

30.09.2022 між ТОВ «Агроспецтранс 888» (орендар) та ТОВ «Агроленд», який в подальшому змінив найменування на ТОВ «Дорогинка-Агро» (суборендар) був укладений договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №30/09/22 (далі Договір). За умовами Договору:

- орендар зобов`язується передати за плату суборендареві у строкове платне користування, а суборендар зобов`язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку з екіпажем, що визначена у цьому Договорі (об`єкт суборенди), та зобов`язується сплачувати орендареві суборендну плату відповідно до умов цього Договору (п.1.1 Договору);

- сторони погодили об`єкти суборенди наступних марок: Claas Lexion у кількості від 2-х одиниць. Точна кількість задіяної техніки визначається Актом-приймання передачі с/г техніки (п. 1.3 Договору);

- передача техніки в суборенду та із суборенди здійснюється Сторонами за Актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та Суборендаря (за наявності у суборендаря та орендаря печатки) (п.3.3 Договору);

- строк користування об`єктом суборенди визначається Актами приймання-передачі Техніки, які є невід`ємною частиною цього Договору. Строк користування об`єктом суборенди може бути змінений за домовленістю Сторін (п.4.1 Договору);

- розмір суборендної плати за користування об`єктом суборенди визначається за домовленістю сторін, вказується у Додатку № 1 до цього Договору (п.5.1 Договору);

- суборендна плата сплачується суборендарем на умовах, узгоджених сторонами, які наведено в Додатку № 1 до цього Договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря, на підставі рахунків, які надаються орендарем (п.5.2 Договору);

- за прострочення оплати передбаченої Додатком № 1 до цього Договору Суборендар сплачує Орендареві додатково штраф у розмірі 20 % від загальної суми простроченого платежу (п.9.5 Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022 (п.10.1 Договору);

Сторони погодила та підписали Додаток №1 до Договору, за умовами якого.

-суборендна плата складає 50 доларів 00 центів США з ПДВ за 1 га збирання кукурудзи на одну одиницю об`єкту суборенди. Загальний розмір суборендної плати за користування технікою, яку суборендар зобов`зяується сплатити орендарю буде залежати від фактичної площі (га), на якій будуть виконані сільськогосподарські роботи. Загальний розмір суборендної плати буде зафіскований (визначений) сторонами в акті виконаних робіт (наданих послуг) пункт 4;

-сума у гривнях, що підлягає сплаті суборендарем на виконання ним зобов`язань за цим Договором, визначається за курсом продажу долара США на УМВБ на день, який передує дню фактичного здійснення оплати Суборендарем пункт 3;

-розрахунки по суборендній платі проводять суборендарем протягом 3 днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг) пункт 5.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги визначені статтею 193 Господарського кодексу України.

Сторони склали та підписали Акти приймання-передачі робіт (надання послуг) загалом на суму 257007,30 грн., а саме:

Акт приймання-передачі робіт (надання послуг) №1 від 07.12.2022 на суму 209362,06 грн.;

Акт приймання-передачі робіт (надання послуг) №2 від 31.12.2022 на суму 47 645,24 грн., у яких зазначили, що суборендар претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг не має.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до пункту 5 Додатку №1 до Договору розрахунки по суборендній платі проводяться протягом 3 днів з дати підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг). Відтак суд встановив, що останнім днем строку для розрахунку за актом №1 було 12.12.2022, а з 13.12.2022 настало прострочення. Останнім днем строку для розрахунку за актом №2 було 03.01.2023, а з 04.01.2023 настало прострочення.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, а саме рахунок-фактуру №07/12 від 07.12.2022 на суму 209 362,06 грн. та рахунок-фактуру №31/12 від 31.12.2022 на суму 47 645,24 грн.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії платіжної інструкції від 30.01.2023 №364, відповідач здійснив оплату за надані послуги в сумі 257 007,30 грн. із простроченням визначеного договором ст. року, а саме 30.01.2023.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони на основі вільного волевиявлення погодили, що за прострочення оплати, передбаченої Додатком № 1 до цього Договору, Суборендар сплачує Орендареві додатково штраф у розмірі 20% від загальної суми простроченого платежу (п.9.5 Договору).

Суд, перевіривши правильність розрахунку нарахованих 20% штрафу за прострочення оплати, встановив, що розрахунок позивачем виконано відповідно до умов договору, вимог закону та арифметично вірно, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача 20% штрафу за прострочення оплати в сумі 51 401,46 грн. є обґрунтованою, доведеною належними письмовими доказами та підлягає задоволенню повністю.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних в сумі 983,33 грн., нараховані за період з 11.12.2022 по 30.01.2023, та інфляційні втрати в сумі 3 533,32 грн., нараховані за період грудень 2022 січень 2023. Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вірно встановивши період прострочення із врахуванням положень частини 5 ст. 254 ЦК України та по переддень фактичного виконання зобов`язання, не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем:

Основний борг, грн.Період прострочення3% річних, грн.Інфляційні втрати, грн.Акт №1 від 07.12.2022 209 362,06 грн.13.12.2022 29.01.2023825,98грудень 22 січень 23 3 152,16Акт №2 від 31.12.2022 47 645,24 грн.04.01.2023 29.01.2023101,82січень 23 381,16ВСЬОГО 927,803 533,32встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних становить 927,80 грн., інфляційних втрат 3 533,32 грн., у зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних має бути задоволено частково, а вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат має бути задоволено повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Агроспецтранс 888» частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ "Дорогинка-Агро» 51401,46 грн. штрафу, 927,80 грн. 3% річних та 3533,32 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку з тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, який прострочив оплату за надані та прийняті послуги, суд відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору у мінімальному встановленому законом розмірі 2 684,00 грн. повністю.

