Рішення

від 30.01.2024 по справі 914/3488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2024 Справа № 914/3488/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" в особі філії Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Рівненська регіональна дирекція"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик"

про стягнення 25409,06 грн

за участю представників:

від позивача Юзвяк Т.В.

від відповідача не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" в особі філії Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Рівненська регіональна дирекція" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" про стягнення 25409,06 грн, з яких 22833,90 грн - основна заборгованість, 75,95 грн - 3% річних, 900,84 грн - пеня та 1598,37 грн - штраф.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1039 було затверджено статут Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", відповідно до якого Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" є юридичною особою, що утворена шляхом перетворення Національної телекомпанії України відповідно до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №693 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 98, ст. 2849) та від 05.08.2015 №567 "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Офіційний вісник України, 2015 р., N 64, ст. 2134). Телерадіокомпанія є правонаступником майна, прав та обов`язків Національної телекомпанії України, що припинила свою діяльність.

21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" в особі Філії акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Рівненська регіональна дирекція" (покупець) укладено договір №21122018, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. якого постачальник зобов`язується поставити замовнику товар, який зазначений в пункті 1.2. цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, що визначені цим договором. Найменування товару: код ДК 021-2015:09130000-9 - нафта і дистиляти (бензин А-92) (далі - товар), Кількість товару: лот 2270 літрів.

Необхідно зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 №737 Кабінет Міністрів України постановив внести до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1039 "Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 4, ст. 143) зміни, а саме у назві та пункті 1 постанови слово "публічного" виключити.

Відповідно до пункту 3.1. договору, загальна вартість товару за цим договором становить 63991,30 грн, у тому числі ПДВ (20%) 10665,22 грн, відповідно до додатка №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 4.1. договору, покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару визначеної в рахунку-фактурі та видатковій накладній (акті приймання-передачі) шляхом перерахування вартості поставленого товару на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня отримання такого рахунку та видаткової накладної (акта приймання-передачі).

Пунктами 5.1. та 5.3. договору передбачено, що строк поставки товару: грудень 2018 року. Строк поставки партії товару за цим договором: протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання заявки постачальником від покупця. Поставка товару здійснюється по безстрокових бланках-дозволах (талонах) номіналом 10 літрів та 20 літрів.

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.3. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. За порушення Постачальником строків виконання зобов`язання за цим договором, з постачальника стягується пеня у розмірі 1 (одного) відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Відповідно до специфікації, що є додатком №1 до договору, постачальник зобов`язався поставити покупцю бензин А-92 у кількості 2270 літрів на загальну суму 63991,30 грн (з ПДВ). Ціна за 1 літр бензину А-92 становить 28,19 грн (з ПДВ).

22.12.2018 позивачем було сплачено за товар за договором 63991,30 грн, що підтверджується платіжним дорученням №258 від 22.12.2018 та банківською випискою Державного казначейства України від 26.12.2018.

Як зазначено у позовній заяві, 21.12.2018 сторони підписали видаткову накладну №191218/5 від 21.12.2018 про передачу позивачу 2270 літрів бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5.

09.12.2020 позивач звернувся до відповідача із листом №115/227, в якому Філія акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Рівненська регіональна дирекція" просить здійснити обмін талонів паливно-мастильних матеріалів (бензин А-92) у зв`язку закінченням строку дії 16.12.2020, а саме 47 талонів номіналом 10 літрів та 17 талонів номіналом 20 літрів (на загальну кількість 810 літрів), придбаних за договором №211218 від 21.12.2018.

17.12.2020 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі паливних карток на заміну, відповідно до якого постачальник передав у власність, а покупець прийняв паливні картки на заміну у кількості 2 (дві) шт. на загальний літраж 810 літрів бензину А-92, а саме: картку №7825990003250685 (пальне марки А-92, 405 літрів із терміном дії 12/23) та картку №7825990003251022 (пальне марки А-92, 405 літрів із терміном дії до 12/23) взамін за 47 талонів номіналом 10 літрів та 17 талонів номіналом 20 літрів.

07.04.2021 відповідач звернувся до позивача із листом вих.№1884 від 07.04.2021, в якому відповідач зазначив, що обмежувальні карантинні заходи та заборони, запроваджені в Україні у зв`язку із поширенням на території держави гострої респіраторної хвороби COVID-19, зростання світових цін на нафту, що дало поштовх подальшому зростанню цін в оптовій та дрібнооптовій торгівлі і відповідно підвищення цін на АЗС України вплинули на господарську діяльність ТзОВ "Кондор Логістик", у зв`язку з чим відповідач у вказаному листі просив продовжити виконання договірних зобов`язань щодо відпуску пального.

Як зазначив відповідач у листі вих.№1884 від 07.04.2021, ТзОВ "Кондор Логістик" не відмовляється від виконання договірних зобов`язань та зазначив, що зараз надалі є наявні технічні проблеми в системі відпуску пального, у зв`язку з чим запропонував здійснювати відпуск пального частково, але в будь-якому випадку в повному обсязі до 31.12.2021. Вказаним листом відповідач гарантував виконання умов договору в повному обсязі та відпуск палива на АЗС.

Як зазначено у позовній заяві, оригінали карток №7825990003250685 та №7825990003251022 знаходяться у позивача (копії додаються), однак при зчитуванні коду на звороті кожної картки відображаються відомості із онлайн системи заправної мережі "WOG", з яких вбачається, що такі картки є активними із забезпеченим лімітом палива в обсязі 405 літрів на кожній картці.

Отже, як вказав позивач, вказані картки на автозаправних станціях "WOG" він отоварити не може, на підтвердження чого долучив до позовної заяви відомості службових документів ТзОВ "Вест Петрол Маркет" №65411 та №65412 від 08.11.2023 щодо залишків на картках №7825990003250685 та №7825990003251022, в яких містяться відмітки "залишки відсутні".

Отже, як зазначено у позовній заяві, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо отоварення 810 літрів бензину А-92 згідно з картками №7825990003250685 на 405 літрів бензину А-92 та №7825990003251022 на 405 літрів бензину А-92.

У зв`язку з неможливістю отримати 810 літрів бензину А-92 за допомогою вказаних паливних карток, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 05.09.2023 №115/130, в якій позивач просить забезпечити відпуск паливно-мастильних матеріалів через мережу автозаправних станцій "WOG" за картками №7825990003250685 (пальне марки А-92, 405 літрів) та №7825990003251022 (пальне марки А-92, 405 літрів), а у разі неможливості виконати вказану вимогу та умови договору у 7-денний строк з дня отримання даної вимоги, повернути кошти у сумі 22833,90 грн (810 літрів х 28,19 грн = 22833,90 грн).

Вказана вимога була надіслана відповідачу 05.09.2023, на підтвердження чого позивачем долучено до позовної заяви фіскальний чек від 05.09.2023 (відправлення №3302813448073). Відповідно до інформації з вебсайту https://www.ukrposhta.ua відправлення №3302813448073 10.10.2023 було повернуто за зворотною адресою, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Також позивачем долучено до позовної заяви довідку поштового відділення, з якої також вбачається, що вказане відправлення 10.10.2023 було повернуто за зворотною адресою, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Зважаючи на те, що відповідач не вчинив жодних дій щодо передання необхідної кількості товару за договором, а саме бензину А-92 об`ємом 810 літрів, позивач звернувся до відповідача із вимогою від 25.09.2023 №115/153, в якій позивач вимагає повернути кошти в сумі 22833,90 грн за договором №211218, що укладений між сторонами 21.12.2018.

Вказана вимога 25.09.2023 була надіслана на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення (відправлення №3302813516605). Відповідно до інформації з вебсайту https://www.ukrposhta.ua відправлення №3302813516605 12.10.2023 також було повернуто за зворотною адресою, у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Зважаючи на те, що відповідачем не було виконано вимогу позивача від 05.09.2023 №115/130, зважаючи на те, що вказана вимога повернулася без вручення 10.10.2023, тому за прострочення повернення коштів позивачем за період з 11.10.2023 по 20.11.2023 було нараховано 3% річних на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Крім того позивач на підставі пункту 8.3. договору нарахував відповідачу пеню за період з 11.10.2023 по 20.11.2023 в розмірі 900,84 грн, а також штраф в розмірі 1598,37 грн (22833,90 грн х 7% = 1598,37 грн).

