Постанова від 09.02.2024 по справі 712/12114/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/56/24 Справа № 712/12114/23 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Рябуха Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., при секретарі Бєлан О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №712/12114/23 щодо ОСОБА_1 , що надійшли з Соснівського районного суду м.Черкаси за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и л а:

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 грудня 2023 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого начальником відділу інструкторів Головного управління розвідки,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; постановлено стягнути на користь держави судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.

Як встановлено судом першої інстанції, водій ОСОБА_1 29.10.2023 року о 02:53 год. в м. Черкаси, по бул. Шевченка, 135, керував автомобілем Toyota Land Cruser, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мовлення. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. За що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її такою, що не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову Соснівського районого суду м.Черкаси від 19.12.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційні вимоги мотивував тим, що судом не було направлено на адресу його місця реєстрації у м.Черкаси повідомлення про дату та час розгляду справи, він не отримав СМС повідомлення суду про розгляд справи, а письмове клопотання його адвоката про відкладення розгляду справи, яке було направлене 18.12.2023 на електронну пошту Соснівського районого суду м.Черкаси судом було проігнороване, а тому вважає, що ці процесуальні порушення позбавили його можливості реалізувати його права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема, давати пояснення, заявляти клопотання про допит свідків, надати відповідні документи.

Вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, так як не врахував, що 29.10.2023 він перебував у службовому відрядженні у м.Черкаси, о 02:53 год. його службовий автомобіль був зупинений працівниками поліції, через неввімкнення світла фар автомобіля. З огляду на те, що він знаходився при виконанні службових обов`язків ним було надано працівникам поліції службове посвідчення співробітника Головного управління розвітки Міністерства оборони України та оперативний талон, який закріплений за його службовим автомобілем. Зазначив, що оперативний талон це спеціальне посвідчення, необхідне для того, щоб оперативники могли порушувати правила на автомобілях прикриття під час проведення різноманітних негласних заходів з розшуку злочинців, тобто вони видаються на автомобілі, які використовуються в оперативно-розшуковій діяльності.

Співробітники МВС і Нацполіції при пред`явленні їм такого талону не мають права затримувати або оглядати автомобіль, а також перевіряти документи у осіб, що знаходяться в автомобілі, навіть при грубому порушенні такими авто Правил дорожнього руху або норм громадського порядку. Проте, працівниками поліції ці документи були проігноровані і розпочато безпідставний огляд автомобіля, та повідомлено йому про перебування його у стані алкогольного сп`яніння. Ним було запропоновано викликати співробітників військової служби правопорядку, але дану вимогу не було виконано, а тому вважає, що працівники поліції діяли поза межами своїх повноважень та законодавства України.

Апелянт зазначив, що докази перебування його при виконанні службових обов`язків та відповідні документи будуть надані під час дачі пояснень суду, для огляду, так як мають обмежений доступ.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що він є військовослужбовцем, з 23.10.2023 по 29.10.2023 перебував у сліжбовому відрядженні в м.Кропивницький. Він зареєстрований в м.Черкаси по вул. Припортова, де проживають його батьки, їдучи з м.Кропивницького маршрутом Сміла Черкаси, він заїхав до батьків, потім мав виїжджати на Київ, так як 29.10.2023 йому потрібно бути на роботі. У його сусіда - товариша дитинства ОСОБА_2 , який також проживає по вул.Припортова, був день народження, приїхав близько 12 години ночі та пішов його привітати. Знайомі його товариша попросили підвезти їх з вул.Припортова додому, на що він погодився.

Зазначив, що він був зупинений працівниками поліції 29.10.2023 близько 3 години ночі, не за виключине світло в автомобілі, а за те, що їхав під час комендантської години. Він пред`явив працівникам поліції оперативний талон та посвідченя офіцера, тобто всі документи, які він міг пред`явити. Поліцейські пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, вказавши про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», пройти такий огляд в медичному закладі не пропонували, він не наполягав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся, а сказав щоб працівники поліції діяли згідно оперативного талону. Він просив працівників поліції, щоб викликали військову службу правопорядку - ВСП, однак йому відмовили. Вважає, що незаконні дії працівників поліції полягали в тому, що вони здійснили зупинку та огляд автомобіля, при цьому не міг вказати конкретно - який саме закон, чи нормативний акт вони порушили. Зазначив, що дії працівників поліції він не оскаржував.

