Ухвала

від 14.02.2024 по справі 754/14985/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2-о/754/34/24

Справа № 754/14985/23

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2024 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Негірьової О.Д.

за участю заявника ОСОБА_1

за участю представника заявника - адвоката Горщара С.В.

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту здійснення постійного догляду,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту здійснення постійного догляду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.10.2023 відкрито провадження по зазначеній справі.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Горщар С.В. в судовому засіданні просили заяву задовольнити в повному обсязі.

Заінтересовані особи в судове засідання свого представника не направили, однак з матеріалів справ вбачається, що повідомленні належним чином про розгляд справи Деснянським районним судом міста Києва, подали заяви про слухання справи у їх відсутності.

Суд, вивчивши матеріали даної справи, вислухавши заявника та його представника дійшов до такого висновку.

Відповідно до положення ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Статтею 15 Цивільного кодексу України регламентовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Як слідує зі змісту поданої заяви, заявник просить встановити факт здійснення ним постійного догляду за матір`ю, яка потребує постійного стороннього догляду з його боку, і він є єдиною особою, яка може здійснювати такий догляд. Вказаний факт йому потрібно встановити для можливості його доведення в державних органах, оскільки такий породжує для нього виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про соціальні послуги», Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами похилого віку, у тому числі і за особами, що потребують постійного стороннього догляду визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020року № 859 із змінами та доповненнями. Вказані нормативно-правові акти визначають порядок отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Факт постійного надання соціальних послуг (догляду) інвалідам та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, може бути встановлений структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання/перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі із дотриманням Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859.

Пунктом шостим частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Пунктом 3 частини 6 статті 13 вказаного Закону передбачено, що для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте, для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Формування Реєстру, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону, здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг. Тобто, законом визначено інший, позасудовий, порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою яка потребує постійного догляду.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою КМ України від 27 січня 2021 року № 99.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Таким чином, законом визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою яка потребує постійного стороннього догляду, про встановлення якого просить заявник у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.

Також суд врахував, що між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншим суб`єктом владних повноважень може існувати спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за ним певного соціально-правового статусу для звільнення від призову на військову службу.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України - якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно із ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Підсумовуючи вищевикладене, і зважаючи на те, що факт, про встановлення якого просить заявник встановлюється в позасудовому порядку вповноваженими установами на підставі поданих на їх розгляд документів, рішення яких може бути оскаржено в передбаченому законом порядку, суд дійшов до висновку про залишення заяви без розгляду.

Крім того судом під час виготовлення повного тексту ухвали, встановлено, що вступна та резолютивна частини ухвали містять технічну описку, а саме не правильно зазначено ім`я та ім`я -по-батькові заінтересованої особи, а саме зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Передбачену цією статтею можливість усунення судом окремих недоліків рішення/ухвали не можна вважати його зміненим. Саме тому деякі недоліки рішення/ухвали можуть бути усунені судом, який виніс рішення/ухвалу шляхом виправлення описок і очевидних арифметичних помилок.

Аналізуючи викладене вище, суд вважає за необхідне виправити допущену у вступній та резолютивній частині ухвали описки, зазначивши правильно ім`я та ім`я-по-батькові заінтересованої особи в повному тексті ухвали суду.

Керуючись статтями 260, 293, 294, 315, 318, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту здійснення постійного догляду - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право подати позов на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали буде виготовлено та підписано 15.02.2024.

Суддя В.В. Бабко