Рішення

від 12.02.2024 по справі 912/170/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 рокуСправа № 912/170/22(912/2328/23)

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/170/22(912/2328/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП", просп. Інженерів, буд. 2, м. Кропивницький, 25014

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Нігулон", вул. Куроп`ятникова, 21, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 200 000,00 грн

у справі №912/170/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП", просп. Інженерів, буд. 2, м. Кропивницький, 25014

Представники:

від позивача - арбітражний керуючий Косякевич С.О., ліквідатор банкрута (в режимі відеоконференції),

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Постановою від 24.06.2022 господарський суд визнав ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 24.06.2023, ліквідатором ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" призначив арбітражного керуючого Косякевича С.О., зобов`язав ліквідатора за результатами проведеної роботи у строк до 24.06.2023 надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс у відповідності до вимог статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства.

27.06.2022 (номер публікації: 68879, дата публікації на сайті ВГСУ: 27.06.2022 18:22) на вебсайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП".

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Нігулон" про стягнення 200 000,00 грн боргу, з покладенням судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару.

Ухвалою від 12.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/170/22(912/2328/23) за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 10.01.2024 о 14:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

10.01.2024 господарський суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 12.02.2024 о 14:00 год.

Позивач в судовому засіданні 12.02.2024 підтримав позовні вимоги.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду 12.02.2024, уповноважених представників не направив. Відзив на позов суду не подав.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та призначені засідання суду.

Так, ухвали суду від 12.12.2023 та 10.01.2024 направлено на офіційну адресу місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Куроп`ятникова, 21, м. Кропивницький, 25006, а також на електронну пошту - tdnigulonllc@gmail.com. Ухвала від 10.01.2024 також направлена на адресу керівника.

Зазначені ухвали направлено рекомендованими листами з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Однак, органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладеннями (ухвали у справі) з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 №270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не затягування розгляду справи, та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем, його керівником та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.

Господарський суд приймає до уваги, що ТОВ "Торговий дім Нігулон" мало можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі Судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/170/22(912/2328/23) в судовому засіданні 12.02.2024 за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 12.02.2024 суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 23.06.2022 у справі №912/170/22 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

Згідно з приписами ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

На виконання вимог вказаної статті, ліквідатором за даними з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "Торговий дім Нігулон" отримало від ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" товар (Вольник супер) на суму 3392880,00 грн, який не оплачено.

У зв`язку з постачанням товару, на виконання відповідних норм Податкового кодексу України, ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" виписано податкову накладну, а отримувачем товару погоджено її та зареєстровано, про що свідчить інформація з Єдиного реєстру податкових накладних.

Докази проведення розрахунку у ліквідатора банкрута відсутні.

Як зазначає ліквідатор, у останнього відсутні будь-які документи, на підставі яких реалізовувався відповідний товар.

Листом від 30.06.2022 № 58-0630/699 ліквідатор ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" звернувся до Бородька Р.А. ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ), як до керівника банкрута, з вимогою передати документацію та майно банкрута ліквідатору.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, директором ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" Бородьком Р.А. не передано ліквідатору банкрута печатки, штампи, правовстановлюючі і бухгалтерські документи, а також матеріальні та інші цінності банкрута.

У зв`язку з наведеними обставинами, ліквідатор банкрута звернувся до Відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області із заявою №02-58/818 від 01.08.2022 про вчинення кримінального правопорушення (у порядку ст. 214 КПК України).

За скаргою арбітражного керуючого Косякевича С.О., ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23.08.2022 по справі №404/4308/22 зобов`язано уповноважених службових осіб відділення поліції №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ліквідатора ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" від 01.08.2022, яка була отримана 09.08.2022 про вчинення кримінального правопорушення.

За твердженням позивача, незважаючи на вказане, договори (чи інші документи), на підставі яких надавались послуги, ліквідатору так і не були передані.

З метою повернення дебіторської заборгованості, ліквідатор банкрута направив на адресу відповідача претензію №58-0804/832 від 04.08.2022 з вимогою оплатити реалізовану продукцію в сумі 3392880,00 грн та надати документи, на підставі яких здійснювалася реалізація товару.

Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення частини заборгованості в розмірі 200000,00 грн.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).

Правочин у відповідності до ст. 205 ЦК України може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 662 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар покупцеві згідно статті 664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу вимог ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тобто, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов`язання, або якщо він не виконав зобов`язання в межах встановленого в договорі чи законі строку.

За твердженням позивача, факт передачі товару підтверджується даними з Єдиного реєстру податкових накладних, ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" реалізована на користь ТОВ "Торговий дім Нігулон" продукція (Вольник супер) на суму 3 392 880,00 грн (з ПДВ), товарна операція на підставі податкової накладної № 1 від 04.05.2020.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 24.05.1995 за №88 (далі - Положення).

Частинами першою та другою статті 3 Закону визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 8 Закону встановлює:

- бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

- питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів;

- відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Частина 1 статті 9 Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати визначені у цій статті обов`язкові реквізити. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В свою чергу стаття 1 Закону визначає, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1. пункту 2. Положення вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно підп. 2.2. п. 2. Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до підп. 2.3. п. 2. Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено (підп. 2.12. п. 2. Положення).

Разом з тим підп. 2.14. п. 2. Положення встановлює, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Згідно з підп. 2.15. п. 2. Положення у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України (підп. 14.1.178. ст. 14 ПК України).

У ч. 185.1. ст. 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами пункту 187.1. ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У п. 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно положень статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Тобто, підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірної накладної, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за такою накладною, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною.

У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання товару на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 зі справи №922/2115/19, постанові Верховного Суду 06.04.2023 по справі №916/3417/21).

У зв`язку з передачею товару, на виконання зазначених норм ПК України, ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" складено податкову накладну, а ТОВ "Торговий дім Нігулон" погоджено її та зареєстровано.

Головне управління ДПС у Кіровоградській області листом від 14.09.2023 повідомило, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних взаємовідносини між ТОВ "Торговий дім Нігулон" та ТОВ "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" із зазначеним найменуванням товару відбулися у травні 2020 року.

Суми податку на додану вартість по вищевказаній податковій накладній ТОВ "Торговий дім Нігулон" включено до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за травень 2020 року у повному обсязі.

Тобто, відповідачем занесено до податкового кредиту за травень 2020 року сум податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних, що в свою чергу свідчить про наявність у такої особи податкових накладних на відповідну поставку та є підтвердженням прийняття ТОВ "Торговий дім Нігулон" товару та визнання завершення господарської операції в розумінні статті 198 ПК України.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що наявність зареєстрованої податкової накладної фіксує факт здійснення господарської операції (постачання товару), що в свою чергу є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Також, згідно положень п.п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.11.2019 у справі №905/49/15 зазначив, що оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарські суди повинні враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару; чи складались і видавались продавцем покупцю та отримувались покупцем податкові накладні при здійсненні операцій зі спірних поставок товару; чи відображались у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця такі податкові накладні; чи формувався відповідачем, як покупцем, податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, чи подавалися покупцем уточнюючі декларації щодо безпідставного нарахування податкового кредиту продавцем за оспорюваними накладними.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України зазначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Будь - яких заперечень щодо отримання товару на суму 200 000,00 грн відповідачем не подано.

Доказів оплати вартості товару в розмірі 200 000,00 грн відповідачем також не надано.

З підстав викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 200 000,00 грн заявлено обґрунтовано та такі вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 250, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Нігулон" (вул. Куроп`ятникова, 21, м. Кропивницький, 25006, і.к. 43085936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОПРОМ ГРУП" (просп. Інженерів, буд. 2, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 42471118) заборгованість в сумі 200 000,00 грн, а також 3 000,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити позивачу (zernopromllc@gmail.com), ліквідатору арбітражному керуючому Косякевичу С.О. (через електронний кабіне6т), відповідачу (вул. Куроп`ятникова, 21, м. Кропивницький, 25006; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Повне рішення складено 14.02.2024.

Суддя В.Г. Кабакова