Рішення

від 29.01.2024 по справі 636/3215/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3215/23 Провадження № 2/636/138/24

Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року м.Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді- Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання -Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Приліпко Ірини Леонідівни до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) « Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023рокуОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Адвокатського об`єднання «Юридичний альянс» Приліпко Ірини Леонідівни звернувся досуду з вищезазначеноюпозовною заявою,сформованою всистемі «Електроннийсуд» в якійпросить:визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис№ 130491,вчинений 10.06.2021року приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ « Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі по тексту -ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») заборгованості за договором надання позики, в тому числі й на умовах фінансового кредиту №0957144552 від 02.11.2018 року у розмірі 17570 грн., а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені останнімсудові витрати посплаті судовогозборута витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюба М.А. було винесенопостанову провідкриття виконавчогопровадження №66946798 напідставі виконавчогонапису №130491,вчиненого 10.06.2021року приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК «Еліт Фінанс» заборгованості за договором надання позики, в тому числі й на умовах фінансового кредиту №0957144552 від 02.11.2018 року у розмірі 17570 грн. Вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» без додержання обов`язкових умов вчинення виконавчих написів нотаріусами. Крім того, 07.07.2021 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Адвокатського об`єднання «Юридичний альянс» Приліпко І.Л. звернувся досудуіз заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 66946798 , що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюба М.А. на підставі вищезазначеного оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, посилаючись на те, що приватним виконавцем 15.11.2021 року та 23.11.2021 року винесені постанови про арешт коштів боржника.

УхвалоюЧугуївського міського суду Харківської області від 10.07. 2023 року заяву представника позивача - адвоката Приліпко І.Л. про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у вказаному виконавчому провадженні задоволено.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 10.07. 2023 року справу прийнято до розгляду та провадження у ній відкрито, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

До суду 13.07.2023 року надійшло клопотання ТОВ « ФК «Еліт Фінанс» в особі його директора Назаренко В.Г. про зменшення в порядку ч.6 ст.137 ЦПК України розміру витрат на правничу допомогу до 1000 грн. Відповідач посилається на те, що витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. не є співмірними із ціною позову та складністю справи та виконаних адвокатом робіт, тобто не доведено, що витрати є фактичними та неминучими. Крім того, просить врахувати, що за позивачем наявна заборгованість за кредитним договором, і він не звертався до відповідача з пропозицією мирного врегулювання спору.

Також 13.07.2023 року до суду надійшла заява ТОВ « ФК «Еліт Фінанс» в особі його директора Назаренко В.Г. про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню. У зв`язку із чим вважає, що існують підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Одночасно в заяві міститься прохання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

24.10. 2023 року до суду від представника позивача адвоката Приліпко І.Л. надійшли заперечення щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на наявність у позивача права на таку допомогу, та фактичне отримання позивачем професійної правничої допомоги, розмір якої визначений сторонами з огляду на об`єм такої допомоги, складності справи.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 30.10. 2023 року закрито підготовче провадження у справі, розгляд якої призначено по суті.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином згідно зі ст.128 ЦПК України, сторони надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Треті особи про причини своєї неявки до суду не повідомили, заяв про відкладення справи не надали.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено,що 10червня 2021 рокуприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округу ОстапенкомЄ.М. вчинений виконавчийнапис №130491про стягненняіз ОСОБА_1 не виплаченів строкгрошові кошти на користь ТОВ « ФК «Еліт Фінанс», якомуТОВ «Фінпром Маркет» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №250521-ФКвід 25.05.2021року,якому всвою чергуТОВ «Фінансовакомпанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №250121ФКвід 25.01.2021року,якому всвою чергуТОВ «Фінансовакомпанія «європейська агенціяз поверненняборгів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №25/01/21 від 25.01.2021року, якому ТОВ «ІНФІНАНС» на підставі договору факторингу №13062019від 13.06.2019року відступлено правовимоги закредитним договором№ 0957144552від 02.11.2018року,укладеного міжТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 , з якого підлягає стягненню за період з 23.05.2021 року по 03.06.2021 року включно сума у розмірі: 3560 грн. заборгованість за тілом кредиту; 12400 грн. - заборгованість за відсотками та комісією; 1500 грн.- заборгованість за штрафними санкціями, 50 грн. плата за вчинення виконавчого напису. За вказаним виконавчим написом 25.09. 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Нелюбою М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66946798.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі за текстом - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» є нотаріальною дією.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі за текстом - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, з 22 лютого 2017 року редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише напідставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст. 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе лише на підставі нотаріально посвідченого договору, за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості перед стягувачем та дотримання ним строків звернення.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного.

Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 757/57789/20-ц, провадження № 61-7017св22.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) звернуто увагу на те, що спір про право, який унеможливлює вчинення виконавчого напису і, як наслідок, зумовлює певну правову реакцію нотаріуса, міг вбачатися нотаріусом винятково із заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, поданої відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про нотаріат» і обґрунтованої тим, що боржник звернувся до суду із відповідною позовною заявою про оспорювання заборгованості, а також на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження його позовної заяви. Але навіть такі обставини свідчили б про існування спору про право, проте не змінювали б правової характеристики цього виду заборгованості як безспірної. Так, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із аналізу наданих доказів суд встановив, що оспорюваний позивачем виконавчий напис нотаріуса був вчинений щодо кредитного договору, який був укладений в простій письмовій формі, тобто не є нотаріально посвідченим, не дивлячись на те, що ця обставина є обов`язковою. Недодержання нотаріусом вищезазначеної умови при вчиненні виконавчого напису є підставою для визнання такого виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, у судовому порядку.

