Постанова

від 07.02.2024 по справі 922/2979/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/2979/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Андерс О.К.

за участю представників сторін:

позивача - Жилко С.Е. в порядку самопредставництва;

відповідача- Алдохіної Л.М., ордер серіії АО від 07.02.2024 № 1115731 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача- Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (вх. № 2583 Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 (ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Шатерніковим М.І., повний текст складено 13.11.2023) у справі № 922/2979/23

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля", м. Харків

про стягнення 284281,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України 284281,31 грн. в якості безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, внаслідок безоплатного використання відповідачем у період з 12.01.2021 по 28.02.2022 земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 площею 0,0426 га по просп. Героїв Харкова, 133-А у м. Харкові за відсутності речових прав.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач здійснював користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 площею 0,0426 га по просп. Героїв Харкова, 133-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування розташованої на цій земельній ділянці належного йому на праві власності нерухомого майна нежитлової будівлі літ. «А-1» площею 152 кв.м., без укладення договору оренди землі та без сплати орендної плати, у зв`язку з чим за період з 12.01.2021 по 28.02.2022 зберіг за рахунок позивача грошові кошти у розмірі орендної плати -284281,31 грн., які підлягають поверненню на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі № 922/2979/23 позов задоволено.

Стягнуто з Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати 284281,31 грн. внаслідок використання земельної ділянки загальною площею 0,0426 га по просп. Героїв Харкова, 133-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 за період з 12.01.2021 по 28.02.2022. та 4264,22 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання позову.

Рішення обґрунтовано наявністю у спірних правовідносинах визначених статтею 1212 Цивільного кодексу України умов кондикційного зобов`язання зі сплати відповідачем безпідставно збережених за рахунок позивача заявленої до стягнення суми грошових коштів у вигляді орендної плати, з огляду на безоплатне використання відповідачем протягом спірного періоду спірної земельної ділянки для обслуговування та експлуатації розташованої на ній нежитлової будівлі, яка належить йому на праві власності, через неукладення договору оренди вказаної земельної ділянки.

При цьому суд зазначив, що позивачем у відповідності до норм Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, "Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 спірну суму безпідставно збережених грошових коштів обчислено у нормативно визначеному розмірі орендної плати за користування спірною земельною ділянкою комунальної власності, на основі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Також суд відхилив заперечення відповідача щодо обставин тривалого неоформлення позивачем договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, пославшись на те, що матеріали справи не містять доказів того, що у спірний період відповідач набув права власності на спірну земельну ділянку, а відтак останньому належали лише правомочності фактичного володіння та користування спірною земельною ділянкою, що відповідає правомочності орендного користування, яке є платним, відповідно до частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а тому у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і при цьому відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач, навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, а з урахуванням визначеного нормами земельного законодавства умов платності використання земельної ділянки відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору.

Відповідач подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач послався, зокрема, на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи відповідача з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у справі № 922/2060/20 щодо необхідності врахування особливостей правовідносин, що склались між сторонами та їх поведінки з огляду, зокрема, на ініціюваня процесу купівлі-продажу спірної земельної ділянки та пов`язані з цим дії сторін,не врахувавши наявності у відповідача правомірного очікування на укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та пов`язану з цим трансформацію прав і обов`язків, а також того, що позивач після укладення з відповідачем договору про внесення авансового внеску від 01.06.2021 протягом тривалого часу не вчиняв жодних активних дій на вконання своїх обов`язків за цим Договором жодних дій щодо подальшого оформлення відчуження відповідачеві спірної земельної ділянки.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 для розгляду справи № 922/2979/23 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 922/2979/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача- Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (вх. № 2583 Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі № 922/2979/23 та її розгляд призначено на 10.01.2024 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 з урахуванням воєнного стану, враховуючи інтенсивні обстріли міста Харкова та загальну загрозу ракетних обстрілів у країні, з метою недопущення загрози життю та здоров`ю як учасників судового процесу, так і працівників суду, розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 перенесено на 07.02.2024 о 15:30 , про що повідомлено учасників справи.

07.02.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копіїРішення Харківської міської ради Харкіської області 20 сесії 8 скликання від 22.11.2023 тадоговору купівлі-продажуземельної ділянки між Харківською міською радою та ПП"Торговий дім "Золота миля".

Колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що документи, які просить долучити позивач до матеріалів справи не існували на час прийняття оскаржуваного рішення, що виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції в порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання, а саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Відповідної правової позиції щодо поданих суду апеляційної інстанції нових доказів , які не існували на час розгляду справи в суді першої інстанції дотримується Верховний Суд в постановах від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 11.09.2019 у справі № 922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі , проаналізувавши доводи апеляційної скарги , заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.02.2021 № НВ-6314733722021, 12.01.2021 було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 (м. Харків, пр. Московському, 133-А), площа якої складає 0,0426 га. Сформована ділянка має категорію земель: землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ."А-1" (побутового призначення). Державна реєстрація земельної ділянки здійснена 12.01.2021. Запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено 10.06.2021; власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 є Харківська міська рада.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.06.2023 № 334379938 право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 152 кв.м розташовану по пр. Московському, 133-А у м. Харкові з 28.07.2020 зареєстровано за ПП "Торговий дім "Золота миля" на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.2020 № 2650.

Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 19.05.2023 № 7854/5/20-40-04-02-12, ПП "Торговий дім "Золота миля" не обліковується платником плати за земельну ділянку площею 0,0426 га з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053.

Уповноваженим представником Департаменту земельних відносин Харківської міської ради 02.06.2023 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ПП "Торговий дім "Золота миля" з 12.01.2021 (дати формування земельної ділянки) по теперішній час використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053 по просп. Героїв Харкова, 133-А у м. Харкові площею 0,0426 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", право власності на яку в період з 28.07.2020 по теперішній час зареєстроване за відповідачем.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по просп. Героїв Харкова, 133-А у м. Харкові від 02.06.2023.

У своєму позові Харківська міська рада вказує, що ПП "Торговий дім "Золота миля", набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 6310137500:01:027:0053) у період з 12.01.2021 по 28.02.2022 не сплачував за користування даною земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

У зв`язку з цим, Харківська міська рада звернулася до господарського суду Харківської області з позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з ПП "Торговий дім "Золота миля" 284 281,31 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

У свою чергу, ПП "Торговий дім "Золота миля", заперечуючи проти позовних вимог, наголошує, що саме на позивача було покладено обов`язок з оформлення відповідачем прав на земельну ділянку, а саме права власності на таку, який не виконано.

Так, 21.04.2021 Харківською міською радою було прийнято рішення № 106/21, відповідно до якого, надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0426 га по просп. Московському, 133-А у м. Харкові, кадастровий номер 6310137500:01:027:0053 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1".

01.06.2021 між Харківською міською радою та ПП "Торговий дім "Золота миля" було укладено договір про внесення авансового внеску, за яким покупець на підставі рішення Харківської міської ради 4 сесії 8 скликання від 21.04.2021 № 106/21 вносить, а покупець приймає авансовий внесок в сумі 92398,05 грн в рахунок оплати ціни земельної ділянки площею 0,0426 га, кадастровий номер 6310137500:01:027:0053, яка розташована по пр. Московському, 133-А в м. Харкові (п. 1.1, 1.3.1, 1.3.2, 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору, після надходження авансового внеску, вказаного в п. 2.1 договору, та подання покупцем всіх документів, необхідних для підготовки рішення Харківської міської ради, питання продажу земельної ділянки, вказаної в розділі 1 цього договору, виноситься на розгляд пленарного засідання Харківської міської ради.

Після прийняття рішення Харківської міської ради про продаж земельної ділянки, продавець укладає з покупцем договір купівлі-продажу земельної ділянки, зазначеної в розділі 1 цього договору (п. 3.4 Договору).

У п. 5.5 Договору, сторонами узгоджено, що у разі невиконання продавцем умов цього договору, покупець має право вимагати виконання продавцем своїх обов`язків належним чином, а також відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за даним договором, або розірвати цей договір у встановленому порядку та вимагати відшкодування збитків, спричинених його розірванням.