Разом з тим, ОСОБА_1 пояснив, що він не був присутній 19.12.2023 в судовому засіданні першої інстанції, так як перебував у відрядженні, крім того не отримував з суду першої інстанції повідомлення про розгляд справи. Чому не повідомив суд першої інстанції про неможливість з`явитися до суду 19.12.2023 пояснити не зміг, при цьому зазначив, що адвокат Дрогоман О.О. надавав йому юридичну допомогу по справі, починаючи з суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_1 адвокат Дрогоман О.О. пояснив, що він 18.12.2023 подавав до суду першої інстанції на електронну адресу клопотання про відкладення розгляду справи разом з додатками, про те, що в матеріалах справи відсутнє це клопотання він не знав, оскільки з матеріалами справи перед апеляційним розглядом не зайомився. Вважає, що дії працівників поліції під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 і після пред`явлення ним оперативного талану були неправомірними, вони не мали права проводити зупинку та огляд автомобіля, однак не пояснив - які вимоги закону працівниками поліції були порушені, послався на засекречені накази, доступу до яких він не має.

Заслухавши думку апелянта ОСОБА_1 , та його представника адвоката Дрогомана О.О., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, а також оглянувши оригінали документів, наданих ОСОБА_1 , а саме: оперативний талон на автомобіль Toyota Land Cruser, яким він керував 29.10.2023; військове посвідчення на ім`я ОСОБА_1 ; посвідчення про відрядження на ім`я ОСОБА_1 , в якому зазначено дати відрядження, а саме: з 23.10.2023 по 29.10.2023 з м. Києва до м.Кропивницького, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Так, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд, у відповідності до приписів ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 , викладену в апеляційній скарзі, про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема :

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 625619 від 29.10.2023 р., відповідно до якого водій ОСОБА_1 , 29.10.2023 року о 02:53 год. в м. Черкаси, по бул. Шевченка, 135, керував автомобілем Toyota Land Cruser, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с.1);

даними рапорту інспектора поліції командира взводу 1 роти 1 БУПП в Черкаській області ст.лейтенанта поліції Перевізника Д.С. в якому викладені всі обставини події, що сталася 29.10.2023 за участю ОСОБА_1 , зокрема, зупинка автомобіля під його керуванням та відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі у лікаря нарколога (а.с.4);

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на ім`я ОСОБА_1 (а.с.3);

довідкою облікових даних УПП в Черкаській області ДПП України відносно ОСОБА_1 (а.с.6);

дисками з відеозаписом події від 29.10.2023 за участю ОСОБА_1 з нагрудних відеокамер поліцейських (а.с.7).

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 р. №1452/735 (далі Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (зі змінами) (далі Порядок), відповідно до яких особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Так, згідно п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції відступив від принципів повноти та об`єктивності судового розгляду, є необгрунтованими, оскільки в суді апеляційної інстанції не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

Судом апеляційної інстанції були переглянуті диски з відеозаписом події від 29.10.2023 з яких вбачається, що ОСОБА_1 , 29.10.2023 року о 02:53 год. в м. Черкаси, по бул. Шевченка, 135, керував автомобілем Toyota Land Cruser, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції через те, що порушуючи комендантську годину, в місці населеного пункту, в темну пору доби він рухався на автомобілі Toyota Land Cruser, д.н.з. НОМЕР_1 , по бульвару Шевченка від площі 700 річчя в напрямку вул.Можайського без ввімкненого ближнього світла фар, ці причини зупинки працівниками поліції були оголошені ОСОБА_1 . На прохання працівника поліції надати документи, посвідчення водія, чи будь-який інший документ, що посвідчують його особу, ОСОБА_1 відмовився, надавши при цьому оперативний талон на автомобіль Toyota Land Cruser, д.н.з. НОМЕР_1 , яким він керує та зазначив, що в цьому талоні все написано, і працівники поліції не можуть його зупиняти за його наявності, їм потрібно вивчати ПДР України.

Під час спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, порушення мовлення, у зв`язку з чим йому було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», або в медичному закладі у лікаря нарколога за адресою: м.Черкаси, просп. Хіміків, 62, на що останній всіляко ухилявся від такого проходження, мотивуючи наявністю опиративного талону, який треба працівникам поліції почитати і в якому все написано (відео clip-1 03:12:52), що є достатньою інформацією для працівників поліції, та те, що йому залишилось «проїхати додому лише поворот».

Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що оперативний талон на автомобіль дає право водію використовувати його при виконанні ним службових обов`язів, і не дає права керувати автомобілем водію з ознаками алкогольного сп`яніння. При цьому він запитав ОСОБА_1 , чому він виконує службові обов`язки з ознаками алкогольного сп`яніння на що ОСОБА_1 пояснив, що оперативний талон супроводжував його, щоб він приїхав додому (відео clip-1 03:16:07), на даний момент він не виконує службові обов`язки, він приїхав з Києва в Черкаси та просто знаходиться в суботу та неділю вдома (відео clip-1 03:16:19). На цю відповідь працівник поліції запитав, чому ж він тоді керує транспортним засобов в комендантську годину з ознаками алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 не зміг відповісти.

