Рішення

від 02.02.2024 по справі 925/1573/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року м. Черкаси справа № 925/1573/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Прибєг Д.А. - самопредставництво;

від відповідача: Постригань С.Г. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції центрального округу (м. Полтава) до комунального підприємства "Чигирин" Чигиринської міської ради (м. Черкаси) про стягнення 535 197,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 535 197,17 грн. збитків за водокористування без дозволу, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, поданою заявою № 6/24 від 09.01.2024 ( а.с. 69-71) просить суд розстрочити виконання рішення щодо стягнення 535 197,17 грн. рівними частинами по 44 599,76 грн. (в останній місяць 44 599,81 грн.) починаючи з лютого 2024 року по січень 2025 року, до останнього банківського дня кожного місяця.

Позивач в клопотанні від 19.01.2024 (а.с. 75-76) щодо розстрочення виконання рішення суду поклався на розсуд суду.

У відповідності до ст. ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи і пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

Затвердженим Наказом Державної екологічної інспекції України № 250 від 01.06.2021 Положенням про Державну екологічну інспекцію Центрального округу передбачено, що позивач є міжрегіональним територіальним органом Держеконінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Згідно з Водним кодексом України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827).

Стаття 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України. Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися як водним законодавством, так і законодавством про надра.

Відповідно до визначення, наданого у статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Частиною 1 статті 149, статтею 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до Господарського кодексу України та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідачем не заперечуються доводи позивача, що 10.12.2021 до Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшов лист №353/21 (зворотній а.с. 6) від КП "Чигирин" Чигиринської міської ради, щодо кількості води забраної підприємством із свердловин за період з 01.01.2020 по 03.12.2021, яка дорівнює 567 246, 6 м3.

Інспекцією на підставі наказу від 10.12.2021 № 06-27/1055 та направлення від 10.12.2021 № 06-28/1055 (а.с. 7-8) проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Чигирин" Чигиринської міської ради.

14.12.2021 Державною екологічною інспекцією Центрального округу складено акт № 95/03/2-10/2021 (зворотній а.с. 9, а.с. 10-14) за результатами проведення планового (позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В акті зафіксовано допущені відповідачем порушення абзацу 3 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства. Проте вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених останньою перевіркою порушень вимог законодавства, а саме пункти 2, 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 13 припису від 26.03.2020 № 18 не виконані.

Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування дає право на їх використання (таку правову позицію викладено у постанові ВС у складі Касаційного господарського суду від 14.04.2021 року у справі № 922/3488/19).

Позивач звертає увагу на дату видачі відповідачу спеціального дозволу на користування надрами, лише 20.12.2021 року з терміном дії на наступні 5 років ( зворотній а.с. 8, а.с. 9).

В результаті проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Чигирин» Чигиринської міської ради (акт перевірки від 22.11.2021 №88/03/3-10/2021/ПЗ) встановлено факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) із свердловин в м. Чигирин, Черкаської області у період з 01.01.2020 по 03.12.2021 роки, що є порушенням статей 19,23 Кодексу України про надра.

20.12.2021 Відповідачу винесено припис №84/03/3-11/2021 (а.с. 15), в якому зазначалися способи виправлення виявлених порушень з термінами їх виконання та обґрунтуванням вимог Інспекції нормативними актами.

Отже в період до 20.12.2021 року відповідачем самовільно видобувалися водні ресурси без отримання дозволу на користування надрами.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 258/07-17/2021 (а.с. 16) про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства в сумі 535 197,17 грн. із обґрунтованим розрахунком збитків.

Претензія залишена відповідачем без реагування, заподіяні збитки в добровільному порядку не сплачені, що спричинило порушення прав держави.

Невиконання відповідачем зобов`язання з відшкодування заподіяних збитків стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою.

За змістом п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Стаття 49 Водного кодексу України містить норму права, згідно з якою, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача або надання відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Органи, зазначені у частині другій цієї статті, зобов`язані протягом п`яти робочих днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати копії відповідних документів:

у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

у разі використання водних об`єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, зобов`язані протягом 15 календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органу, що приймає рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, висновки в електронній формі щодо можливості його видачі.

Обмін документами між органами виконавчої влади, зазначеними в цій статті, здійснюється в електронній формі у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Органи, зазначені в частині другій цієї статті, під час прийняття рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування або про відмову в його видачі враховують відповідні висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

У разі ненадання протягом встановленого строку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, висновку щодо можливості видачі дозволу на спеціальне водокористування вважається, що відповідний центральний орган виконавчої влади не заперечує проти видачі такого дозволу.

Відповідачем не доказано суду, що він не зобов`язаний отримувати дозвіл на спеціальне користування надрами, або вчасно вжив всіх заходів щодо отримання дозволу і його неотримання у спірний період сталося не з вини відповідача.

Згідно до п. 6 ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Виходячи з положень статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків та отримання всіх необхідних дозволів.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

З положень статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" слідує, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлено "Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389 (надалі - Методика).

Цією Методикою (п. 1.2) встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування).

Вказана Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства (п. 1.4).

Позивач розрахував, що в результаті самовільного водокористування відповідачем була завдана шкода навколишньому природному середовищу в розмірі 535 197,17 грн. Розрахунок проведений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 № 767/16783 (із змінами), розраховано збитки за формулою:

Зсам= 5 х W х Тaр х 0,3, де

W- об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на користування надрами (підземними водами) куб.м;

Тaр - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення;

5 - коефіцієнт;

За правилами п. 255 Податкового Кодексу України на дату виявлення порушення. Тaр - норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод в Черкаській області становить 62,9 грн. за 100 куб.м.;

0,3 - коефіцієнт, що житлово - комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати відповідно до п. 255.7 ст. 255 Податкового кодексу України.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів:

Зсам = 5 х 567246,60 х 0,1887 = 535 197,17 грн.

Математичний розрахунок зроблено вірно, що відповідачем не заперечено.

Отже, загальна сума збитків завданих відповідачем забором води із свердловин без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) в період з 01.01.2020 по 03.12.2021, становить 535 197,17 грн. ( п`ятсот тридцять п`ять тисяч сто дев`яносто сім гривень 17 коп.).

Відповідно до ст. 65 Кодексу України Про надра, відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі немає, строк виконання зобов`язання по відшкодуванню збитків є таким, що настав, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 535 197,17 грн. збитків за період з 01.01.2020 по 03.12.2021 за самовільне використання водних ресурсів без належних дозвільних документів.

Відповідач в заяві № 6/24 від 09.01.2024 ( а.с. 69) просить розстрочити стягнення боргу за судовим рішенням рівними платежами строком на один рік за період лютого 2024 року по січень 2025 року і просить врахувати соціальну спрямованість та значимість діяльності КП "Чигирин", залежність фінансових надходжень на підприємство від сплати комунальних платежів споживачами, необхідність проведення ремонтів та збереження колективу підприємства, що унеможливлює одномоментну сплату боргу на користь державного бюджету.

Позивач щодо розстрочення рішення поклався на розсуд суду.

За правилами п.2) ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами.

У відповідності до ч. 1,5,6 ст. 238 ГПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат.

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

В засіданні, підтримуючи клопотання про розстрочення судового рішення представник відповідача зазначає, що стягнення присудженої рішенням суду суми в розмірі 535197,17 тис. грн. одночасним платежем, призведе до несплатоспроможності КП "Чигирин", до несвоєчасної виплати заробітної плати працівникам, розрахунку за спожиту електроенергію, сплати податків тощо, потягне унеможливлення вживати заходи з відновлення/ремонту мереж та обладнання, та як наслідок призведе до скрутного фінансового становища підприємства, та до значних соціальних проблем, це вплине на санітарно - епідеміологічний стан населених пунктів, та більше того може призвести до надзвичайних ситуацій, в тому числі і пов`язаних з воєнними діями. При цьому компенсувати «втрату» джерел водопостачання громади в стислі терміни неможливо з урахуванням великого обсягу роботи та з огляду на погребу фінансування для вказаних цілей.

КП "Чигирин" Чигиринської міської ради набуло фактично стратегічного значення, зокрема, і для підтримання життєдіяльності громади з урахуванням великої кількості внутрішньо переміщених осіб, яким в тому числі необхідно забезпечувати належні умови проживання, зокрема із забезпечення питною водою, що по суті є критично важливим завданням.

Суд вважає, що дані обставини є загальновідомими і окремого доведення не потребують.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Враховуючи позиції сторін щодо розстрочення виконання рішення суду рівними частинами на 1 рік по основному боргу, суд задовольняє дане клопотання відповідача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Щодо розрахунку суми судового збору, який необхідно покласти на відповідача, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 вказаної статті, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Про правомірність обрахунку судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, у випадку подання до суду документів через підсистему "Електронний суд" вказує і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 року у справі №916/228/22.

Враховуючи викладене, оскільки позовна заява у цій справі подана в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", сума судового збору за подання даного позову складає 6422,37грн. (535 197,17 грн. х 1,5% = 8 027,96 х 0,8).

З огляду на викладене, на відповідача покладається судовий збір в сумі 6422,37 грн.

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 914,67 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 483 від 29.09.2023.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже з урахуванням доведеності позивачем правових підстав позову, позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 535 197,17 грн. збитків за водокористування без дозволу, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Сплату вказаного боргу для відповідача слід розстрочити на один рік та зобов`язати Комунальне підприємство "Чигирин" Чигиринської міської ради (код 36783147, м. Черкаси, вул. Енергетиків, 11/1) сплачувати до державного бюджету за вказаними реквізитами суму боргу в розмірі 535 197,17 грн. рівними частинами по 44 599,76 грн. ( в останній місяць 44 599,81 грн.) починаючи з лютого 2024 року по січень 2025 року, до останнього банківського дня кожного місяця.

Керуючись ст. 238, 240, 331 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Чигирин" Чигиринської міської ради (код 36783147, м. Черкаси, вул. Енергетиків, 11/1) в інтересах стягувача Державної екологічної інспекції центрального округу (код 42149108, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6) -- 535 197,17 грн. збитків за водокористування без дозволу, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів із зарахуванням коштів на рахунок UA318999980333179331000023705 ГУК у Черкаській області, ТГ м Чигирин, код 37930566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат) - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 (Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" Головне управління Державного казначейства у Черкаській області.

3. Розстрочити виконання рішення у справі на один рік та зобов`язати комунальне підприємство "Чигирин" Чигиринської міської ради (код 36783147, м. Черкаси, вул. Енергетиків, 11/1) сплачувати до державного бюджету за вказаними реквізитами суму боргу в розмірі 535 197,17 грн. рівними частинами по 44 599,76 грн. ( в останній місяць 44 599,81 грн.) починаючи з лютого 2024 року по січень 2025 року, до останнього банківського дня кожного місяця.

4. Стягнути з комунального підприємства "Чигирин" Чигиринської міської ради (код 36783147, м. Черкаси, вул. Енергетиків, 11/1) на користь Державної екологічної інспекції центрального округу (код 42149108, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6) -- 6422,37 грн. на відшкодування сплаченого судового збору із зарахуванням коштів на рахунок UA688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108, фонд бюджету ЗФ).

Накази видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Рішення може бути подано до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ним законної сили, а також закінчення строку, встановленого для розстрочки виконання рішення по кожному простроченому платежу.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2024

Суддя Н.М. Спаських