Таким чином, враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача 25409,06 грн, з яких 22833,90 грн - основна заборгованість, 75,95 грн - 3% річних, 900,84 грн пеня та 1598,37 грн - штраф.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" в особі Філії акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Рівненська регіональна дирекція" (покупець) укладено договір №21122018, відповідно до пунктів 1.1.-1.3. якого постачальник зобов`язується поставити замовнику товар, який зазначений в пункті 1.2. цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, що визначені цим договором. Найменування товару: код ДК 021-2015:09130000-9 - нафта і дистиляти (бензин А-92) (далі - товар), Кількість товару: лот 2270 літрів.

При цьому судом також встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 №737 Кабінет Міністрів України постановив внести до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1039 "Про затвердження Статуту публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 4, ст. 143) зміни, а саме у назві та пункті 1 постанови слово "публічного" виключити.

Факт здійснення позивачем оплати підтверджується платіжним дорученням №258 від 22.12.2018 на суму 63991,30 грн, а також банківською випискою Державного казначейства України від 26.12.2018.

Як також встановлено судом, 17.12.2020 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі паливних карток на заміну, відповідно до якого постачальник передав у власність, а покупець прийняв паливні картки на заміну у кількості 2 (дві) шт. на загальний літраж 810 літрів бензину А-92, а саме: картку №7825990003250685 (пальне марки А-92, 405 літрів із терміном дії 12/23) та картку №7825990003251022 (пальне марки А-92, 405 літрів із терміном дії до 12/23) взамін за 47 талонів номіналом 10 літрів та 17 талонів номіналом 20 літрів.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із приписами статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З аналізу суті правовідносин між сторонами вбачається, що під поставкою товару розуміється саме фактична поставка палива, в свою чергу передача талонів (карток на пальне) не свідчить про повне виконання умов договору поставки.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" від 20.05.2008 №281/171/578/155 талон спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Позивачем долучено до матеріалів справи талони (картки на пальне) на загальний літраж 810 літрів бензину А-92, а саме: картку №7825990003250685 (пальне марки А-92, 405 літрів із терміном дії 12/23) та картку №7825990003251022 (пальне марки А-92, 405 літрів із терміном дії до 12/23), які позивач не зміг з незалежних від нього причин обміняти на АЗС на відповідне паливо.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач у вимозі від 05.09.2023 №115/130 просив повернути кошти у сумі 22833,90 грн (810 літрів х 28,19 грн = 22833,90 грн) у випадку неможливості виконати вимогу щодо отоварення паливних карток на цю суму.

При цьому із листування сторін вбачається, що відповідач не заперечив факту неналежного виконання своїх зобов`язань перед позивачем, а відповідні дії пояснюються відповідачем технічними проблеми, обмежувальними карантинними заходами та заборонами, що запроваджені в Україні у зв`язку із поширенням на території держави гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також зростанням цін на нафту.

Докази поставки товару на суму 22833,90 грн (810 літрів х 28,19 грн = 22833,90 грн) чи повернення відповідачем вказаної суми позивачу в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 22833,90 грн основного боргу є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, пунктом 8.3. договору передбачено, що за порушення постачальником строків виконання зобов`язання за цим договором, з постачальника стягується пеня у розмірі 1 (одного) відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

При цьому як вбачається із матеріалів справи та розрахунку позовних вимог, позивачем враховано положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та здійснено нарахування пені не в розмірі 1 (одного) відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, як це передбачено пунктом 8.3. договору, а в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 900,84 грн пені та 1598,37 грн штрафу є обґрунтовані, з огляду на що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 75,95 грн є також обґрунтована, з огляду на що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 22833,90 грн - основного боргу, 75,95 грн - 3% річних, 900,84 грн - пені та 1598,37 грн - штрафу.

Позивачем при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1689 від 23.11.2023 на суму 2684,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондор Логістик" (79044, місто Львів, вулиця Єфремова, будинок 84, квартира 1Б, ідентифікаційний код юридичної особи 39046990) на користь Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (04119, місто Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок 42, ідентифікаційний код юридичної особи 23152907) в особі філії Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України "Рівненська регіональна дирекція" (33028, місто Рівне, вулиця Котляревського, будинок 20А, ідентифікаційний код філії 40020656) 22833,90 грн - основного боргу, 75,95 грн - 3% річних, 900,84 грн - пені, 1598,37 грн - штрафу та 2684,00 грн - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.02.2024.

Суддя Петрашко М.М.