Постанова

від 14.02.2024 по справі 520/10559/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 р. Справа № 520/10559/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 14.09.23 у справі №520/10559/23

за позовом Приватного підприємства "Партнер-С"

до Харківської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Партнер-С" (надалі по тексту також - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Держмитслужби (надалі по тексту також - відповідач), в якому просив суд першої інстанції:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807200/2023/000102.

В обґрунтування заявлених вимог посилалося на те, що підприємство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України), які ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість відповідач неправомірно застосував другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем. Також вказано, що позивачем надано до митного оформлення всі документи, які підтверджують заявлену вартість імпортованих товарів, отже при митному оформленні були відсутні підстави для витребування додаткових документів, крім того, ні запити митного органу, ні оскаржувані рішення відповідача не містять зазначення про обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору, як і обставин наявності розбіжностей та неточностей в наданих документах.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023р.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807200/2023/000102.

Стягнуто на користь приватного підприємства Партнер-С судовий збір в розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби.

Харківська митниця Держмитслужби, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року у даній справі та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову приватного підприємства Партнер-С. Крім того, просила зобов`язати позивача компенсувати витрати митниці зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 по справі №520/10559/23 є незаконним та необґрунтованим у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що порушення норм процесуального права полягає у ненаданні належної правової оцінки доказам по справі, обставинам та матеріалам справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що свідчить про неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та вказує на порушення під час ухвалення судом рішення норм процесуального права. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, що полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню. Зазначає, що аналіз висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.08.2019 дає підстави стверджувати, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим і тому підлягає скасуванню, а рішення про коригування митної вартості № UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для їх скасування відсутні.

Приватне підприємства Партнер-С скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу (за підписом його представника), в якому посилаючись на те, що скарга відповідача не містить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, а всі доводи відповідача зводяться до незгоди з судовим рішенням та суперечать наявним в матеріалах справи доказам, просило залишити апеляційну скаргу Харківської митниці Держмитслужби без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №520/10559/23 без змін.

На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі прямого зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 124984 від 20.12.2022 року, ПП «Партнер-С» (покупець) придбало у REBO Landmaschinen GmbH (продавець, Німеччина), та відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №RM22-505-200 від 23.12.2022 трактор колісний для сільськогосподарських робіт, що використовувався: DEUTZ Agrotron TTV 9340 1 шт. марка DEUTZ FAHR TTV 9340 Agrotron, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , календарний рік виробництва 2017, тип палива дизель, двигун марки DEUTZ, номер двигуна НОМЕР_2 , об`єм двигуна 7755 см3, потужність двигуна 232 кВт, повний привод, передні шини 650/65 R34, задні шини 710/75 R42; радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої відсутні. Виробник SAME DEUTZ FAHR. Країна виробник DE.

З метою митного оформлення товару позивачем до митного органу надана вантажна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ №23UA807200002193U від 02.03.2023, відповідно до якої митну вартість товарів визначено на підставі пп.1 ч.1 ст.57, ст.58 МК України за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) - за фактурною вартістю у розмірі 3634012, 20 гривень згідно з договором купівлі - продажу №124984 від 20.12.2022, та рахунком-фактурою (інвойсом) № RM22- 505-200 від 23.12.2022 р. з урахуванням суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - ПП Ягодин у розмірі 75 000,00 грн. згідно з рахунком на оплату №99 від 27.02.2023 та довідки про транспортно-експедиційні витрати, які на підставі пп.5 ч.10 ст.58 МК України включаються до складу митної вартості.

Всього митна вартість товару, яка була зазначена в ІМ 40 ДЕ № 23UA807200002193U від 02.03.2023, склала 3709012,20 гривень (контрактна ціна товарів: 3 634 012,20 грн. + суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України 75 000,00 грн. = 3 709 012,20 гривень)

До заявленої митної вартості не включені: вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, та вартість упаковки, оскільки Трактор не підлягає упаковуванню і зазвичай прийнято відвантажувати такий товар без упаковки; витрати на навантаження, пов`язані з транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, оскільки за змістом графи 20, 25 ВМД 1, та умов поставки, які визначені в рахунку №RM22-505-200 від 23.12.2022, рахунку-фактурі № RM22-505-200 від 23.12.2022 та договорі купівлі-продажу № 124984 від 20.12.2022 поставка товару здійснюється на умовах: завантажується безкоштовно на вантажівку, з центру б/в машин 49434 Нойенкірхен Вьорден. Товар доставляється покупцем самостійно зі складу вживаних машин у Центрум 49434 Нойенкірхен Вьорден протягом 30 днів після оплати.

Контрактна ціна за товар включає в себе крім вартості самого товару також вартість завантаження на автотранспорт Покупця; витрати на вивантаження, пов`язані з транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, оскільки вивантаження товару до місця ввезення на митну територію України не здійснювалось (умови поставки FCA згідно Інкотермс 2010).

При митному оформленні товару позивачем подавався рахунок-фактура №RM22-505- 200 від 23.12.2022 та рахунок №RM22-505-200 від 23.12.2022 - англійською мовою з перекладом українською мовою (0325), (0380), з яких вбачається, що ціна товару визначена саме для умов поставки FCA-Neuenkirchen. Вартісні показники товару, зазначені в рахунку (інвойсі) та рахунку-фактурі співпадають з вартісними показникам вартості товару, які зазначені в договорі купівлі-продажу №124984 від 20.12.2022 та іншим документам. В рахунку (інвойсі) та рахунку-фактурі зазначено - безкоштовне завантаження на вантажівку.

Контрактна ціна за товар включає в себе крім вартості самого товару також вартість навантаження на транспорт. Здійснення будь-яких інших витрат, передбачених пп.1,2,3,4,6,7 ч.10 ст.58 МК України, взаємовідносини між покупцем та продавцем не передбачали, зокрема: комісійних та брокерських винагород - договір купівлі-продажу № 124984 від 20.12.2022 є прямим контрактом між ПП «Партнер-С» (покупець) і REBO Landmaschinen GmbH (продавець), та укладений за відсутності будь-яких комісійних чи брокерських послуг; будь-які товари та послуги на користь REBO Landmaschinen GmbH безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваного товару ПП «Партнер-С» не поставлялись; роялті та інші ліцензійні платежі як умова продажу оцінюваного товару не застосовувались; частина виручки від подальшого перепродажу чи використання оцінюваного товару в інший спосіб прямо або опосередковано на користь REBO Landmaschinen GmbH не спрямовувалась; обробці оцінюваний товар не піддавався; страхування товару не здійснювалось.

На виконання вимог ч.8 ст.52 МК України позивачем до митного органу надана декларація митної вартості (надалі по тексту ДМВ 1), за якою вказано: - метод визначення митної вартості товару (аркуш 1 графа 6 ДМВ): основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - числове значення митної вартості товарів та її складових (аркуш 2, Додатковий аркуш А, графа А «Основа для розрахунку», графа Б «Складові митної вартості» ДМВ): ціна в іноземній валюті товару - 93 000 Євро, витрати на транспортування товару 75 000 гривень. У ДМВ 1 декларантом також зазначені відомості про те, що продавець та покупець не є пов`язаними між собою особами (аркуш 1 графа 9 (а) ДМВ1); вплив взаємозалежності продавця та покупця на ціну товару відсутній (аркуш 1 графа 9 (б) ДМВ1); обмежень прав покупця (імпортера) на використання товару немає (аркуш 1 графа 10 (а) ДМВ1); умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості оцінюваного товару, відсутні (аркуш 1 графа 10 (б) ДМВ1); роялті та інші ліцензійні платежі, які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваного товару, відсутні (аркуш 1 графа 11 (а) ДМВ1); умов, за яких частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товару покупцем надійде прямо чи опосередковано продавцеві, немає (аркуш 1 графа 11 (б) ДМВ1).

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що позивачем одночасно з митною декларацією на підтвердження митної вартості та обраного методу її визначення надані: декларація митної вартості, а також нижчеперелічені документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) (4100) №124984 від 20.12.2022; рахунок-проформа (0325) №RM22-505-200 від 23.12.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару (3002) - платіжна інструкція в іноземній валюті №14 від 29.12.2022р. на суму 93 000,00 євро, з яких вбачається сплата позивачем продавцю вартості товару в повному обсязі в загальній сумі 93 000,00 євро; інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару рахунок (інвойс) (0380) № RM22-505-200 від 23.12.2022 декларація про походження товару (0862) № RM22-505-200 від 23.12.2022 (рахунок-фактура, в якому зазначена країна походження товару; - копія митної декларації країни відправлення (9610) №23DE533396412521E8 від 03.01.2023 Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № RD-K-3-084/19-00063 від 25.03.2019 Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_3 від 25.03.2019 6) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару - автотранспортна накладна (CMR) (0730) № 524615 від 23.02.2023р; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (0954) № А 261717 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (3004) № 99 від 27.02.2023 - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007) довідка про транспортно-експедиційні витрати №43 від 02.02.2023 - договір про перевезення (4301) №201/2023 від 02.01.2023 висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (3016) №02/03/2023/01 від 02.03.2023; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції "1701") (1721) UA205020/2023/400252 від 27.02.2023; - договір про надання послуг митного брокера (4207) № 01/01/23 від 31.01.2023.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807200/2023/0002217 від 02.03.2023 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодами: 105-2 Ідентифікатор ризику 3.3.2 Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Ідентифікатор ризику.

02.03.2023 відповідачем декларанту був адресований запит (електронне повідомлення), в якому запропоновано надати протягом 10 календарних днів додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо), копію митної декларації країни відправлення з перекладом; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням, методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказам, ДМС України від 01.07.2021 № 476.

03.03.2023 позивач направив відповідачу лист №1-03032023 від 03.03.2023, яким приватним підприємством «Партнер-С» надано додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації журнал-ордер і відомість по рахунку 3712 розрахунки за виданими авансами (в іноземній валюті); копію митної декларації країни відправлення №23DE535596412521E8 з перекладом; копію заявки на перевезення №2369 до договору №201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023.

Щодо інших витребуваних митним органом документів в листі було зазначено, що вони надані митним брокером у складі пакета документів до митної декларації: Договір № 201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023 код m4301; Рахунок на оплату послуг перевезення вантажу № 99 від 27.02.2023 р. - код 3004; Висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (звіт № 02/03/2023/01 про оцінку КТЗ Документ сформований в системі «Електронний суд» 08.05.2023 8 (сільгосптехніка) (КТЗ (сільгосптехніка), що був в експлуатації) трактор колісний для сільськогосподарських робіт марка DEUTZ FAHR модель TTV 9340 Agrotron, шасі НОМЕР_4 , двигун марки DEUTZ, тип двигуна дизельний, потужність 232 кВт), рік випуску: 2017, що був в експлуатації) код 3016. - Договір № 01/01/23 доручення на декларування товарів від 31.01.2023 код m4207; - Договір купівлі-продажу № 124984 від 20.12.2022 р. з перекладом код 4100.

Будь-які інші договори, транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, що стосуються придбання, перевезення трактора колісного для сільськогосподарських робіт марка DEUTZ FAHR модель TTV 9340 Agrotron, шасі НОМЕР_1 , двигун марки DEUTZ, тип двигуна дизельний, потужність 232 кВт), рік випуску: 2017, що був в експлуатації у ПП «Партнер-С» відсутні.

З метою подачі додаткових документів в складі пакету документів, що подані до митної декларації, позивачем заявою № 2114 від 02.02.2023 відкликана митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № 23UA807200002193U8 від 02.03.2023.

03.03.2023 позивачем до митного органу надана вантажна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ № 23UA807200002217U5 від 03.03.2023 (надалі по тексту ВМД 2), відповідно до якої митну вартість товарів визначено на підставі пп.1 ч.1 ст.57, ст.58 МК України за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) - за фактурною вартістю у розмірі 3 634 012,20 гривень (контрактна ціна товарів: 93 000 євро; курс перерахунку: 39,0754; 93 000 х 39,0754 = 3 634 012,20 грн.) згідно з договором купівлі-продажу № 124984 від 20.12.2022, та рахунком-фактурою (інвойсом) №RM22-505-200 від 23.12.2022 з урахуванням суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України - ПП Ягодин у розмірі 75 000,00 гривень згідно з рахунком на оплату №99 від 27.02.2023р. та довідки про транспортно-експедиційні витрати, які на підставі пп.5 ч.10 ст.58 МК України включаються до складу митної вартості. Всього митна вартість товару, яка була зазначена в ВМД 2 склала 3 709 012,20 гривень (контрактна ціна товарів: 3 634 012,20 грн. + суми витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України 75 000,00 грн. = 3 709 012,20 грн.).

Одночасно з поданням ВМД 2 позивачем був наданий наступний перелік документів, що підтверджують митну вартість товару та обраний метод її визначення (графа 44 «Додаткова інформація, подані документи»): 1) декларація митної вартості, а також нижчеперелічені документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) (4100) договір купівлі - продажу № 124984 від 20.12.2022; 3) рахунок-проформа (0325) рахунок-фактура № RM22-505-200 від 23.12.2022; 4) Платіжний документ, що підтверджує вартість товару (3002) - платіжна інструкція в іноземній валюті № 14 від 29.12.2022. на суму 93 000,00 Євро, з яких вбачається сплата позивачем продавцю вартості товару в повному обсязі в загальній сумі 93 000,00 Євро; 5) інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару рахунок (інвойс) (0380) № RM22-505-200 від 23.12.2022; Декларація про походження товару (0862) № RM22-505-200 від 23.12.2022 р. (рахунок-фактура, в якому зазначена країна походження товару; копія митної декларації країни відправлення (9610) №23DE533396412521E8 від 03.01.2023 переклад митної декларації країни відправлення (9000) №23DE533396412521E8 від 03.01.2023 Виписка з бухгалтерської документації (3011) - журнал-ордер по рахунку 3712 від 02.03.2023 Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_5 від 25.03.2019 Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_3 від 25.03.2019 6) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару - автотранспортна накладна (CMR) (0730) № 524615 від 23.02.2023; - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (0954) №А261717 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (3004) №99 від 27.02.2023 - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007) довідка про транспортно-експедиційні витрати № 43 від 02.02.2023 - договір про перевезення (4301) договір № 201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023 - договір про перевезення (4301) заява на перевезення № 2369 від 20.02.2023; 7) Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (3016) №02/03/2023/01 від 02.03.2023; 8) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції "1701") (1721) UA205020/2023/400252 від 27.02.2023; договір про надання послуг митного брокера (4207) № 01/01/23 від 31.01.2023.

За результатом розгляду наданих документів, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023, згідно з яким митну вартість товару визначено за останнім другорядним методом резервним та обчислено у розмірі 117 807,03 дол. США/ 110 249,37 євро. та прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2023/000102.

Позивач, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807200/2023/000102, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у даній справі.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову приватного підприємства "Партнер-С", суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позивачем вимог до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справ, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (надалі за текстом - МК України).

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 МК України).

В свою чергу, відповідно до положень ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари..

Згідно з ч.ч.1,2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У відповідності до ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч.ч.1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою ст.54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 МК України).

У відповідності до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п.п.5,6,7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч.1,2 ст.52 МК України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 13.07.2021 року у справі №200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Крім того, в постанові від 05.05.2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховний суд дійшов висновку, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів.

Колегія суддів зазначає, що наявність таких обставин має бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Так, відповідач у даній справі зазначає, що під час здійснення митного оформлення товару спрацював ризик, згенерований АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема за кодами: 105-2 Ідентифікатор ризику 3.3.2 Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Аналізуючи матеріали даної справи, колегія суддів звертає увагу, що позивачем було надано документи на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визнання, згідно приписів ст.53 МК України, а саме:

1) декларацію митної вартості, а також нижчеперелічені документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) (4100) - договір купівлі - продажу № 124984 від 20.12.2022;

3) рахунок-проформа (0325) - рахунок-фактура № RM22-505-200 від 23.12.2022;

4) платіжний документ, що підтверджує вартість товару (3002) - платіжна інструкція в іноземній валюті № 14 від 29.12.2022 на суму 93 000,00 євро, з яких вбачається сплата позивачем продавцю вартості товару в повному обсязі в загальній сумі 93 000,00 євро;

5) інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: рахунок (інвойс) (0380) № RM22-505-200 від 23.12.2022; декларація про походження товару (0862) № RM22-505-200 від 23.12.2022 (рахунок-фактура, в якому зазначена країна походження товару; копія митної декларації країни відправлення (9610) № 23DE533396412521E8 від 03.01.2023; переклад митної декларації країни відправлення (9000) № 23DE533396412521E8 від 03.01.2023; виписка з бухгалтерської документації (3011); журнал-ордер по рахунку 3712 від 02.03.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_5 від 25.03.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (2800) № НОМЕР_3 від 25.03.2019;

6) транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару: автотранспортна накладна (CMR) (0730) № 524615 від 23.02.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (0954) № А 261717; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (3004) № 99 від 27.02.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (3007); довідка про транспортно-експедиційні витрати №43 від 02.02.2023; договір про перевезення (4301); договір №201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023; договір про перевезення (4301); заява на перевезення № 2369 від 20.02.2023;

7) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (3016) № 02/03/2023/01 від 02.03.2023;

8) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції "1701") (1721) UA205020/2023/400252 від 27.02.2023;

9) договір про надання послуг митного брокера (4207) № 01/01/23 від 31.01.2023.

Колегія суддів зазначає, що на вимогу митного органу 03.03.2023 року позивач направив відповідачу лист №1-03032023 від 03.03.2023 року, надавши додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; журнал-ордер і відомість по рахунку 3712 Розрахунки за виданими авансами (в іноземній валюті); копію митної декларації країни відправлення №23DE535596412521E8 з перекладом; копію заявки на перевезення №2369 до договору №201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023.

Стосовно інших витребуваних митним органом документів в листі було зазначено, що вони були надані митним брокером у складі пакета документів до митної декларації:

- договір №201/2023 на перевезення вантажів від 02.01.2023 - код m4301;

- рахунок на оплату послуг перевезення вантажу №99 від 27.02.2023 - код 3004;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (звіт №02/03/2023/01 про оцінку КТЗ (сільгосптехніка) (КТЗ (сільгосптехніка), що був в експлуатації) трактор колісний для сільськогосподарських робіт марка DEUTZ FAHR модель TTV 9340 Agrotron, шасі НОМЕР_4 , двигун марки DEUTZ, тип двигуна дизельний, потужність 232 кВт), рік випуску: 2017, що був в експлуатації) - код 3016;

- договір №01/01/23 доручення на декларування товарів від 31.01.2023 - код m4207; - Договір купівлі-продажу № 124984 від 20.12.2022 з перекладом - код 4100.

Інші договори, транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, що стосуються придбання, перевезення трактора колісного для сільськогосподарських робіт марка DEUTZ FAHR модель TTV 9340 Agrotron, шасі НОМЕР_1 , двигун марки DEUTZ, тип двигуна дизельний, потужність 232 кВт), рік випуску: 2017, що був в експлуатації у приватного підприємства «Партнер-С» відсутні.

З огляду на наведене вище, колегія суддів вважає, що на виконання вимог ч.2 ст.53 МК України приватним підприємством «Партнер-С» було надано документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Доводи скаржника щодо не підтвердження в повній мірі документально використаних декларантом відомостей, наявність розбіжностей між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару (за ціною договору) та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, є необґрунтованими та не є беззаперечним доказом для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що при митному оформленні товару були надані документи, що підтверджують митну вартість, передбачені ч.2 ст.53 МК України та додаткові документи, передбачені ч.3 ст.53 МК України, а в документах митного органу не було зазначено, які саме конкретно розбіжності містяться в поданих документах, а також не містилися зауваження щодо ознак підробок, переліку відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, вимога митного органу в наданні додаткових документів є необґрунтованою.

Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 було викладено позицію відповідно до якої основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст.53) заборонено.

Відповідно до пунктів 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (приєднання України до Протоколу згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"), якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

В даному випадку вимога митного органу щодо надання додаткових документів, частина яких вже була в розпорядженні митного органу, інша частина - не передбачена при придбанні такого товару та умовами контракту, є порушенням приписів МК України.

Колегія суддів звертає увагу, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів ч.3 ст.318 МК України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Тобто, законодавством чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Колегія суддів зазначає, що митним органом не було належним чином зазначено, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 висловив правову позицію відповідно до якої «декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Щодо посилання скаржника в оспорюваному рішенні на «наявну у митного органу інформацію: «МД №UA 807200/2023/1267 від 08.02.2023, №UA 807200/2023/1266 від 08.02.2023, то колегія суддів зазначає, що згідно з роз`яснень Міністерства доходів і зборів України у листі №10441/7/99-99-10-03-01-17 від 07.05.2014 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відтак, в даному випадку підтвердженням митної вартості товару є надані декларантом первинні документи про товар.

Верховний суд в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а висловив правову позицію, відповідно до якої «різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками».

Окрім того, постанові Верховного суду від 11.12.2018 року у справі №825/1991/17 суд зробив висновок, що «наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку».

Також, в постанові Верховного суду від 11.12.2018 року у справі №826/28003/15 Верховний Суд зробив наступний висновок «в силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту»

Окрім того, аналіз інформації, наданої митним органом (інформація про митні декларації №UA807200/2023/1267 від 08.02.2023, №UA 807200/2023/1266 від 08.02.2023, які слугували джерелами для коригування митної вартості товарів у спірних рішеннях) дає змогу зробити висновок, що на підставі наданих даних неможливо встановити вартість товарів, за яку були придбаний товар. Лише з декларації можливе встановлення чи є зазначена вартість дійсно вартістю, за яку товар був придбаний або ж її сформовано внаслідок прийняття митними органами рішення про коригування митної вартості.

Отже, митним органом була використана інформація, яка не дозволяє достовірно визначити вартість придбання товарів, їх стан.

Посилання скаржника про те, що «до митного оформлення надане платіжне доручення, але у ньому відсутня печатка та підпис відповідальної особи покупця, що є порушенням вимог постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008», є необґрунтованими, з огляду на таке.

Так, у платіжній інструкції №14 від 29.12.2022 міститься детальна інформація щодо усіх учасників операції, а також інформація щодо банку платника та банку отримувача (повне найменування, адреса, код Swift, зазначення резидентства), а передостанній рядок вказаного документа містить позначки про електронні підписи керівника, головного бухгалтера.

Відсутність у платіжній інструкції №14 від 29.12.2022 печаток та підписів відповідних посадових осіб банківської установи, що здійснювала платіж, відмітка цієї банківської установи про проведення банківської операції, передбачені постановою правління Національного банку України від 28.07.2008 №216, обґрунтовується тим, що вказана платіжна інструкція подавалось через Міжнародну система грошових переказів SWIFT, тому на цей електронний розрахунковий документ накладались електронні підписи відповідних осіб, тоді як відповідні печатки та підписи на платіжному документі проставляються у разі його подання не в електронному вигляді.

Відтак, вказана платіжна інструкція №14 від 29.12.2022 підписана за допомогою електронного підпису, що не суперечить вимогам чинного законодавства, а митним органом не враховані вимоги та стандарти до платіжного документа SWIFT, а тому дана обставина не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Правова позиція позивача щодо підписання платіжних документів електронним цифровим підписом узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 22.04.2019 у справі №815/6242/17.

Стосовно доводів скаржника про ненадання позивачем будь - якої цінової інформації «щодо вартості товару (прайс лист, калькуляція) від виробника товару», то слід зазначити, що товар, який підлягав митному оформленні - це трактор колісний для сільськогосподарських робіт, що був у використанні DEUTZ Agrotron TTV 9340 - 1 шт. марка DEUTZ FAHR TTV 9340 Agrotron, який придбавався зі складу вживаних машин і ціни виробника на нові товари не можуть бути підтвердженням вартості вживаного транспортного засобу. Окрім того, відповідно до ч.3 ст.53 МК України прайс-лист є додатковим документом, а не основним.

Посилання скаржника на відсутність умови поставки в рахунку №RM22-505-200 є необґрунтованими, оскільки в рахунку №RM22-505-200 від 23.12.2022 та рахунку-фактурі №RM22-505-200 від 23.12.2022 зазначені умови поставки - завантажується безкоштовно на вантажівку з центру б/в машин 49434 Нойенкірхен Вьорден. В договорі купівлі-продажу №124984 від 20.12.2022 зазначено - товар доставляється покупцем самостійно зі складу вживаних машин у Центрум 49434 Нойенкірхен Вьорден протягом 30 днів після оплати. Умови поставки, вказані в рахунку-фактурі № RM22-505-200 від 23.12.2022 та договорі купівлі-продажу №124984 від 20.12.2022 це умови поставки FCA згідно Інкотремс 2010.

Доводи скаржника щодо неспівпадіння коду товару у ЕК МД з кодом товару, який зазначено у митній декларації, поданій до митного оформлення, а також щодо відсутності умов поставки в ЕК МД, колегія суддів відхиляє, оскільки в експортній митній декларації код товару зазначений 87019510 (4999). У ВМД 1, ВМД 2, ВМД 3 код товару зазначений 87019510 90. Відповідно до Українського класифікатору товарів Зовнішньоекономічної діяльності код 8701 95 10 - трактори для сільськогосподарських робіт та трактори для лісового господарства, а підкодом 8701951090 позначені, які використовувались. Тобто, в Україні додатковим кодом 90 позначаються трактори, які вже були у вжитку. У експортній митній декларації також зазначений код товару 87019510 із зазначенням додаткового коду (4999), який використовується в Німеччині для позначення відповідної категорії тракторів. Форма експортної митної декларації не передбачає зазначення умов поставки товару.

Посилання скаржника про надання декларантом листа щодо неможливості надання позивачем додаткових документів є необґрунтованими, оскільки декларант (позивач) не заявляв про неможливість надання додаткових документів, що підтверджують саме заявлену митну вартість та не висував вимогу щодо прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості.

Як вже зазначалося вище, подані позивачем документи не свідчать про неповноту заявлених відомостей та про унеможливлення підтвердження числових значень заявленої митної вартості.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, викладеними ним у відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності підстав у митного органу для невизнання основного методу визначення митної вартості товару.

Відповідач не обґрунтував належним чином неможливість визначити митну вартість імпортованого товару за ціною угоди на підставі документів, наданих позивачем.

Щодо посилання в апеляційній скарзі на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.08.2019 року, то висновки суду касаційної інстанції у вказаній постанові не впливають на вирішення даної справи та не спростовують наведених вище висновків суду.

Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспорюваних рішень відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи, та всупереч вимогам чинного законодавства.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено (доказано) правомірність своїх рішень, які є предметом оскарження у даній справі.

Доводи скаржника щодо того, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права полягає у ненаданні належної правової оцінки доказам по справі, обставинам та матеріалам справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що свідчить про неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та вказує на порушення під час ухвалення судом рішення норм процесуального права, а також його доводи про те, що неправильне застосування судом норм матеріального права полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не знайшли достовірного підтвердження у ході апеляційного перегляду даної справи.

З огляду на наведені вище висновки, посилання скаржника на правомірність оспорюваних рішень відповідача, є необґрунтованими.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів за наслідками апеляційного перегляду даної справи приходить до висновку, що оспорювані у даній справі рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000079/2 від 03.03.2023р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807200/2023/000102 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову приватного підприємства "Партнер-С" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням.

Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З огляду на зміст приписів ст.139 КАС України, вимоги скаржника про зобов`язання позивача компенсувати витрати митниці зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки дана справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі №520/10559/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко