Ухвала

від 13.02.2024 по справі 160/1126/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2024 рокуСправа № 160/1126/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року адміністративний позов було залишено без руху. Встановлено позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви з дотриманням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а також її копію для відповідача; сформулювати позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог Кодексу адміністративного судочинства України з зазначенням викладу обставин (підстави позову), якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; надати докази сплати судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд або надати докази, які надають підстави для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 5 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

26.01.2024 року зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 року, якою адміністративний позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, судом було вказано на наявність недоліків позовної заяви, зокрема те, що тексті позовної заяви позивачем зазначено, що невідомим їй державним виконавцем Новомосковського відділення ДВС було вчинено виконавчі дії у вигляді фактичного виконання рішення, а саме накладення арештів, списання коштів із банківських карток тощо за судовим наказом № 2-с/183/68/23 від 19 травня 2023 року у справі №183/5550/23. В даному випадку позивачем в позовній заяві не наведено жодного чіткого обґрунтування підстав позову, не визначено предмету позову, не надано доказів в обґрунтування позову та не сформульовано позовні вимоги згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом було зобов`язано позивача надати уточнену позовну заяву в якій сформулювати позовні вимоги максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог Кодексу адміністративного судочинства України з зазначенням викладу обставин (підстави позову), якими позивач обґрунтовує свої вимоги, оскільки позивачем взагалі не було зазначено позовних вимог.

21.01.2024 року позивачем було надано клопотання про прийняття відкоригованого тексту адміністративного позову в якому відповідачами вказано начальника Новомосковського відділення ДВС та державного виконавця Новомосковського відділення ДВС Пєнкіна Б. та заявлено вимоги зобов`язати відповідачів вчинити наступні дії: Начальника Новомосковського ДВС вирішити питання із підлеглим державним виконавцем ОСОБА_2 по зняттю арешту з її банківського пенсійного інвалідного рахунку у закритому ВП (реквізити ВП їй невідомі у зв`язку з порушеними процесуальними правами); стягнути з державного виконавця Пєнкіна Б. моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та зарахувати її на пенсійний рахунок позивача за наданими реквізитами.

01.02.2024 року позивачем було надано уточнений адміністративний позов до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), як відповідача та заявлено позовні вимоги про визнання дій та подальшої бездіяльності відповідачів по епізодах від 08.11.2023 року та від 17.01.2024 року прямим порушенням Постанови КМУ №206, що призвело до порушення прав позивача, наслідком чого став тяжкий подвійний психологічний стрес, який призвів до подвійного погіршення стану здоров`я позивача, та що тепер потребує реабілітації та відновлення стану здоров`я шляхом виплати позивачу грошової компенсації на вказаний нею банківський рахунок у розмірі 10 000 грн.; начальнику Новомосковського відділення ДВС вирішити питання із підлеглим державним виконавцем ОСОБА_2 по розблокуванню банківського пенсійного (інвалідного) рахунку позивача у закритому ВП (реквізити ВП позивачу не відомі у зв`язку з порушеними процесуальними правами в межах невідомого їй виконавчого провадження); стягнути з державного виконавця Пєнкіна Б. моральну шкоду у розмірі 10000 грн. та зарахувати її на пенсійний рахунок позивача за наданими реквізитами.

Надаючи оцінку відповідності уточненого адміністративного позову вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про невідповідність поданого уточненого адміністративного позову та необхідність його повернення позивачу з наступних підстав.

Відповідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Позивачем в уточнену адміністративному позові не заначено щодо відповідача його місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів направлення уточненого адміністративного позову відповідачу, або копії уточненого адміністративного позову для відповідача, як було зазначено ухвалою суду.

01.02.2024 року позивачем до суду надано клопотання про вирішення судом питання по стягненню судового збору на користь позивача, про його зменшення та відстрочення до закінчення розгляду справи.

Щодо клопотання про вирішення судом питання по стягненню судового збору на користь позивача, про його зменшення та відстрочення до закінчення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи, незадовільний стан якого має бути підтверджений відповідними доказами (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Позивачем не надано доказів наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати. Позивачем також не надано документів на підтвердження того, що вона має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про її скрутне матеріальне становище. Також не зазначено, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (пенсійні виплати, вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображають відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки остання може мати і інші джерела доходу.

Оскільки обставини, які зазначила позивач, відповідно до вказаних статей Закону України "Про судовий збір", не є умовою для звільнення її від сплати судового збору, а сама позивач не надає доказів наявності інших підстав для її звільнення від сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих нею доказів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем усунуто не всі недоліки зазначені в ухвалі від 16.01.2024 року.

Також, позивачем було зазначено позовні вимоги з яких вбачається, що позивач ставить питання про розблокування банківського пенсійного (інвалідного) рахунку позивача у закритому ВП (реквізити ВП позивачу не відомі у зв`язку з порушеними процесуальними правами в межах невідомого їй виконавчого провадження).

З тексту позовної заяви вбачається, що арешт рахунку позивача було застосовано у зв`язку з виконанням державним виконавцем судового наказу №2-с/183/68/23 у справі №183/5550/23, який в подальшому було скасовано судом.

При цьому, судом встановлено, що Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, розглянувши заяву Будинкоуправління №2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, 19 травня 2023 року у справі № 183/5550/23 було видано судовий наказ яким наказано стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомий, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Будинкоуправління №2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, розташованого за адресою: 51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул.Лісна, буд.18, р/р НОМЕР_1 в ТВБВ №10003/0528 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 22992686, МФО 305482, заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.08.2020 року по 31.03.2023 року у розмірі 42459 (сорок дві тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 36 коп.; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомий, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Будинкоуправління №2 Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району, розташованого за адресою: 51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, вул.Лісна, буд.18, р/р НОМЕР_1 в ТВБВ №10003/0528 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 22992686, МФО 305482, суму сплаченого стягувачем судового збору у розмірі 89 (вісімдесят дев`ять) грн. 47 коп. з кожного.

За приписами частини першої статті 447 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 року №1618-IV сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином правила статті 447 Цивільного процесуального кодексу України встановлюють інший порядок судового оскарження дій або бездіяльності приватного виконавця при виконанні рішення суду, прийнятого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, за загальним правилом, сторони виконавчого провадження, їхні представники можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист, і лише інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця до адміністративного суду.

Таким чином, дії чи бездіяльність державного виконавця, або посадової особи державної виконавчої служби, які полягають у не знятті арешту із банківського рахунку, допущені та вчинені виконавцем в межах виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, можуть бути оскаржені стороною виконавчого провадження шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ, а саме до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначеній в постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 569/12295/16-ц та від 10 квітня 2019 року у справі № 806/2886/17.

При цьому, вимоги позову поєднані з вимогами стягнути моральну шкоду.

Відповідно частини 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача разом з вимогами про зняття арешту та стягненням моральної шкоду.

Згідно пунктів 1 та 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу), якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська