Ухвала

від 12.02.2024 по справі 202/637/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/637/24

Провадження № 1-кп/202/1061/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023052420000329 від 29 вересня 2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023052420000329 від 29 вересня 2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України

Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що 10 січня 2024 року між прокурором відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості, дотримуючись наступних умов.

Підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі у судовому провадженні.

Сторони узгодили між собою вид та розмір покарання підозрюваному ОСОБА_4 за вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, у вигляді п`яти років позбавлення волі, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76 КК України із встановленням іспитового строку.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що, на його думку, при укладенні угоди про визнання винуватості було дотримано вимоги та правила КПК України та КК України. Просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення передбаченого ч.4 ст.246КК України щодо якого він визнає себе повністю винним, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім цього, ОСОБА_4 вказав, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування до нього будь-якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував щодо затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між обвинуваченим та прокурором, вважаючи, що умови угоди не суперечать вимогам кримінально-процесуального закону. При цьому, повідомив суд, що на даний час ОСОБА_4 працює, має на утриманні малолітню дитину.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, про час та дату повідомлявся належним чином. Разом і обвинувальним актом надійшла заява представника потерпілого про розгляд справи без його участі та згода на затвердження угоди про визнання винуватості.

Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.7 ст.474 КПК України, суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Судом встановлено, що 10 січня 2024 року між прокурором відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , в присутності захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості, дотримуючись наступних умов. Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, у вигляді п`яти років позбавлення волі, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76 КК України із встановленням іспитового строку.

Суд враховує те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.246 КК України є тяжким злочином, санкція за яке передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до семи років.

При цьому, відповідно до обвинувального акту, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання зазначено рецидив злочину.

Крім того, зі змісту угоди не вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 хоча б частково відшкодував шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, сума якої складає 293091,66 грн., або зобов`язується її сплатити у майбутньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий, згідно характеристик зловживає спиртними напоями, у порушенні громадського порядку замічений не був, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є батьком малолітньої дитини.

Також, суд приймає до уваги наступне.

Пунктами 3, 4 ч.1ст.470КПК України встановлено, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов`язаний враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Що стосується інтересів суспільства, слід вказати, що суспільний інтерес - це інтерес суспільства або усередненого (репрезентативного) представника цієї спільноти, пов`язаного із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку. Термін має широке поширення в контексті протиставлення громадських і особистих інтересів. При цьому передбачається, що громадські інтереси не можуть бути зведені до інтересів окремих громадян. Держава є тим органом, який функціонує в суспільстві для формулювання і захисту громадських інтересів.

Разом з тим, суд звертає увагу, на те, що, оскільки угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо тяжкого злочину, звільняючи обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, в угоді відсутнє обґрунтування забезпечення співвідношення суспільного інтересу та приватного інтересу підозрюваного, обвинуваченого.

У цьому випадку, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному вирубуванні одного сиро ростучого дерева породи дуб-звичайний на території Національного природного парку «Святі Гори», який створений з метою збереження типових та унікальних комплексів для даної території з усією сукупністю їх компонентів, процесів та явищ, ефективного використання та екологічної безпеки. Лісові насадження природно-заповідного фонду мають особливу екологічну та рекреаційну цінність. Незаконні рубки негативно впливають на стан природних комплексів і порушують природний розвиток процесів та явищ.

Згідно із загальними засадами призначеного покарання, суд призначає покарання, враховуючи, окрім іншого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (ст.65 КК України).

Суд вважає, що узгоджений сторонами вид покарання, на думку суду, не відповідає інтересам суспільства та загальним засадам призначення покарання, оскільки належним чином не враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину.

Таким чином, на думку суду, угода про визнання винуватості, укладена 10 січня 2024 року між прокурором відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області та підозрюваним ОСОБА_4 не може бути затверджена, бо умови угоди не відповідають інтересам суспільства.

Оскільки, при перевірці угоди на відповідність вимогам КПК України встановлено, що вона укладена з суттєвими порушеннями КК України та КПК України, укладення угоди про визнання винуватості буде суперечити інтересам суспільства, суперечать вимогам Закону, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у затвердженні укладеної угоди і поверненні кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Відповідно до ст.314КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне з рішень, передбачених частиною 3 цієї статті, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Пункт 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» визначає, що якщо угоди (незалежно від її виду) досягнуто під час досудового розслідування, після виконання процесуальних дій, передбачених статтями290,291 КПК України, складений слідчим та затверджений прокурором обвинувальний акт, разом із підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Відповідно до п.18 зазначеної Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення,або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7ст.474 КПК України, та:повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом ІІІ КПК України; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.

Відповідно до частини першої статті 42КПК України підставами для набуття особою статусу підозрюваного є затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або повідомлення її про підозру у порядку, встановленому статтями276-279 КПК України.

Особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України, складений щодо неї обвинувальний акт.

В угоді про визнання винуватості зазначено, що вона укладається між прокурором відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , що дає підстави вважати, що вона укладена до складання обвинувального акту, тобто під час досудового розслідування.

Частиною 3 статті 314КПК України визначено перелік можливих дій суду у підготовчому судовому засіданні. Згідно вказаного переліку суд має право прийняти одне з рішень, визначених окремими пунктами, а саме: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Суд звертає увагу, що рішення щодо угоди (затвердження або відмова) виділено законодавцем в окремий пункт можливих дій суду, а рішення щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду в інший пункт, що регулює дії суду.

Відмова в затверджені угоди (п.1 ч.3ст.314 КПК України) не тягне за собою рішення щодо необхідності призначення обвинувального акту до судового розгляду (п.5 ч.1ст.314КПК України), оскільки в пункті 1 ч.3ст.314КПК України чітко визначено дії суду при відмові в затверджені угоди «суд має право відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу».

Таким чином, Законом чітко визначено, що суд, відмовивши в затверджені угоди, має повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

При цьому, вказане повернення кримінального провадження не є тотожним діям суду, передбаченим п. 3 ч. 3ст.314 КПК України, яким врегульовано дії суду при встановлені того, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.

Суд зазначає, що в даному випадку обвинувальний акт не повертається та не оцінюється на відповідність вимогам закону, а повертається кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 КПК України, що передбачено як невід`ємна частина рішення суду при відмові в затвердженні угоди.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним відмовити в затвердженні угоди укладеної між прокурором відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_3 та підозрюваним у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 від 10 січня 2024 року та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.314-316,372,468-475 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 10 січня 2024 року між прокурором відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області та підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246КК України - відмовити.

На підставі п.1 ч.3 ст.314 КПК України в зв`язку із прийняттям рішення про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості повернути прокурору, який затверджував обвинувальний акт, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.246КК України - для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.

Повний текст ухвали буде проголошений о 16 год. 00 хв. 14 лютого 2024 року

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1