Ухвала
від 13.02.2024 по справі 914/2870/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2870/22

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Львівської міської ради

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2023 (суддя Манюк П. Т.)

і постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 (головуючий суддя Зварич О. В., судді Плотніцький Б. Д., Скрипчук О. С.)

у справі № 914/2870/22

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до Національного університету "Львівська політехніка",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) Львівська міська рада і 2) Виконавчий комітет Львівської міської ради,

про звільнення самовільно зайнятих приміщень,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2024 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суд Львівської області від 14.08.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.01.2024 у справі № 914/2870/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 31.01.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 288, 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.

За приписами частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова Західного апеляційного господарського суду була проголошена 08.01.2024, повний текст складено у той же день, тобто останнім днем оскарження зазначеної постанови є 29.01.2024.

Відповідно до частини другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційну скаргу скаржник надіслав до суду касаційної інстанції 31.01.2024, тобто з порушенням встановлено Законом строку на касаційне оскарження без клопотання про поновлення процесуального строку.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Суд зазначає, що у прохальній частині сторона має чітко зазначити, процесуальний документ який оскаржується.

Скаржник у пункті 3 прохальної частини, зокрема, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.01.2024.

Однак, в Єдиному державному реєстрі відсутня постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.01.2024.

Таким чином, Суд вважає касаційну скаргу такою, що оформлена з порушенням вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційну скаргу від імені скаржника сформовано в системі "Електронний суд" представником Львівської міської ради Шмотолохою Оксаною Петрівною.

Згідно з частиною четвертою статті 56 Господарського процесуального кодексу України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Разом із тим, за змістом частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

За приписами частини четвертої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

А отже Львівська міська рада може брати участь у справі у Верховному Суді або в порядку самопредставництва, або через адвоката.

На підтвердження наявності повноважень у Шмотолохи О. П. подавати касаційну скаргу від Львівської міської ради заявником до касаційної скарги додано лише довіреність від 20.09.2023 на справу № 914/2870/22 у порядку передоручення та витяг з ЄДРЮО з відомостями про керівника юридичної особи.

Доказів, на підтвердження того, що Шмотолоха О. П. представляє інтереси скаржника у справі в порядку самопредставництва відповідно до частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України не додано. Докази наявності статусу адвоката у Шмотолохи О. П. також відсутні.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

14.08.2023 рішенням Господарського суду Львівської області, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій повністю.

Предметом позову у цій справі є звільнення самовільно зайнятих приміщень.

Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 4 962 грн.

При цьому, скаржник до матеріалів касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору взагалі. Натомість скаржник у своїй касаційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, зазначивши про затримку фінансування місцевого бюджету.

Розглянувши клопотання, Суд зазначає таке.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав викладених вище. Цей перелік умов є вичерпним.

Крім цього, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В свою чергу, наявність таких умов скаржник у своєму клопотанні про відстрочення сплати судового збору не навів, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини, у зв`язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на (1) подання заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, (2) приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом уточнення вимог касаційної скарги, (3) надання доказів повноважень Шмотолохи О. П. на подання касаційної скарги від імені скаржника і (4) надання доказів про сплату судового збору у розмірі 4 962 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Львівській міській раді у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 14.08.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 914/2870/22 залишити без руху.

3. Надати Львівській міській раді строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Случ

Дата ухвалення рішення13.02.2024
Оприлюднено15.02.2024
Номер документу116984677
СудочинствоГосподарське
Сутьзвільнення самовільно зайнятих приміщень

Судовий реєстр по справі —914/2870/22

Ухвала від 29.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 17.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 09.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 19.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 13.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 12.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 11.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 11.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 23.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 21.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні