Рішення

від 14.02.2024 по справі 145/1753/23

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"14" лютого 2024 р. смт Тиврів 145/1753/23

2/145/218/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Крикливій М.С.,

за участі прокурора Лащука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюка Володимира Анатолійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права на частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

в с т а н о в и в:

Заступник керівникаВінницької окружноїпрокуратури СеменюкВ.А.в інтересахдержави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Вінницькійобласті звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про припинення права на частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 09.10.2018 у справі № 145/1408/18, яке набрало законної сили 13.11.2018, за ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, визнано право власності по 1/3 частці за кожним земельної ділянки кадастровий №0524583400:01:002:0043, площею 5,2289 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

На підставі вищевказаного судового рішення 19.02.2019 вищевказані особи зареєстрували кожен за собою право спільної часткової власності (по 1/3 частці) на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1768435905245).

Земельну ділянку співвласники за договором оренди землі передали у користування СФГ «Краснянське» строком до 18.03.2039. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.08.2019, номер запису про інше речове право: 32866153).

Окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки.

Оскільки ОСОБА_1 , не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої у власність частки у праві власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0524583400:01:002:0043 протягом року, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Просить припинити право ОСОБА_1 на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524583400:01:002:0043, площею 5,2289 га, яка розташована на території Тиврівської селищної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а також стягнути судові витрати.

Прокурор Лащук В.М. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просить їх задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області 20.10.2023 подав письмові пояснення (а.с.34-35), в яких посилаючись на ч. 4 ст. 81 ЗК України, ч.1, 2 ст.145 ЗК України просить позов прокурора задоволити. Судові засідання по вказаній справі проводити без участі їх представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час судового засідання повідомлений у порядку, встановленому законом, не скористався своїм правом на відзив та пред`явлення зустрічного позову.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, надали заяви, у яких просили розгляд справи проводити у їх відсутності, при вирішення позову покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи СФГ "Краснянське" в судове засідання не з`явився, хоча про дату і час судового засідання повідомлений у порядку, встановленому законом, що стверджується розпискою про вручення рекомендованого повідомлення. Заяви про відкладення розгляду справи чи розгляду у його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, що відповідає положенню ч. 3 ст. 211 та ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та правовідносини, які врегульовані нормами права, що їм відповідають, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Позов правомірно пред`явлено прокурором в інтересах держави відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Законність представництва прокурором інтересів держави обґрунтована в позові та підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у Постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання громадянином російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що громадянин рф ОСОБА_1 прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_3 1/3 частку земельної ділянки площею 5,2289 га, кадастровий номер 0524583400:01:002:0043, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що стверджується рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 09.10.2018 у справі № 145/1408/18, яке набрало законної сили 13.11.2018 (а.с.11-12).

19.02.2019в Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майнозареєстровано правоприватної власностівідповідача навказану вищечастку земельноїділянки, що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05.10.2023 (а.с.8-10), з якої також вбачається, що на момент державної реєстрації права власності відповідач є громадянином російської федерації.

Належність ОСОБА_1 до громадянства російської федерації підтверджується інформацією, наявною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 8-10).

Земельну ділянку співвласники за договором оренди землі №б/н від 18.03.2019 передали у користування СФГ «Краснянське» строком до 18.03.2039 (а.с.13-15). Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.08.2019, номер запису про інше речове право: 32866153 (а.с.8-10).

За вказаних обставин прокурором виявлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України та ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з перебуванням у приватній власності ОСОБА_1 вищезазначеної земельної ділянки.

Згідно з положенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У статті 26 Основного закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (ст. 41 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ЗК України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Право власності на землю гарантується.

Згідно з положеннями частинами 1, 2, 5 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу.

За змістом частин 2, 3 та 4 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті уразі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; б)викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в)прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з п. «е» ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п."в" ст. 143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: конфіскації земельної ділянки.

За змістом частин 1, 2 та 4 статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Приписами статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, підставою виникнення зобов`язання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта. Невиконання обов`язкових дій цим суб`єктом, забезпечується відповідальністю.

Статтею 354 ЦК України передбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Водночас зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 (справа № 6-92 цс 13), зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Оскільки ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації, протягом року з моменту переходу права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, починаючи з 19.02.2019, не відчужив її у відповідності до вимог частини 4 статті 81 ЗК України, тому позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на дану земельну ділянку шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають до задоволення.

Суд вважає, що у даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваних земельних ділянок, оскільки такий мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане також узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.

Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2 684,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 26 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 1, 81, 140, 145 ЗК України, ст. ст. 14, 346, 354 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 56, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Припинити право ОСОБА_1 на 1/3 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524583400:01:002:0043, площею 5,2289 га, яка розташована на території Тиврівської селищної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Вінницькоїобласної прокуратури(IBANUA568201720343110002000003988в банку-Державна Казначейськаслужба України,м.Київ МФО820172,код класифікаціївидатків бюджету-2800,отримувач -Вінницька обласнапрокуратура,код ЄДРПОУ02909909)сплачений судовийзбір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 15 лютого 2024 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Орган державноївлади,який звернувсядо судув інтересахпозивача: Вінницька окружна прокуратура, адреса: провулок Цегельний, 8, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02909909.

Позивач,в інтересахякого прокуроромподано позов: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, адреса: вул. Келецька, 63, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина російської федерації, серія та номер: НОМЕР_1 , від 10.07.2004, виданий Івантєєвським відділом внутрішніх справ Московської області, країна громадянства: російська федерація, місце проживання: російська федерація, АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Селянське (фермерське) господарство "Краснянське", адреса: вул. Польова, 16, с. Краснянка Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 31261161.

Суддя І.О.Ратушняк