Рішення

від 13.02.2024 по справі 280/7668/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 лютого 2024 року Справа № 280/7668/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Стрельнікової Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофарма» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрофарма» (далі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 № 0008430407 за формою «Н» про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, в розмірі 10% в сумі 118 505 грн. 75 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши у відзиві та уточненому відзиві на позовну заяву про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 11.05.2023 Вознесенівським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління у Запорізькій області на підставі пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 в порядку ст.76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі за текстом ПКУ), проведено камеральну перевірку ТОВ «ДНІНРОФАРМА» (код ЄДРПОУ 38200090) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з датою виписки червень 2022р, вересень 2022р, листопад 2022р.

В ході камеральної перевірки були встановлені порушення ТОВ "Дніпрофарма" вимог п. 201.10 ст. 201, гі. 89 підрозділу 2, розділу XX, п. 69.1 п. 69 подрозділу 10 розділу XX ПК України, щодо граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що були виписані у червні 2022, вересні 2022 року та листопаді 2022 на загальну суму ПДВ 1 185 057.50 грн.

Зазначені порушення відображено в акті камеральної перевірки №859/08-01-04-07/38200090 від 11.05.2023 (далі акт перевірки), який 12.05.2023 направлено платнику поштою з рекомендованим повідомленням про вручення №6909510929551. Відправлення отримано за довіреністю підприємства 16.05.2023р.

На підставі вищевказаного Акту перевірки, Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі Відповідач, ГУ ДПС), згідно з вимогами ст. 54 Податкового кодексу України, до ТОВ «Дніпрофарма» було надіслано податкове повідомлення-рішення від 02.06.2023 № 0008430407 за формою «Н» про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів розмірі 10% в сумі 118 505, 75 грн.

В порядку п.56.3 ст.56 ПКУ до Державної податкової служби України 19.06.2023 надана скарга директора ТОВ «ДНІПРОФАРМА» №66 від 19.06.2023 (вх. ГУ ДПС у Запорізькій області №30548/6, 30549/6, 30550/6 від 19.06.2023) до податкового повідомлення - рішення №0008430407 від 02.06.2023.

16.08.2023 Державною податковою службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги за № 23059/6/99-00-06-03-01-06, щодо залишення без змін податкового- повідомлення-рішення Головного управління Д1ІС у Запорізькій області від 02.06.2023 № 0008430407, скаргу - без задоволення.

Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, у відповідності до положень п. 201.10. ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

-для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

-для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" від 12.01.2023 року № 2876-ІХ (набрав чинності 08.02.2023) підрозділ 2 розділу XX Перехідних положень ПК України було доповнено пунктом 89, згідно з яким, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

-для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У зв`язку з наведеним, позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що станом на момент проведення Відповідачем камеральної перевірки питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та прийняття Відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, законодавцем були збільшені для платників податків граничні строки реєстрації таких накладних/розрахунків коригування у ЄРПН.

Так, позивач у позові викладає наступну свою позицію: «Позивач вважає, що оскільки з 08.02.2023 законодавцем було подовжено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН у зв`язку з військовим станом в Україні, ця норма має зворотню силу, оскільки вона фактично скасовує відповідальність платника податків, адже на момент проведення Відповідачем перевірки (тобто у травні 2023 року) зафіксовані в Акті камеральної перевірки строки реєстрації ТОВ "Дніпрофарма" податкових накладних вже не вважаються порушенням податкового законодавства (звісно, крім однієї накладної № 150 від 15.06.2022 на суму ПДВ 24.18 грн.).

Слід також зазначити, що в період реєстрації Позивачем в ЄРПН податкових накладних з датою виписки у червні 2022, вересні 2022 року та листопаді 2022, на території України також діяв воєнний стан, і умови роботи платників податків як у 2022 році так і у 2023 році фактично не змінились, а з 08.02.2023 законодавець лише офіційно визнав вплив цих обставин на платників податків, та подовжив терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, виходячи з цього Конституційного принципу, ГУ ДПС у Запорізькій області під час проведення у травні 2023 року камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з датою виписки у червні 2022, вересні 2022 року та листопаді 2022 платника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрофарма", мало керуватись саме положеннями п. 89 підрозділу 2, розділу XX ПК України, адже з 08.02.2023 умови настання відповідальності за п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, були пом`якшені.»

Суд не погоджується з вищезаначеними доводами позивача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже саме цим пунктом встановлена відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а не п. 89, як помилково зазначає позивач. Натомість п. 89 встановлює строки, протягом яких повинні бути зареєстровані податкові накладні.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав в період з червня по листопад 2022 року, а зареєстрував в ЄРПН в період з 07 липня 2022 року по 22 грудня 2022 року з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, то суд вважає правомірним застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Щодо доводів позивача про те, що в період реєстрації позивачем в ЄРПН податкових накладних з датою виписки у червні 2022, вересні 2022 року та листопаді 2022, на території України також діяв воєнний стан, і умови роботи платників податків як у 2022 році так і у 2023 році фактично не змінились, а з 08.02.2023 законодавець лише офіційно визнав вплив цих обставин на платників податків, та подовжив терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування суд зазначає наступне.

Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, зокрема, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).

Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов`язків тощо.

Згідно Порядку №225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку на підставі відповідної заяви платника податків.

Позивач впродовж розгляду справи не доводив наявність обставин звернення Товариства до податкового органу з відповідною заявою на виконання положень Порядку №225, будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин не надавав, підставами позову не визначав.

Суд зазначає, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Вищенаведені висновки суду відповідають позиціям Верховного Суду, наведеним у постановах по справі № 160/10740/23 від 06.02.2024, № 280/4484/23 від 30.01.2024.

Суд звертає увагу, що будь-яких доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо конкретних обставин, які зумовили пропущення позивачем строків реєстрації податкових накладних, матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять жодних доказів на користь того, що позивачем було вжито всіх можливих заходів з метою належного виконання обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.

З аналізу вказаних положень та зважаючи на докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних. Зворотного позивачем не доведено, матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем не доведено та не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адмініністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофарма» (69114, м. Запоріжжя, вул. Сергієнка Василя/вул. Героїв 93-ї Бригади, буд. 68/32, оф. 2, код ЄДРПОУ 38200090) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, Запоріжжя проспект Соборний 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В.Стрельнікова