Рішення

від 15.02.2024 по справі 545/2968/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2968/23

Провадження № 2/545/259/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Потетія А.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мамишевої А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки та прохав суд визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували у шлюбі з 06.11.2018 року. Після укладення шлюбу ОСОБА_2 змінила своє прізвище на ОСОБА_2 .

Життя у них не склалося і сторони у справі вирішили розірвати шлюб. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12.02.2021 року у справі №545/3554/20, шлюб між ними розірвано.

За час шлюбу в сторін у справі народилася дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу батьки дитини домовились, що донька буде проживати разом з матір`ю, а позивач буде її відвідувати та сплачувати аліменти на утримання доньки. В зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, батьки дитини вирішили, що ОСОБА_3 буде безпечніше за кордоном, і тому відповідачка з дитиною виїхали за кордон у 2022 році, в Англію .

Коли позивач ще мав можливість говорити з донькою, поки це дозволяла відповідачка, дитина жалілась батькові, що мати її ображає, підвищує голос та застосовує фізичну силу стосовно дитини, в якості покарання, тому батько вирішив дитину забрати до себе. Крім того, відповідачка поводить себе неадекватно, вчинює скандали без причини, погрожує позивачу розправою, якщо він буде намагатись спілкуватись з дитиною або захоче забрати жити до себе доньку. Під час спілкування доньки з батьком навмисно переривала відеозв`язок та кричала на дитину, щоб з батьком ОСОБА_3 не спілкувалася. Оскільки ОСОБА_3 прихильна до батька, дитина плакала і не розуміла чому не може говорити з батьком.

У серпні 2023 року відповідачка з дитиною повернулись до України, але ОСОБА_2 заборонила бачитись з донькою, заблокувала номер телефону позивача, не відповідає на його дзвінки та повідомлення, не дає дитину для спілкування з батьком і створює йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, тобто батько не має можливості з нею бачитись, і з цих підстав не може перебувати поряд з донькою, не має інформації про стан її здоровя та фізичний і психологічний розвиток.

Переживаючи за фізичний і психологічний розвиток дитини, за стан здоровя, матеріальне забезпечення та нормальний розвиток, позивач заявляє даний позов для забезпечення інтересів дитини. І як розуміючий батько, позивач вважає для матері дитини потрібно встановити порядок спілкування з дитиною, з урахуванням розпорядку дня та інтересів доньки, оскільки дитина повинна спілкуватися з обома батьками, враховуючи ставлення батьків до дитини та прихильність дитини до батьків.

Відповідачка не має самостійного доходу, окрім аліментів, що сплачує відповідач, не працює, і деякий час жила за кордоном і з її слів отримувала соціальні виплати в Англії в розмірі тисячу фунтів. Окрім офіційних аліментів, перед виїздом за кордон позивач надав відповідачу готівкові кошти, а зараз він переживає, що донька проживає в невідомих йому умовах, бо зв`язку з нею немає.

Відповідно до абз. 6 п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» (остання редакція - 09.06.2023 р.), «місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.»

З державного реєстру прав на нерухоме майно позивачу відомо, що відповідачка начебто має 1/3 частину квартири в м. Полтава, але це по суті квартира дядька відповідача, там проживати з дитиною вона може чи ні, невідомо, умов для проживання дитини там не має.

Від знайомих позивач дізнався, що при приїзді в Україну, відповідачка з дитиною не мали де ночувати та просила знайомих їх приютити.

ОСОБА_1 працює, є фізичною особою-підприємцем, отримує самостійний офіційний дохід, належним чином сплачує аліменти. Він є фізично здоровим, та відповідальним батьком. Позивач хоче спілкуватися зі своєю дитиною, брати участь в її вихованні та утримувати її. Оскільки відповідачка веде себе не належним для матері способом, дитину ображає, неналежно її виховує та тримає у стресі

Позивач зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , в цій квартирі він зареєстрований та проживає сам. Квартира знаходиться у приватній власності позивача, має все необхідне для дитини, обладнана ліжком, шафою, іграшками та всім необхідним для дитини. Сама квартира є двохкімнатною, а тому дитина має окрему кімнату.

До своїх обов`язків позивач ставиться відповідально, в підтвердження цього надаємо характеристику із дитячого садка, де зазначено, що за час відвідування дитина була охайна, завжди причесана, батько активно приймав участь у вихованні ОСОБА_3 , також приходив до садочка, вчасно сплачував квитанцію за харчування дитини в ЗДО. Також був зацікавлений у розвитку та вихованні дитини, постійно відповідав на телефонні дзвінки у різних ситуаціях.

Враховуючи, що позивач є самозайнятою особою, фізичною особою-підприємцем, роботодавців ОСОБА_1 , не мав, тому характеристику його особистісних якостей може підтвердити його партнери (контрагенти по роботі), а саме ТОВ «Перший Інтернет Сейлз Хауз», згідно наданими ними листа: «повідомляємо, що під час співпраці з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) напротязі 2020-2023 років, над різними проєктами в IT-сфері, він проявив себе як ефективний та цілеспрямований партнер, який якісно і у визначені строки виконував погоджені роботи. Особливо хочемо відзначити його оперативність, злагодженість дій та пунктуальність для досягнення максимальної мети для співпраці. Завдяки професійній стриманості, урівноваженому характері та організаторським здібностям гр. ОСОБА_1 , ми змогли досягти поставлених цілей та виконати безліч проєктів.» Отже аналізуючи його характеристики на роботі, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 є цілеспрямованою, відповідальною та врівноваженою людиною.

З огляду на викладене просив визначити місце проживання дочки ОСОБА_3 , разом з ним.

Представник позивача - адвокат Кулішов В.П. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, про що надав відповідну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та зазначила, що хоче щоб дитина проживала з нею, про що надала відповідну заяву.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з`явилася, повідомлялась належним чином.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Подільської районної у місті Полтаві ради, як органу опіки та піклування надала заяву в якій зазначила, що при вирішенні питання по суті покладається на розсуд суду та просить врахувати інтереси дитини.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували у шлюбі з 06.11.2018 року. Після укладення шлюбу ОСОБА_2 змінила своє прізвище на ОСОБА_2 .

Життя у них не склалося і сторони у справі вирішили розірвати шлюб. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12.02.2021 року у справі №545/3554/20, шлюб між ними розірвано.

За час шлюбу в сторін у справі народилася дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу батьки дитини домовились, що донька буде проживати разом з матір`ю, а позивач буде її відвідувати та сплачувати аліменти на утримання доньки. В зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, батьки дитини вирішили, що ОСОБА_3 буде безпечніше за кордоном, і тому відповідачка з дитиною виїхали за кордон у 2022 році, в Англію .

Коли позивач ще мав можливість говорити з донькою, поки це дозволяла відповідачка, дитина жалілась батькові, що мати її ображає, підвищує голос та застосовує фізичну силу стосовно дитини, в якості покарання, тому батько вирішив дитину забрати до себе. Крім того, відповідачка поводить себе неадекватно, вчинює скандали без причини, погрожує позивачу розправою, якщо він буде намагатись спілкуватись з дитиною або захоче забрати жити до себе доньку. Під час спілкування доньки з батьком навмисно переривала відеозв`язок та кричала на дитину, щоб з батьком ОСОБА_3 не спілкувалася. Оскільки ОСОБА_3 прихильна до батька, дитина плакала і не розуміла чому не може говорити з батьком.

У серпні 2023 року відповідачка з дитиною повернулись до України, але ОСОБА_2 заборонила бачитись з донькою, заблокувала номер телефону позивача, не відповідає на його дзвінки та повідомлення, не дає дитину для спілкування з батьком і створює йому перешкоди у спілкуванні з дитиною, тобто батько не має можливості з нею бачитись, і з цих підстав не може перебувати поряд з донькою, не має інформації про стан її здоровя та фізичний і психологічний розвиток.

Переживаючи за фізичний і психологічний розвиток дитини, за стан здоровя, матеріальне забезпечення та нормальний розвиток, позивач заявляє даний позов для забезпечення інтересів дитини. І як розуміючий батько, позивач вважає для матері дитини потрібно встановити порядок спілкування з дитиною, з урахуванням розпорядку дня та інтересів доньки, оскільки дитина повинна спілкуватися з обома батьками, враховуючи ставлення батьків до дитини та прихильність дитини до батьків.

Відповідачка не має самостійного доходу, окрім аліментів, що сплачує відповідач, не працює, і деякий час жила за кордоном і з її слів отримувала соціальні виплати в Англії в розмірі тисячу фунтів. Окрім офіційних аліментів, перед виїздом за кордон позивач надав відповідачу готівкові кошти, а зараз він переживає, що донька проживає в невідомих йому умовах, бо зв`язку з нею немає.

Відповідно до абз. 6 п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» (остання редакція - 09.06.2023 р.), «місце проживання дитини не може бути визначене з тим із батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоров`ю та розвитку дитини.»

З державного реєстру прав на нерухоме майно позивачу відомо, що відповідачка начебто має 1/3 частину квартири в м. Полтава, але це по суті квартира дядька відповідача, там проживати з дитиною вона може чи ні, невідомо, умов для проживання дитини там не має.

Від знайомих позивач дізнався, що при приїзді в Україну, відповідачка з дитиною не мали де ночувати та просила знайомих їх приютити.

ОСОБА_1 працює, є фізичною особою-підприємцем, отримує самостійний офіційний дохід, належним чином сплачує аліменти. Він є фізично здоровим, та відповідальним батьком. Позивач хоче спілкуватися зі своєю дитиною, брати участь в її вихованні та утримувати її. Оскільки відповідачка веде себе не належним для матері способом, дитину ображає, неналежно її виховує та тримає у стресі

Позивач зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , в цій квартирі він зареєстрований та проживає сам. Квартира знаходиться у приватній власності позивача, має все необхідне для дитини, обладнана ліжком, шафою, іграшками та всім необхідним для дитини. Сама квартира є двохкімнатною, а тому дитина має окрему кімнату.

До своїх обов`язків позивач ставиться відповідально, в підтвердження цього надаємо характеристику із дитячого садка, де зазначено, що за час відвідування дитина була охайна, завжди причесана, батько активно приймав участь у вихованні ОСОБА_3 , також приходив до садочка, вчасно сплачував квитанцію за харчування дитини в ЗДО. Також був зацікавлений у розвитку та вихованні дитини, постійно відповідав на телефонні дзвінки у різних ситуаціях.

Враховуючи, що позивач є самозайнятою особою, фізичною особою-підприємцем, роботодавців ОСОБА_1 , не мав, тому характеристику його особистісних якостей може підтвердити його партнери (контрагенти по роботі), а саме ТОВ «Перший Інтернет Сейлз Хауз», згідно наданими ними листа: «повідомляємо, що під час співпраці з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) напротязі 2020-2023 років, над різними проєктами в IT-сфері, він проявив себе як ефективний та цілеспрямований партнер, який якісно і у визначені строки виконував погоджені роботи. Особливо хочемо відзначити його оперативність, злагодженість дій та пунктуальність для досягнення максимальної мети для співпраці. Завдяки професійній стриманості, урівноваженому характері та організаторським здібностям гр. ОСОБА_1 , ми змогли досягти поставлених цілей та виконати безліч проєктів.» Отже аналізуючи його характеристики на роботі, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 є цілеспрямованою, відповідальною та врівноваженою людиною.

Рішенням Подільської районної у м. Полтаві ради виконавчий комітет від 14.11.2023 року №247 вирішено визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з батьком - ОСОБА_1 (а.с.90).

З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідність його інтересам дитини від 13.02.2024 року, вбачається наступне. Розглянувши надані матеріали, врахувавши, що мати дитини не заявляє вимоги щодо визначення місця проживання доньки з собою, але заперечує щодо визначення місця проживання дитини з батьком, з метою забезпечення найкращих інтересів та прав дитини, керуючись ст.ст. 19, 155, 160, 161 Сімейного кодексу України, п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. N? 866 зі змінами та доповненнями, орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради вважає за доцільне, в інтересах малолітньої дитини, визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 3 батьком - гр. ОСОБА_1 .

Щодо визначення місця проживання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з позивачем суд виходить з такого.

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із ст. 142 СК України, діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Згідно ч.3 цієї статті той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За змістом ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Частинами 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".

Оскільки малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не досягла 14 річного віку, в матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідність його інтересам дитини від 13.02.2024 року з якого вбачається, що мати дитини не заявляє вимоги щодо визначення місця проживання доньки з собою, але заперечує щодо визначення місця проживання дитини з батьком, з метою забезпечення найкращих інтересів та прав дитини, керуючись ст.ст. 19, 155, 160, 161 Сімейного кодексу України, п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. N? 866 зі змінами та доповненнями, орган опіки та піклування виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради вважає за доцільне, в інтересах малолітньої дитини, визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком - гр. ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, те, що відповідачкою не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставини можливості проживання доньки разом з нею та щодо наявності належних умов проживання доньки за її місцем проживання також щодо наявності майна, щодо наявності постійного місця проживання, наявності відповідних доходів для можливості утримувати малолітню дочку, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини з позивачем.

Судові витрати на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки в розмірі 1610,40 грн. (1073,60 судовий збір за подання позову НОМЕР_2 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову).

Керуючись ст. ст. 157, 160, 161 Сімейного кодексу України, статтями 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду з позовом та заявою про забезпечення позову судовий збір в розмірі 1610грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Г. Потетій