Ухвала

від 13.02.2024 по справі 440/495/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

13 лютого 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/495/24Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить суд:

-визнати протиправним та скасувати постанову ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 19.12.2023 №44 про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову в якій позивач просить суд:

- забезпечити позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , у рамках справи № 440/495/24, шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавські області від 19.12.2023р. № 44 про накладення стягнень, передбачених ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову 12.02.2024 передано судді Петровій Л.М.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що з огляду на те, що стягувачем за оскаржуваною постановою виступає державний орган, відповідно до приписів ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення постанови № 44 до примусового виконання становить лише 3 місяці. Оскаржувану постанову прийнято 19.12.2023р., облік строків починається з наступного дня - 20.12.2023р. тому граничний строк пред`явлення до примусового виконання оскаржуваної постанови спливає 20.03.2024р. Позивач зазначає, що постає питання, чи встигне суд розглянути по суті справу № 440/495/24 до 20.03.2024р. 06 лютого 2024 року. Позивачем отримано лист Державної судової адміністрації України від 05.02.2024р. № 15-3383/24. У вказаному листі ДСА України, зокрема, вказує, що середня тривалість розгляду адміністративної справи адміністративними судами України, у 2022 році становила 112 днів, а у 2023 році - 79 днів. Стосовно строків розгляду справи саме Полтавським окружним адміністративним судом ДСА України зазначила, що вказана інформація може бути надано безпосередньо судом. На офіційному веб-сайті Судової влади України, у розділі «Базові показники ефективності діяльності суду» визначено, що у 2022 році Полтавський окружний адміністративний суд в середньому розглядав адміністративну справу за 62 дні, що є вражаючим показником ефективності суду. Водночас, інформація про середній строк розгляду справ судом у 2023 році на сайті Судової влади України відсутня. Тому можна прийти до висновку, що суд розглядатиме справу № 440/495/24 щонайменше 62 дні. При цьому, до вказаного строку ще необхідно додати 30 днів за які рішення суду у справі № 440/495/24 набере законної сили (ч. 1 ст. 295 КАС України). З огляду на те, що провадження у справі № 440/495/24 відкрито судом без зволікань - 16.01.2024р., суд має винести рішення у справі приблизно 18.03.2024р., а набере законної сили вказане рішення за найбільш сприятливих обставин лише 18.04.2024р. Також необхідно зазначити, що відповідно до інформації на офіційному веб-сайті Ради суддів України, у 2023 році у Полтавському окружному адміністративному суді здійснювали судочинство 17 суддів з повноваженнями. В той же час, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя у суді має бути 21 суддя наділений повноваженнями. Отже, у Полтавському окружному адміністративному суді є підвищене навантаження на суддів із повноваженнями на здійснення судочинства. Зазначена обставина додатково вказує на те, що суд не встигне розглянути справу № 440/495/24 до настання граничного строку пред`явлення Постанови № 44 до примусового виконання. Таким чином ще до набрання рішенням суду у № 404/495/24 законної сили, оскаржувана постанова буде невідворотно пред`явлена відповідачем до примусового виконання, що призведе до фактичного блокування поточної господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 через накладення арешту на грошові кошти на рахунках позивача, а також арешту на інше його майно. Крім того, зазначає, що для того, щоб встановити чи є підстави для застосування заходів забезпечення позову в адміністративному процесі, необхідно порівняти можливі негативні наслідки від вчинення такої процесуальної дії. Крім того, вказано, що незастосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови, неминуче призведе до значних негативних незворотних наслідків у вигляді зупинення функціонування п`яти магазинів що забезпечують, продовольчими товарами: с. Щербаки, с. Потоки, с. Рокитне, с. П`ятихатки, а також до неможливості своєчасно, у повному обсязі виплачувати заробітну плату працівникам позивача, виконувати зобов`язання перед бюджетом і контрагентами.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

забороною відповідачу вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Предметом оскарження у цій справі є визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 19.12.2023 №44 про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення".

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що на цей час оскаржувана постанова подана відповідачем для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та доказів винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної постанови, не надано доказів вчинення державним виконавцем заходів, спрямованих на примусове виконання оскаржуваної у справі постанови.

Наведені позивачем у заяві про забезпечення позову аргументи, зокрема, ймовірне звернення до примусового виконання оскаржуваної постанови, на цій стадії судового процесу не дають підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Позивачем не доведено існування обставин, визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу на те, що правова оцінка доводам позивача щодо неправомірності оскаржуваного рішення має надаватися лише в ході пудового розгляду справи.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавські області від 19.12.2023р. № 44 про накладення стягнень, передбачених ст. 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі №440/495/24 слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛ.М. Петрова