Рішення

від 14.02.2024 по справі 620/16262/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 року м.ЧернігівСправа № 620/16262/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому просить:

-визнати протиправною відмову Ріпкинської селищної ради Чернігівської області щодо компенсації вартості на проїзд ОСОБА_1 за 2022 рік;

- зобов`язати Ріпкинську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за квитки на проїзд у 2022 році відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 600 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 20 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14 Закону) надається така гарантована державою компенсація та пільга - безоплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків. Вважає, що відповідно до вказаної норми має право на компенсацію витрат на проїзд.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.11.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 15.01.2024 залучено до участі у справі №620/16262/23 в якості співвідповідача Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (просп. Миру, буд.116-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 03196179).

Ріпкинською селищною радою подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що пунктом 3 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян належать до видатків місцевих бюджетів. Зазначає, що аналіз даної статті Бюджетного кодексу України дає підстави зробити висновок про те, що вказана правова норма не має імперативного (обов`язкового) характеру, оскільки передбачає альтернативу в діяльності розпорядника бюджетних коштів за місцевим бюджетом здійснювати або не здійснювати той чи інший видаток. Тому оскільки позивач хоча і має право на безоплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом, однак фінансування видатків місцевих бюджетів з державного бюджету на зазначені цілі не передбачено.

Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області подало до суду відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що жодним законом або нормативно-правовим актом не визначена наявність в управління зобов`язання компенсації виплат щодо надання пільг по виплаті компенсації за квитки на проїзд. А тому відсутність бюджетних асигнувань визначається не дефіцитом коштів у бюджеті, а тим фактом, що бюджетних призначень на компенсацію цієї пільги не повинно і бути, оскільки вони не передбачались видатками Державного бюджету на відповідний рік. Зобов`язання щодо компенсації наданих пільг по виплаті компенсації за квитки на проїзд покладені на територіальні громади, які мають свої затверджені бюджети на відповідний рік, в їх структурі сформовані відповідні структурні підрозділи. Таким чином, позивачем було вірно визначено Ріпкинську селищну раду належним відповідачем по справі № 620/16262/23.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення від 05.04.2019 серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

На звернення позивача до відповідача щодо компенсації витрат за проїзд, останній листом від 03.11.2023 № 2330/04-06 повідомив позивача, що вирішення цього питання віднесено до повноважень органів соціального захисту (а.с. 15).

Вважаючи відмову Ріпкинської селищної ради протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон № 796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

За приписами пункту 19 частини першоїстатті 20 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків.

У свою чергу абзацами 1, 2 пункту 13 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936(у редакції до 26.10.2016) (далі - Порядок № 936), було передбачено, що відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду міжміським транспортом до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку (без врахування пересадок) здійснюється за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом та за місцем реєстрації громадян на підставі проїзних квитків, пред`явлених управлінню (відділу) праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, виконкому міських, районних у містах рад. При цьому сума відшкодування вартості проїзду залізничним транспортом не повинна перевищувати вартості проїзду у плацкартному або купейному вагоні швидкого поїзду, а також у вагонах другого класу швидкісного поїзду.

Протепостановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 759 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 та від 14.05.2015 № 285» внесено зміни до Порядку № 936, якими виключено абзаци 1 та 2 пункту 13, що встановлювали відшкодування громадянам один раз на рік вартості проїзду за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на підставі проїзних квитків, поданих управлінню соціального захисту населення.

При цьому суд враховує, що гарантоване право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, на компенсацію безплатного проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад в повному обсязі визначено пунктом 19 частини першоїстатті 20 Закону № 796-XII, аЗакон Українимає вищу юридичну силу надпостановою Кабінету Міністрів України, у зв`язку з чим громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1-ї категорії, гарантується відповідне право на відшкодування вартості проїзду.

Посилання Ріпкинської селищної ради Чернігівського ройону Чернігівської області на відсутність виділених з Державного бюджету України коштів, а також не затвердження відповідних місцевих програм, як на підстави невиконання покладеного на нього обов`язку щодо проведення компенсації вартості квитків за проїзд за 2022 рік, суд вважає необґрунтованими, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків, що узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії»).

Така ж правова позиція і Конституційного Суду України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантованізакономвиплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Неодноразово і Верховний Суд України у своїх рішеннях вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), та відповідно до проїзних документів у 2022 році здійснив проїзд автомобільним транспортом, вартість якого складає 600,00 грн.

Отже враховуючи, що чинним законодавством України гарантовано право осіб, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи на компенсацію в повному обсязі, за рахунок державного бюджету, вартості проїзду до будь-якого населеного пункту України та у зворотному напрямку один раз на рік, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Ріпкинської селищної ради Чернігівської області щодо компенсації вартості на проїзд ОСОБА_1 за 2022 рік.

Зобов`язати Ріпкинську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області виплатити ОСОБА_1 компенсацію за квитки на проїзд у 2022 році відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі 600 (шістсот) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Ріпкинська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (вул. Святомиколаївська, буд. 85, смт. Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 04412583).

Відповідач: Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (просп. Миру, буд.116-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 03196179).

Суддя В.В. Падій