Рішення

від 08.02.2024 по справі 914/3556/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 Справа № 914/3556/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Бі Ель»

про: стягнення 175 305,87 грн.,

представники:

позивача: Шаповал О.В.,

відповідача: Завірюха М.І.,

ВСТАНОВИВ

04.12.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Бі Ель» про стягнення 175 305,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

05.01.2024р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№436/24).

18.01.2024р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№1762/24).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2024 року у справі призначене судове засідання на 07.02.2024р.

Хід справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судових засідань

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач є власником об`єкта нерухомого майна, який розміщений на земельній ділянці, яка належить Львівській міській територіальній громаді. Відповідач не врегулював з позивачем орендні відносини, а саме шляхом укладення договору оренди. В той же час, у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. З урахуванням суми, сплаченої відповідачем за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, сума стягнення, яка розрахована та заявлена позивачем за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року, склала 175 305,87 грн. Проте, відповідач вказану заборгованість не сплачував, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. Позивач вказує на те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов вказав на те, що з 11.12.2017 року до нього, як нового власника адміністративного будинку перейшло право постійного користування земельною ділянкою на умовах, які були у попереднього власника цього адміністративного будинку- ПАТ «Укрсоцбанк», з обов`язком сплачувати плату за користування цією земельною ділянкою.

Позивач, в свою чергу, зазначив, що з моменту оприлюднення ухвали №3217 від 22.03.2018 року «Про припинення ПАТ «Укрсоцбанк» права користування земельною ділянкою на пл.А.Міцкевича,10», право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,1197 га (кадастровий номер 4610136600:02:0013) на пл. А.Міцкевича,10 припинилось.Крім того, позивач вказав, що ним не приймалось рішення про передачу у постійне користування земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:02:0013).

За результатами дослідження наданих доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

Земельна ділянка в місті Львові на пл.А.Міцкевича,10 (кадастровий номер 4610136600:02:0013), площею 0,1197 га належить територіальній громаді м.Львова, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам.

Дана обставина підтверджується згідно витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002450232023 від 15.11.2023р., дата державної реєстрації земельної ділянки - 11.10.2017р.

Відтак, земельну ділянку сформовано з 11.10.2017р.

Ухвалою Львівської міської ради від 22.03.2018р. №3217 «Про припинення ПАТ «Укрсоцбанк» права користування земельною ділянкою на пл. А.Міцкевича, 10», припинено публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» право користування земельною ділянкою, площею 0,1197 га (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013) на пл. А. Міцкевича, 10 та зараховано до земель територіальної громади м. Львова. Зокрема, ухвалено вважати таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЛВ № 000658, зареєстрований у Львівській міській раді 10.01.2001р. (Книга записів державних актів на право постійного користування землею 1-1, № 124).

Ухвалою Львівської міської ради від 29.11.2018р. №4360 «Про надання ТзОВ «Сі Бі Ель» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на пл.А.Міцкевича, 10 та дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на пл. А. Міцкевича, 10» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Сі Бі Ель» дозвіл на виготовлення:

-технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,1197 га (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013) на пл. А.Міцкевича, 10 для обслуговування адміністративного будинку (код КВЦПЗ 03.09 - для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ) за рахунок земель житлової та громадської забудови;

-проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0155 га (у тому числі площею 0,0050 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) на пл. А. Міцкевича, 10 для обслуговування адміністративного будинку (рекомендований код КВЦПЗ 03.09 - для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ) за рахунок земель загального користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови.

Зокрема, ухвалено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сі Бі Ель» забезпечити через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати їх міській раді на затвердження.

На виконання наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 14.10.2022р. №129, спеціалістами управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування 10 листопада 2022 року було проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 10. За результатом зазначеного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 10.11.2022р. за №37, який був скерований відповідачу листом-повідомленням від 14.11.2022р. №2412-вих-98972.

У вищезгаданому акті також зазначено, що управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради було підготовлено проект ухвали щодо внесення зміни до ухвали міської ради від 29.11.2018р. №4360 «Про надання ТзОВ «Сі Бі Ель» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на пл. А.Міцкевича, 10 та дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на пл. А. Міцкевича, 10», замінивши у підпунктах 1.1 та 1.2 слова «код КВЦПЗ 03.09- для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ» словами «код КВЦПЗ 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)», яка була відхилена сесією Львівської міської ради 04.09.2020р.

Ухвал Львівською міською радою щодо надання в користування земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:02:0013) не приймалося.

Станом на дату подання позову, документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою, відсутні.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2023р. №354497526, об`єкт нерухомого майна - адміністративний будинок, загальною площею 4 603,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1434237346101) перебуває у приватній власності ТзОВ «Сі Бі Ель», код ЄДРПОУ 35018163. Підставою для державної реєстрації є договір купівлі- продажу, серія та номер: 1285, виданий 11.12.2017, видавник: Дем`яненко Т.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 10.11.2022 р. №37 встановлено, що ТзОВ «Сі Бі Ель» фактично використовує земельну ділянку №1 площею 0,1197 га (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013) для обслуговування адміністративного будинку на пл.А.Міцкевича, 10 у м.Львові за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Також, під час обстеження встановлено, що частина адміністративного будинку, загальною площею 4 603,6 кв.м на пл.А.Міцкевича, 10 розташована за межами земельної ділянки №1 площею 0,1197 га (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013), зокрема розміщено на земельній ділянці №2, орієнтовною площею 0,0155 га.

Відтак, відповідач є фактичним користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013 за адресою пл.А.Міцкевича, 10, м. Львів).

Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 04.09.2023р. №НВ - 4600667152023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013) становить 10 235 750,49 грн.

Позовні вимоги враховують період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017р. «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.

Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018 року.

Пунктом 7.3 Розділу 7 вказаного Порядку визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється відповідно до їх цільового (функціонального) використання у розрізі економіко-планувальних зон м. Львова згідно з цим Порядком, за винятком випадку, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або результатами земельних торгів (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах).

Відповідно до п.п.7.5.1 Розділу 7 Порядку, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за винятком, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок використання яких вказано у пунктах 7.6 - 7.16 цього Порядку.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір недоотриманих коштів власником землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,1197 га (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013) на пл.А.Міцкевича, 10 в місті Львові за період з 01.09.2020 року по 31.08.2023 року становить 795 394,68 грн.

Також, з листа Головного управління ДПС у Львівській області, зареєстрованого в СЕД Львівської міської ради IT-Enterprise 10.11.2023р. №1.8-36842-24 слідує, що ТзОВ «Сі Бі Ель» (код ЄДРПОУ 35018163) сплачено плати за землю в сумі 620 088,81 грн. за земельну ділянку на пл.А.Міцкевича, 10 в місті Львові (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси і континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 7, 140, 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, функціонування якого гарантується державою, є рухоме і нерухоме майно, доходи міських бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з ст. ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, до компетенції сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного природоохоронного законодавства, використання і охороною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України та п. 14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондиційних зобов`язань наявність вини набувача (зберігача) майна не є необхідною обставиною. Визначальним є наявність факту неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість, не є заходом відповідальності. Набувач має обов`язок повернути майно, яке він безпідставно набув (зберігав), або його вартість.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування норм, передбачених ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Такі висновки суду відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 917/1739/17 від 23.05.2018р. у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17, у постановах Верховного Суду від 12.04.2019р. у справі № 922/981/18, від 05.08.2022р. у справі № 922/2060/20.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки у м. Львові, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею її власнику. Такими діями відповідач порушив право позивача (власника земельної ділянки) на отримання вказаних коштів. Це право позивача підлягає захисту в судовому порядку на підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України.

Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб, не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і фактичний добросовісний землекористувач.

Зважаючи на доводи позивача, а також практику вирішення подібних спорів Верховним Судом, для вирішення спору суду необхідно встановити такі обставини справи: формування земельної ділянки, фактичне, без правових підстав користування відповідачем земельними ділянками, правильність нарахування.

Щодо формування земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021р. у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021р. у справі № 922/3463/19.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002450232023 від 15.11.2023р., дата державної реєстрації земельної ділянки - 11.10.2017р.

Відтак, земельну ділянку сформовано з 11.10.2017р.

Щодо користування відповідачем земельними ділянками без правових підстав.

Відповідач не є постійним землекористувачем чи користувачем земельними ділянками на підставі договору. Такий висновок грунтується на тому, що відповідач не надав первинних документів, на підставі яких у нього виникло таке право користування (наприклад, акту про право постійного користування чи договору оренди).

Щодо розміру безпідставно збережених коштів за період з 01.09.2020р. до 31.08.2023р.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» регламентовано, що для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі №922/902/18, від 08.08.2019р. у справі №922/1276/18, від 01.10.2019р. у справі №922/2082/18, від 06.11.2019р. у справі №922/3607/18).

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020р. у справі №922/2843/19).

Згідно з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 04.09.2023р. №НВ - 4600667152023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013) становить 10 235 750,49 грн.

Разом з тим, при здійсненні розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, позивачем враховано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період 2020 2023 р.р.

Відповідно до пункту 7.5.1 Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м.Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017р., річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 7.6-7.16 цього порядку.

Відповідно до розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, наданого управлінням земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради, розмір недоотриманих коштів власником землі за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,1197 га (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013) на пл.А.Міцкевича, 10 в місті Львові за період з 01.09.2020 року по - 31.08.2023 року становить 795 394,58 грн. та за мінусом вирахування сплачених сум відповідачем у розмірі 620 088,81 грн., сума недоотриманих коштів склала суму 175 305,87 грн.

Здійснивши перерахунок розміру орендної плати згідно з заявленим позивачем періодом, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідних коефіцієнтів індексації (1,00 за 2020 рік, 1,00 за 2021 рік, 1.10 за 2022 рік та 1.15 за 2023 рік), ставки орендної плати (3%) суд встановив, що позивачем правильно здійснено відповідні нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висловлені відповідачем зауваження в судовому засіданні щодо Акта обстеження №37 не спростовують факту користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, як власником об`єкта нерухового майна, що розміщений на такій земельній ділянці.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак, підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №432 від 29.11.2023р. на суму 2 684,00 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сі Бі Ель» (місцезнаходження: Україна, 04077, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВОДСЬКА, будинок 1; ідентифікаційний код 35018163) на користь Львівської міської ради (місцезнаходження: Україна, 79008, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055896) суму безпідставно збережених коштів у зв`язку з користуванням земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4610136600:02:006:0013 за адресою пл.Міцкевича,10, м.Львів) без правовстановлюючих документів у розмірі 175 305,87 грн. та 2 684,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 13.02.2024 р.

Суддя Король М.Р.