Ухвала

від 14.02.2024 по справі 440/373/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 лютого 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/373/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/373/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОБІТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОБІТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №8415/0406 від 19.09.2023 та №8416/0406 від 19.09.2023 Головного управління ДПС України у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОБІТ" до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом Товариству з обмеженою відповідальністю «НАФТОБІТ" у справі №440/373/24. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/373/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13 лютого 2024 року до суду надійшла заява відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в обґрунтування якої зазначено, що під час розгляду справи необхідно дослідити докази правомірності дій ГУ ДПС у Полтавській області, дотримання позивачем норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин. Вважає, що предмет доказування потребує повного та всебічного встановлення обставин, з`ясування заперечень проти позовних вимог, визначення порядку розгляду справи та вчинення інших дій з метою правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Зазначає, що характер та кількість доказів по даній справі потребує детального вивчення та надання додаткових письмових пояснень, що потребують спеціальних знань. Вказує, що у разі прийняття судами першої та апеляційної інстанції рішень не на користь ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач буде позбавлений права на касаційне оскарження відповідно до норм ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи заяву відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/373/24, суд дійшов таких висновків.

Частинами першою - четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність.

Частинами другою - четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Ця справа не підпадає під вичерпний перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до вимог частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

При відкритті провадження у справі суд врахував критерії, визначені частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, які не вимагають проведення підготовчого провадження або судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, та дійшов висновку, що зазначена справа є справою незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12, з урахуванням положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що відповідає вимозі частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відтак, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає відповідачу подавати до суду докази.

Частинами 1, 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовується незалежно від того в порядку якого провадження здійснюється розгляд справи (в порядку спрощеного позовного провадження чи в порядку загального позовного провадження).

Відповідач у поданому запереченні не просить про виклик свідків, призначення у справі експертиз чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Твердження відповідача про те, що справу слід розглянути за правилами загального позовного провадження для можливості забезпечення реалізації права на касаційне оскарження в подальшому у разі прийняття рішення не на користь контролюючого органу, не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України як обставина, яку суд має врахувати при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження.

Відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та доцільність її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/373/24 необґрунтована, а тому підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 229, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення заяву відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/373/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОБІТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.С. Сич