Рішення

від 13.02.2024 по справі 381/5970/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/184/24

381/5970/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Рекламно-інформаційне агентство «Поліфаст» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача Комунального підприємства Київської обласної ради «Рекламно-інформаційне агентство «Поліфаст» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 04 липня 2016 року по 14 лютого 2021 року позивач перебувала в трудових відносинах з КП Київської обласної ради «Поліфаст» (на даний час назву змінено на КП Київської обласної ради «Рекламно-інформаційне агентство «Поліфаст»), обіймаючи посаду начальника виробництва. Всупереч вимогам законодавства підприємством було нараховано але не виплачено заробітну плату в загальному розмірі 187666,24 грн. При звільненні 15 лютого 2021 року за власним бажанням, з нею не було проведено повного розрахунку. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з вимогами щодо виплати заборгованості по заробітній платі, але до сьогоднішнього дня нараховану заробітну плату так і не виплачено. Просила суд стягнути з відповідача не виплачену заробітну плату у сумі 187666,24 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку починаючи з 15 лютого 2021 року по 15 серпня 2021 року в сумі 93507,96 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2023 року дана справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в судове засідання.

В судове засідання позивач не з`явилася, через канцелярію суду представник позивача подав заяву в якій позовні вимоги підтримав, справу просив розглянути у відсутність сторони позивача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З врахуванням положень ст.280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При розгляді письмових матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 працювала у період з 04 липня 2016 року по 15 лютого 2021 року у Комунальному підприємстві Київської обласної ради «Поліфаст» (на даний час назву змінено на Комунальне підприємство Київської обласної ради «Рекламно-інформаційне агентство «Поліфаст») на посаді начальника відділу поліграфічної видавницької діяльності (наказ № 68-к від 04.07.2016 року).

Наказом від 15 лютого 2021 року позивач була звільнена з займаної посади 15 лютого 2021 року за власним бажанням, на підставі ст.38КЗПП України (наказ № 2-к від 15.02.2021).

Згідно Довідки № 42 від 07 липня 2021 року виданої КП Київська обласна рада «Поліфаст» ОСОБА_1 , підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку в сумі 187666,24 грн.

Статтею 43Конституції України передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Згідно ч. 1 ст.94КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Вказана сума не спростована відповідачем. Розрахунку заборгованості по заробітній платі наявної у відповідача перед позивачем, останній не надав.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача нарахованої, але невиплаченої заробітної плати підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.117КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, і не проведений з вини власника або уповноваженого ним органу своєчасного розрахунку з працівником, є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117КЗпП України тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зважаючи нате,що відповідачвимог законупри звільненніпозивачане виконав, заборгованість по заробітній платі не погасив і виплату всіх сум, що належать ОСОБА_1 від КП Київської обласної ради «Поліфаст» в день її звільнення не провів, та безпідставно не здійснив цього і на даний час, суд дійшов обґрунтованого висновку, що остання має право на стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, але не більш як за шість місяців, а саме за період з 15 лютого 2021 року по 15 серпня 2021 року, що становить 93507,96 грн.

Відповідно до п.20 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №13від 24грудня 1999року «Пропрактику застосуваннясудами законодавствапро оплатупраці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з п.32 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 06.11.1992року «Пропрактику розглядусудами трудовихспорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку в зв`язку з затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 8лютого 1995року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, позивач має право на середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, однак не більше ніж за шість місяців, тобто 93507,96 грн (513,78 х 182 дні) без врахування податків та інших обов`язкових платежів.

Частиною першою статті81ЦПКУкраїни передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті81ЦПКУкраїни доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті76ЦПКУкраїни передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті77ЦПКУкраїни).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття79ЦПКУкраїни).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті80ЦПКУкраїни).

Відповідно до частин першої-третьої статті89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням частин першої статті 280 ЦПК України.

Отже, повно і всебічно з`ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості із заробітної плати у загальному розмірі 187666,24 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 93507,96 грн підлягають задоволенню.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147,2 грн.

Керуючись ст.4,12,13,76-82,133,141,258,259,263,265,268,280-282 ЦПК України, на підставі, статті 43Конституції України,статей 21,44,94,115-117,233Кодексу законівпро працюУкраїни,Закону України«Про оплатупраці», суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Рекламно-інформаційне агентство «Поліфаст», код ЄДРПОУ 13723220, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 40 про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Рекламно-інформаційне агентство «Поліфаст», код ЄДРПОУ 13723220, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 40 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,нараховану але не виплачену заробітну плату в сумі 187666,24 (сто вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 24 копійки, який визначенийбез урахуванняутримання прибутковогоподатку таінших обов`язковихплатежів та середній заробіток за час затримки розрахунку, починаючи з 15 лютого 2021 року по 15 серпня 2021 року в сумі 93507,96 ( дев`яносто три тисячи п`ятсот сім) гривні 96 копійки, який визначений без урахування утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць з присудженої заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Рекламно-інформаційне агентство «Поліфаст», код ЄДРПОУ 13723220, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 40 на користь держави судовий збір у розмірі 2147,2 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Соловей