Ухвала

від 14.02.2024 по справі 560/22266/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/22266/23

УХВАЛА

іменем України

14 лютого 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Шевчука О.П., розглянувши позовну заяву Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України , Державної комісії України по запасах корисних копалин , товариства з обмеженою відповідальністю "Марковецький кар`єр" про визнання протиправними дій та скасування рішень, наказів, спеціальних дозволів ,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, товариства з обмеженою відповідальністю "Марковецький кар`єр", про визнання протиправними дій та скасування рішень колегії ДКЗ, оформлені протоколами від 22.08.2018 № 4482, від 10.07.2019 № 4824 та від 18.06.2020 № 5114, накази Держгеонадр від 22.12.2018 № 504 та від 28.12.2020 № 607, спеціальні дозволи на користування надрами від 29.12.2018 № 6311 та від 21.04.2021 № 6498.

Ухвалою суду від 04.01.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; - надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами; - подання позовної заяви у відповідності до кількості учасників справи із зазначенням належних відповідачів та/або приведення позовних вимог у відповідність.

На виконання вимог вказаної ухвали 15.01.2024 подано до суду примірники позовної заяви, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 22.01.2024 позовну заяву Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду від 22.01.2024 позивач 05.02.2024 року подав заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, в якій зазначив, що вказані документи отримані у відповідь на адвокатський запит з Летичівської селищної ради адвокатом Заболотним А.М. містять інформацію лише про отримання ТОВ "Марковецький кар`єр" спецдозволів на користування надрами від 29.12.2018 №6311 та від 21.04.2021 №6498 та не містять жодних документів, на підставі яких вони видані, більше того, стосуються питання призупинення дії спецдозволу у зв`язку із відсутністю висновку з оцінки впливу на довкілля, а також здійснення ТОВ "Марковецький кар`єр" діяльності з видобутку гранітів на земельних ділянках, розташованих на березі Щедрівського водосховища, яке є орнітологічним заказником місцевого значення. Лише після ознайомлення працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 13.10.2023 в сукупності з усіма матеріалами та документами, які стали підставою для видачі ТОВ "Марковецький кар`єр" спецдозволів на користування надрами (лист Державної служби геології та надр України від 07.11.2023 №6627/03-4/2-23), прокурором встановлено протиправність видачі вказаних спецдозволів, оскільки вивченням Технічного завдання ТОВ "Марковецький кар`єр", Експертного висновку №11/18, Договору купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією №55/11, акту прийому-передачі геологічної іформації встановлено, що на момент державної реєстрації РДГВН у 2018 році за № У-18-234/1 у вказаного Товариства був відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами.

Дослідивши подану заяву позивача суд враховує наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (частина 2 статті 122 КАС України).

В поданому адміністративному позові позивач просить, зокрема, визнати протиправними та скасувати: наказ Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №504, в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Марковецький кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами; спеціальний дозвіл на користування надрами від 29.12.2018 №6311, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Марковецький кар`єр" з метою видобування гранів придбаних в якості сировини для виробництва щебеню; а також наказ від 28.12.2020 №607, та спеціальний дозвіл від 21.04.2021 №6498 надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Марковецький кар`єр".

Суд встановив, що ТОВ "Марковецький кар`єр" здійснює користування надрами (граніт) на підставі спецдозволу на користування надрами №6498 від 21.04.2021 на Південно Західній та Західній частині Марківецького родовища площею 31,71 га на відстані 0,5 км на захід від с.Марківці.

Даний спеціальний дозвіл видано на підставі наказу Держгеонадра України №607 від 28.12.2020 року у зв`язку з розширенням меж спеціального дозволу на користування надрами від 29.12.2018 №6311 (підпункт 2 пункту 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМ України №615 від 30.05.2011.

Підставою для надання дозволу №6311 від 29.12.2018 була заява на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону згідно пп.1 п.8 постанови КМ України №615 від 30.05.2011.

Спеціальний дозвіл на користування надрами №6311 надано ТОВ "Марковецький кар`єр" 29.12.2018 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Крім того, з доказів наданих сторонами, суд встановив, що 11.02.2022 року Летичівська селищна рада повідомила керівника Летичівської окружної прокуратури про наявність на розгляді колективного звернення громадян щодо законності спеціального дозволу на користування надрами №6498 від 21.04.2021 виданого ТОВ "Марковецький кар`єр", в додатках до цього листа є колективні та індивідуальні (гр. ОСОБА_1 ) звернення громадян у яких описано факти отримання товариством "Марковецький кар`єр" спеціальних дозволів на користування надрами від 29.12.2018 №6311 та №6498 від 21.04.2021 і інших рішень щодо стосуються обставин видачі дозволів.

При цьому, 21.02.2022 року, Летичівська окружна прокуратура, листом за вих. №43р переадресувала вказане вище колективне звернення щодо "незаконності" отримання ТОВ Марковецький кар`єр спеціального дозволу на користування надрами, для розгляду іншим установам.

28.12.2022 року Хмельницька обласна прокуратура листом №12-377вих-22, зверталась до Летичівської селищної ради з метою вирішення питання про наявності підстав прокурорського реагування, а саме: щодо отримання ТОВ Марковецький кар`єр спеціального дозволу на користування надрами №6498 від 21.04.2021. У відповідь на таке звернення обласної прокуратури, Летичівська селищна рада листом №267 від 30.01.2023 розгорнуто повідомила прокуратуру про обставини отримання ТОВ Марковецький кар`єр спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, органи прокуратури, в тому числі, Летичівська окружна прокуратура , були обізнані про наявність виданих ТОВ Марковецький кар`єр спеціальних дозволів на користування надрами від 29.12.2018 №6311 та №6498 від 21.04.2021 та прийняття іншими компетентними органами документів пов`язаних із виданням таких дозволів. Більше того, органи прокуратури повинні були дізнатись про наявність та існування інших оскаржуваних у позові рішень ще з лютого 2022 року.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Статтею 15 цього ж закону передбачено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Відповідно до пункту 4 наказу Генерального прокурора України від 21.09.2018 № 186 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень" (чинний до 22.08.2020 р.) зобов`язано органи прокуратури отримувати відомості про наявність підстав для застосування представницьких повноважень, зокрема, публікації у засобах масової інформації, мережі Інтернет, а наказом Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" розширено положенням "публічної інформації у Формі відкритих даних".

Крім того, керівник Летичівської окружної прокуратури у позовній заяві посилається на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Це Рішення введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021. Проте, "прокурорське реагування", як вбачається з отриманої позовної заяви, розпочато лише у грудні 2023 року.

Згідно з частиною 4 статті 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Тобто, незважаючи на формулювання у вищезазначеному рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова "рекомендувати", зважаючи на норми частини 4 статті 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи.

Таким чином, керівник Летичівської окружної прокуратури у прагненні стати на захист інтересів держави мав доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами і підстав такого надання у 2018 році, оскільки така інформація була відкрита та доступна. Проте, органи прокуратури лише наприкінці 2023 року вирішили вжити заходів щодо виявлення можливих порушень інтересів держави та стати на їх захист.

Суд також зазначає, що відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваних протоколів і наказів та звернення за їх отриманням лише у 2023 ропі не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

При цьому, керівник Летичівської окружної прокуратури мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами у 2018 році, а враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, на яке посилається у позовній заяві, міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, а не через 5 років після отримання від ТОВ "Марковецький кар`єр" спеціального дозволу на користування надрами.

Суд вважає, що спірні правовідносини виникли ще у 2018 -2021 роках (оформлення протоколу ДКЗ, оприлюднення його, рішень, видання наказів про надання спеціальних дозволів на користування надрами), проте позовну заяву позивачем до суду надано лише у грудні 2023 року, тобто з порушенням строку звернення до суду.

Суд зазначає, що не можуть бути визнані обґрунтованими доводи позивача про врахування судом висновків викладених Верховним Судом у справі №640/25034/19 в частині поновлення процесуальних строків, оскільки: питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд в залежності від доводів учасників справи щодо поважності причин пропуску строку та наданих на їх підтвердження доказів в кожному конкретному випадку, тому позиція застосована у справі № 640/25034/19 не є релевантною до цієї справи. Більше того стороною у вказаній справі була фізична особа громадянин України, а не суб`єкт владних повноважень, а відповідачем уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Також, судом у справі №640/25034/19 було встановлено, що позивач зазначав, що дізнався про порушення свого права в грудні 2015 року, а позов подав тільки в 2019 отримавши відповідь на запит в листопаді 2019 року, такі причини пропуску строку на звернення до суду не були визнані поважними та відповідно заявлений позов залишено без розгляду.

Також не є релевантними справи № 826/3442/17 (за позовом Приватного акціонерного товариства "Термолайф", Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод", приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство "Слобожанський коксовий завод", на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", - про визнання протиправним та скасування наказу, визнання противними дій та зобов`язання вчинити дії) та № 400/1825/20 (за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії), що стосуються спорів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до абз. 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово вказував, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідачів. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, дереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою. Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Необізнаність чи байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Навіть об`єктивні та непереборні обставини, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не можуть розцінюватись як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процесуальних правил варто уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності. У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії'' визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. У рішенні "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд зазначив про те, що строки спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

З урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Адміністративний позов позивач подав до суду 27.12.2023, що підтверджується відбитком відділення поштового зв`язку, тобто тримісячний строк звернення, визначений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем пропущений.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд вважає неприйнятними наведені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку пояснення в обґрунтування непорушення строку звернення до суду, оскільки вони не містять переконливих доводів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а також не містять жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення.

Враховуючи викладене, позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не навів обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними строки звернення Керівника Летичівської окружної прокуратури до суду з цим позовом.

Позовну заяву Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України , Державної комісії України по запасах корисних копалин , товариства з обмеженою відповідальністю "Марковецький кар`єр" про визнання протиправними дій та скасування рішень, наказів, спеціальних дозволів - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяО.П. Шевчук