Ці висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах: від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17(провадження № 14-278гс18); від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс 19); аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 03 червня 2020 року у справі № 363/568/18 (провадження № 61-49018св 18), від 03 червня 2020 року у справі № 359/8181/18 (провадження № 61-22164св 19) від 09 вересня 2020 року у справі № 336/7754/18 (провадження № 61-8781 св 20).

Зазначені обставини не оспорюються відповідачем, який 13.07.2023 року до суду надав заяву про визнання позовнихвимог ОСОБА_1 в частинівизнання виконавчогонапису нотаріусутаким,що непідлягає виконанню.Визнання позову відповідачем - цебезумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 в особі його представника позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1, п.1ч.3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно доч.1ст.142ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи при поданні даного позову ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073, 60 грн. за подання позовної заяви по квитанції 32528798800007273708 від 06.07.2023 11:12:12, одержувач ГУК Харків обл./МТГ Чугуїв/22030101, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок одержувача UA588999980313151206000020651, МФО 899998, та за подання заяви про забезпечення позову сплачено 536,80 грн. по квитанції 32528798800007273742 від 06.07.2023 11:14:12, одержувач ГУК Харків обл./МТГ Чугуїв/22030101, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок одержувача UA588999980313151206000020651, МФО 899998,

13.07.2023 року до початку розгляду справи по суті до суду надійшла заява ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в особі його директора Назаренко В.Г. про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню. У зв`язку із чим суд вважає, що існують підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі1073,60грн. Іншачастина сплаченогопозивачем судовогозбору заподання позовноїзаяви в сумі536,80грн.(1073,60х 50%:100%=536,80)та судовий збір всумі 536,80грн.за поданняокремої заявипро забезпеченняпозову,а всьогов розмірі1073,60грн. підлягає стягненнюз відповідачана користьпозивача відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Щодо вимог позивача про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно із частиною першою, третьою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»передбачає дотримання Правил адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року , з подальшими змінами, як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Згідно зстаттею 30Закону України «Проадвокатуру таадвокатську діяльність»,статтею 28Правил адвокатськоїетики гонорарє формоювинагороди адвокатаза здійсненнязахисту,представництва танадання іншихвидів правовоїдопомоги клієнту.Порядок обчисленнягонорару (фіксованийрозмір,погодинна оплата),підстави длязміни розміругонорару,порядок йогосплати,умови поверненнятощо визначаютьсяв договоріпро наданняправової допомоги.При встановленнірозміру гонорарувраховуються складністьсправи,кваліфікація ідосвід адвоката,фінансовий станклієнта таінші істотніобставини.Гонорар маєбути розумнимта враховувативитрачений адвокатомчас.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З наданихдо позовноїзаяви матеріаліввбачається,що ОСОБА_1 та Адвокатське об`єднання (АО) «Юридичний Альянс» в особі старшого партнера Приліпко І.Л. уклали 12.06.2023 року письмовий договір про надання правової допомоги та представництва, відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є надання АО «Юридичний Альянс» усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах. Надання послуги здійснюватиметься адвокатом Приліпко І.Л. (п.1.2). АО «Юридичний Альянс» представляє інтереси клієнта в судах з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, в тому числі з правом пред`явлення позову, оскарження рішення, його виконання тощо (п.2.2). Відповідно до пункту 4.2 сторони погодили, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання послуг, зазначених в п.1.3 цього договору, визначатиметься в додатковій угоді, яка є невідємеою частиною цього договору(додаток №1 до договору).

Згідно пункту 1 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги та представництва від 12.06.2023 року сторони за цією додатковою угодою домовились, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання послуг, визначених п. 1.2 цього договору становить 6000 грн.

Також позивачем надано до суду: квитанція доприбуткового касовогоордера № 356 від 25.06.2023року просплату ОСОБА_1 на користь АО «Юридичний Альянс» 6000 грн. за договором про надання правової допомоги та представництва від 12.06.2023 року та акт № 1/1 про прийняття-передачі наданих послуг від 18.06.2023 року з описом робіт, виконаних за вказаним договором. З тексту зазначеного акту вбачається, що Адвокатським об`єднанням за збір та надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань цивільного права, складання адвокатських запитів приватному виконавцю, аналізу українського законодавства та судової практики; складання цивільного позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та заяви про забезпечення позову; ознайомлення з матеріалами та вивчення документів, підготовка додатків до позовної заяви; надсилання позовної заяви з додатками учасникам справи витрачено 30,5 годин, тому вартість правової допомоги становить 6000 грн.

В постанові від 16листопада 2022року усправі 922/1964/21Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Суд зазначає, що визначені в акті № 1/1 про прийняття-передачі наданих послуг від 18.06.2023 року види виконаних робіт узгоджуються та підтверджені наданими доказами, що містяться в матеріалах справи, є дійсними та необхідними і відповідають критерію розумності їхнього розміру.

З урахуванням вищенаведеного, обставин справи, суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 137, 141, 142, 223, 259, 264-265, 268, 273, 352, 354, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Приліпко Ірини Леонідівни до Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис,зареєстрований вреєстрі за №130491,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкомЄвгеном Михайловичем10 червня 2021 року, яким стягнуто із ОСОБА_1 накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №0957144552 від 02.11.2018 року у розмірі 17570 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Еліт Фінанс»на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) гривень.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

Представник позивача: Адвокатське об`єднання «Юридичний Альянс» ( код ЄДРПОУ 41813031, адреса місцезнаходження: 36039, м. Полтава, вул. Симона Петлюри ,буд.21 в особі адвоката Приліпко Ірини Леонідівни.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ: 40340222, адреса місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська , буд.2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська,6/5.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна, адреса місцезнаходження: 61058, Харківська область, м. Харків, вул.. Зойфера Юри, буд.3, офіс 22.

Повний текст рішення складений « 29 » січня 2023 року.

Суддя: І.В. Карімов