Ухвала

від 14.02.2024 по справі 343/359/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/359/24

Провадження №: 2/343/221/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

14 лютого 2024 року м.Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Тураш В. А.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю про встановлення відсутності трудових відносин та визнання недійсним протоколу загальних зборів -

В С Т А Н О В И В:

В Долинський районний суд Івано-Франківської області, 13.02.2024 поступила позовна заява ОСОБА_1 до Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю про встановлення відсутності трудових відносин та визнання недійсним протоколу загальних зборів.

У відповідності до позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 просить:

встановити відсутність трудових відносин між Долинським ремонтно-будівельним товариством з обмеженою відповідальністю ЄДРПОУ 03059442 та нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в тому числі як виконуючим обов`язки керівника чи керівником з 01.01.2013, та з цих причин визнати недійсним протокол загальних зборів № 1-12 від 20 грудня 2012 року про призначення її тимчасово виконуючим обов`язки начальника Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю;

понесені нею судові витрати покласти на відповідача.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що позовну заявуслід повернутипозивачці ОСОБА_1 з наступних підстав:

У відповідності до положень ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим згідно з ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України.

Відповідно до положень пунктів 3, 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

У постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження №12-293гс18) Велика Палата зробила висновок, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними є корпоративні правовідносини.

За обставинами справи №752/10984/14-ц (провадження №14-351цс19) позивачка оскаржувала рішення загальних зборів і наглядової ради, прийняті відповідно до статей 52 і 61 Закону України «Про акціонерні товариства» та пов`язані, зокрема, з відстороненням її як директора товариства від виконання обов`язків. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що такий спір слід розглядати за правилами господарського судочинства, оскільки розгляд вимог позивачки вимагав оцінювання законності дій органів управління акціонерного товариства, зокрема відповідності цих дій вимогам цивільного, а не трудового законодавства (постанова від 16 жовтня 2019 року, пункти 45, 47).

У постанові від 04 лютого 2020 року у справі №915/540/16 (провадження №12-100гс19) зроблено висновок, що підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 ГПК України в редакції, чинній на час подання позову, згідно з пунктом 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

На час звернення позивачки із цим позовом до суду в ГПК України передбачені категорії корпоративних спорів, які мали розглядатися за правилами господарського судочинства. До таких віднесено і справи за спорами учасників щодо участі в органах управління юридичної особи.

З урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є корпоративними.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №361/17/15-ц (провадження №14-423цс19) Велика Палата зазначила, що позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Бобрик» від 28 грудня 2012 року, тобто рішення органу управління, пов`язане з діяльністю товариства і управлінням ним, розгляд такої вимоги передбачає оцінювання законності дій зазначеного органу, зокрема їх відповідності вимогам цивільного, а не трудового законодавства.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №145/166/18 (провадження №14-524цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що рішення про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Оскільки цей спір стосується саме правомірності припинення повноважень виконавчого органу товариства, то підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №127/21764/17 (провадження №14-115цс20) зроблено правовий висновок про те, що спір пов`язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у

вигляді формування органу управління, підставою для прийняття рішення про усунення голови громадської організації від виконання обов`язків стали положення Статуту товариства, тому такий спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.

З матеріалів даної справи вбачається, що предметом спірних правовідносин, позивачка ОСОБА_1 , вказала - встановлення відсутності трудових відносин між Долинським ремонтно-будівельним товариством з обмеженою відповідальністю та нею , ОСОБА_1 , як виконуючою обов`язки керівника чи керівником та визнання недійсним протоколу загальних зборів №1-12 від 20.12.2012 про призначення її тимчасово виконуючим обов`язки начальника Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю .

Копія статуту Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю свідчить про те, що вищим органом даного ТОВ є Загальні збори його учасників (п.8.1 Статуту).

Згідно з п.п. 4.6, 8.15 Статуту товариства, збори учасників можуть приймати рішення про обрання та відкликання Директора та Ревізійної комісії.

Директор призначається зборами учасників на один рік з правом продовження повноважень на новий період за рішенням Зборів і здійснює свої повноваження до призначення нового Директора.

Підставою призначення ОСОБА_1 виконуючою обов`язки начальника Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю було рішення загальних зборів ТОВ, оформлене протоколом №1-12 від 20.12.2012.

За приписом ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ГК України, до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно з ч.ч.1,3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга ст. 97 ЦК України).

За змістом ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені, або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Також у ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» закріплено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Корпоративні права учасників товариства є об`єктом захисту, визначеного статтею 13 Конституції України.

У мотивувальній частині Рішення № 1-рп/2010 Конституційного Суду України від 12 січня

2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч.3 ст. 99 ЦК України зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Відповідно доматеріалів доданихдо позовноїзаяви позивачка ОСОБА_1 перебуває напосаді виконуючогообов`язки директора ТОВ Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю .

Повноваженнями щодо управління товариством наділені учасники товариства, права яких передбачено у ст. 10 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 58 вказаного Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У ч.1 ст. 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Із ч.1 ст. 3 КЗпП України вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №145/166/18.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Той факт, що члени колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособовий його керівник, перебувають у трудових відносинах із товариством, не встановлює пріоритет трудового регулювання, оскільки до цих відносин не може застосовуватися модель "роботодавець - працівник", властива трудовим відносинам.

Правовий статус членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового його керівника значно відрізняється від статусу інших працівників, що обумовлено специфікою його трудової діяльності, яка полягає у виконанні ним функцій по управлінню товариством. Необхідність визнання пріоритету корпоративних прав над трудовим регулюванням в даному випадку обумовлена тим, що припинення повноважень члена виконавчого органу (директора) гарантується для припинення або запобігання негативного впливу на управлінську діяльність товариства і необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу (директора), який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Таким чиномприходжу довисновку,що відповіднодо зміступозовної заявита доданихдокументів,спір виникз господарськихвідносин,який підлягаєрозгляду впорядку господарського,а нецивільного судочинства,а томутакий спір підвідомчий господарським судам.

В даному випадку позивачка звернулася до суду із позовом про відсутність трудових відносин та визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ.

Таким чином , спір має розглядатися не в межах трудових, а саме: корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особою, якій довірено повноваження з

управління ним, а тому враховуючи викладене, суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, заявлені позивачкою позовні вимоги, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ч.1 ст.24 ГПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Керуючись ст. ст. 186, 258 - 260, 353 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження у справі №343/359/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю про встановлення відсутності трудових відносин та визнання недійсним протоколу загальних зборів - відмовити.

Позовну заяву з додатками повернути позивачці ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Роз`яснити позивачці, що вирішення даних спірних правовідносин відноситься до юрисдикції господарського суду Івано-Франківської області в порядку господарського судочинства з урахуванням суб`єктного складу сторін та правил територіальної підсудності.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: