Ухвала

від 14.02.2024 по справі 759/12491/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 2-з/759/18/24

ун. № 759/12491/23

14 лютого 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою суду від 07.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 54).

Ухвалою суду від 05.12.2023 року призначено у цивільній справі ун.№759/12491/23 судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 14.02.2024 року провадження у справі поновлено.

Разом з тим, 05.12.2023 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що за наявною інформацією, відповідач на даний час не має постійних доходів та нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення у випадку задоволення позову. Згідно даних Єдиного реєстру боржників, щодо відповідача відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого документа виданого Святошинським районним судом м. Києва. Вказані факти на думку заявника свідчать, що у відповідача відсутнє майно та грошові кошти у сумі, достатній для виконання рішення у випадку задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд».

Поряд з цим, відповідач володіє транспортним засобом, а саме автомобілем Toyota Sequoia, 2008 року випуску, кузов (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 8043, 15 липня 2020 року. Наявність вказаного автомобіля у власності відповідача підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів, а також наявною копією договору оренди транспортного засобу, який укладено ОСОБА_1 із ТОВ «Главшляхбуд». Таким чином, вказаний транспортний засіб є єдиним майном відповідача, на яке може бути звернуте стягнення у випадку задоволення позову позивача.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За правилом частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Згідно вимог позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд», останнє просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 1057700 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 20096,21 грн.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №523/11320/19 (провадження №61-6385св21).

Обраний спосіб забезпечення позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, а також не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Крім того, між заходами забезпечення позову та предметом позову, який перебуватиме на розгляді в суді, є взаємозв`язок, що відповідає принципу співмірності.

Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центршляхбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, а саме автомобілем Toyota Sequoia, 2008 року випуску, кузов (шасі) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 , виданого ТСЦ 8043, 15 липня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ключник А.С.