Ухвала

від 07.02.2024 по справі 202/16307/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/21/24 Справа № 202/16307/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 42023040000000263 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2023 року про часткове задоволення скарги, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2023 року було частково задоволено скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про повернення тимчасово вилученого майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42023040000000263, відомості про яке внесені до ЄРДР 17.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Зобов`язано слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 повернути ОСОБА_7 майно, вилучене під час проведення обшуку 11.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: банківські картки АТ Приватбанк № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , Монобанк № НОМЕР_3 ; грошові кошти у сумі 54300 грн. (134 купюри по 200 грн., 41 купюра по 500 грн., 7 купюр по 1000 грн.)

В іншій частині скарги відмовлено.

Слідчий суддя зазначив, що ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26.09.2023 надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

11.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального р/с м. Дніпропетровська проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон «Айфон 13 Про Макс», імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 , з сім-картою НОМЕР_6 , що зазначений у телефоні та сім-карткою у телефоні НОМЕР_7 ; мобільний телефон «Айфон 10» імей1: НОМЕР_8 , з сім-картою НОМЕР_6 ; ноутбук марки «Compaq» без серійного номеру із зарядним пристроєм; банківські картки АТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , «Монобанк» № НОМЕР_3 ; грошові кошти у сумі 54 300 грн. (134 купюри по 200 грн., 41 купюра по 500 грн., 7 купюр по 1000 грн.).

Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 визнано речовими доказами укримінальному провадженню №42023040000000263 від 17.04.2023,заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, вилучені під час обшуку 11.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: мобільний телефон «Айфон 13 Про Макс», імей1: НОМЕР_4 , імей2: НОМЕР_5 , з сім-картою НОМЕР_6 , що зазначений у телефоні та сім-карткою у телефоні НОМЕР_7 ; мобільний телефон «Айфон 10» імей1: НОМЕР_8 , з сім-картою НОМЕР_6 ; ноутбук марки «Compaq» без серійного номеру із зарядним пристроєм; банківські картки АТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 ,

№ НОМЕР_2 , «Монобанк» № НОМЕР_3 ; грошові кошти у сумі 54 300 грн. (134 купюри по 200 грн., 41 купюра по 500 грн., 7 купюр по 1000 грн.).

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 27.10.2023 клопотанняслідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , яке погодженопрокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42023040000000263, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.04.2023, заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Станом на теперішній час прокурор не звертався із клопотанням про арешт зазначеного майна, після усунення недоліків, а тому подальше утримання майна, а саме:банківських карток АТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , «Монобанк» № НОМЕР_3 ; грошових коштів у сумі 54 300 грн. (134 купюри по 200 грн., 41 купюра по 500 грн., 7 купюр по 1000 грн.), буде суперечити приписам ст. 169 КПК Українита визначенимКримінальним процесуальним кодексом Українизавданням кримінального провадження.

З урахуванням того, що слідчим суддею було надано дозвіл на відшукання та вилучення конкретного виду майна в ухвалі про обшук, а саме:мобільних телефонів, ноутбуків, SIM карток,це майно не вважається тимчасово вилученим, а тому утримання його слідчим є виправданим на цьому етапі розслідування, оскільки воно може стосуватися обставин вчинення кримінального правопорушення, не потребує арешту, а тому скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, дослідивши наявні у матеріалах скарги документи, слідчий суддя дійшов висновку, що має місце бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, тільки в частині:банківських карток АТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , «Монобанк» № НОМЕР_3 ; грошових коштів у сумі 54 300 грн. (134 купюри по 200 грн., 41 купюра по 500 грн., 7 купюр по 1000 грн.), згідно з вимогамистатті 169 КПК України, з огляду на що поданапредставником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_6 скарга підлягає частковому задоволенню.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу у повному обсязі та повернути майно власнику.

Зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою. Зазначає, що слідчий суддя не дослідив всіх обставин справи.

Вказує, що слідчим суддею розглядалось клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023040000000263 від 17.04.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, справа № 202/16307/23 та була винесена ухвала про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків на 72 години, відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України.

Таким чином, вважає, що на теперішній час слідчий відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області не має законного права утримувати вилучене майно без будь-яких законних рішень суду.

По змісту у клопотанні слідчого відділу СУ ГУНІ в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_12 взагалі не вказано підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, що є порушенням пункту 1 частини 2 статті 171 КПК України, також в даному клопотанні не зазначено документів, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати що є порушенням пункту 3 частини 2 статті 171 КПК України, також в даному клопотанні зазначено тільки перелік майна, але не зазначено види майна, що належить арештувати що є порушенням пункту 2 частини 2 статті 171 КПК України.

Отже, в поданому клопотанні слідчого не дотримано жодної вимоги статті 171 та статті 172 КПК України, що є грубим порушенням норм чинного Кримінального процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши думку адвоката ОСОБА_6 , власника майна ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, дослідивши надані матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або

відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому;

11-1) продовження відсторонення від посади;

12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;

13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев`ятої статті 284 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.

Згідно вимог ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Вказані вимоги закону були помилково розтлумачені апелянтом та подано до суду апеляційної інстанції скаргу на ухвалу слідчого судді, яка оскарженню не підлягає.

Суд апеляційноїінстанції враховуєправові висновки,викладені вПостанові ВерховногоСуду від27лютого 2019року (справа№ 126/2186/17,провадження №51-7299км18),а саме:якщо післявідкриття апеляційногопровадження будевстановлено,що воновідкрите заапеляційною скаргоюна рішення,яке непідлягає апеляційномуоскарженню,апеляційний судмає постановитиухвалу прозакриття апеляційногопровадження.

Цей висновок ґрунтується на тому, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга не може бути предметом розгляду апеляційним судом, а тому апеляційне провадження слід закрити.

Керуючись ст. 309 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2023 року про часткове задоволення скарги, - закрити.

Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2023 року, повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4