Слід зауважити, що у розмові з працівниками поліції ОСОБА_1 , а з`ясування обставин та складання протоколу про адміністративне правопорушення відбувалось досить тривалий час, ОСОБА_1 жодного разу не сказав, що він перебував у сліжбовому відрядженні в м.Кропивницький.

Оскільки працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то ними була викликана ВСП (відео clip-2 03:08:19), ОСОБА_1 намагався покинути місце події - зупинки транспортного засобу, мотивуючи тим, що він «проживає поряд, сяде біля під`їзду будинку і буде чекати ВСП», на що працівник поліції зауважив, що ВСП викликали, йому треба почекати 10 хв. і все з`ясується (відео clip-1 03:19:38), тому його доводи про те, що у виклику ВСП працівниками поліції було відмовлено, є неспроможними, та спростовуються відеозписом події.

Поведінка ОСОБА_1 була розцінена працівником поліції, як відмова останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Працівником поліції ОСОБА_1 було роз`яснено, що через відмову пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпА, роз`ясненено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, він був ознайомлений зі змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, від його підпису та надання пояснень він відмовився.

З переглянутого відеозапису вбачається, що процедура огляду ОСОБА_1 поліцейськими не була порушена, як на це наголошує апелянт, через пред`явлення ним оперативного талону. За наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», та в медичному закладі ЧОНД у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 ухилився і це було розцінено працівником поліції як відмова від такого огляду, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, з чим погоджується і апеляційний суд.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував, що 29.10.2023 о 02:53 год. під час зупинки працівниками поліції його службового автомобіля за те, що він рухався з неввімкненим світлом фар, він перебував у службовому відрядженні проїздом у м.Черкаси, тобто знаходився при виконанні службових обов`язкі, і на підтвердження цього він надав оперативний талон, є неспроможними та спростовуються переглянутим відеозаписом події від 29.10.2023 за участю ОСОБА_1 , з якого вбачається, що у розмові з працівниками поліції він пояснив, що оперативний талон супроводжував його, щоб він приїхав додому (відео clip-1 03:16:07), на даний момент він не виконує службові обов`язки, він приїхав з Києва в Черкаси та просто знаходиться в суботу, неділю вдома (відео clip-1 03:16:19). Не надав ОСОБА_1 і будь-яких документів, що підтверджували б, що 29.10.2023 о 02:53 год. він перебував у відрядженні в м.Черкаси та знаходився при виконанні службових обов`язків, як і не зазначив про відрядження до м.Кропивницького.

Вважаю, що хоча апелянт і надав апеляційцному суду для огляду посвідчення про його відрядження з м. Київ в м. Кропивницький з 23.10.2023 по 29.10.2023, але це не підтверджує того, що 29.10.2023 близько 3 годині ночі в м. Черкаси, підвозячи на службовому автомобілі знайомих (він про це сам пояснив апеляційному суду), тобто використовуючи службовий транспрат в приватних цілях, він перебував при виконанні посадових обов`язків.

Твердження апелянта про те, що працівники поліції діяли поза межами своїх повноважень, оскільки при наявністі у нього оперативного талона вони не мали права зупиняти автомобіль під його керуванням, проводити його огляд, перевіряти документи, є безпідставними, оскільки апелянтом в судовому засіданні не доведено, що водії за наявності оперативного талону не можуть підлягати огляду у разі наявності ознак алкогольного сп`яніння. Такого виключення не передбачено ні Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ні ст.266 КУпАП, ні п.2.5 ПДР України. При цьому слід зауважити, що наявність оперативного талону у водія, який виданий йому на керування службовим транспорним засобом для виконання службових обов`язків, не дає йому права керувати таким транспортним засобом з приватною метою, маючи ознаки алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні, та апелянтом не надано доказів, що свідчили б про те, що він звертався зі скаргою на неправомірні дії працівників поліції, які зупинили автомобіль під його керуванням за порушення ПДР України та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідних органів, і така скарга була розглянута та по ній прийнято процесуальне рішення. Про те, що він не звертався зі скаргою на дії працівників поліції ОСОБА_1 пояснив і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Щодо доводів апелянта про незаконність зупинки його автомобіля також слід зазначити, що Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що передбачає надання відповідним органам державної влади додаткових повноважень з тимчасовим обмеженням конституційних прав громадян. Тому правоохоронці можуть, серед іншого, зупиняти транспорт, перевіряти у громадян, у тому числі водіїв, документи, а в разі потреби проводити огляд транспортних засобів, особистих речей та багажу і, в разі потреби, застосовувати силу, спецзасоби чи вогнепальну зброю.

Тобто, працівники поліції, як представники державного органу, наділені правом зупиняти транспортні засоби та вимагати від водіїв надавати для перевірки документи.

Як вбачається з матеріалів справи, та відеозапису події від 29.10.2023 за участю ОСОБА_1 , останній, порушуючи комендантську годину, керував службовим транспортним засобом Toyota Land Cruser, д.н.з. НОМЕР_1 , у м.Черкаси з порушенням ПДР України, тому правомірно був зупинений працівниками поліції, для з`ясування обставин та причин порушення ним вказаних правових норм.

При цьому, слід зазначити, що в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 під час його зупинки перебувало троє пасажирів, два чоловіки та жінка, один з чоловіків вів себе некоректно і заявляв, що саме він перебуває в стані алкогольного сп`яніння, заважав у спілкуванні працівнику поліції з ОСОБА_1 (відео clip-2 02:57:20), та висловлювався нецензурною лайкою, посилаючись на безпідставність, на його думку, зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , на що йому було зроблено працівниками поліції зауваження.

Поведінка самого ОСОБА_1 також не була коректною, у спілкуванні з інспектором поліції командиром взводу 1 роти 1 БУПП в Черкаській області ст.лейтенантом поліції Перевізником Д.С., ОСОБА_1 вів себе зверхньо, його поведінка свідчила про зневажливе ставлення до працівників поліції, звертався на «ти», намагався залишити місце зупинки транспортного засобу, розповідав про важливість його служби та безпідставність зупинки транспортного засобу.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів дані протоколу про адміністративне правопорушення апелянта. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Як судом першої інстанції, так і апеляційним судом не здобуто під час судового розгляду будь-яких доказів, які б спростовували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апелянта про те, що він не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про дату та час розгляду справи, зокрема, не отримував повідомлення на адресу його місця реєстрації у м.Черкаси, та СМС повідомлення на телефон, що позбавило його права приймати участь в розгляді справи судом першої інстанції та реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема, давати пояснення, заявляти клопотання про допит свідків, надати відповідні документи, є неспроможними та спростовуються матеріалами справи, а саме, заявою ОСОБА_1 в якій він просив надати йому для ознайомлення матеріали справи з можливістю зняття фотокопій та копіювання аудіо та відео файлів від 10.11.2023 (а.с.9), що свідчить про те, що йому було відомо про перебування на розгляді Соснівського районного суду м.Черкаси справи щодо нього, також в матеріалах справи міститься довідка про доставку СМС повідомлення судової повістки про призначення справи до розгляду на 09:10 год. 19.12.2023 у додаток «Viber» на номер мобільного телефону, який ОСОБА_1 вказав працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і який, як встановлено апеляційним судом належить апелянту, з відміткою про доставку 06.12.2023 10:26:22 (а.с.10), тобто апелянт був повідомлений належним чином про розгляд справи 19.12.2023 судом першої інстанції, однак в судове засідання 19.12.2023 не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Твердження апелянта щодо ігнорування судом першої інстанції письмового клопотання адвоката Дрогомана О.О. про відкладення розгляду справи, яке було направлене ним на електронну адресу суду першої інстанції 18.12.2023, є безпідставними і не підтверджені жодними доказами, в матеріалах справи воно відсутнє, адвокат не надав апеляційному суду докази відправки клопотання, крім того повноваження адвоката Дрогомана О.О. на його участь в суді першої інстанції для захисту прав апелянта в матеріалах справи відсутні.

Апеляційним судом поновлено права ОСОБА_1 на захист, оскільки під час апеляційного розгляду він особисто та його адвокат Дрогоман О.О. приймали участь в судовому засіданні, давали пояснення, апелянт надавав для огляду суду документи на підтвердження своєї невинуватості, апеляційним судом було проведено дослідження доказів, тому постанова районного суду з підстав, що апелянт та його адвокат Дрогоман О.О. не брали участі в розгляді справи судом першої інстанції, не може бути скасована, оскільки їх відсутність в суді першої інстанції не вплинула на правильність прийнятого рішення по суті щодо апелянта, яке є законним та обгрунтованим і не підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Позиція апелянта щодо невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення розцінюється апеляційним судом, як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

З урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, підстав для скасування постанови місцевого суду і закриття провадження по справі щодо правопорушника за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.

Адміністративне стягнення судом накладено з дотриманням правил, передбачених вимогами ст.ст.33, 34, 35 КУпАП, з урахуванням всіх обставин адміністративного провадження та особи правопорушника, є розмірним до вчиненого і справедливим.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.12.2023 відносно ОСОБА_1 є законною, обгрунтованою та вмотивованою, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 19 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Соломка