Позивач у клопотанні від 16.01.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 10 000.00 грн. Щодо вказаного клопотання суд встановив таке.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд звертає увагу сторін на те, що відшкодування судових витрат не є додатковим заходом відповідальності чи штрафними санкціями.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для підтвердження факту понесених витрат на правову (правничу) допомогу представник позивача надав до матеріалів справи копії:

Договору №1 від 28.07.2023 про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «Агроспецтранс 888» та Адвокатським об`єднанням «Український правовий захист»; додаток №4 до Договору про надання правової допомоги; ордер серії АН №1305635 від 29.11.2023; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3170 від 25.02.2009; акт №4 від 20.12.2023 про надання правової допомоги на суму 10 000,00 грн.; акт прийому-передачі наданих послуг від 20.12.2023 на загальну суму 10 000,00 грн. платіжна інструкція №6746 від 15.01.2024 на суму 10 000,00 грн.;

докази направлення на адресу відповідача клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 16.01.2023 з додатками.

У позовній заяві позивач зазначав, що орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема на правову допомогу, становить 10 000,00 грн.

28.07.2023 між Адвокатським об`єднанням «Український правовий захист» (Адвокатське об`єднання) та ТОВ «Агроспецтранс 888» (Клієнт) був укладений Договір №1 про надання правової допомоги (Договір №1), за умовами якого:

- клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (п.1.1 Договору №1);

- адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги: представляє в установленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під розгляду правових спорів (п.2.1, 2.1.3 Договору №1)

- для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об`єднання призначає голову адвокатського об`єднання Коротенка Романа Олеговича (п.2.8 Договору №1);

- правову допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, що обумовлена даним договором та додатком 1 до нього (п.4.1 Договору №1);

- оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку (п.4.2 Договору №1);

- при розрахунку вартості правової допомоги враховується час витрачений адвокатським об`єднанням, її партнерами та співробітниками (4.3 Договору №1);

- за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське об`єднання може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією (п. 4.4 Договору №1);

- акт про надання правової допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п.4.5 Договору №1);

- даний договір укладений на строк до 28.07.2024 та набирає чинності з о моменту його підписання (п. 7.1 Договору №1).

14.11.2023 сторони погодили та підписали додаток №4 до Договору №1 відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту в господарській справі про стягнення з ТОВ «Дорогинка-Агро» (назва до змін ТОВ «Агроленд») штрафу, інфляційних витрат та 3% річних за договором суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №30/09/22 від 30.09.2022, а клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар з надання правової допомоги, шляхом переказу суми, що дорівнює 10 000,00 грн. і не залежить від об`ємів виконаної роботи.

Суд має обгрунтований сумнів щодо існування вказаного Додатку №1 станом на дату 14.11.2023 у редакції, доданій до справи, позаяк у Додатку №1 вказано про зміну назви відповідача, однак, станом на дату первісно поданої позовної заяви 29.11.2023 позивач не знав про зміну назви, і звернувся з позовом до ТОВ «Агроленд», що стало підставою для залишення позову без руху ухвалою від 06.12.2023.

Крім того, 20.12.2023 між сторонами був укладений акт прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 10 000, 00 грн., відповідно до якого адвокатське об`єднання у справі про стягнення з ТОВ «Дорогинка-Агро» заборгованості за договором №30/09/22 від 30.09.2022, надало такі послуги, ціна за годину роботи адвоката становить 1 000,00 грн.:

аналіз документів для підготовки позовної заяви, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій 2 години роботи адвоката на загальну вартість 2 000,00 грн.;

проведення розрахунків штрафу, втрат від інфляції та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання 1 година роботи адвоката на суму 1 000,00 грн.;

підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «Дорогинка-Агро» до Господарського суду Київської області, в тому числі підготовка копій необхідних документів, які додаються до позовної заяви, оплата судового збору та надсилання позовної заяви з додатками до суду та відповідача 7 годин робити адвоката на суму 7 000,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував складного аналізу правових норм та судової практики а також складних розрахунків; відтак підготовка процесуальних документів не становила складності та не потребувала багато часу адвоката; відтак, сума судових витрат на правову допомогу 10 000,00 грн. не є співмірною ані з ціною позову 55 918,10 грн, ані із складністю справи. Крім того, спір у справі було розглянуто у порядку спрощеного провадження, що також не потребувало витрат часу адвоката.

У даному випадку суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 3028,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України. Суд покладає на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу вказані витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 3024,99 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтранс 888» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорогинка-Агро» (08512, Київська обл., Фастівський район, с. Дорогинка, вул. Центральна, буд. 4, прим. 1-10, ідентифікаційний код 42078755)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецтранс 888» (07400, Київська обл., Броварський район, м. Бровари, вул. Металургів, буд. 15, ідентифікаційний код 40441411)

51 401,46 грн. (п`ятдесят одну тисячу чотириста одну гривню сорок шість копійок) 20% штрафу,

927,80 грн. (дев`ятсот двадцять сім гривень вісімдесят копійок) процентів річних,

3 533,32 грн. (три тисячі п`ятсот тридцять три гривні тридцять дві копійки) інфляційних втрат,

2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) судового збору.

3024,99 грн. (три тисячі двадцять чотири гривні дев`яносто дев`ять копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх