Рішення

від 14.02.2024 по справі 140/33803/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/33803/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНТУЛ до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВІНТУЛ (далі ТзОВ ВІНТУЛ, товариство, позивач) звернулося з позовом до Рівненської митниці (далі Рівненська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 30 травня 2023 року №UA204000/2023/000056/2, №UA204000/2023/000057/2, №UA204000/2023/000058/2, №UA204000/2023/000059/2, №UA204000/2023/000060/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Позивач зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. Стверджує, що митний орган правомірно прийняв оскаржені рішення. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

У клопотанні просить розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 14 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи, ТзОВ ВІНТУЛ відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2021 №22/12-21, укладеного з компанією-експортером BROLD Company OU (Естонія), придбавало товари №1, №2, №3, №4, №5 (мотоцикли двоколісні без коляски з поршневим двигуном внутрішнього згорання з кривошипно-шатунним механізмом).

З метою митного оформлення вказаних товарів позивач через декларанта подав до Рівненської митниці митні декларації від 29.05.2023 №23UA204140003338U7, №23UA204140003337U8, №23UA204140003342U7, №23UA20414000336U9, 23UA204140003341U8, а також інші документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Для підтвердження дійсної митної вартості товару позивачем у відповідності до ст. 53 МК України було подано:

- щодо товару №1 (рахунок-фактура №148-BV від 18 травня 2023 року; автотранспортна накладна від 18 травня 2023 року; декларація про походження товару №148-BV; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 ; зовнішньоекономічний контракт №22/12-21 від 01 грудня 2021 року; договір про надання послуг митного брокера №21 від 01 грудня 2021 року; копія митної декларації країни відправлення №23PL402010E0789895);

- щодо товару №2 (рахунок-фактура №147-BV від 18 травня 2023 року; автотранспортна накладна від 18 травня 2023 року; декларація про походження товару №147-BV; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ; зовнішньоекономічний контракт №22/12-21 від 01 грудня 2021 року; договір про надання послуг митного брокера №21 від 01 грудня 2021 року; Копія митної декларації країни відправлення №23PL402010E0789895);

- щодо товару №3 (рахунок-фактура №149-BV від 18 травня 2023 року; автотранспортна накладна від 18 травня 2023 року; декларація про походження товару №149-BV; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 ; зовнішньоекономічний контракт №22/12-21 від 01 грудня 2021 року; договір про надання послуг митного брокера №21 від 01 грудня 2021 року; копія митної декларації країни відправлення №23PL402010E0789895);

- щодо товару №4 (рахунок-фактура №144-BV від 18 травня 2023 року; автотранспортна накладна від 18 травня 2023 року; декларація про походження товару №144-BV; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 ; зовнішньоекономічний контракт №22/12-21 від 01 грудня 2021 року; договір про надання послуг митного брокера №21 від 01 грудня 2021 року; копія митної декларації країни відправлення №23PL402010E0789895);

- щодо товару №5 (рахунок-фактура №145-BV від 18 травня 2023 року; автотранспортна накладна від 18 травня 2023 року; декларація про походження товару №145-BV; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 ; зовнішньоекономічний контракт №22/12-21 від 01 грудня 2021 року; договір про надання послуг митного брокера №21 від 01 грудня 2021 року; копія митної декларації країни відправлення №23PL402010E0789895).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, у зв`язку з чим відповідно до частин 2-4 статті 53, частини 5 статті 54 Митного кодексу України виставлено вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: 1) транспортно-перевізні документи за маршрутом перевезення; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржувані рішення 30 травня 2023 року №UA204000/2023/000056/2, №UA204000/2023/000057/2, №UA204000/2023/000058/2, №UA204000/2023/000059/2, №UA204000/2023/000060/2.

В оскаржуваних рішеннях митний орган зазначив наступне.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 №UA204000/2023/000056/2 зазначено наступні відомості.

Відповідно до пункту 2.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 визначено, що поставка здійснюється на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікації. До митного оформлення не надано специфікації.

Пунктом 4.1 контракту від 01.12.2021 № 22/12-21 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати. Комерційний інвойс від 18.05.2023 №148-BV не містить відомостей про строк відтермінування оплати.

Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 23.05.2023 № НОМЕР_1 містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/відправника, перевізника чи покупця транспортного засобу. При цьому, факт купівлі ТзОВ ВІНТУЛ імпортованого транспортного засобу здійснено 18.05.2023 згідно рахунку №148-BV.

Відповідно до гр. 15 МД країна відправлення - Естонія. Разом з тим, в автотранспортній накладній від 18.05.2023 б/н відомості про місце та дату завантаження відсутні. Згідно MRN від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 країна відправлення PL (Польща).

Надана до митного оформлення автотранспортна накладна від 18.05.2023 б/н не містить відомостей про фактичного перевізника товарів, не містить відміток перетину кордону України.

Митна декларація від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 не містить відміток митного органу, через яку здійснювався експорт товарів.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 №UA204000/2023/000057/2 зазначено наступні відомості.

Відповідно до пункту 2.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 визначено, що поставка здійснюється на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікації. До митного оформлення не надано специфікації контракту від 01.12.2021 №22/12-21. Пунктом 4.1 контракту від 01.12.2021 № 22/12-21 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати. Комерційний інвойс від 18.05.2023 №147-BV не містить відомостей про строк відтермінування оплати. Декларантом додатково надано Додаткову угоду від 02.01.2023 б/н, яка з огляду на дату підписання, не подана декларантом разом з МД, що є порушенням частини 2 статті 53 МКУ.

Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.05.2023 №M009878VI23 містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/ відправника, перевізника чи покупця транспортного засобу. При цьому, факт купівлі ТзОВ ВІНТУЛ імпортованого транспортного засобу здійснено 18.05.2023 згідно рахунку №147-BV Відповідно до гр. 15 МД країна відправлення - Естонія. Разом з тим, в автотранспортній накладній від 18.05.2023 б/н відомості про місце та дату завантаження відсутні. Згідно MRN від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 країна відправлення PL (Польща).

Надана до митного оформлення автотранспортна накладна від 18.05.2023 б/н також не містить заповнення усіх належних відомостей, зокрема і про фактичного перевізника товарів, що не відповідає умовам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, та не містить відміток перетину кордону України. Митна декларація від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 не містить відміток митного органу, через яку здійснювався експорт товарів.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 №UA204000/2023/000058/2 зазначено наступні відомості.

Відповідно до пункту 2.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 визначено, що поставка здійснюється на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікації. До митного оформлення не надано специфікації контракту від 01.12.2021 №22/12-21.

Пунктом 4.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати. Комерційний інвойс від 18.05.2023 №149-BV не містить відомостей про строк відтермінування оплати. Декларантом додатково надано Додаткову угоду від 02.01.2023 б/н, яка з огляду на дату підписання, не подана декларантом разом з МД, що є порушенням частини 2 статті 53 МКУ.

Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.05.2023 №M003348UD23 містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/ відправника, перевізника чи покупця транспортного засобу. При цьому, факт купівлі ТзОВ ВІНТУЛ імпортованого транспортного засобу здійснено 18.05.2023 згідно рахунку №149-BV.

Відповідно до гр. 15 МД країна відправлення - Естонія. Разом з тим, в автотранспортній накладній від 18.05.2023 б/н відомості про місце та дату завантаження відсутні. Згідно MRN від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 країна відправлення PL (Польща).

Надана до митного оформлення автотранспортна накладна від 18.05.2023 б/н також не містить заповнення усіх належних відомостей, зокрема і про фактичного перевізника товарів, що не відповідає умовам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, та не містить відміток перетину кордону України.

Митна декларація від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 не містить відміток митного органу, через яку здійснювався експорт товарів.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 №UA204000/2023/000059/2 зазначено наступні відомості.

Відповідно до пункту 2.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 визначено, що поставка здійснюється на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікації. До митного оформлення не надано специфікації контракту від 01.12.2021 №22/12-21.

Пунктом 4.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати. Комерційний інвойс від 18.05.2023 №144-BV не містить відомостей про строк відтермінування оплати. Декларантом додатково надано Додаткову угоду від 02.01.2023 б/н, яка з огляду на дату підписання, не подана декларантом разом з МД, що є порушенням частини 2 статті 53 МКУ.

Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 25.05.2023 №M012524BG23 містить відомості про особу, на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/відправника чи покупця транспортного засобу, враховуючи що інвойс №144-BV датований 18.05.2023.

Відповідно до гр. 15 МД країна відправлення - Естонія. Разом з тим, в автотранспортній накладній від 18.05.2023 б/н відомості про місце та дату завантаження відсутні. Згідно MRN від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 країна відправлення PL (Польща).

Надана до митного оформлення автотранспортна накладна від 18.05.2023 б/н не містить відміток перетину кордону України. Також відповідно до наявної інформації АСМО «Інспектор» під час перетину митного кордону автотранспортна накладна від 18.05.2023 б/н не надавалась.

Митна декларація від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 не містить відміток митного органу, через який здійснювався експорт товарів.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2023 №UA204000/2023/000060/2 зазначено наступні відомості.

Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.05.2023 № НОМЕР_4 містить відомості про особу (Taglietti Alessio), на яку зареєстровано транспортний засіб, яка не кореспондується із відомостями про продавця/відправника чи покупця транспортного засобу. При цьому, факт купівлі ТзОВ ВІНТУЛ імпортованого транспортного засобу здійснено 18.05.2023 згідно рахунку №145-BV.

Відповідно до гр. 15 МД країна відправлення - Естонія. Разом з тим, в автотранспортній накладній від 18.05.2023 б/н відомості про місце та дату завантаження відсутні. Згідно MRN від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 країна відправлення PL (Польща).

Надана до митного оформлення автотранспортна накладна від 18.05.2023 б/н не містить відомостей про фактичного перевізника товарів та відміток перетину кордону України.

Разом з тим, не може бути взято до уваги надану копію митної декларації країни відправлення від 26.05.2023 №23PL402010E0789895 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. Внаслідок перевірки копії митної декларації від 26.05.2023 №23PL402010E0789895, встановлено її відсутність в базі даних митних декларацій ЄС (www.ec.europa.eu).

Відповідно до пункту 2.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 визначено, що поставка здійснюється на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікації. До митного оформлення не надано специфікації контракту від 01.12.2021 №22/12-21.

Пунктом 4.1 контракту від 01.12.2021 № 22/12-21 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати. Комерційний інвойс від 18.05.2023 №145-BV не містить відомостей про строк відтермінування оплати. Декларантом додатково надано Додаткову угоду від 02.01.2023 б/н, яка з огляду на дату підписання, не подана декларантом разом з МД, що є порушенням частини 2 статті 53 МКУ.

На думку митного органу, зазначене свідчить про заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу та невключення до митної вартості усіх належних складових. Таким чином, заявлене декларантом числове значення митної вартості не може бути перевірене митницею, що є порушенням частини 1 статті 54 МК України.

Відтак, заявлену митну вартість не визнано. Застосовано резервний метод визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації щодо митної вартості аналогічних транспортних засобів (за маркою, моделлю, календарним роком виготовлення, об`ємом двигуна, потужністю, країною виробництва), зокрема: у рішенні від 30.05.2023 №UA204000/2023/000056/2 МД від 30.05.2023 №UA209180/2022/029069 за рівнем митної вартості 2700 євро/од.; у рішенні від 30.05.2023 №UA204000/2023/000057/2 МД від 20.05.2023 №UA209180/2022/024635 за рівнем митної вартості 4190 євро; у рішенні від 30.05.2023 №UA204000/2023/000058/2 МД від 29.06.2022 №UA400040/2022/021158 за рівнем митної вартості 2865 євро; у рішенні від 30.05.2023 №UA204000/2023/000059/2 МД від 25.06.2022 №UA209180/2022/040995 за рівнем митної вартості 2000 EUR; у рішенні від 30.05.2023 №UA204000/2023/000060/2 МД від 14.06.2022 №UA206020/2022/010405 за рівнем митної вартості 3090 євро/од.

Крім того, Рівненська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000079, №UA204000/2023/000080, №UA204000/2023/000081, №UA204000/2023/000082, №UA204000/2023/000083, відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару.

Товари було випущено у вільний обіг за МД від 31.05.2023 №23UA204140003389U9, №23UA204140003388U0, №23UA204140003393U9, №23UA204140003387U0, №23UA204140003391U0 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант разом із митними деклараціями надав, зокрема, рахунки-фактури (інвойси) та банківські платіжні документи (платіжні інструкції в іноземній валюті), в яких відображена ціна товарів (транспортних засобів), що підлягали розмитненню. Розбіжності у поданих документах щодо ціни товарів відсутні. При цьому, ціна товарів відповідає митній вартості, яка відображена у митних деклараціях, оскільки інші витрати, що впливають на митну вартість, позивач не поніс. Зауваження щодо складових такої митної вартості у відповідача відсутні.

В оскаржуваних рішенням містяться розбіжності щодо невідповідності продавця транспортного засобу, зазначеного в інвойсі, власнику, який вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що, на думку митного органу, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товарів (транспортних засобів).

З цього приводу суд зазначає, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Так, відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2021 №22/12-21, укладеного з компанією-експортером BROLD Company OU (Естонія), позивач придбав товари №1, №2, №3, №4, №5 (мотоцикли двоколісні без коляски з поршневим двигуном внутрішнього згорання з кривошипно-шатунним механізмом). Даним контрактом визначено предмет та умови поставки товару, основні зобов`язання продавця та покупця. Тобто, продавець та покупець товару визначені цим контрактом, що відповідає інформації, відображеній в інвойсах.

На думку суду, відповідач у повідомленнях декларанту необґрунтовано вказав про необхідність подання додаткових документів з тих підстав, що відповідно до поданих рахунків-фактур (інвойсів) продавцем товару є фірма BROLD Company OU, а у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів зазначені власниками транспортних засобів інші особи.

Суд зауважує, що усталеною міжнародною практикою реалізація транспортних засобів може здійснюватися особами, які не вказані в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, за умови надання відповідних документів купівлі-продажу, отримання коштів за реалізований автомобіль, а також експортного оформлення таких засобів (на умовах комісії, доручення тощо). Тому продавець та власник не завжди буде однією особою. Воднораз чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу не входить до компетенції митниці та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Більше того, визначення покупця (отримувача) товару чи власника товару не впливає на його митну вартість.

При цьому, вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

З поданих декларантом документів (контракту від 01.12.2021 №22/12-21, та ін.) зрозуміло, що продавцем транспортного засобу є компанія BROLD Company OU, яка також, зокрема, вказана відправником у міжнародних автотранспортних накладних. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.

В оскаржуваних рішеннях відповідач зазначає, що відповідно до пункту 2.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 визначено, що поставка здійснюється на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах та специфікації. До митного оформлення не надано специфікації. Пунктом 4.1 контракту від 01.12.2021 № 22/12-21 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати. Комерційні інвойси не містить відомостей про строк відтермінування оплати.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до комерційних інвойсів від 18.05.2023 №144-BV, №145-BV, №147-BV, №148-BV, №149-BV умови поставки - DAP Рівне, тобто продавець товару зобов`язаний поставити товар покупцеві до м. Рівне.

Умови поставки DAP Інкотермс-2010 (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.

Однак зі змісту контракту від 01.12.2021 №22/12-21, а також з інвойсів від 18.05.2023 №144-BV, №145-BV, №147-BV, №148-BV, №149-BV не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов`язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв`язку із продажем йому товару компанією BROLD Company OU.

Оскільки умови поставки (DAP Рівне) обумовлені в комерційних інвойсах, тому митний орган безпідставно вказав на відсутність специфікацій. Оскільки доставка (вартість перевезення) товару покупцеві включена у вартість товару, зазначену в інвойсі, тому митний орган безпідставно вказав на необхідність подання до митного оформлення транспортно-перевізних документів за маршрутом перевезення, оскільки останні не впливають на визначення митної вартості.

Разом з тим, митний орган обґрунтовано вказав на відсутність в комерційних інвойсах відомостей про строк відтермінування оплати, оскільки пунктом 4.1 контракту від 01.12.2021 №22/12-21 визначено, що розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати. Водночас на таке зауваження митниці позивач листами-повідомленнями від 30.05.2023 вих. №30/05-23, №30/05-23-5, №30/05-23-2, №30/05-23-3, №30/05-23-4 про надання додаткових пояснень та документів додатково надав відповідачу Додаткову угоду від 02.01.2023 б/н до контракту від 01.12.2021 № 22/12-21, якою пункт 4.4. цього контракту викладено у наступній редакції: Оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 365 днів з моменту отримання Товару. Відтак, позивач надав митному органу інформацію про строк відтермінування оплати за товар.

Також суд зазначає, що не впливають на визначення складових митної вартості відомості у митних деклараціях, автотранспортних накладних та у деклараціях країни відправлення про країну відправлення, перевізника, місце та дату завантаження, оскільки поставка товару покупцеві включена у вартість товару, зазначену в інвойсі, та здійснюється продавцем незалежно від перевізника, місця та дати завантаження товару. Відсутність відміток в автотранспортних накладних про перетин кордону України та у деклараціях країни відправлення відміток митного органу, через яку здійснювався експорт товарів не впливає на правильність визначення усіх числових значень складових митної вартості товарів. Більш того, ні автотранспортна накладна, ні митна декларація країни відправлення не визначають числові складові митної вартості.

Щодо витребування інших додаткових документів, які відповідач просив надати декларанта для підтвердження митної вартості суд зазначає наступне.

В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Витребувавши виписки з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вони мають підтвердити, у зв`язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином можуть усунути виниклі сумніви. Слід зауважити, що запитувані документи за своєю суттю не мають жодного стосунку до вищезгаданих сумнівів митного органу у правильності визначення декларантом митної вартості товару. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.

Відтак, підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура (інвойс).

Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортних засобів подані позивачем документи не містили.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованих товарів за ціною договору (інвойсу), а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Натомість у спірних рішеннях митний орган лише вказав номера та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товарів, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 30 травня 2023 року №UA204000/2023/000056/2, №UA204000/2023/000057/2, №UA204000/2023/000058/2, №UA204000/2023/000059/2, №UA204000/2023/000060/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні. Відтак, позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684,00 грн, який сплачений відповідно до платіжної інструкції №504 від 10.11.2023.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн суд зазначає, що на підтвердження таких витрат представник позивача надала лише договір №92-ЮП про надання правничої допомоги від 30.05.2023, укладений між позивачем та Адвокатським бюро Крючкова, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу №13/11-23 від 13.11.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Суд зауважує, що відповідно до пункту 4.1 договору №92-ЮП про надання правничої допомоги від 30.05.2023 вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро (гонорар), погоджується сторонами додатково в усному порядку і може підтверджуватися шляхом підписання сторонами додаткових угод та/або актів приймання-передачі наданих послуг.

На час прийняття рішення позивач не надав суду належних доказів (додаткових угод, актів приймання-передачі наданих послуг) на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу №13/11-23 від 13.11.2023 відповідно до умов зазначеного договору не підтверджує вартість наданих правничих послуг, а тому суд позбавлений можливості на час прийняття рішення вирішити питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Водночас суд повідомляє, що відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНТУЛ (45240, Волинська область, Луцький район, село Жидичин, вулиця Данила Галицького, будинок 89, офіс 3, код ЄДРПОУ 43913941) до Рівненської митниці (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 104, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958370) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 30 травня 2023 року №UA204000/2023/000056/2, №UA204000/2023/000057/2, №UA204000/2023/000058/2, №UA204000/2023/000059/2, №UA204000/2023/000060/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНТУЛ за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у сумі розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук