Рішення

від 13.02.2024 по справі 580/126/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року справа № 580/126/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Лисянської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

03 січня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Лисянської селищної ради, в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Лисянської селищної ради (код ЄДРПОУ - 26424996, пл. Миру, 30, смт. Лисянка, Звенигородський район, Черкаська область, 19301) щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області;

2) зобов`язати Лисянську селищну раду (код ЄДРПОУ : 26424996, пл. Миру, 30, смт. Лисянка, Звенигородський район, Черкаська область, 19301) забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства, охоронного зобов`язання, на даний час межі заповідного урочища Діброва Ф.І. Дубковецького, яке знаходиться в адміністративних межах м. Тальне Тальнівської територіальної громади Звенигородського району, площею 5,6 га не визначені, територія об`єкту до даних Державного земельного кадастру не внесена.

Внаслідок наведеного існує небезпека використання землі на території ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області не за цільовим призначенням, тому наявні підстави для зобов`язання відповідача вжити відповідних заходів по винесенню меж ентомологічного заказника та закріпити його межі в натурі (на місцевості).

Ухвалою судді від 05.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Відповідач Лисянська селищна рада 08.01.2024 отримала копію ухвали від 05.01.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі, проте відзив на позовну заяву не надала.

З`ясувавши доводи заступника керівника Черкаської окружної прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

Звенигородською окружною прокуратурою в ході моніторингу використання земельних ділянок встановлено, що в адміністративних межах Журжинецької сільської ради, Звенигородського (колишнього Лисянського) району Черкаської області знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення «Медова долина» загальною площею 48,6297 га, який оголошено об`єктом природно-заповідного фонду України відповідно до рішення Черкаської обласної ради від 28.08.2009 № 28-8/V «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області».

Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Медова долина» затверджене у 2009 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області та погоджене ФГ «Медовая долина».

Зобов`язання щодо забезпечення дотримання режиму, охорони та збереження території заказника у 2009 році покладено на ФГ «Медовая долина» з оформленням охоронного зобов`язання.

Заказник розташований в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Звенигородського (колишнього Лисянського) району Черкаської області та знаходиться у віданні Лисянської сільської ради (п. 1.2. Положення).

Відповідно до п. 1.4 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Медова долина» (далі - Положення) з усіма об`єктами природи належить до природно-заповідного фонду області. ФГ «Медовая долина», у відповідності з природоохоронним законодавством, несе відповідальність за належний стан і додержання встановленого заповідного режиму.

Заказник створений з метою збереження місця зростання медоносних рослин, відтворення типової для регіону фауни, проведення наукових досліджень та спостережень за станом навколишнього природного середовища, підтримання загальною екологічного балансу у регіоні, поширення екологічних знань, тощо. (п. 2.1. Положення),

На території заказника забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим Положенням про заказник.

Зокрема, будь-яке будівництво стаціонарних та розміщення тимчасових споруд, не пов`язане з організацією охорони заказника, незаконна вирубка, пошкодження дерев та чагарників, розкладання вогнищ, випалювання сухої рослинності або її залишків, спалювання деревини та інших матеріалів, руйнування жител тварин, їх відновлювання, збір яєць, пуху, порушення умов поселення та розмноження, застосування пестицидів, псування, забруднення земель хімічними, радіоактивними речовинами, паливно - мастильними матеріалами, виробничими і іншими відходами, влаштування сміттєзвалищ, складування листя, перевищення допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів, антропогенних навантажень, порушення вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, проїзд по території заказника за межами доріг загального користування всіх транспорт них засобів, за винятком транспортних засобів державних природоохоронних органів під час виконання ними службових обов`язків (органи Мінприроди, державної лісової охорони, МВС), знищення або пошкодження інформаційних знаків.

Відповідно положень охоронного зобов`язання 2009 року, ландшафтний заказник місцевого значення «Медова долина» переданий під охорону голові ФГ «Медова долина» ОСОБА_1 , який в свою чергу дає зобов`язання забезпечити режимну охорону та збереження вказаного заказника.

За інформацією з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФГ «Медовая долина» (код ЄДПРОУ 34609174) припинено 23.09.2010.

У зв`язку з припиненням діяльності суб`єкта господарювання, змінами в природоохоронному законодавстві, адміністративно-територіальному устрої області з метою погодження проектів положень про об`єкти природно-заповідного фонду, у тому числі щодо ландшафтного заказника місцевого значення «Медова долина» з оформленням відповідних охоронних зобов`язань Управлінням екології та природний ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації направлялися листи до (Лисянської територіальної громади.

Станом на 20.12.2023 інформація від Лисянської територіальної громади щодо погодження проекту положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Медова долина» до Управління не надходила.

Згідно з даними Державного земельного кадастру ландшафтний заказник місцевого значення «Медова долина» не відображається.

Відповідно до листа Черкаської обласної військової адміністрації від 21.11.2023 № 01/01 -48/14234/01 /0135/30335 та доданих до нього документів межі заказника «Медова долина» не винесені в натуру (на місцевості).

За період діяльності Управління (Департаменту) екології га природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Управління) з 01.06.2013 по 20.12.2023 проект землеустрою щодо організації і встановлення меж ландшафтного заказника «Медова долина» на розгляд не надходив, висновок про погодження не видавався.

Черкаською обласною державною адміністрацією направлені листи районним державним адміністраціям, територіальним громадам, підприємствам, установам, організаціям, у віданні яких перебувають заповідні об`єкти щодо активізації робіт зі встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду, встановлення межових, охоронних та інформаційних знаків на територіях заповідних об`єктів (листи від 19.03.2020 № 5419/01/01-57, від 19.03.2020 № 5420/01/01-57, від 01.03.2021 № 4646/01/01-56, від 01.03.2021 № 4647/01/01-56, від 31.03.2021 №7056/01/01-56, від 14.01.2022 № 101/01/01-57, від 14.01.2022 № 1011/01/01-57, від 02.02.2023 № 2686/01/01-58).

Управлінням направлені листи від 22.09.2022 № 6749/02/10-04-15, від 17.08.2023 № 18776/02/10-04-15 до районних військових адміністрацій, територіальних громад, підприємств, установ, організацій, у віданні яких перебувають заповідні об`єкти щодо необхідності переоформлення положень, охоронних зобов`язань на заповідні об`єкти, активізації робіт по винесенню меж в натуру (на місцевості) територій та об`єктів природно-заповідного фонду, у тому числі реєстрації обмежень та встановлення межових охоронних, інформаційних знаків на заповідних об`єктах та дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і використання заповідних об`єктів.

Рішенням Лисянської селищної ради від 07.12.2020 № 1-8/VIII «Про реорганізацію сільських рад, що об`єдналися та входять до складу Лисянської селищної ради» (далі - Рішення) розпочато процедуру державної реєстрації припинення в результаті реорганізації юридичної особи Журжинської сільської ради (ЄДРПОУ 34056805, місце знаходження; с. Журжинці, Лисянського району, Черкаської області) шляхом приєднання до Лисянської селищної ради (ЄДРПОУ 26424996, місцезнаходження: смт Лисянка, гіл. Миру, 30, Черкаської області).

Лисянська селищна рада є правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов`язків розформованих територіальних громад Лисянського району Черкаської області в особі їх сільських рад, вказаних в п. 1 цього рішення (п. 3 Рішення).

Відсутність визначених меж ландшафтного заказника «Медова долина» підтверджується і листом Головного управління Держгеокадаетру у Черкаській області від 20.12.2023 № 10-23-0.2-8080/2-23, у якому зазначено, що по об`єкту природно-заповідного фонду «Медова долина» відомості щодо ландшафтного заказника «Медова долина» до Державного земельного кадастру не внесені. Документація із землеустрою щодо земельної ділянки під ландшафтним заказником «Медова долина» Звенигородського району Черкаської області на зберігання до місцевого фонду документації Із землеустрою та оцінки земель не надходила.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України Про прокуратуру та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в забезпеченні охорони об`єкта природного заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

Відповідно, у даному випадку порушено інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища. Оскільки орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов`язання сільської ради здійснити вищевказані дії не вжив відповідних заходів, тому є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва

Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 250, Держекоінспекція: - здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, зокрема про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; - звертається до суду із позовами щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

Тобто, уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція Центрального округу, яка має повноваження звертатись до суду з метою реалізації повноважень у сфері охорони й збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На вимогу Звенигородської окружної прокуратури Державна екологічна інспекція Центрального округу листом від 21.12.2023 №03.5-11/5857 повідомила, що заходи державного нагляду (контролю) вказаним органом не здійснювались.

Таким чином, Звенигородською окружною прокуратурою подається вказаний позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, оскільки в ході реалізації повноважень, наданих органам прокуратури Конституцією України та Законом України Про прокуратуру, встановлено факт недотримання вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у невинесенні меж ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області та не закріпленні його меж в натурі (на місцевості). Незважаючи на повідомлення окружної прокуратури про виявлені порушення Державна екологічна інспекція Центрального округу не скористались наданими їм повноваженнями щодо захисту та відновлення порушених прав у суді.

Щодо суті позовних вимог суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні питання регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі ЗК України), Законом України Про природно-заповідний фонд України від 16.06.1992 № 2456-XII (далі Закон № 2456), Законом України Про землеустрій від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон № 858).

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Зокрема, приписами статті 7 Закону № 2456 визначено, що землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 53 Закону № 2456 встановлено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону № 2456 визначено, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України Про землеустрій.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону № 858 проект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Приписами частини 2 статті 25 Закону № 858 визначено види документації із землеустрою, зокрема і проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст. 47 Закону № 858 проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Статтею 19 Закону № 858 визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно зі ст. 26 Закону № 858, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад.

Відповідно до п. 34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача покладається обов`язок забезпечення та організації проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області.

Відсутність вчинення заходів із проведення робіт з винесення меж території ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на правовий статус території природно-заповідного фонду, порушує встановлений порядок його охорони та використання.

З вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що саме на Тальнівську міську раду покладається обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території в натурі об`єкту ландшафтного заказника місцевого значення Медова долина загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, а також здійснення контролю за його виготовленням.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не надав доказів понесених судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Лисянської селищної ради ради (код ЄДРПОУ 26424996) щодо не забезпечення проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Медова долина» загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Лисянську селищну раду (код ЄДРПОУ 26424996) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Медова долина» загальною площею 48,6 га, який знаходиться в адміністративних межах с. Журжинці, Лисянської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області, закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Валентина ТИМОШЕНКО