Рішення
від 13.02.2024 по справі 461/4765/23
ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/4765/23

Провадження №2/461/117/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2024 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Кротової О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Ігнат Т.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

представника відповідача Солтисюка А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «МЕДІС» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_1 14.06.2023 звернулась в суд із позовом до відповідача Приватного підприємства «МЕДІС» (далі - ПП «МЕДІС»), в якому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 16 601,97 грн, моральну шкоду в сумі 361 800 грн, а також судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та витрат на проведення експертизи.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 3 грудня 2020 року у неї різко погіршився стан здоров`я, відчула сильні болі в шлунку. Весь день 3 грудня 2020 року провела на суворій дієті, однак це не допомогло. Підвечір болі вже настільки були сильні, що вона не могла ні сидіти, ні лежати, а тільки стояти, ніч з 03.12.2020 на 04.12.2020 провела у сидячому стані. Вранці больові відчуття настільки посилились, що вона навіть ковтка води не могла зробити, оскільки вода, яка попадала у шлунок, спричиняла сильні болі. 4 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась у поліклініку на вул. Симоненка (на той час - КНП 2-а Міська поліклініка м. Львова), щоб зробити гастроскопію. В кабінеті приймала лікарка ОСОБА_3 , яка взяла її на огляд позачергово, так як були сильні болі. Після огляду, лікарка взяла біопсію зі шлунку та сказала ОСОБА_1 , що там «дуже страшна картина у шлунку, якісь фурункули, якісь розгалуження і павутинки, є виразка і тому вона буде брати біопсію». Також сказала занести біопсію в ПП «МЕДІС», що є поруч, або завезти в онколікарню на АДРЕСА_1 . Так, як у позивачки були сильні болі, то вона вибрала де ближче і занесла матеріали у «МЕДІС» для проведення досліджень. Тобто, 4 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та відповідачем ПП «МЕДІС» було укладено договір про надання медичних послуг. 8 грудня 2020 року надійшли результати та позивачка поїхала у клініку відповідача, що знаходиться на АДРЕСА_2 . У приміщенні відділення медсестра дала їй роздруківку (результат аналізів) і на сходах лабораторії вона прочитала діагноз «аденогенна сегнето-клітинна карцинома G4 антрального відділу шлунку». Слово «карцинома» одразу їй не сподобалось, воно було співзвучним із словом саркома, а вона знала, що це біда. Там же на сходах лабораторії, почала шукати інформацію про діагноз. При пошуку, постійно показувало результат, - «Рак шлунку». Від прочитаного у ОСОБА_1 підкосились ноги, вона ледве дійшла до машини, де її чекала мама. Повідомила мамі результат аналізів - діагноз, у мами одразу сльози на очах. Цей діагнозпризвів до шоку, страху, сильного стресу, паніки, позивачка не знала що робити, куди йти, чи куди їхати, до кого звертатись. Позивачка сфотографувала результат аналізу і надіслала ОСОБА_4 (її родич, терапевт) на телефон. Він подзвонив і сказав, що то недобре і треба їхати в онколікарню. В подальшому вони почали шукати знайомих, які б знали лікарів, у першу чергу ОСОБА_1 звернулась до сімейного лікаря ОСОБА_5 , яка дала скерування на прийом до онколога. Ніч з 8 на 9 грудня 2020 року позивачка просиділа в інтернеті, читаючи що таке «аденогенна сегнето-клітинна карцинома G4 антрального відділу шлунку» та остаточно зрозуміла з чим має справу, зробила для себе висновок, що це «рак» і її психологічний стан погіршився ще більше, паніка, страх, тільки посилились. Вранці 09.12.2020 вона з матір`ю ОСОБА_6 поїхали у Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, що на АДРЕСА_3 (далі - Онколікарня). Завідувач відділення, що спеціалізувалось по шлунках і кишківниках - лікар ОСОБА_7 прийняв їх у кабінеті, подивився результати аналізів і гастроскопії, задавав різного роду питання про самопочуття, симптоми, спадковість. Декілька разів перепитав позивачку скільки їй років і здивувався, як така молода дівчина може мати таку страшну хворобу. В подальшому лікар сказав, що потрібно зробити повторну гастроскопію у цьому ж центрі у лікаря ОСОБА_8 . Крім того, сказав щоб позивачка вилучила матеріали (зразки) у ПП «МЕДІС» і передала їх в Західно-українську гістологічну лабораторію (далі - ЗУГЛ), що на вул. Героїв УПА, 78 корпус 38, на перегляд разом із новою біопсією. Також лікар ОСОБА_7 сказав обов`язково пройти КТ усіх органів черевної порожнини, грудної клітки і органів малого тазу, щоб подивитись чи немає метастазів. В подальшому, після завершення гастроскопії, лікар ОСОБА_8 сказав, що не побачив там такої страшної картини і що на перший погляд він не бачить «раку», але, враховуючи попередній діагноз ПП «МЕДІС», змушений написати, що підозрюється «рак». Він трохи заспокоїв позивачку, дав надію та передав їй новий зразок біопсії, щоб здати на аналіз. На коридорі її чекала мама, яка дуже зраділа такій новині. З цим зразком ОСОБА_1 звернулась у ЗУГЛ та надала заключення від ПП «МЕДІС» та два огляди гастроскопії. Лікар-морфолог ОСОБА_9 , якому вона пояснила усю ситуацію, сказав, що все ретельно огляне, однак ще потрібно привезти йому матеріали з ПП «МЕДІС» та надати результати КТ. В той самий день, 09.12.2020 вона поїхала у ПП «МЕДІС», щоб забрати матеріали першої біопсії, які їй були надані 10.12.2020, після чого вона завезла їх у ЗУГЛ. 11.12.2020 ОСОБА_1 звернулась у клініку «Святої Параскеви», де слід було зробити КТ. Перед даною процедурою, лікареві ОСОБА_10 вона надала результати аналізу ПП «МЕДІС» та 2 дослідження гастроскопії. Процедуру КТ робили із радіоактивним йодом, який, попадаючи на злоякісні ракові клітини, забарвлює їх в інший колір. Наскільки відомо позивачці, так визначають рак і метастази. Згідно опису лікаря, у неї підсвітились ракові клітини, а процес у шлунку відповідає ознакам інфільтративного неопроцесу антрального відділу шлунку. Сотні файлів (фото) КТ записали на CD-диск. Після цього дослідження вона почала вивчати усю можливу інформацію, читала в інтернеті про рак шлунку, а саме як досліджують, які шанси на життя, про операції та яку хіміотерапію потрібно. Із різних інформаційних джерел та від знайомих вона для себе зрозуміла, що діагноз, що був поставлений ПП «МЕДІС», - це дуже агресивна форма раку і розсіюється він клітинами по всьому шлунку, а не локалізується, як пухлина, в одному місці, відповідно, доведеться вирізати шлунок, щоб ймовірно позбутись цієї хвороби. Але навіть після такої операцій, 50% хворих виживали і максимум на 2 роки життя. Вона кожного вечора, читаючи різні статті і переглядаючи відео у « ОСОБА_11 », переживала та постійно плакала, щоб зняти стрес, не могла випити заспокійливого, через виразку шлунку, можна було пити лише воду і чай з ромашки. Вона з усіх сил намагалась тримати себе в руках, майже нікому не розказувала про свій діагноз, знали лише найближчі. Переживаючи про наслідки, ОСОБА_1 уявляла свій похорон, в чому її поховають, хто прийде і яким він буде. Мати позивачки постійно плакала, її психологічний стан посилював стрес, нерви були настільки розхитані, що сну не було ніякого. Окрім цього, вона зверталась до лікаря-хірурга із м.Луцька ОСОБА_12 , який після отримання на телефон фото усіх її медичних документів, сказав, що це «виразка». Результати дослідження КТ 11 грудня 2020 року вона надіслала у ЗУГЛ, як просив лікар ОСОБА_9 12.12.2020 вона отримала результат перегляду матеріалів «МЕДІС» із ЗУГЛ на «Вайбер», згідно з яким лікар ОСОБА_9 встановив діагноз - виразка шлунку. Такий результат її дуже потішив, після чого вона з мамою поїхали в ЗУГЛ забирати результати і особисто поспілкуватись із лікарем ОСОБА_9 . Лікар запевнив, що це є виразка і жодних ракових клітин не бачить, на відміну від спеціалістів ПП «МЕДІС». Також сказав почекати на другий аналіз біопсії, забір якого зробили в Онколікарні. 13 грудня 2020 року вона сконтактувалась із знайомою ОСОБА_13 , яка працює в перекладацькому бюро та пропросила її перекласти дослідження/аналізи на турецьку мову для того, щоб можна було підібрати клініку для лікування у Туреччині. Вона дуже перейнялась цією ситуацією та знайшла дівчину-перекладача, яка проживає в Туреччині, та переклала її документи. Окрім цього, вона у м.Львові зустрілась із лікарем ОСОБА_14 , який представляє усі сертифіковані турецькі клініки, показала йому дослідження, щоб він зайнявся пошуком клініки у Туреччині для її лікування. 15 грудня 2020 року прийшов результат біопсії, взятої в Онколікарні, та зробленої в ЗУГЛ, згідно з яким був встановлений діагноз - виразка шлунку. При зустрічі із лікарем ОСОБА_9 , він сказав, що ніякого раку шлунку немає та щоб вона слідувала усім настановам лікуючого лікаря і через місяць зробила повторну гістологію. 18 грудня 2020 року, за поради лікаря-ендоскопіста ОСОБА_8 , вона звернулась до гастроентеролога, - ОСОБА_15 , яка оглянула всі документи і призначила лікування на 2 тижні. При цьому, вона також встановила діагноз - виразкова хвороба шлунку, в стадії загострення. Після вказаних вище подій, зрозумівши, що працівниками ПП «МЕДІС» було встановлено неправильний діагноз, вона зібрала усі документи, чеки і 21 грудня 2020 року звернулась до відповідача з приводу відшкодування матеріальних збитків, які понесла через помилковий діагноз, включно з відшкодуванням вартості аналізу, зробленого ПП «МЕДІС». Загальна сума матеріальної шкоди, станом на 21.12.2020, становила 6 891 грн. В розмові по телефону з лікаркою ОСОБА_16 , яка і встановила вказаний вище помилковий діагноз, вона повідомила: «Я вирішила написати якнайгірше, щоб ви пішли онколікарню і перевірились. Тіштесь, що у Вас немає раку!». Письмова її заява була зареєстрована у ПП «МЕДІС», юрист відповідача ОСОБА_17 її повідомив, що коши виплачувати не будуть, а скличуть медичну раду, яка перегляне ще раз матеріали і прийме рішення. 23 грудня 2020 року відбувся консилярний перегляд перших матеріалів біопсії, медична рада одноголосно вирішила, що ситуація є «вкрай підозрілою на рак» і не можна втрачати ні одного дня, треба їхати у Київ в Інститут Раку і там обстежуватись. 28.12.2020 позивачка отримала результат перегляду файлів КТ від «Євро Клініки», діагноз - висновок: патологічних змін органів грудної порожнини та тазу не виявлено…Циркулярне потовщення підслизового шару антрального відділу шлунка, потребує проведення гастроскопії для уточнення змін характеру. В самому описі шлунку зазначено - незначне рівномірне циркулярне потовщення підслизового шару антрального відділу шлунка (до 9 мм) без ознак накопичення контрасту. Тобто, ракові клітини не підсвітились, а значить їх немає.Позивачка відразу надіслала висновок юристу відповідача. В той самий день вона отримала протокол консилярного перегляду гістологічних препаратів медичної ради. Діагноз із протоколу - морфологічна картина вкрай підозріла на низько диференційовану (G3-4) аденогенну карциному пілоричного відділу шлунку. Однак остаточно вони не могли ствердити, що це «рак», проте висловили свою підозру. Після розмови з юристом ОСОБА_18 , настрій у неї дуже погіршився, знову охопили думки про хворобу, про операцію, хіміотерапію і про смерть. Запрошені на медичну раду лікарі попросили принести матеріали біопсії, які вона зробить після лікування у січні, бо їм дуже цікаво подивитись як розвиваються ракові клітини. Повертаючись додому у цей день, 28.12.2020, після того як забрала протокол із «МЕДІС», на світлофорі у тягучці на вул. Щирецькій у м.Львові, вона в`їхала в автомобіль попереду та не може пояснити, як це сталось. Це була перша аварія в її житті за кермом, вона просто їхала на автомобіль, який бачила, однак зупинитись не могла. 29.12.2020 вона знову звернулась до лікаря ОСОБА_9 , показала йому протокол, зачитала висновок консилярного перегляду першої біопсії, однак лікар знову запевнив, що надані документи аналізів і досліджень, які були зроблені, не вказують на наявність такого захворювання, як «рак шлунку». У період між 29 грудня 2020 року та 4 січня 2021 року її психологічний стан не покращувався, а постійно поверталось відчуття страху, невідомості, безпомічності, невпевненості. Через почервоніння та висип на кистях рук та відчуття пекучості на руках, 04.01.2021 позивачка пішла на прийом до сімейного лікаря, розповіла всю ситуацію, показала усі дослідження і висновки, що мала, на що сімейний лікар скерував її до онколога. 05.01.2021 вона пішла на прийом до онколога у поліклініку, лікарка, оглянувши всі дослідження, висновки та діагнози, поставила її на облік. 11.01.2021 позивачка зробила повторну гастроскопію в Онколікарні, там зробили обстеження із фото шлунку і взяли нову біопсію, це вже була третя біопсія. Лікар ОСОБА_8 сказав, що виразка настільки добре зажила, що є лише маленький рубець, але враховуючи попередній діагноз ПП «МЕДІС», довелось ще раз скубати шлунок. Після того, як вона вийшла з кабінету лікаря, її охопили сильні болі в шлунку, не могла дійти до машини. Вона випила таблетки, посиділа трохи і приблизно через 15 хв біль пройшла. Із біопсією вона поїхала в ЗУГЛ та залишила зразок нової біопсії на дослідження. 14 січня 2021 року надійшов результат аналізів із ЗУГЛ, який показав пост виразкову рубцеву деформацію антрального відділу шлунка. Через декілька днів вона вилучила матеріали в ЗУГЛ для того, щоб передати в ПП «МЕДІС» на перегляд згідно з рекомендаціями із протоколу від 23.12.2020, але не всі лікарі були у м.Львові, тому домовились про зустріч 28.01.2021. Того дня зібралась медична рада у ПП «МЕДІС» у іншому складі, ніж першого разу, матеріали у її присутності прийняли по акту прийому-передачі та залишили собі на перегляд. 03.02.2021 від юриста ПП «МЕДІС» отримала протокол консилярного перегляду гістологічних препаратів від 02.02.2021 із таким висновком: хронічний гастрит пілоричного (антрального) відділу шлунку із склерозом слизової оболонки і зонами дисплазії легкого ступеня (D1) ямкового епітелію. Тобто, вона це зрозуміла, як передраковий стан. Відповідач ПП «МЕДІС» жодним чином не визнав свою помилку, хоча завдав стільки болю та страждань. 15 лютого 2021 року позивачка звернулась до сімейного лікаря ОСОБА_5 із скаргами висипу на кистях рук, який ніяк не проходив. Лікарка підозрювала причину висипу у пережитому стресі, але цього остаточно сказати не могла, тому направила її до дерматолога, невропатолога, психотерапевта і психіатра. Дерматолога вона відвідала 16 лютого 2021 року, лікарем було призначено лікування. Невропатолога вона відвідала 25.02.2021, лікарка визначила, що в неї депресія і скерувала до психотерапевта. 15 березня 2021 року ОСОБА_1 почала курс лікування у психотерапевта. Вона регулярно відвідувала сеанси у психотерапевта, часто плакала на них. Психотерапевт із позивачкою розбирались у подіях, у відчуттях і почуттях, а також робили різні вправи. Завдяки психотерапевту, вона потрошки почала повертатись до свого звичного стану. 7 вересня 2021 року позивачка звернулась у «Національний інститут раку» МОЗ України, де їй провели ендоскопічне дослідження, за результатами якого встановлено, заключення: ерозії, незначні рубцеві зміни слизової антрального відділу шлунку, еритематозна гастродуоденопатія. Під час процедури взяли новий зразок біопсії, який і дослідили у вказаному закладі. Згідно дослідження, «раку» не було виявлено. 17.09.2021 позивачка ще раз звернулась у «Національний інститут раку» МОЗ України для проведення дослідження раніше отриманих зразків матеріалів із шлунку (біопсій). За результатами досліджень надано такий висновок: «В дослідженому матеріалі біопсії шлунку (№3463/20) визначаються фрагменти слизової шлунку поліпозного характеру з поверхневими ерозіями, з вогнищами дисплазії епітелію залоз високого ступеню, вогнищево-дифузна запальна інфільтрація. Переконливі дані за пухлинний процес в матеріалі даної біопсії відсутні. В матеріалі біопсії (№169/21) - слизова поліпозного характеру з явищами хронічного запалення». За результатами розгляду звернення Департаментом охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації, надано висновок КЕК, відповідно до якого результат патологогістологічного дослідження від 06.12.2020 року, №3463/2020 ПП «МЕДІС», не співпадає з подальшими висновками, у тому числі висновком експертної групи, створеної наказом №880 від 03.11.2022. Також за наявними документами КЕК встановлено: гіпердіагностика морфологічної картини в ПП «МЕДІС» від 08.12.2020; неправильне тлумачення даних клінічних і лабораторних досліджень, висновків консультантів. За викладених вище обставин, позивачка ОСОБА_1 стверджує, що встановлення ПП «МЕДІС» діагнозу призвело до завдання їй моральної шкоди. Таким чином, позивачка вказує, що вона звернулась до відповідача з метою отримання медичних послуг (медичної допомоги), шляхом проведення відповідних досліджень та отримання результатів таких досліджень, вона розраховувала отримати об`єктивні результати дослідження та отримати якісне лікування. Разом з тим, вид лікування та його тривалість, безпосередньо залежали від результатів досліджень, які мав виконати відповідач. Однак, ПП «МЕДІС», провівши дослідження, видав позивачці результати, в якому було зазначено діагноз, що не відповідав фактичним даним, при цьому цей діагноз був гіперболізований. Жодних застережень, у патогістологічному дослідженні №3463/2020 вказано не було, відтак ОСОБА_1 сприйняла цей результат, як остаточний. Після проведення повторних досліджень, яких можна було б уникнути, вона отримала абсолютно інші результати, та відповідно застосовувалось зовсім інше лікування. Відповідач після двох власних медичних рад і двох власних консилярних переглядів зразків матеріалів зі шлунку, не відійшов від своїх онкотверджень. А отже, результат дослідження, наданого ПП «МЕДІС», безпосередньо привів до порушення нормального психологічного здоров`я, до моральних страждань, до кардинальної зміни життєвого устрою позивачки. Вищеописані обставини, вказують на те, що відповідач неналежним чином виконував свої обов`язки щодо надання якісних медичних послуг. Дійсні обставини, яких відповідач не визнає, підтверджують відсутність будь-яких даних, які б вказували на висновки дослідження, надані відповідачем (Патогістологічне дослідження №3463/2020 від 08.12.2020). Усі подальші обстеження, які проводились в інших медичних установах, лише підтверджують правомірність початкових претензій позивачки до відповідача, описані дії відповідача призвели до необхідності додаткових витрат позивачки, проведення повторних досліджень, а також до спричинення моральної шкоди. Щодо моральної шкоди, то така проявилась у повній зміні звичного укладу життя, зокрема переживаннях та стресах, невизначеності щодо свого майбутнього, страху смерті у молодому віці, тривожності, неспокою, втрати сну, постійної психологічної напруги, втрати соціальних зв`язків, замкненості у собі, постійного очікування больових відчуттів, необхідності психологічної допомоги. Додатковим обґрунтуванням розміру моральної шкоди є, у тому числі, висновок судового експерта. Враховуючи наведене, позивачка вказує, що протиправність дій відповідача полягала у гіпердіагностиці та неправильному тлумаченні даних клінічних та лабораторних досліджень, висновків консультантів, що призвело до завдання моральної шкоди, та такі дії перебувають у причинно-наслідковому зв`язку.

Ухвалою від 16.06.2023 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 16.06.2023 клопотання представника позивачки - адвоката Зазуляка Й.М. задоволено, витребувано у ПП «МЕДІС» наступні документи та інформацію: копію трудового договору/контракту, на підставі якого лікар-патологоанатом ОСОБА_16 здійснювала надання медичних послуг ОСОБА_1 , за результатами яких надано «Результат первинного патологогістологічного дослідження» від 8 грудня 2020 року №3463/2020 ДЦ «МЕДІС»; посадову інструкцію та/або функціональні обов`язки лікаря-патологоанатома ОСОБА_16 , які діяли на день проведення та видачі патологогістологічного дослідження від 8 грудня 2020 року №3463/2020 ДЦ «МЕДІС»; інформацію чи являлись станом на 8 грудня 2020 року, 23 грудня 2020 року та 2 лютого 2021 року, працівниками ПП «МЕДІС» ОСОБА_19 та ОСОБА_20 та на яких посадах працювали. Окрім цього, витребувано у Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації матеріали, які подавались на вимогу клініко експертної комісії, щодо розгляду звернення з приводу надання медичної допомоги ОСОБА_1 медичними установами: КНП «2-а міська поліклініка м. Львова», ПП «МЕДІС», КНП ЛОР «Львівський обласний регіональний лікувально-діагностичний центр», ТОВ «Західноукраїнська гістологічна лабораторія».

Витребувані документи та інформація із ПП «МЕДІС» надійшли до суду 21.06.2023.

Від представника відповідача ПП «МЕДІС» Мисяка А.Я. 30.06.2023 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке. Патогістологічна лабораторія Діагностичного центру ПП «МЕДІС» є структурним підрозділом ПП «МЕДІС», завдання і функції якого визначаються Положенням, затвердженим та погодженим керівництвом ПП «МЕДІС». Згідно із вказаним цього Положенням функція патогістологічної лабораторії полягає виключно у проведенні досліджень операційного та біопсійного матеріалу пацієнтів (прижиттєва діагностика). Відповідач погоджується з тим, що 04.12.2020 позивачка дійсно особисто звернулася за наданням їй медичних послуг з проведення патологогістологічного дослідження біопсійного матеріалу окремих фрагментів тканин та оплатила їх вартість в розмірі 400 грн, відтак між сторонами згідно ч. 1 ст. 11, ст. ст. 202, 205, 206 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виникли договірні відносини у сфері надання медичних послуг. За свою правовою природою цей договір є публічним договором у відповідності до ч. 1 ст. 633 ЦК України. Результат дослідження №3463/2020 був виконаний у передбачений строк, 08.12.2020 позивачкою отримано вказаний результат. Разом з біоматеріалом ОСОБА_1 було надано відповідачу скерування на гістологічне дослідження, виписане лікарем-ендоскопістом КНП «2а міська поліклініка м. Львова» Куценяк О.П., яка проводила ендоскопічне втручання та забір біопсійного матеріалу для дослідження. В скеруванні вказано ПІБ позивачки, дату народження, стать, адресу, дата операції (04.12.2020), клінічний діагноз (виразка шлунку), опис біоматеріалу (3 кус. слизової з виразки антрального відділу шлунку), прізвище та ініціали лікаря і його, підпис скріплений печаткою. В розділі скерування «короткі клінічні дані» та «особливі зауваження» не було вказано жодної інформації, що суперечить Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 014/о «Направлення на патологогістологічне дослідження», яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) від 29.05.2013 №435. Враховуючи відсутність детально описаних клінічних даних у виписаному лікарем ОСОБА_3 скеруванні, лікар-патологоанатом ОСОБА_16 не мала на момент проведення дослідження достатньої кількості клінічних відомостей для оцінки і трактування виявлених морфологічних змін, відтак дослідження проводилося за наявною у скеруванні інформацією про пацієнта. Після поступлення біоматеріалу, лаборантами патогістологічної лабораторії ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які на час проведення дослідження перебували у трудових відносинах з ПП «МЕДІС» та відповідали єдиним кваліфікаційним вимогам щодо медичних працівників, встановленим Наказом МОЗ від 29 березня 2002 року №117 «Про впровадження випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров?я», що підтверджується копіями диплому про медичну освіту, свідоцтва про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних спеціалістів та свідоцтва про присвоєння кваліфікаційної категорії, здійснено належним чином усі необхідні дії по обробці та підготовці біоматеріалу для патологогістологічного дослідження, які передбачені інструктивними та методичними матеріалами, затвердженими керівником ПП «МЕДІС», що були розроблені на основі даних наукової та методичної літератури, які є інструктивними та методичними матеріалами, внутрішніми (локальними) нормативно-правовими актами відповідача та затверджені відповідачем, з метою врегулювання виробничих процесів. На час проведення дослідження, на законодавчому рівні жодним нормативно-правовим документом МОЗ чи інших уповноважених органів законодавчої чи державної виконавчої влади не встановлено вимог щодо порядку проведення гістологічних досліджень, зокрема щодо проведення обробки та підготовки біоматеріалу для подальшого мікроскопічного дослідження. Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні даного дослідження, не встановлено у діях медичних працівників ПП «МЕДІС» жодних порушень нормативно-правових документів (медичних стандартів, клінічних протоколів, наказів МОЗ) щодо якості обробки біоматеріалу та виготовленого гістологічного препарату працівниками патогістологічної лабораторії. Для проведення вказаного дослідження було обрано найпоширеніший метод гістологічного забарвлення тканин - гематоксилін-еозиновий, який належить до оглядового методу гістологічного забарвлення, який дає загальне уявлення про тканини, що вивчаються, та дає можливість отримати загальну уяву про стан органів і тканин, що досліджуються. Окрім оглядових методів гістологічного забарвлення, наукова методична література виділяє також групу спеціальних методів гістологічного забарвлення, застосування яких дозволяє фарбувати саме ті тканини та клітинні елементи, які цікавлять дослідника та використовуються, зокрема для проведення гістохімічного методу дослідження, який дає можливість визначити локалізацію тих чи інших хімічних речовин у різних структурних компонентах клітин і тканин. Мікроскопічне дослідження виготовленого гістологічного препарату з біоматеріалом позивачки проводилось лікарем-патологоанатомом вищої категорії, доктором медичних наук проф. ОСОБА_16 , яка на час проведення дослідження перебувала у трудових відносинах з ПП «МЕДІС» та відповідала єдиним кваліфікаційним вимогам щодо медичних працівників, встановленим Наказом МОЗ від 29 березня 2002 року №117 «Про впровадження випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров`я», що підтверджується копіями диплому про вищу медичну освіту та свідоцтва про присвоєння вищої кваліфікаційної категорії. Дії лікаря-патологоанатома ОСОБА_16 щодо проведення вказаного дослідження повністю відповідали функціональним обов`язкам, встановленим посадовою інструкцією лікаря-патологоанатома. Дослідження №3463/2020 від 08.12.2020 оформлене у повній відповідності до форми первинної облікової документації № 014/о «Направлення на патологогістологічне дослідження» та інструкції щодо заповнення цієї форми, яка затверджена Наказом МО3 від 29.05.2013 №435. Лікарем-патологоанатомом ОСОБА_16 здійснено детальний мікроскоповий опис трьох фрагментів тканин, що відповідає тій кількості взятого біоматеріалу лікарем-ендоскопістом ОСОБА_3 , про що вказано у скеруванні. На підставі мікроскопового опису, що вказаний у патологогістологічному дослідженні №3463/2020, лікарем-патологоанатомом ОСОБА_16 було сформовано патологогістологічний висновок (діагноз): аденогенна сегнетоклітинна карцинома, G4 антрального відділу шлунку із виразкуванням. Таким чином, у висновку є вказано не лише і виключно про наявність ознак злоякісного процесу, але й про наявність виразкового дефекту шлунка, відтак твердження позивачки про те, що їй виставлено виключно онкологічний діагноз, не відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Патологогістологічний висновок (діагноз) аденогенна сегнетоклітинна карцинома, G4 антрального відділу шлунку із виразкуванням, було встановлено на підставі наявності в гістологічних препаратах атипових клітин, що формують залозисті та солідні атипові структури, що є ознакою злоякісного процесу в шлунку. Описані гістологічні зміни відповідають класифікаціям, які використовуються в сучасній онкопатології. Навів низку літератури та медичної термінології щодо класифікації пухлин шлунково-кишкового тракту та методів дослідження таких. Як висновок, вказав, що дані медичної літератури свідчать на користь підвищеної настороженості щодо передракових станів та раку шлунку у молодих людей, а ряд клінічних та гістологічних змін, що виявлені при первинному дослідженні біоматеріалу позивачки, абсолютно співпадають із даними медичної літератури. Це, по-перше, макроскоповий вид ураження, згідно опису КТ «рівномірне циркулярне потовщення підслизового шару антрального відділу шлунку». По-друге антральний відділ частіше уражається пухлинним процесом, ніж інші відділи шлунку, що пов`язано із ураженням Helicobacter pylori. Сегнетоклітинний рак шлунка є частішою гістологічною формою раку пацієнтів молодого віку. Також зазначив, що в Україні немає єдиного підходу до діагностики пухлинних захворювань шлунку. Більшість лікарів притримується Європейських рекомендацій щодо лікування епітеліальних передракових станів і уражень шлунку (MAPS II). Зокрема, в даному випадку лікарю-ендоскопісту не вдалося взяти 5-6 ділянок шлунка, так як вимагається Рекомендаціями. Позивачці при первинній ендоскопії не було проведено експрес-дослідження на наявність інфікування Helicobacter pylori, що можна було зробити як за допомогою уреазного тесту, так і в гістологічних зрізах (фарбування за Романовським-Гімза), за наявності відповідної вказівки, зробленої лікарем-ендосокопістом ОСОБА_3 у скеруванні на гістологічне дослідження. Окрім цього, не було проведено і імуногістохімічного дослідження для діагностики. В подальшому, представник вказав алгоритм діагностики та лікування пепетичної виразки та як висновок вказав, що з наведеного алгоритму вбачається, що для диференціації між доброякісною і злоякісною виразкою шлунку та встановлення остаточного діагнозу лікуючим лікарем особливу діагностичну цінність має та біопсія, яка проведена у разі незагоєння виразки після проведеного медикаментозного лікування. Аналогічна рекомендація позивачці була надана членами Медичної ради та вказана у п. 4 висновків протоколу засідання від 23.12.2020: «Дотримуватися тактики лікування, яку обрано лікуючим лікарем і пройти ретельні додаткові обстеження, в т.ч. зробити повторну біопсію слизової шлунка після завершення курсу лікування виразкової хвороби, оскільки її наявність впливає на неоднозначне трактування морфології клітин при мікроскопічному дослідженні гістологічних препаратів». Також нормами вищевказаного уніфікованого клінічного протоколу наголошується на тому, що для встановлення правильного діагнозу повинна проводитися множинна, виконана не менш, ніж з 5 міст країв і дна виразкового дефекту біопсія. На користь злоякісного утворення у позивачки та необхідності особливої онконастороженості при подальшому обстеженні пацієнтки у даному випадку вказував не лише морфологічний опис клітин та патологогістологічний висновок (діагноз), сформульований лікарем-патологоанатомом ОСОБА_16 , але й ряд інших даних, що підтверджується наявними у справі матеріалами та твердженнями самої позивачки. Зокрема, лікар-енодоскіпіст ОСОБА_3 під час проведення ЕГДС сказала, що «там дуже страшна картина у шлунку, якісь фурункули, якісь розгалуження і павутинки, є виразка і тому потрібно робити біопсію». Окрім цього, в протоколі ЕГДС №964 від 10.12.2020 лікар-ендосокопіст Онколікарні ОСОБА_8 у заключенні вказує: Виразка антрального відділу шлунка. (Susp. c-r) (скорочення латинського терміну Suspicio cancer, що у перекладі означає - підозра на рак). Також в протоколі Мультиспіральної комп?ютерної томографії (МСКТ) від 11.12.2020 №53266 ТОВ «Медичний центр Св. Параскеви» вказано в описі: «на отриманих томограмах візуалізується нерівномірне потовщения стінки антрального відділу шлунку, по малій кривизні (ближче до задньої стінки) до 9-10 мм, з помірним контрастним підсиленням», - а у висновку вказано: «КТ-ознаки інфільтративного неопроцесу антрального відділу шлунка». Звертає увагу на те, що при проведенні подальших обстежень ОСОБА_1 та переглядів гістологічних препаратів медичними закладами, лікарі володіли практично усією клінічною інформацією про перебіг захворювання позивачки, на відміну від лікаря-патологоанатома ОСОБА_16 , яка проводила первинне патологогістологічне дослідження, за відсутності будь-яких клінічних даних про анамнез, перебіг, тривалість, стадію виразкової хвороби. Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_1 при зверненні до ПП «МЕДІС» із заявою від 21.12.2020 про відшкодування витрат на суму 6 891 грн, на підставі якої 23.12.2020 було проведено засідання Медичної ради Діагностичного центру ПП «МЕДІС», так і під час проведення такого засідання, відмовилась надати членам Медичної ради усю наявну у неї медичну документацію по даному випадку, зокрема: протокол первинної ендоскопії від 04.12.2020, оформлений лікарем-ендоскопістом ОСОБА_3 ; протокол МСКТ, виданий ТОВ «Медичний центр Св. Параскеви», протокол повторної ендоскопії, проведеної лікарем Онколікарні ОСОБА_8 , результати лабораторних аналізів та консультативний висновок лікаря-гастроентеролога ТОВ «Лікарня ЕКСПЕРТ». Позивачкою на розгляд Медичної ради, в обґрунтування своїх вимог було надано лише копії медичної документації ЗУГЛ, а саме: Консультаційний перегляд препаратів №12919 від 14.12.2020; Патологогістологічне дослідження № 12846 від 15.12.2020, які були критично оцінені членами Медичної ради, оскільки по-перше за способом оформлення та повнотою відображення необхідних даних не відповідали вимогам форми первинної облікової документації № 014/о «Направлення на патологогістологічне дослідження», яка затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) від 29.05.2013 №435, а по-друге містили лише морфологічний опис клітин біоматеріалу позивачки, який не був однозначним, та без формулювання конкретного патологогістологічного висновку (діагнозу), про що зазначено в Протоколі засідання Медичної ради від 23.12.2020. У протоколі Медичної ради зазначено: висновок про наявність регенераторної атипії епітелію залоз, зазначений в Консультаційному перегляді препаратів №12919/20 від 14.12.2020 ЗУГЛ, однозначно не спростовує і не виключає можливої наявності злоякісного процесу, а відтак і висновків Патологогістологічного дослідження №3463/2020 від 08.12.2020 ПП «МЕДІС», що також підтверджується висновком консилярного перегляду гістологічних препаратів від 23.12.2020. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується позивачкою, 04.01.2021 вона звернулась до сімейного лікаря ОСОБА_5 КНП «2-а міська поліклініка м. Львова», яка виставивши діагноз D74-Злоякісне новоутворення шлунка, скерувала її на консультацію до гастроентеролога, що підтверджується відповідним направленням. Окрім цього, в матеріалах справи наявна копія запису в медичній картці амбулаторного хворого (форма №025/0) лікаря-онколога від 05.01.2021, з якої вбачається, що лікар-онколог на підставі протоколу ЕФГДС від 04.12.2020 (лікар ОСОБА_3 КНП «2-а міська поліклініка м. Львова»), протоколу ЕФГДС від 10.12.2020 №964 (лікар ОСОБА_8. Онколікарня), протоколу перегляду результатів МСКТ ТОВ «Медичний центр Св. Параскеви», який був здійснений за замовленням позивачки в ТОВ «Медичний центр «Євроклінік» 23.12.2020, виставив діагноз: Виразка антрального відділу шлунка (Susp. C-r) з рекомендацією дообстеження. Позивачка також стверджує, що лікар-онколог поставила її на облік, відтак з наведеного вбачається, що станом на 05.01.2021 підозра на наявність у ОСОБА_1 онкологічного захворювання шлунку встановлена не лише ПП «МЕДІС», як це стверджує позивачка, але й іншими лікарями-клініцистами, які в розумінні ч. 1 ст. 34 Основ законодавства України про охорону здоров`я, являлися лікуючими лікарями позивачки, чого не можна сказати про лікаря-патологоанатома, у функції якого входить виключно гістологічне дослідження біопсійного матеріалу, його морфологічний опис та надання патологогістологічного висновку, котрий відповідно не є остаточним клінічним діагнозом пацієнта. Також представник відповідача звертає увагу на те, що судження, які містяться у Експертному висновку групи експертів ДОЗ ЛОДА про «гіпердіагностику морфологічної картини в ПП «МЕДІС» від 08.12.2020 (п.15 Висновку) та про «неправильне тлумачення даних клінічних і лабораторних досліджень, висновків консультантів», та на які посилається позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог, та які жодним чином не відображені ні у підсумкових висновках Експертного висновку, ні тим більше у висновку Клініко-експертної оцінки від 28.12.2020, який з огляду на вимоги Наказу МОЗ від 28.11.2012 №752, є остаточним висновком, не містить жодного нормативно-правового обґрунтування з посиланням на відповідні правові норми та стандарти у сфері охорони здоров`я, які б однозначно встановлювали протиправність дій відповідача та їх невідповідність вказаним стандартам. Таким чином, вказує, що у даній справі будь-які допустимі докази, якими обґрунтовано протиправність дій відповідача, відсутні, відтак відсутній склад цивільного правопорушення - протиправної поведінки, що у відповідності до ст. ст. 1166, 1167 ЦК України є підставою для відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Щодо моральної шкоди та душевних страждань, які позивачка пов`язує із фактом видачі їй результату дослідження №3463/2020 від 08.12.2020, зазначає, що в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок, з огляду на таке. Лікар-патологоанатом ОСОБА_16 правомірно надала позивачці результати дослідження, оскільки будь-який лікар зобов`язаний надати інформацію пацієнту про його клінічний діагноз (попередній, заключний), однак лікар не може відповідати за внутрішні хвилювання пацієнта щодо стану його здоров`я та перспектив одужання. Також лікуючий лікар позивачки ОСОБА_3 , яка здійснювала забір біопсійного матеріалу при ЕГДС, не надала пацієнтці повної інформації про подальшу тактику ведення пацієнта, зокрема спосіб і план отримання результатів дослідження біопсійного матеріалу та про необхідність його трактування і всебічної оцінки лікуючим лікарем разом із іншими клінічними даними. ОСОБА_1 , не дочекавшись прийому у лікаря-онколога, усю ніч просиділа в інтернеті, вивчаючи діагноз, сама собі ставила прогнози, чим навмисно тільки погіршувала свій психоемоційний стан. Окрім цього, представник відповідача зазначає, що позивачка ОСОБА_1 свідомо приховувала та відмовилась надавати Медичній раді відповідача усі наявні результати обстежень, лабораторних досліджень та консультативних висновків лікарів, що, на думку відповідача, було спрямовано на необ`єктивне з`ясування стану здоров`я, а вирішення фінансових питань з компенсації витрат на обстеження. Разом з тим, після ознайомлення з матеріалами цивільної справи, стало відомими мотиви ненадання позивачкою таких медичних документів, оскільки ці результати також не були однозначними і вказували на користь підозри на наявність злоякісного процесу в шлунку, про що зазначалось і вище.

На виконання ухвали від 16.06.2023, витребувані документи у Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації надійшли до суду 04.07.2023.

Від представника позивачки - адвоката Зазуляка Й.М. 31.07.2023 надійшла відповідь на відзив, у якому останній зазначив, що зміст відзиву, його побудова та виклад фактично зводиться до перекладання відповідачем вини на інших осіб, при цьому для цього відсутні будь-які правові та фактичні підстави. Також доводи відзиву не спростовують обґрунтування позовних вимог, зокрема зазначив таке. Щодо твердження відповідача про відсутність у скеруванні лікаря ОСОБА_3 детально описаних клінічних даних, вказав, що скерування складено у перший день звернення позивачки за медичною допомогою, а отже у лікаря не могло бути жодних інших клінічних даних. Лікар 2-ї поліклініки ОСОБА_3., видавши ОСОБА_1 скерування, мала намір отримати якісні та достовірні результати дослідження, адже саме результати дослідження є тією основою, яка дає можливість лікарю визначити подальші кроки в діагностиці та лікуванні. Лікар ОСОБА_16 чи будь-хто із ПП «МЕДІС» не зв`язувались із позивачкою чи лікуючим лікарем для уточнення інших клінічних даних (за необхідності) чи отримання інших досліджень в процесі гістологічного дослідження і виставлення діагнозу. Більше того, у скеруванні вказано «виразка шлунка», (МКХ - 10 К25), що є попереднім діагнозом, встановленим на основі обстеження. Наявність цього клінічного діагнозу, давала можливість лікарю-патологоанатому доктору медичних наук ОСОБА_16. визначити ті методи, які потрібні для проведення саме якісно дослідження. Позивачка, замовивши послуги, розраховувала отримати достовірний результат, який базується на дослідженнях, проведених спеціалістом з достатньою кваліфікацією та досвідом. У даній справі вина відповідача презюмується, а отже він зобов`язаний її спростовувати. Щодо доводів представника відповідача про те, що жодних порушень нормативно-правових документів щодо якості обробки біоматеріалу та виготовленого гістологічного препарату працівниками патогістологічної лабораторії встановлено не було, згідно із висновком за результатами Клініко-експертної оцінки від 28.12.2022, спростовується самим висновком, у п. 5 якого зазначено про невідповідність результату дослідження, проведеного відповідачем, подальшим висновкам. Отже, підставою даного позову є саме невідповідність результату дослідження наступним результатам. В аспекті результату дослідження звертає увагу на Експертний висновок, який є додатком до згаданого висновку КЕО, а саме у п.15 висновку вказано «Помилки на рівні амбулаторної допомоги (відмітити відповідь та описати): гіпердіагностика морфологічної картини в ПП «МЕДІС» від 08.12.2020»; п. 18 - «Фактори, які могли вплинути на розвиток ускладнення (летальний випадок) (відмітити відповідь та описати): неправильне тлумачення даних клінічних і лабораторних досліджень, висновків консультантів». У цьому експертному висновку, серед іншого вказано: «Результат первинного патологогістологічного дослідження №3463/2020 від 06.12.2020 ДЦ «МЕДІС» лікаря-патологоанатома ОСОБА_16 не співпадає з подальшими висновками, проведеними на базі «Західноукраїнської гістологічної лабораторії» та Національного Інституту раку МОЗ України, а також консилярними переглядами гістологічних препаратів працівниками кафедри патологічної анатомії та судової медицини ЛНМУ імені Данила Галицького, та представниками експертної групи, створеної на виконання наказу ДОЗ ЛОДА «Про проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги гр. ОСОБА_1 » №880 від 03.11.2022». Отже, як і в початкових твердженнях відзиву, так і подальші доводи цього ж відзиву, не спростовують встановлену невідповідність дослідження №3463/2020 іншим дослідженням. У свою чергу, ця невідповідність є причиною спричинення моральної та матеріальної шкоди, тобто причиною виникнення предмету позову. Покликання представника відповідача на те, що у висновку вказано не лише про наявність ознак злоякісного процесу, але й про наявність виразкового дефекту шлунка, відтак твердження позивачки про те, що їй виставлено виключно онкологічний діагноз не відповідає фактичним обставинам справи, однак таке твердження не спростовує результати досліджень, де наявність у гістологічних препаратах злоякісного процесу, спростована. При цьому наявність «виразкування» не означає наявність виразки шлунку, натомість діагноз викладений саме як злоякісний процес. Виразка відрізняється від карциноми з виразкуванням, тому що карцинома - це онкозахворювання. Відповідачем не наведено доказів, які спростовують подальші дослідження медичних закладів, натомість викладає у відзиві посилання на медичну літературу, частина джерел якої недоступна навіть для огляду. Зазначив, що література, яка згадується у відзиві не є письмовим доказом, оскільки не належить до засобів доказування (ст. 76, 77 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України). Щодо суперечності між документами відповідача, звертає увагу на таке. Згідно з результатами дослідження №3463/2020 від 06.12.2020 р, зазначено патогістологічний висновок (діагноз): «Аденогенна сегнетоклітинна карцинома, G4 антрального відділу шлунку із виразкуванням». У протоколі консилярного перегляду гістологічних препаратів від 23.12.2020 ПП «МЕДІС» зазначено патогістологічний висновок (діагноз): «Морфологічна картина вкрай підозріла на низько диференційовану (03-4) аденогенну карциному пілоричного відділу шлунка з виразкою. Патогістологічний висновок неоднозначний, оскільки описані атипові клітини можуть бути як пухлинного походження, так і регенераторного генезу при виразковій хворобі, однак достовірних морфологічних критеріїв для їх диференціації у гістологічному препараті немає. Доцільне повне обстеження пацієнта з проведенням повторної повноцінної біопсії». У протоколі Медичної ради від 23.12.2020 вказано: «Патологогістологічний висновок (діагноз), що вказаний лікарем-патологоанатомом ОСОБА_16 у патологогістологічному дослідженні №3463/2020, хоч і сформульований в гіпердіагностичному контексті, однак на час проведення засідання Медичної ради однозначно не спростований висновком, що міститься у протоколі консилярного перегляду гістологічних препаратів від 23.12.2020, який було проведено під час засідання Медичної ради». Також зазначено таке: «Рекомендувати лікарям-патологоанатомам ПП «МЕДІС» при наявності в медичних стандартах, науковій медичній літературі неоднозначного трактування морфологічної картини клітин під час гістологічного дослідження біопсійного чи операційного матеріалу певного роду тканин, чи виникненні особистих сумнівів лікаря щодо трактування певної морфологічної картини, відображати такі сумніви у патологогістологічному висновку (діагнозі), притримуючись онконастороженості». Згідно з протоколом консилярного перегляду від 28.01.2021 ПП «МЕДІС» зазначено патогістологічний висновок (діагноз): «Хронічний гастрит пілоричного (антрального) відділу шлунку із склерозом слизової оболонки і зонами дисплазії легкого ступеня (Di) ямкового епітелію». Тобто, спочатку (06.12.2020) відповідач категорично стверджує про злоякісність процесу, пізніше (23.12.2020) комісія відповідача стверджує про «вкрай підозрілу» картину злоякісного процесу, а ще пізніше (28.01.2021), комісія не стверджує у висновку про наявність злоякісного процесу. Окрім цього, викликає сумнів ефективність та неупередженість лікарів-патологоанатомів, які проводили перегляди препаратів 23.12.2020 та 28.01.2021. Також представник позивачки вказує, що відповідач покликається на протокол ЕГДС №964 від 10.12.2020, де у заключенні вказано: «Виразка антрального відділу шлунка. (Susp. c-r) (скорочення латинського терміну Suspicio cancer, що у перекладі означає - підозра на рак). Разом з тим, діагноз, викладений у дослідженні №3463/2020 містить категоричний висновок, а не припущення (підозру), тому іншими закладами охорони здоров`я переглядався також і наведений гістологічний препарат, наданий відповідачем. Додатково зазначив, що 14.07.2023 позивачка пройшла повторні обстеження на отримала нові документи, а саме: протокол езофагогастродуоденоскопії №13964, згідно із заключенням якого при обстеженні ОСОБА_1 виявлено: Вогнищева еритематозна гастропатія. Поствиразкова рубцева деформація слизової оболонки антрального відділу шлунка; консультативний висновок спеціаліста від 14.07.2023, згідно з яким встановлено: Виразкова хвороба шлунка в ст. ремісії. Поствиразковий рубець антрального відділу шлунка. Наслідком недостовірності результатів дослідження ПП «МЕДІС» для позивачки стало погіршення психічного здоров`я, зокрема: скарги на болі голови, головокружіння, тяжкість в голові, тривога, болі в С-відділі хребта, періодичний висип на руках, який з`являється після хвилювання, безсоння, тремор в руках, встановлено діагноз «Астено-депресивний синдром. Депресія». Відповідачем не спростовано презумпцію його вини у настанні негативних наслідків щодо погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , а відтак доводи позову та висновки про розмір моральної шкоди вважає обґрунтованими.

Відповідно до ухвали суду від 01.08.2023, в ході підготовчого провадження розглянуто ряд клопотань представників сторін, зокрема про витребування доказів, виклик свідків та експерта.

Від представника відповідача ПП «МЕДІС» Мисяка А.Я. 06.09.2023 надійшли додаткові заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 , у яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивачки.

Також судом в ході підготовчого провадження розглянуто клопотання представників сторін про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Зазуляк Й.М. позовні вимоги підтримали, надали пояснення, які відповідають змісту позовної заяви та інших заяв по суті, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - адвокат Солтисюк А.П., який брав участь у справі в режимі відеоконференції, просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 , який був головою Експертної групи, створеної на виконання наказу від 03.11.2022 №880 «Про проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги гр. ОСОБА_1 », підтримав висновок від 28.12.2022. Додатково надав показання про те, що усі члени Експертної групи переглядали дослідження та препарати і кожен надавав свою оцінку в межах своєї компетенції. За результатами таких досліджень, не було виявлено пухлинних клітин у ОСОБА_1 , які б категорично вказували на рак, однак була дисплазія шлунку (передраковий стан). Вказав, що при встановленні відповідачем діагнозу, слід було вказати «підозра на рак» чи направити пацієнтку на повторну біопсію, таким чином працівниками ПП «МЕДІС» невірно було надано оцінку клінічній картині пацієнтки ОСОБА_1 . Вважає, що відповідачем було допущено помилки на рівні амбулаторної допомоги, зокрема гіпердіагностика.

Свідок ОСОБА_25 , який був членом Експертної групи, надав показання про те, що він підписував висновок від 28.12.2022, однак досліджував лише документи пацієнтки ОСОБА_1 , без перегляду препаратів, так як переглядав препарат лікар-паталогоанатом. Вказав, що у даному випадку мала місце гіпердіагностика працівниками ПП «МЕДІС».

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які є лікарями-патологоанатомами, та були учасниками медичної ради ПП «МЕДІС», скликаної на підставі наказу генерального директора ПП «МЕДІС» від 22.12.2020 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.12.2020 консилярного перегляду гістологічних препаратів, які були предметом дослідження №3463 та виготовлені в ПГЛ ДЦ «МЕДІС», а також вивчення іншої медичної документації пацієнтки, надали такі показання. При перегляді гістологічних препаратів пацієнтки, була виявлена група атипових клітин, які викликають підозру щодо злоякісної пухлини. Однак, коли відсутній анемнез (сукупність відомостей про пацієнта і розвиток захворювання), як у даному випадку, важко об`єктивно розібратись із патологією, тому за загальним правилом лікарі орієнтуються онконастороженістю. Під час засідання медичної ради ПП «МЕДІС» позивачкою вже було надано медичну документацію, згідно з якою можливо було поставити діагноз «підозра на онкологічне захворювання».

Свідок ОСОБА_26 (лікар-паталогоанатом ПП «МЕДІС») в судовому засіданні надала показання про те, що лікар ОСОБА_16 , яка на час встановлення діагнозу позивачці, працювала разом з нею у вказаному медичному закладі, правильно поставила діагноз пацієнтці. Зокрема, пояснила, що вони працювали в одному кабінеті і лікар ОСОБА_16 показувала їй препарати ОСОБА_1 . У таких препаратах було виявлено атипові клітини, які неможливо чітко відрізнити від пухлинних чи виразки. Тому діагноз лікаря, встановлений ОСОБА_1 був встановлений із онкозастороженістю. Також зазначила, що при встановленні діагнозу у лікарів-паталогоанатомів немає заборони щодо зазначення «недостатньо даних» чи «підозра на рак». Разом з тим, вказала, що у випадку позивачки, вона б можливо поставила такий же діагноз, як і ОСОБА_16 .

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 повністю підтримала складений нею висновок №42/23 за результатами проведеного психологічного дослідження від 19.05.2023 та надала пояснення про те, що для позивачки ОСОБА_1 отримання від ПП «МЕДІС» інформації та діагнозу про онкологічне захворювання та подальше спростування таких даних іншими медичними закладами, обумовило для неї несприятливі зміни фізичної, психоемоційної та соціальної сфер діяльності. Дані обставини спричинили їй значних моральних страждань, які проявлялись у переживаннях страху смерті, втрати сенсу життя та тривожного очікування болісного вмирання. Додатково зазначила, що дане дослідження було проведено нею онлайн.

Мати позивачки ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні в якості свідка, надала показання про те, що 01.12.2020 у її доньки ОСОБА_1 почав боліти шлунок. Після звернення до лікаря у поліклініці 04.12.2020, лікарка ОСОБА_3 взяла у доньки біопсію і сказала занести для проведення аналізу в ПП «МЕДІС», оскільки дана медична лабораторія знаходилась найближче. 08.12.2020 донька забрала результати аналізів, у цей час вона була разом з нею. Біля автомобіля вона прочитала діагноз, що стало для них обох шоком. Відразу зателефонували родичу, який є медиком. Він сказав, що такий діагноз - це серйозно і потрібно робити обстеження. В подальшому вони звернулися в Онколікарню на АДРЕСА_3 , у якій лікар направив доньку для повторної гастроскопії і у лікарню Св.Параскеви на КТ. Лікар, який проводив повторну гастроскопію в Онколікарні, сказав, що він не бачить раку, однак зазначив, що якщо встановили такий діагноз, то потрібно робити додаткові обстеження. Потім донька робила КТ в лікарні Св.Параскеви, також усі медичні документи завезли для перегляду у ЗУГЛ і працівники даного закладу також не побачили онкологічного захворювання. Психологічний стан у ОСОБА_28 був дуже поганий, починаючи з моменту отримання діагнозу ПП «МЕДІС», вона була постійно стривожена, нервова, розсіяна, говорила про смерть через два місяці, навіть прощалась з родиною. Також вона схудла на 10 кг, почало випадати волосся у неї, були думки про самогубство. Такий стан у неї був 10 місяців. Також вони були ще додатково стривожені після засідання комісії, яка була проведена у ПП «МЕДІС», та яка підтвердила правдивість раніше встановленого діагнозу. В подальшому донька поїхала в Київ із своїми зразками препаратів і вже після поїздки, коли їй остаточно пояснили, що у неї немає раку, стан трохи покращився. Окрім цього, вказала, що ОСОБА_28 лікувалась у психотерапевтів у зв`язку з наведеними обставинами.

Такі ж за змістом показання щодо психологічного стану ОСОБА_1 надав допитаний в судовому засіданні її батько - ОСОБА_29 .

Свідок ОСОБА_30 , який є родичем позивачки (двоюрідний брат батька), надав показання про те, що працює медиком у КНП №3 Амбулаторної сімейної медицини №1, тому після отриманого діагнозу 08.12.2020, ОСОБА_1 скинула йому такий на мобільний телефон у додатку «Вайбер». Він побачив категоричний діагноз - «рак кишківника». У ОСОБА_28 був дуже пригнічений стан, вона була на межі нервового зриву, для них усіх такий діагноз був шоковим. У цей же день він розмовляв з нею по телефону та заспокоював, сказав, що це може бути помилковий діагноз. Вважає, що встановлений ПП «МЕДІС» діагноз був занадто категоричним, що і в подальшому підтвердилось. Він, як медичний працівник, рекомендував їй пройти додаткові обстеження, додатково здати аналізи, також рекомендував знеболюючі та заспокійливі препарати. Йому відомо, що ОСОБА_28 проходила додаткові обстеженні і діагноз не підтвердився. Її психологічний стан покращився лише після того, коли їй у м.Києві після повторних обстежень, підтвердили, що онкології немає. Після встановленого діагнозу, ОСОБА_1 тривалий час потребувала психологічної та психіатричної допомоги, оскільки перенесла значний стрес та страх за своє життя. Також йому відомо, що на нервовому підґрунті, у ОСОБА_28 була висипка на тілі, вона дуже схудла.

Свідок ОСОБА_31 , яка є двоюрідною тіткою позивачка, в судовому засіданні надала показання про те, що через помилковий діагноз ПП «МЕДІС», встановлений її племінниці ОСОБА_1 , остання лікувалась у психологів та психіатрів, оскільки у неї був дуже пригнічений стан. Уся її родина переживали за її життя та здоров`я.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 , яка є подругою позивачки ОСОБА_1 , надала показання про те, що у зв`язку із таким діагнозом, подруга була у відчаї та часто плакала. У неї були наміри суїциду, вона згасала на очах, оскільки була впевнена в тому, що вона скоро помре. Більше місяця, після встановлення їй діагнозу, ОСОБА_28 готувалась помирати, часто говорила про це, так як стверджувала, що рак шлунку не лікується. Її психологічний стан покращився лише у вересні 2021 року, коли їй у м.Києві підтвердили, що у неї немає онкологічного захворювання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 , яка є однокурсницею та близькою подругою позивачки ОСОБА_1 , надала показання про те, що в грудні 2020 року зателефонувала до ОСОБА_28 та почула, що вона плаче, запитала її: «що трапилось?». ОСОБА_1 розповіла, що вона обстежилась в « МЕДІСІ » та їй встановили діагноз рак шлунку та вона не знає, що робити далі. Вона ж намагалась допомогти подрузі, підтримувала її, шукала лікарів, які б могли допомогти. Вона порадила та дала ОСОБА_1 контакти відомого хірурга у м. Луцьку ОСОБА_35 , до якого зверталася ОСОБА_1 . Стверджує, що психологічний стан ОСОБА_1 був жахливий, вона постійно плакала, була психологічно подавлена, у неї були нервові зриви та вона замкнулась в собі. Розповідала їй, що не могла спати, якщо засипала, їй снились жахіття, снилось, як вона падає в провалля, вона боялась засипати та засинала лише зі снодійним. Вона не жила повноцінним життям, казала, що доживає останні дні. Вона також порадила ОСОБА_1 психотерапевта, в якого остання лікувалася. Знає, що приблизно через місяць після першого обстеження в «МЕДІСІ» збиралась комісія, яка встановила вже не такий категоричний діагноз, та все одно вказала, що в ОСОБА_1 передраковий стан. Стверджує, що в напрузі ОСОБА_1 перебувала фактично до того часу, поки в вересня 2021 року вона разом з нею їздила в Київ в Інститут раку, де за результатами проведених досліджень їй остаточно сказали, що все добре, у неї немає раку. Пригадує, як вони разом ночували в Києві, та ОСОБА_28 всю ніч перед обстеженням не спала, вона хвилювалася, всю ніч просиділа. Після обстеження, ОСОБА_28 також не спала, її мучили болі після проведеної біопсії, вона була знервована, зривалася посеред ночі. Зазначає, що вказаний період для ОСОБА_1 був дуже важкий, її морально-психологічний стан був жахливий, вона жила в постійній депресії та стресі.

Заслухавши пояснення учасників справи, експерта, показання свідків, дослідившиматеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Згідно з пунктами «а», «д», «ї» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі - Основи законодавства України про охорону здоров`я) кожен громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Основ законодавства України про охорону здоров`я держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Тобто частина перша статті 1167 ЦК України визначає: по-перше, особу, відповідальну за моральну шкоду, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди, зокрема наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин.

Складовими для настання відповідальності за завдання шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача; вина. Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковими. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 197/1330/14 (провадження № 61-21956св19) вказано, що причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин.

Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди.

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу.

У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії (бездіяльність), які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров`я.

Згідно із частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа, відшкодовує шкоду завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, а саме болем у шлунку, позивачка ОСОБА_1 04.12.2020 звернулась до лікаря-ендоскопіста Комунального некомерційного підприємства «2-а міська поліклініка м.Львова» (на той час) ОСОБА_3 , яка провела ендоскопічну діагностику та видала скерування на гістологічне дослідження, із зазначенням у скеруванні клінічного діагнозу «виразка шлунку». Того ж дня, 04.12.2020 ОСОБА_1 звернулась до ПП «МЕДІС» (патогістологічної лабораторії Діагностичного центру ПП «МЕДІС», що є структурним підрозділом відповідача) для надання їй медичних послуг з проведення патологогістологічного дослідження біопсійного матеріалу окремих фрагментів тканин та оплатила їх вартість в розмірі 400 грн, що підтверджується рахунком № НОМЕР_1 від 04.12.2020 та фіскальним чеком від 04.12.2020 №0000019645.

Таким чином, між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ПП «МЕДІС» виникли договірні відносини у сфері надання медичних послуг, що не оспорюється учасниками справи. 8 грудня 2020 року надійшли результати дослідження, позивачка ОСОБА_1 особисто отримала патологогістологічне дослідження №3463/2020, у якому зазначено висновок (діагноз): аденогенна сегнето-клітинна карцинома G4 антрального відділу шлунку.

У подальшому, позивачка ОСОБА_1 звернулась до сімейного лікаря ОСОБА_5 , яка дала скерування на прийом до онколога у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі, що знаходиться на АДРЕСА_3 . Завідувач відділення Онколікарні, що спеціалізувалось по шлунках і кишківниках - лікар ОСОБА_7 сказав зробити повторну гастроскопію у їх медичному закладі у лікаря ОСОБА_8 . Окрім цього, сказав вилучити матеріали (зразки) у ПП «МЕДІС» і передати їх в ЗУГЛ на перегляд разом із новою біопсією. Також лікар ОСОБА_7 сказав обов`язково пройти КТ усіх органів черевної порожнини, грудної клітки і органів малого тазу, що є необхідним для встановлення остаточного діагнозу.

Відповідно до заключення лікаря-ендоскопіста Онколікарні Кирика Б.П. ЕГДС №964 від 10.12.2020, у пацієнтки ОСОБА_1 - Виразка антрального відділу шлунка (Susp. c-r).

Згідно із протоколом обстеження №53266 від 11.12.2020 Медичного центру Святої Параскеви, ОСОБА_1 проведено обстеження: МСКТ грудної, черевної порожнини тазу з контрастним підсиленням. У вказаному протоколі зазначено висновок: КТ-ознаки інфільтративного неопроцесу антрального відділу шлунка.

Патогістологічним дослідженням №12846/20 від 15.12.2020 Західноукраїнської гістологічної лабораторії (ЗУГЛ)» встановлено такий гістологічний висновок: «Фрагменти слизової оболонки шлунка з ділянками фіброзу, вираженою запальною інфільтрацією, фовеолярною гіперплазією поверхневих залоз, ділянками регенераторної атипії; окремо визначається фрагмент грануляційної тканини з вираженою лейкоцитарною інфільтрацією. Морфологія процесу відповідає змінам в краях виразки».

Таким чином, оскільки вказаними вище медичними дослідженнями, позивачці ОСОБА_1 було встановлено остаточний діагноз - виразка шлунку, вона, за порадою лікаря-ендоскопіста Онколікарні ОСОБА_8 звернулась до лікаря гастроентеролога ОСОБА_15 (ТзОВ «Лікарня ЕКСПЕРТ»). Згідно із письмовою консультацією гастроентеролога від 18.12.2020, пацієнтці ОСОБА_1 із діагнозом «К25.7 Виразка шлунка, хронічна без кровотечі або перфорації, виразкова хвороба шлунка в стадії загострення», призначено лікування та надані лікарем рекомендації, дата наступної консультації - 05.01.2021.

У зв`язку з наведеними вище обставинами, ОСОБА_1 21.12.2020 звернулась до ПП «МЕДІС» із заявою про відшкодування матеріальних збитків, які вона понесла через помилковий діагноз, включно з відшкодуванням вартості аналізу, зробленого ПП «МЕДІС».

До засідання Медичної ради ПП «МЕДІС», з приводу поданої позивачкою заяви, остання отримала комп`ютерну томографію ТОВ «Медичний центр «Євроклінік» від 23.12.2020, у якій зазначено такий висновок: патологічних змін органів грудної порожнини та тазу не виявлено. Циркулярне потовщення підслизового шару антрального відділу шлунка, потребує проведення гастроскопії для уточнення змін характеру.

На підставі наказу генерального директора ПП «МЕДІС» від 22.12.2020 №126-ОД була скликана Медична рада ПП «МЕДІС» щодо розгляду заяви з додатками ОСОБА_1 від 21.12.2020, консилярного перегляду гістологічних препаратів, які були предметом дослідження №3463 та виготовлені в ПГЛ ДЦ «МЕДІС», а також вивчення іншої медичної документації пацієнтки ОСОБА_1 (за наявності).

За результатами засідання 23.12.2020, Медична рада ПП «МЕДІС» дійшла таких висновків: патологогістологічний висновок (діагноз), що вказаний лікарем-паталогоанатомом ОСОБА_16 у патологогістологічному дослідженні №3463/2020, хоч і сформульований в гіпердіагностичному контексті, однак на час проведення засідання Медичної ради однозначно не спростований висновком, що міститься у Протоколі консилярного перегляду гістологічних препаратів від 23.12.2020, який було проведено під час засідання Медичної ради. Висновок про наявність регенераторної атипії епітелію залоз, зазначений в Консультаційному перегляді препаратів №12919/20 від 14.12.2020 ЗУГЛ, однозначно не спростовує і не виключає можливої наявності злоякісного процесу, а відтак і висновків Патологогістологічного дослідження №3463/2020 від 08.12.2020 ПП «МЕДІС», що також підтверджується висновком консилярного перегляду гістологічних препаратів від 23.12.2020.

Згідно із протоколом консилярного перегляду гістологічний препаратів ПП «МЕДІС» від 23.12.2020, встановлено такий патологогістологічний консилярний висновок (діагноз): морфологічна картина вкрай підозріла на низько диференційовану (G3-4) аденогенну карциному пілоричного відділу шлунку з виразкою. Окрім цього, зазначено коментар: патогістологічний висновок неоднозначний, оскільки описані атипові клітини можуть бути як пухлинного походження, так і регенераторного генезу при виразковій хворобі, однак достовірних морфологічних критеріїв для їх диференціації у гістологічному препараті немає. Доцільне повне обстеження пацієнта з проведенням повторної повноцінної біопсії.

У подальшому, позивачка ОСОБА_1 , після лікування, призначеного лікарем-гастроентерологом лікування ОСОБА_36 , за її ж рекомендаціями, повторно 05.01.2021 звернулась для консультації. Згідно із письмовими висновками повторної консультації гастроентеролога від 05.01.2021, діагноз ОСОБА_1 : К25.7 Виразка шлунка, хронічна без кровотечі або перфорації. Виразкова хвороба шлунка в стадії загострення. Пацієнту було призначено медикаментозне лікування до результату повторної біопсії, дату наступної консультації не призначено.

11.01.2021 ОСОБА_1 зробила повторну гастроскопію в Онколікарні, де зробили обстеження із фото шлунку і взяли нову біопсію. Відповідно до заключення лікаря-ендоскопіста Онколікарні Кирика Б.П. ЕГДС №15 від 11.01.2021, у пацієнтки ОСОБА_1 - Поствиразкова рубцева деформація слизової оболонки антрального відділу шлунка. Вогнищева еритематозна гастропатія.

Відповідно до патологогістологічного дослідження ЗУГЛ №169/21 від 11.01.2021 повторної біопсії з рубцевої деформації, ОСОБА_1 встановлено клінічний діагноз: поствиразкова рубцева деформація антрального відділу шлунка.

Окрім цього, ОСОБА_1 згідно з рекомендаціями Медичної ради ПП «МЕДІС» із протоколу від 23.12.2020, передала відповідачу матеріали із ЗУГЛ згідно з актом прийому-передачі гістологічний препаратів від 28.01.2021 та 03.02.2021 від юриста ПП «МЕДІС» отримала протокол консилярного перегляду гістологічних препаратів від 02.02.2021 із таким висновком: хронічний гастрит пілоричного (антрального) відділу шлунку із склерозом слизової оболонки і зонами дисплазії легкого ступеня (D1) ямкового епітелію.

Також ОСОБА_1 7 вересня 2021 року звернулась у Національний інститут раку Міністерства охорони здоров`я України, з метою проходження дослідження - езофагогастродуоденоскопія. Відповідно до протоколу ендоскопічного дослідження №2 вказаного медичного закладу від 07.09.2021, вказано таке заключення: ерозії, незначні рубцеві зміни слизової антрального відділу шлунку, еритематозна гастродуоденопатія. Окрім цього, для уточнення діагнозу, ОСОБА_1 було видано скерування для проведення дослідження - Мультидетекторної комп`ютерної томографії органів грудної та черевної порожнини, малого тазу. Згідно із протоколом дослідження лікаря-рентгенолога Медичної групи «Омега-Київ» Кошман А.В. від 08.09.2021 на момент обстеження переконливих КТ-ознак неопластичного та запального процесу не виявлено.

17 вересня 2021 ОСОБА_1 повторно звернулась у Національний інститут раку Міністерства охорони здоров`я України для проведення дослідження раніше отриманих зразків матеріалів із шлунку (біопсій). За результатами досліджень, лікарями-патологоанатомами складено консультативний висновок №5103/2021 від 17.09.2021, згідно з яким в дослідженому матеріалі біопсії шлунку (№3463/20) визначаються фрагменти слизової шлунку поліпозного характеру з поверхневими ерозіями, з вогнищами дисплазії епітелію залоз високого ступеню, вогнищево-дифузна запальна інфільтрація. Переконливі дані за пухлинний процес в матеріалі даної біопсії відсутні. В матеріалі біопсії (№169/21) - слизова поліпозного характеру з явищами хронічного запалення.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , поданої у Департамент охорони здоров`я Львівської обласної військової адміністрації її представником - адвокатом Зазуляком Й.М., про порушення прав пацієнта, надання неякісних послуг та проведення клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги та медичного обслуговування, позивачка просила провести клініко-експертну оцінку якості надання ПП «МЕДІС» їй медичної допомоги та медичного обслуговування, шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я, які надавались.

Відповідно до статті 22 Основ законодавства України про охорону здоров`я держава через спеціально уповноважені органи виконавчої влади здійснює контроль і нагляд за додержанням законодавства про охорону здоров`я, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на забезпечення здорового навколишнього природного середовища і санітарно-епідемічного благополуччя населення, нормативів професійної діяльності в сфері охорони здоров`я, вимог Державної Фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій.

З урахуванням зазначених вимог законодавства, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 року №752, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за №1996/22308, затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі - Порядок), відповідно до якого контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.

У відповідності до п. 5, 6 Порядку внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров`я та або медичними радами закладів охорони здоров`я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за кваліфікацією лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у закладі охорони здоров`я; самооцінки медичних працівників: організації надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я; моніторингу реалізації управлінських рішень; моніторингу дотримання структурними підрозділами закладу охорони здоров`я стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів; моніторингу системи індикаторів якості медичної допомоги: вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги. Зовнішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров`я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров`я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Згідно із Положенням про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров`я України від 05 лютого 2016 року №69, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2016 року за №286/28416 (далі - Положення), Клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України (далі - КЕК МОЗ) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ), а також фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).

Виходячи зі змісту пункту 1 Положення, клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться клініко-експертною комісією Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК), які є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку).

Згідно з пунктами 21 та 25 Положення, за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК надають Експертний висновок, який направляються для виконання до закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, структурного підрозділу МОЗ України, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, а також видаються заявникам на їх вимогу.

Підставою для розгляду КЕК МОЗ відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ МОЗ України.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться після розгляду скарг КЕК Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Також клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться у разі незгоди заявника з висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Основним завданням КЕК МОЗ є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК МОЗ документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі - висновок КЕО).

До складу КЕК МОЗ входять працівники МОЗ України, спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров`я, представники професійних спілок, їх об`єднань у сфері охорони здоров`я, організацій роботодавців, їх об`єднань у галузі охорони здоров`я (за їх згодою).

Під час проведення КЕК МОЗ клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування без виїзду на місце конкретного випадку опрацьовуються офіційно надіслані копії (з печаткою ЗОЗ та підписом головного лікаря або заступника головного лікаря) або оригінали запитуваної документації.

Персональний склад КЕК МОЗ затверджується наказом МОЗ України. До роботи в КЕК МОЗ можуть бути залучені експерти з вищою освітою (за їх згодою). Експерт КЕК МОЗ проводить експертизу наданої документації за дорученням голови КЕК МОЗ. Експерт КЕК МОЗ проводить експертизу поданої документації особисто або в складі групи експертів залежно від випадку. Після закінчення експертизи експерт у дводенний строк повинен направити до КЕК МОЗ Експертний висновок.

За результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК МОЗ надають до структурного підрозділу МОЗ України, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК МОЗ, Експертний висновок.

У зв`язку із зверненням ОСОБА_1 , Департаментом охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації видано наказ від 03.11.2022 №880 «Про проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги гр. ОСОБА_1 ».

Відповідно до експертного висновку Експертної групи, створеної на виконання зазначеного вище наказу (голова Експертної групи ОСОБА_24.), при наданні медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_1 допущено, зокрема, помилку на рівні амбулаторної допомоги - гіпердіагностика морфологічної картини в ПП «МЕДІС» від 08.12.2020 та помилку на рівні стаціонарної допомоги - не госпіталізувалась (п.15, п.16). Окрім цього, вказано в п.18 (Фактори, які могли вплинути на розвиток ускладнення) - неправильне тлумачення даних клінічних і лабораторних досліджень, висновків консультантів.

За результатами КЕО надання медичної допомоги гр. ОСОБА_1 було складено висновок від 28.12.2022, згідно з яким, серед іншого, результат первинного патологогістологічного дослідження №3463/2020 від 06.12.2020 ДЦ «МЕДІС» лікаря-патологоанатома ОСОБА_16 не співпадає з подальшими висновками, проведеними на базі «Західноукраїнської гістологічної лабораторії» та Національного Інституту раку МОЗ України, а також консилярними переглядами гістологічних препаратів працівниками кафедри патологічної анатомії та судової медицини ЛНМУ імені Данила Галицького, та Експертною групою, створеною на виконання наказу ДОЗ ЛОДА «Про проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги гр. ОСОБА_1 » №880 від 03.11.2022.

Суд звертає увагу на те, що позивачка ОСОБА_1 14.07.2023 пройшла повторні обстеження та згідно із консультаційним висновком спеціаліста Онколікарні, наданим після езофагогастродуоденоскопії №13965 від 14.07.2023, у позивачки такий діагноз: Виразкова хвороба шлунка в ст. ремісії. Поствиразковий рубець антрального відділу шлунка.

Представник відповідача ПП «МЕДІС», заперечуючи в повному обсязі позовні вимоги позивачки, зазначив, що висновки патологогістологічного дослідження №3463/2020 ПП «МЕДІС» (діагноз) відповідає усім нормам нормативно-правових актів та медичної літератури, а також підтверджується і висновками інших лікарів-клініцистів.

Разом з тим такі доводи спростовуються дослідженими матеріалами справи, зокрема і протоколом Медичної ради ДЦ ПП «МЕДІС», у п.2 висновків якого зазначено про те, що у патологігстологічному дослідженні №3463/2020 від 08.12.2020, проведеному лікарем-патологоанатомом ОСОБА_16 діагноз сформульовано в гіпердіагностичному контексті. А у п. 5 вказаного протоколу рекомендовано Медичною радою лікарям-патологоанатомам ПП «МЕДІС» при наявності в медичних стандартах, науковій медичній літературі неоднозначного трактування морфологічної картини клітин під час гістологічного дослідження біопсійного чи операційного матеріалу певного роду тканин, чи виникненні особистих сумнівів лікаря щодо трактування певної морфологічної картини, відображати такі сумніви у патологогістологічному висновку (діагнозі), притримуючись онконастороженості.

Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача про те, що при встановленні діагнозу ОСОБА_1 лікар-патологоанатом ПП «МЕДІС» ОСОБА_16. не мала на момент проведення дослідження достатньої кількості клінічних відомостей для оцінки і трактування виявлених морфологічних змін, відтак дослідження нею проводилось за наявною у скерування лікаря ОСОБА_3 інформацією про пацієнта, оскільки лікар-патологоанатом ОСОБА_16 , при необхідності, не була позбавлена можливості витребувати інформацію та усі необхідні медичні документи у пацієнта та лікаря, який видав скерування. Більше того, паталогогістологічне дослідження у ПП «МЕДІС» було первинним.

Окрім цього, представник відповідача, реалізуючи на власний розсуд свої права, визначені ст. 43 ЦПК України щодо подання доказів, заяв та клопотань, не реалізував своє право, передбачене ст. 105 ЦПК України щодо призначення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі медицини з приводу обґрунтування своєї позиції

Предметом даного спору є відшкодування матеріальної шкоди та компенсація моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Медична послуга - це сукупність необхідних, достатніх, добросовісних, доцільних професійних дій медичного працівника (виконавця), спрямованих на задоволення потреб пацієнта (замовника, споживача послуг). Ненадання або неналежне надання медичної допомоги може мати своїм наслідком каліцтво, інше ушкодження здоров`я, заподіяння майнової чи моральної шкоди, у результаті чого у дію вступатиме механізм делікту.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 906 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №344/3764/21 (провадження №61-2466св22) зазначено, що з урахуванням принципу розумності, очевидно, що виконавець медичних послуг зобов`язаний здійснювати ведення відповідної медичної документації про лікування. Така документація має містити, зокрема, інформацію, зібрану в результаті попередніх розмов із пацієнтом, досліджень або консультацій, інформацію про згоду пацієнта й інформацію, що стосується послуг, які надаються. Виконавець зобов`язаний, отримавши розумну вимогу, надати пацієнтові, а якщо пацієнт перебуває у стані, який не дає йому змоги висловити свою волю, - особі чи організації, уповноваженій приймати рішення на користь пацієнта, доступ до документації; і якщо це розумно, відповідати на запитання щодо змісту документації. Якщо пацієнту завдано шкоди і він стверджує, що це є результатом того, що відповідальна особа не виконала обов`язок виявити професіоналізм і турботливість, то невиконання обов`язку проявити професіоналізм і турботливість, а також причинний зв`язок між цим порушенням і шкодою, що настає, презюмуються.

Окрім цього, у зазначеній вище постанові касаційний суд звертає увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Мають пред`являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв`язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 звернулась у ПП «МЕДІС», з метою отримання медичної послуги - проведення дослідження та, відповідно очікувала отримати від відповідача об`єктивні результати дослідження та в подальшому отримати якісне лікування. Натомість, позивачці було видано результати дослідження, в якому зазначено діагноз, який не відповідав фактичним даним, зокрема, такий діагноз був гіперболізований, тобто без жодних застережень, що призвело до витрат, а також моральних страждань. Відтак відповідачем ПП «МЕДІС» неналежним чином виконані свої обов`язки щодо надання якісних медичних послуг позивачці, що відповідно є підставою для стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача в користь позивачки, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача ПП «МЕДІС» на користь позивачки ОСОБА_1 витрат, сплачених за проведення патологогістологічного дослідження біопсійного матеріалу окремих фрагментів тканин ПП «МЕДІС» в розмірі 400 грн, що підтверджується рахунком № НОМЕР_1 від 04.12.2020 та фіскальним чеком від 04.12.2020 №0000019645, як збитків, завданих замовнику неналежним виконанням договору про надання медичних послуг.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 щодо стягнення матеріальної шкоди слід відмовити, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, після отримання 08.12.2020 результатів дослідження ПП «МЕДІС», позивачка ОСОБА_1 звернулась до сімейного лікаря, яка дала скерування на прийом до онколога у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі. Завідувач відділення Онколікарні, що спеціалізувалось по шлунках і кишківниках - лікар ОСОБА_7 направив позивачку на повторну гастроскопію у їх медичному закладі, також сказав вилучити матеріали (зразки) у ПП «МЕДІС» і передати їх в ЗУГЛ на перегляд разом із новою біопсією, а також порадив обов`язково пройти КТ усіх органів черевної порожнини, грудної клітки і органів малого тазу, що є необхідним для встановлення остаточного діагнозу. Остаточний діагноз позивачці ОСОБА_1 було встановлено відповідно до заключення лікаря-ендоскопіста Онколікарні Кирика Б.П. ЕГДС №964 від 10.12.2020, протоколу обстеження №53266 від 11.12.2020 Медичного центру Святої Параскеви та патогістологічного дослідження №12846/20 від 15.12.2020 Західноукраїнської гістологічної лабораторії (ЗУГЛ)» - Виразка антрального відділу шлунка. Таким чином, ОСОБА_1 звернулась до лікаря гастроентеролога ОСОБА_15 (ТзОВ «Лікарня ЕКСПЕРТ») для лікування «виразки шлунка», у зв`язку з чим їй було призначено курс лікування із подальшими рекомендаціями щодо проведення повторної гістології через місяць та повторної консультації. У подальшому після лікування, ОСОБА_1 зробила повторну гастроскопію в Онколікарні та отримала патологогістологічне дослідження ЗУГЛ від 11.01.2021 повторної біопсії, їй було встановлено клінічний діагноз: поствиразкова рубцева деформація антрального відділу шлунка. Також ОСОБА_1 7 вересня 2021 року та 17 вересня 2021 року зверталась у Національний інститут раку Міністерства охорони здоров`я України, з метою проходження додаткових досліджень для встановлення діагнозу.

Згідно із розрахунком матеріальної шкоди, позивачкою заявлено щодо стягнення на її користь матеріальної шкоди в розмірі 16 601,97 грн, яка складається, окрім витрат в розмірі 400 грн за проведення дослідження у відповідача ПП «МЕДІС», із: повторної біопсії (300 грн), забору венозної крові, супроводу в радіології при контрасту, МСКТ грудної, черевної порожнини (4 761 грн), визначення НР (150 грн), консультації лікаря гастроентеролога (450 грн), гістологічних препаратів, виготовлення гістологічного препарату (400 грн), опису диску КТ в «Євро Клінік» (590 грн), забору крові, загального аналізу крові розгорнутого, печінкові проби (530 грн), консультації лікаря гастроентеролога (400 грн), придбання Цикатридної мазі (185,60 грн), придбання таблеток Міасер (212,40 грн), придбання пелюшок та бинта (47,42 грн), КТ органів черевної порожнини ТОВ «ТД «Омега-Київ» (3 780 грн), а також витрат на транспорт та проживання у м.Києві (4 395,55 грн).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, сторона позивачки вказує щодо гіперболізованого діагнозу, встановленого їй відповідачем ПП «МЕДІС», що призвело до завдання їй шкоди, а не відсутності будь-якого захворювання, що виключило б її необхідність звернення у інші медичні установи, лікування та проходження додаткових обстежень, що узгоджується із встановленими обставинами справи та показаннями свідків. Зазначені вище витрати позивачка ОСОБА_1 понесла з власної ініціативи, тобто в добровільному порядку, для лікування остаточно встановленого їй діагнозу, а також для перевірки застереження щодо підозри на онкологічне захворювання. Більше того, аналізуючи наведені вище докази у їх сукупності, суд звертає увагу на те, що не лише працівники ПП «МЕДІС» вказували ОСОБА_1 щодо онкозастереженості при встановленні діагнозу. Відтак позивачкою не доведено, що усі інші її витрати на лікування, обстеження, проїзд та проживання у м.Києві, та інше, спричинені саме неправомірними діями ПП «МЕДІС», відтак їх не можна віднести до майнової шкоди завданої відповідачем.

Щодо позовної вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди, слід зазначити таке.

Як зазначено вище, ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2 статті 23 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (у тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 635/6868/16-ц.

Окрім цього, при розгляді справи суд з`ясовує: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину; зв`язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 761/28949/17.

Практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питання відшкодування моральної шкоди свідчить про те, що оцінка такої шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом. Цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності. При цьому судова практика має забезпечувати правову визначеність у питанні щодо компенсацій за вчинення аналогічних правопорушень.

З цього погляду можливість людини реалізувати своє природне право на одержання компенсації за страждання і переживання, спричинені посяганням на належні їй особисті немайнові блага, слід розцінювати як один з виявів верховенства права. Водночас усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

У переважній більшості випадків ЄСПЛ наголошує на розумно очікуваних, передбачуваних або звичайних за подібних обставин негативних наслідках, що мали б виникнути у немайновій сфері потерпілої особи; виходить з розумного врахування суті порушеного права, особливостей вчинення конкретного правопорушення та характерного для останнього негативного впливу на стан потерпілого.

Відповідно до висновку експерта №42/23 за результатами проведеного психологічного дослідження від 19.05.2023, складеного експертом Центру судових експертиз «Альтернатива» ОСОБА_27, ситуація отримання від приватного підприємства «МЕДІС» документів та інформації про онкологічне захворювання (від 08.12.2020), з урахуванням подальшого спростування таких даних іншими медичними закладами, постала для ОСОБА_1 тривало та і психотравмувальною: обумовила несприятливі зміни фізичної, психоемоційної та соціальної сфер діяльності, істотно погіршувала психологічну якість життя та функціонування у соціально-активної особистості, сформувала переживання страху смерті, втрати сенсу життя, тривожного очікування болісного вмирання, що супроводжувалося тривалою фіксацію даних негативних переживань (моральних страждань). Орієнтовний еквівалент компенсації моральних страждань, заподіяної ОСОБА_1 наслідками вищезазначеної ситуації, у випадку встановлення судом протиправності дій відповідача становить 54 мінімальні заробітні плати.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, відповідачем ПП «МЕДІС» завдано позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягала у втраті усталеного способу життя, переживаннях та стресах, невизначеності щодо свого майбутнього, страху смерті у молодому віці, тривожності, втраті сну, замкненості у собі, тощо.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2022 року у справі № П/811/4240/14, при дослідженні висновку експерта для визначення розміру моральної шкоди, суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності. Разом з цим суд не може обґрунтовувати своє рішення лише висновком експертизи.

Вказане також узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 15.03.2023 у справі №754/204/21 (61-1246св23), у якій, серед іншого, зазначено, що призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим, адже таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди та визначаючи її розмір, суд приймає до уваги обставини справи, показання свідків, істотність вимушених у житті позивачки змін, характер, тривалість і обсяг заподіяних їй моральних страждань та з урахуванням вимог розумності і справедливості, враховуючи висновок експерта, як один із доказів у справі, та приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 70 000 грн моральної шкоди, що буде справедливою сумою компенсації заподіяної моральної шкоди.

Щодо судових витрат, слід вказати таке.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою ОСОБА_1 при подачі позову до суду судовий збір не сплачувався, оскільки така звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживача».

Згідно із частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою закріплені ставки судового збору, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В даному випадку судовий збір станом на день подання позову за позовну вимогу майнового характеру (відшкодування матеріальної шкоди) становить - 1073,60 грн та за позовну вимогу майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) - 3 618 грн.

Таким чином, з відповідача ПП «МЕДІС» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини позовних вимог, за позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди - 25,87 грн та за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди - 700 грн, а всього 725 грн 87 коп.

Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Частина 8 статті 141 ЦПК України встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачкою ОСОБА_1 надано рахунок за послуги від 13.04.2023 ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива», а також платіжну інструкцію ІВ42656190 від 24.04.2023, згідно з якими вартість проведення психологічної експертизи становить 16 000 грн, які сплачено позивачкою, відтак суд приходить до висновку про стягнення із відповідача ПП «МЕДІС» на користь позивачки ОСОБА_1 витрат за проведення експертизи у згаданому розмірі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

В заявленому позов позивач зазначає, що нею понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000грн.

Встановлено, що правнича допомога позивачці ОСОБА_1 надавалась адвокатом Зазуляком Й.М. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.07.2007 №21/577, видане Закарпатською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури), на підставі договору про надання правової допомоги №23/27 від 31.05.2023.

Разом з тим, до закінчення судових дебатів адвокатом Зазуляком Й.М. зроблено заяву про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи ним буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

А відтак, при ухваленні рішення судом не здійснюється розподіл судових витрат позивачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які вона понесла в зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «МЕДІС» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути із Приватного підприємства «МЕДІС» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 400 грн та 70 000 грн моральної шкоди, а всього 70 400 (сімдесят тисяч чотириста) грн.

Стягнути із Приватного підприємства «МЕДІС» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат за проведення експертизи в розмірі 16 000 грн

Стягнути із Приватного підприємства «МЕДІС» в дохід держави судовий збір в розмірі 725 грн 87 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.02.2024.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: Приватне підприємство «МЕДІС», код ЄДРПОУ 30203135, м.Львів, вул.Куліша, 47/1а.

Суддя О.Б. Кротова

СудГалицький районний суд м.Львова
Дата ухвалення рішення13.02.2024
Оприлюднено19.02.2024
Номер документу116996377
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві

Судовий реєстр по справі —461/4765/23

Постанова від 10.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Постанова від 10.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Постанова від 10.12.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Ухвала від 02.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Ухвала від 02.10.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Ухвала від 04.04.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Ухвала від 04.04.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Ухвала від 15.03.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Ухвала від 13.03.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

Ухвала від 12.03.2024

Цивільне

Львівський апеляційний суд

Бойко С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні