Рішення

від 14.02.2024 по справі 320/11232/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 року м. Київ№ 320/11232/22

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з безпеки на траспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 11.10.2022 № 344476 про застосування та стягнення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню, позаяк, відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», у позивача, як автомобільного перевізника, мають бути ліцензія і документ про належність транспортного засобу і такі документи були у наявності, а у водія мали бути в наявності договір та документ про оплату послуг, при цьому, відсутність у водія вказаних документів під час проведення перевірки, не можу ставитись у провину позивачу. Також, позивач вказує на те, що оскільки акт перевірки складено на позивача, як на фізичну особу, рішення про притягнення до відповідальності мало бути ухвалено згідно КУпАП, як того вимагає п. 30 Порядку проведення рейдових перевірок, а не згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення співробітниками Укртрансбезпеки рейдової перевірки, було зупинено транспортний засіб НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , за наслідком перевірки документів, було встановлено відсутність документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, у водія відсутній договір із замовником та оплата транспортних послуг, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У зв`язку з встановленими порушеннями, відповідачем складено акт № 338114 від 29.08.2022. У поясненнях про причини порушень водій зазначив про те, що договір із замовником забув при виїзді.

11.10.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області Укртрансбезпеки винесено постанову від 11.10.2022 № 344476 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, за відсутність на момент проведення перевірки договору із замовником транспортних послуг.

Позивач вважає вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001, відповідно до ст. 1 якого, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно норм ст. 6 Закону № 2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог ст. 6 Закону № 2344-III постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку № 1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із п. 12 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.

Відповідно до зазначеного Додатку в графі що належить зазначається суб`єкт, якому належить транспортний засіб, що перевіряється, тобто власник цього транспортного засобу, а не перевізник. Випадком, коли у даній графі акта може зазначатися автомобільний перевізник, є ситуація, коли і власником транспортного засобу і перевізником є одна і та сама людина.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Як свідчать матеріали справи, підставою для винесення оскарженої постанови відповідачем визначено порушення позивачем ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, вказана норма визначає перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Так, ч. 1 ст. 39 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно із ч. 4 ст. 39 Закону № 2344 визначені документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до приписів ст. 42 Закону № 2344 договір про нерегулярні пасажирські перевезення автобусом укладається між замовником транспортних послуг та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі - Правила № 176).

Відповідно до п. 51 Правил № 176 нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.

Згідно з п. 56 Правил № 176 договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та автомобільним перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу та мету поїздки.

Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач вказує на те, що договір із замовником були наявні, однак, водій забув їх вдома, тому не надав до перевірки, втім, до таких посилань суд ставиться критично, позаяк,

непред`явлення документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відтак, з урахуванням підтвердження факту перевезення позивачем пасажирів в режимі нерегулярних перевезень та відсутності у водія документів, передбачених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 344476 від 11.10.2022.

При цьому, на переконання суду, подання у майбутньому документів не спростовують факт відсутності встановлених порушень, оскільки обов`язок пред`являти такі документи до перевірки чітко встановлений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

До того ж, вказані документи не були подані і до суду.

У частині доводів позивача про те, що в акті перевірки позивача вказано як фізичну особу, а в постанові про накладення штрафу, як фізичну особу-підприємця, суд наголошує на тому, що вказані обставини не спростовують належність суб`єкта відповідальності, при цьому, не зазначення у акті примітки ФОП, не вказує на протиправність самої постанови про накладення стягнення. При цьому, суб`єктом відповідальності за даних обставин, є саме автомобільний перевізник, а не водій транспортного засобу.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що доводи та твердження позивача, не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак, не підлягає скасуванню.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.