Постанова

від 13.02.2024 по справі 644/1929/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» лютого 2024 року

м. Харків

справа № 644/1929/21

провадження № 22ц/818/345/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.

за участю секретаря Волобуєва О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , представниця позивача ОСОБА_2

відповідачка ОСОБА_3 ,

позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 ,

відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представниця відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2023 року в складі судді Саркісян О.А.

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну умов шлюбного договору, визнання пункту договору недійсним.

У червні 2021 року ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за шлюбним договором, яку в подальшому уточнила, та просила стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти за порушення зобов`язань за шлюбним договором від 24 квітня 2014 року в розмірі 2106328,50 грн, які складаються з витрат по утриманню дитини в розмірі 892557,77 грн, 3% річних - 71 453,47 грн, витрат по орендній платі - 940073,00 грн, 3% річних - 202244,26 грн, вирішити питання щодо судових витрат.

У жовтні2023року ОСОБА_3 через представникаподала досуду заявупро забезпеченняпозову.Заява мотивованатим,що у зв`язку з систематичними порушеннями ОСОБА_1 умов шлюбного договору, а саме не сплатою визначених умовами договору коштів, маючи намір уникнути виконання своїх зобов`язань та відповідальності за договором, він фактично вчиняє дії для відчуження належного йому майна. Зокрема, на сайті «AVTO.RIA» розміщено оголошення про продаж автомобіля, де зазначені відомості контактної особи, що збігаються з даними ОСОБА_1 . Оскільки ціна позову складає 2106328,00 грн, ОСОБА_1 має у власності автомобілі, квартири, будинки, земельні ділянки та інші об`єкти нерухомості, то він має можливість відчужити належне йому майно з метою зменшення свого матеріального стану, що становить реальний ризик уникнення відповідальності. Враховуючи поведінку ОСОБА_1 , його активні дії, направлені на відчуження майна, вважала доцільним накласти арешт на майно відповідача за зустрічним позовом.

Просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 :

земельну ділянку 0,1786 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:0645, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 04 квітня 2018 року;

земельну ділянку 0,1625 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:0644, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 30 грудня 2017 року;

земельну ділянку 0,149 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:0524, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 30 грудня 2017 року;

нежитлові приміщення загальною площею 72 кв м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації: 03 листопада 2017 року;

земельну ділянку 0,1003 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:2092, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , дата реєстрації: 16 липня 2018 року;

земельну ділянку 0,1147 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:2093, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , дата реєстрації: 16 липня 2018 року;

квартиру, загальною площею 63 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , дата реєстрації: 29 грудня 2015 року;

квартиру, загальною площею 69 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , дата реєстрації: 05 серпня 2015 року;

земельну ділянку площею 0,17 га з кадастровим номером 6322083001:00:000:2601, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 26 квітня 2014 року;

житловий будинок, загальною площею 495,3 кв м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 15 листопада 2013 року;

автомобіль «PORSCHE CAYENNE», державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, універсал, він-код НОМЕР_2 , дата реєстрації 04 грудня 2013 року.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2023 року заяву представника позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_3 адвоката Адамової І.Х. про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «PORSCHE CAYENNE», державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, універсал, він-код НОМЕР_3 , дата реєстрації 04 грудня 2013 року, власником якого є ОСОБА_1 , в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою судді Коваленко С.В. через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «PORSCHE CAYENNE», державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, універсал, він-код НОМЕР_2 , дата реєстрації 04 грудня 2013 року, власником якого є він, скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представниці ОСОБА_3 про забезпечення позову, а саме накладення арешту на зазначений автомобіль.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не вживав заходів, спрямованих на продаж автомобіля, і взагалі не має таких намірів, оскільки користується ним для особистих потреб і своєї родини. Оголошення про продаж автомобіля на сайті він не розміщував. Таке оголошення розміщено пізніше сплати ОСОБА_3 судового збору за подання заяви про забезпечення позову і вже видалено, що свідчить про його фальсифікацію. У зв`язку з розміщенням оголошення про продаж автомобіля від його імені він звернувся із заявою до поліції. Він не збирається уникати відповідальності та зобов`язань за шлюбним договором, піклується про свою дочку та склав на її користь заповіт. При надсиланні заяви про забезпечення позову було неправильно вказано його електронну адресу.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представниця підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Посилалися на те, що наразі ухвалою суду першої інстанції від 10 листопада 2023 року змінено захід забезпечення позову та накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_6 , тому вже відпала необхідність в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб. Щодо оголошення в засобах масової інформації пояснили, що ОСОБА_1 оголошення про продаж транспортного засобу не надавав та звернули увагу суду на ту хронологію подання цього оголошення. 25 жовтня 2023 року ОСОБА_3 сплатила судовий збір за забезпечення позову. 26 жовтня 2023 року з`явилося це оголошення, а 27 жовтня 2023 року подано заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову. ОСОБА_1 до цього оголошення немає ніякого відношення.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали оскарження ухвали, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити, ухвалу судді в оскаржуваній частині скасувати.

Ухвала судді суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення може зробити неможливим чи утрудненим виконання рішення суду в разі задоволення зустрічного позову.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 липня 2022 року в справі № 910/8482/18 (910/4866/21) вказано, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 916/10/18, від 13 жовтня 2020 року у справі №917/273/20, від 16 лютого 2021 року у справі №910/16866/20, від 09 червня 2021 року у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за шлюбним договором. Предметом її позову є стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за порушення зобов`язань за шлюбним договором від 24 квітня 2014 року в розмірі 2106328,50 грн, які складаються з витрат на утримання дитини, витрат з орендної платі та 3% річних від цих витрат.

ОСОБА_1 є власником автомобіля «PORSCHE CAYENNE», державний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, що підтверджується реєстраційною карткою (а. с. 17).

На сайті «AVTO.RIA» 26 жовтня 2023 року розміщувалось оголошення про терміновий продаж автомобіля «PORSCHE CAYENNE», 2013 року випуску, білого кольору. У подальшому оголошення видалено (а. с. 26-29, 87-90).

В суді апеляційної інстанції представниця відповідача за зустрічним позовом пояснила, що ОСОБА_1 такого оголошення на сайті не розміщував. З приводу цієї фальсифікації 02 листопада 2023 року він звернувся з заявою до правоохоронних органів про факт вчинення кримінального правопорушення. У нього на утриманні знаходяться батьки похилого віку: батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітні діти: дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Арештований автомобіль йому необхідний для повноцінного існування всієї родини. Він використовує його для роботи, для перевезення малолітніх дітей та батьків похилого віку. Також вказала, що, перевіряючи достовірність відправки виявлено, що на скріншоті про відправку заяви про забезпечення позову на електронну пошту ОСОБА_1 відрізняються адреси електронної пошти. Його електронна адреса, якої він вже тривалий час не користується, « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а повідомлення направлено на адресу « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Для підтвердження цих пояснень надано до апеляційної скарги докази (а. с. 85-95)

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка за зустрічним позовом надала докази на обгрунтування того, що ОСОБА_1 вчиняє дії щодо продажу транспортного засобу. Разом з тим, докази, надані ОСОБА_1 свідчать про те, що ОСОБА_1 використовує транспортний засіб в своїх інтересах та інтересах сім`ї та наміру реалізувати це майно у нього не було. Також, судова колегія вважає, що застосований захід забезпечення позову позбавляє право особи навіть користуватись майном, що в даному випадку є не припустимим, оскільки порушує право особи та повноцінне існування всієї родини. До суду апеляційної інстанції не надано доказів того, що ОСОБА_1 має намір реалізувати транспортний засіб.

Аналізуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали в оскаржуваній частині неповно з`ясував обставини справи, не надав належної оцінки доказам у справі та дійшов помилкового висновку щодо накладення арешту на транспортний засіб.

Виходячи з того, що судове рішення в оскаржуваній частині ухвалено також і з порушенням норм процесуального права, судова колегія вважає, що воно підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні заяви заявниці про забезпечення позову. При цьому судова колегія зазначає, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості замінити захід забезпечення позову, оскільки переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК України). Разом з тим ухвалення цієї постанови надає заявниці можливість звернутися з відповідною заявою до суду першої інстанції.

В частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову ухвала судді не оскаржувалась та не переглядалась.

Оскільки справа по суті спору не розглядалась, а вирішувалося тільки процесуальне питання, підстави для розподілу судового збору судом апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ст. ст. 376, 379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2023 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за шлюбним договором шляхом накладення арешту на автомобіль «PORSCHE CAYENNE», державний номер НОМЕР_1 , білого кольору, універсал, він-код НОМЕР_3 , дата реєстрації 04 грудня 2013 року, власником якого є ОСОБА_1 , відмовити.

В іншій частині ухвала судді не оскаржувалась та не переглядалась

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 14 лютого 2024 року.