Постанова

від 13.02.2024 по справі 620/12613/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/12613/23 Суддя (судді) першої інстанції: Наталія БАРГАМІНА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання недійсними висновків, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати висновок комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 24.03.2023 та Експертного висновку від 20.03.2023 недійсними.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

08 січня 2024 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.06.2022 позивач звернувся до Міністерства охорони здоров`я України зі скаргою на бездіяльність сімейного лікаря КЗ "Козелецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги" ОСОБА_2 , в якій просив призначити перевірку бездіяльності дій сімейного лікаря та довести факт його вини, надати повну процедуру дій сімейного лікаря при зверненні пацієнта з підозрою на коронавірусну інфекцію.

Листом № 17-06/Т-2554//2427-зв від 10.03.2023 Міністерство охорони здоров`я України зобов`язало Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах КЗ "Козелецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги".

Управлінням охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації було прийнято наказ від 20.03.2023 № 74 "Про проведення засідання клініко-експертної комісії", з метою розгляду питання щодо надання медичної допомоги позивачу фахівцями КНП "Козелецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги".

Так, експерт-координатором УОЗ ОДА за напрямком "Терапія" Лисенко Г.В. складено експертний висновок від 20.03.2023, згідно якого надання медичної допомоги відповідає уніфікованому або локальному клінічному протоколу, затвердженому наказом МОЗ України від 02.04.2020 № 762; або протокол відсутній. У закладі розроблено, затверджено, погоджено (не погоджено) в структурному підрозділі з питань охорони здоров`я державної адміністрації локальний клінічний протокол за профілем наданої медичної допомоги. Медична документація ведеться відповідно до вимог (з порушенням вимог) наказу МОЗ України від 14.02.2012 № 110 (зі змінами).

24.03.2023 клініко-експертною комісією було складено висновок за результатами клініко-експертної оцінки, згідно якого було виявлено недоліки: забір матеріалу на виявлення РНК SARS-CoV-2 було здійснено при повторному зверненні пацієнта 28.10.2021. Візит пацієнта 27.10.2021 був внесений в первинну медичну документацію "Журнал реєстрації амбулаторних пацієнтів" (форма № 074/о), в електронну систему охорони здоров`я не внесений. В медичній карті амбулаторного пацієнта відсутня "Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу" (форма 003-6/о).

Вважаючи, що оскаржувані висновок комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги та експертний висновок прийняті з порушеннями процедури перевірки якості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII) законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Згідно із приписами статті 6 Закон № 2801-XII кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає, зокрема, оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до положень статті 7 Закон № 2801-XII, зокрема, держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров`я шляхом, серед іншого, здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров`я.

Частина перша статті 14 Закону № 2801-XII встановлює, що реалізація державної політики охорони здоров`я покладається на органи виконавчої влади.

Так, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.09.2012 № 752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі- Порядок № 752), який згідно його пункту 1, було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.

Згідно пункту 2 Порядку № 752 цей порядок спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.

За приписами пунктів 7 та 8 Порядку № 752 контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров`я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування" від 05.02.2016 № 69, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 за № 285/28415 (далі - Наказ № 69) було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - Положення про КЕК).

Згідно пункту 1 розділу І Положення про КЕК клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).

Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідний орган охорони здоров`я) (пункт 2 розділу І Положення про КЕК).

Пунктом 1 розділу ІІ Положення про КЕК встановлено, що основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Згідно пунктів 2, 4-6 розділу ІІ Положення про КЕК клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника. За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року N 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за N 1996/22308 (далі - висновок КЕО). Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання не проводиться. На засіданні КЕК у разі потреби або за особистою ініціативою може бути присутній заявник та/або особа, яка представляє інтереси заявника.

Відповідно до приписів розділу III Положення про КЕК до прав та обов`язків КЕК належать: підготовка для керівництва МОЗ пропозицій щодо шляхів поліпшення якості медичної допомоги та медичного обслуговування; інформування МОЗ, Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо кваліфікації спеціалістів, які надавали медичну допомогу та медичне обслуговування, для вжиття відповідних заходів реагування у разі виявлення порушень; залучення до проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експертів КЕК та/або інших спеціалістів за наявності відповідної кваліфікації за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування (за їх згодою) для надання Експертного висновку; інформування Головної акредитаційної комісії МОЗ про виявлені недоліки для вжиття заходів відповідно до Порядку акредитації закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року N 765 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року N 1216); витребування у Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ЗОЗ, установ, підприємств, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування або ФОП інформації (матеріалів) з питань, що належать до повноважень КЕК.

Згідно пункту 3 розділу IV Положення про КЕК під час проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою закладу та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.

Відповідно до положень пунктів 21-26 розділу IV Положення про КЕК за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК надають Експертний висновок. Висновок КЕО, складений за результатами проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК. Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. КЕК подає копію висновку КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО. Копії висновку КЕО направляються для виконання до ЗОЗ або ФОП, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, а також видаються заявникам на їх вимогу. Висновок КЕО може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що управлінська діяльність з приводу розгляду звернень громадян (або правоохоронних органів) стосовно якості надання медичних послуг за своєю правовою суттю є специфічним проявом вирішення цих звернень, у формі здійснення аналізу та надання Висновків за результатами проведення експертної оцінки запитуваної документації.

У постанові від 21.12.2021 у справі № 640/11087/19 Верховний Суд зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я та Порядку № 752.

Зміст самої медичної допомоги та оскаржуваного висновку не є предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства. З`ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.

Отже, висновок КЕО КЕК органу охорони здоров`я не може бути скасований. Одночасно, передбачена законодавством можливість оскарження такого висновку не виключає підстав для визнання його недійсним судом - у разі виявлення фактів порушення процедури перевірки якості.

Отже, при розгляді даної справи суд не здійснює оцінку підстав прийняття Висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері, а тому лише перевіряє законність висновку КЕК в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затвердженого ним Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я та Порядку № 752.

З огляду на викладене, з`ясуванню підлягає саме правомірність винесення оскаржуваних висновка експерта від 20.03.2023 та висновка за результатами клініко-експертної оцінки від 24.03.2023 відповідно до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.

Щодо відсутності підстави проведення клініко-експертної оцінки, у зв`язку з проведенням 10.10.2022 клініко-експертної оцінки, та не затвердження експертного висновку висновком КЕК, колегія суддів зазначає наступне.

Проведення спірної клініко-експертної оцінки було проведено на виконання наказу Управлінням охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.03.2023 № 74, який, в свою чергу, був прийнятий за дорученням Міністерства охорони здоров`я України, викладеним в листі № 17-06/Т-2554//2427-зв від 10.03.2023.

Згідно пункту 4 розділу ІІ Положення про КЕК за результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28.09.2012 № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за № 1996/22308.

З аналізу викладеної норми слідує, що саме висновок, прийнятий за результатами клініко-експертної оцінки КЕК, і є тим документом, що затверджує Експертний висновок.

Дослідивши оскаржувані експертний висновок від 20.03.2023 та висновок комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги від 24.03.2023, колегія суддів зазначає, що вони в повній мірі відповідають їх формам, наведених у додатку до цього Положення про КЕК та Порядку № 752.

При цьому, саме Експертний висновок та висновок за результатами клініко-експертної оцінки є тими документами, що підтверджують проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, та в матеріалах справи не містяться інші докази складення інших Експертного висновку за формою, наведеною у додатку до цього Положення про КЕК, та висновку за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку № 752.

Щодо не витребування з лікувального закладу первинної облікової медичної документації, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновку за результатами клініко-експертної оцінки від 24.03.2023 комісією були опрацьовані, серед іншого, копії медичної карти амбулаторного пацієнта ОСОБА_3 Козелецької районної центральної лікарні, результату молекулярного генетичного дослідження проби на наявність РНК SARS-CoV-2 (аналіз № 088325С від 28.10.2021), журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів за 2021 рік, витяг записів з електронної системи охорони здоров`я.

Так, визначення достатності чи недостатності вказаних медичних документів для прийняття висновку за результатами клініко-експертної оцінки виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, та, як вже зазначалось, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

Також не підлягають увазі посилання позивача на не проведення експертизи первинної облікової документації, оскільки за результатами опрацювання наданих матеріалів експерт-координатором УОЗ ОДА за напрямком "Терапія" Лисенко Г.В. і було складено висновок експерта від 20.03.2023.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком Чернігівського окружного адміністративного суду, що перелік обов`язкових для опрацювання матеріалів (документів) під час проведення клініко-експертної оцінки не передбачений ані Наказом № 69, ані Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Щодо недостовірності висновку щодо наявності локального клінічного протоколу, то як вже зазначалось вище, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку.

Щодо посилання на не вивчення думки пацієнта щодо наданої медичної допомоги, то колегія суддів також вважає вказані посилання безпідставними, оскільки згідно висновку комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги від 24.03.2023, нею були опрацьовані пояснення позивача від 22.03.2023.

Крім того, підставами для скасування індивідуально-правового акту можуть бути не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення клініко-експертної оцінки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків органу за результатами такої оцінки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами висновку.

Разом з тим, позивачем ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не наведено жодних порушень, які б вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність оскаржуваних висновків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, з матеріалів справи не встановлено порушень процедури прийняття експертного висновку від 20.03.2023 та висновку комісії по клініко-експертній оцінці якості надання медичної допомоги від 24.03.2023 на підставі приписів Наказу № 69, затвердженого ним Положення про КЕК та Порядку № 752, а відтак позовні вимоги про визнання недійсними вказаних висновків є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку всім доводам Апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.