Постанова

від 13.02.2024 по справі 520/7163/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 р. Справа № 520/7163/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 , головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 15.09.23 по справі № 520/7163/23 за позовом Дочірнього підприємства "Харківспецрезерв" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Харківспецрезерв" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" (далі за текстом також - позивач, ДП "Харківспецрезерв" КП "Харківспецсервіс") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України (далі за текстом також - відповідачі), у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 17.02.2023 за №8285540/3776177, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.12.2022 за №3;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 16.12.2022 за №3, виписану Дочірнім підприємством "Харківспецрезерв" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" в єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 17.02.2023 за №8285540/3776177, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.12.2022 за №3.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 16.12.2022 за №3, виписану Дочірнім підприємством "Харківспецрезерв" Колективного підприємства "Харківспецсервіс", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Стягнуто на користь Дочірнього підприємства "Харківспецрезерв" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн, з яких: за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в розмірі 1342,00 грн та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі 1342,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 по справі № 520/7163/23 залишено без змін.

Від ДП "Харківспецрезерв" КП "Харківспецсервіс" надійшла заява про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в якій позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в сумі 4 500 грн.

Заяву про розподіл судових витрат з додатками позивачем направлено на адреси Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України 29.12.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи надано квитанції про доставку документів до зареєстрованих Електронних кабінетів користувачів ЄСІТС.

Від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли заперечення на заяву позивача, в якій відповідач не погоджується з сумою витрат на правничу допомогу, що просить стягнути позивач, вважає її неспівмірною зі складністю справи.

Заява розглядається відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів уважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Вказані висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції надано до матеріалів справи копії таких документів: договору від 21.11.2023; акта прийому-передачі наданих послуг від 28.12.2023 до договору від 21.11.2023; рахунку-фактури від 28.12.2023; платіжної інструкції № 137 від 29.12.2023.

Надані до суду апеляційної інстанції документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 28.12.2023 до договору від 21.11.2023 адвокатом надано послуги у справі № 520/7163/23: підготовка відзиву на апеляційну скаргу, усне консультування у справі. Всього на суму 4500 грн.

Згідно з рахунком від 28.12.2023 вартість послуг складає 4 500 грн (без ПДВ).

Колегія суддів, дослідивши подані заявником докази, вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвокатів є дещо завищеним, не є співмірним зі складністю справи та з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), а сума, яка заявлена до відшкодування позивачу за надання послуг та виконання робіт з правової (правничої) допомоги, не є належним чином обґрунтованою на предмет її розміру, який визначений в поданій заяві.

Так, з огляду на фактичний обсяг виконаної роботи в суді апеляційної інстанції та її незначну складність (відзив на апеляційну скаргу складається переважно з цитування висновків суду першої інстанції, наведених у рішенні, що оскаржувалося, та норм права, які регулюють спірні правовідносини), враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, колегія судів уважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу, в сумі 1 500 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року оскаржувалося Головним управлінням ДПС у Харківській області, а отже витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області.

Вартість послуг з надання правничої допомоги в сумі 3000 грн не підлягає розподілу та залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Дочірнього підприємства "Харківспецрезерв" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Дочірнього підприємства "Харківспецрезерв" Колективного підприємства "Харківспецсервіс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 (тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.