07.07.2021 відповідач - ПП "Торговий дім "Золота миля", звернувся до Харківської міської ради з листом № 15927/0/3-21 з проханням продати спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:01:027:0053.

Проте, відповідач наголошує, що станом на час розгляду справи, в порушення п. 3.3, 3.4 Договору про внесення авансового внеску від 01.06.2021, рішення про продаж земельної ділянки Харківською міською радою не прийнято.

За переконанням відповідача, якщо б позивачем було прийнято відповідне рішення, ПП "Торговий дім "Золота миля" здійснило б викуп земельної ділянки, що позбавило б необхідності позивача заявляти позов про відшкодування шкоди за використання земельної ділянки без правовстановлюючого документу. Одночасно відповідач наголошує, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що між сторонами вживались заходи щодо оформлення саме права власності на земельну ділянку, розташовану по пр. Московському, 133-А в м. Харкові, площею 0,0426 га, кадастровий номер 6310137500:01:027:0053, та не виникало відносин, пов`язаних з укладенням договору оренди.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача -власника об`єктів нерухомого майна (нежитлового приміщення) безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідного речового права та сплати орендної плати.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави (кондикційні зобов`язання) визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності наступних умов: 1) збільшення або збереження майна однією особою набувачем 2) зменшення або незбільшення майна у іншої особи -потерпілого; 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача зменшенням або вiдсутністю збільшення майна на стороні потерпілого 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану осіб на час такої зміни, або правова підстава для цього повинна згодом відпасти.

При цьому, не має правового значення, наслідком поведінки набувача чи потерпілого стала зазначена зміна майнового стану цих осіб.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норми глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

При цьому, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди положеннями статті 377 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Водночас статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов`язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, за змістом наведених норм, правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень".

При цьому колегія суддів зазначає, що за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є достатньою підставою для виникнення у власника таких об`єктів нерухомості права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені, та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки, яке перейшло до власника розташованої на цій ділянці нерухомості виникає в результаті його оформлення шляхом укладення відповідного договору, з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на положення частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними,оскільки власник нерухомого майна використовує земельну ділянку для розміщення на ній та експлуатації належного йому нерухомого майна, не сплачуючи за її користування плати за землю у формі орендної плати, внаслідок чого зберігає за рахунок власника такої ділянки грошові кошти, які він має сплачувати за таке використання. Тобто фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України, для застосування якої не має значення наявність правопорушення в діях набувача.

Отже, правовідносини з користування власником нерухомого майна земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності речового права власності чи користування такою ділянкою та сплати за її користування орендної плати, є за своїм змістом кондикційними, а не деліктними, оскільки в них відсутній делікт (цивільне правопорушення), але наявні вищенаведені умови, передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Як зазначено вище, на спірній земельній ділянці комунальної власності розташована нежитлова будівля, яка з 28.07.2020 належить на праві власності відповідачу і при цьому відповідач, набувши право власності на вказану нежитлову будівлю у спірний період з 12.01.2021(дата формування спірної земельної ділянки) по 28.02.2022 використовував цю земельну ділянку для експлуатації та обслуговування належної йому на праві власності нежитлової будівлі без державної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку у порядку ст. 125 Земельного кодексу України без державної реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку у порядку ст. 125 Земельного кодексу України та без здійснення плати, єдиною можливою формою якої для відповідача є орендна плата, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради, як представницького органу власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю це обов`язковий платіж, який справляється у складі місцевого податку на майно у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Матеріали справи не містять доказів того, що у спірний період відповідач набув права власності на спірну земельну ділянку, а відтак останньому належали лише правомочності фактичного володіння та користування спірною земельною ділянкою, що відповідає правомочності орендного користування, а тому він не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

При цьому, як правомірно зазначив суд першої інстанції, розмір збережених відповідачем коштів розрахований за період з 12.01.2021 по 28.02.2022 в сумі 284281,31 грн, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Так, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пр. Московському (Героїв Харкова), 133-A у м.Харкові (кадастровий номер 6310137500:01:027:0053) від 07.05.2021 № 2067, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3079 935,64 грн.

Водночас, позивач при здійсненні розрахунку керувався рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08.

При цьому, метод визначення позивачем розміру позовних вимог ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; "Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Харкові", затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08 (із змінами та доповненнями).

Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у 2021 році становив - 1,1.

Значення коефіцієнта індексації за певний рік затосовується в наступному році , який йде за роком, в якому його встановлено.

Таким чином, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки у 2021 становить 3079 935,64 грн; а у 2022 році, з урахуванням коефіцієнту індексації, - 3 387 929,00 грн.

"Положенням про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м. Харкові", затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08, встановлено , що розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (пункт 2.5., п. 4.1 - земельні ділянки "Інше"). Інші коефіцієнти застосовані при розрахунку дорівнювали 1.

Отже, розмір безпідставно збережених коштів становить:

- у 2021 році 20 532,90 грн в місяць, а за період з 12.01.2021 по 31.12.2021 становить 239108,93 грн;

- у 2022 році 22 586,19 грн в місяць, а за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 45 172,38 грн.

Загальний розмір неотриманих коштів за користування земельною ділянкою становить: 239108,93 грн + 45 172,38 грн = 284281,31 грн.

Господарський суд першої інстанції, перевіривши вказаний розрахунок на відповідність нормативно-правовим актам у сфері визначення вартості земель і технічній документації з нормативної грошової оцінки земель, дійшов правильного висновку, що розрахунок здійснений з урахуванням чинних коефіцієнтів, які були застосовані при визначенні нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки і при цьому матеріали справи не містять доказів про подання відповідачем будь-якого контррозрахунку щодо проведеного міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених товариством грошових коштів.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення відповідача щодо обставин тривалого неоформлення позивачем у спірний період договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, пославшись на те, що матеріали справи не містять доказів того, що у спірний період відповідач набув права власності на спірну земельну ділянку, а відтак останньому належали лише правомочності фактичного володіння та користування спірною земельною ділянкою, що відповідає правомочності орендного користування, яке в силу імперативних норм земельного законодавства, є платним, а відповідно до частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а тому у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і при цьому відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач, навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, а з урахуванням визначеного імперативними нормами земельного законодавства умов платності використання земельної ділянки відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору.

Як обґрунтовано послався позивач у відповіді на відзив на позов, обставини щодо вчинення сторонами протягом спірного періоду дій, спрямованих на оформлення продажу спірної земельної ділянки відповідачу не є підставою для звільнення останнього у цей період від сплати орендної плати за неї, оскільки об`єктивно, навіть під час такої процедури з оформлення права власності, землекористувач не перестає користуватись земельною ділянкою, на якій розташоване його нерухоме майно, тобто наявність правовідносин між сторонами, спрямованих на укладення договору щодо набуття права власності на земельну ділянку не змінює оплатного характеру її користування за період до моменту набуття відповідачем її у власність, а положення пункту 14.1.136 пункту 14.1 Податкового кодексу України визначає таку плату обов`язковою, що здійснюється користувачем землі на користь її власника.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо безпідставного відхилення судом першої інстанції доводів відповідача з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у справі № 922/2060/20 щодо необхідності врахування особливостей правовідносин, що склались між сторонами та їх поведінки з огляду, зокрема, на ініціюваня процесу купівлі-продажу спірної земельної ділянки та пов`язані з цим дії сторін, оскільки вказана постанова не містить правових позицій, релевантних до спірних правовідносин у даній справі щодо обов`язку власника нерухомого майна сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, у період оформлення купівлі-продажу такої ділянки, до моменту набуття її у власність, оскільки на відповідні обставини сторони у зазначеній справі не посилались.

Також колегія суддів зазначає, що відповідач в обґрунтування доводів апеляційної скарги безпідставно посилається на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 Цивільного кодексу України з огляду на те, що спірна земельна ділянка не може вважатись набутою чи збереженою без достатніх правових підстав, оскільки предметом позову у даній справі є повернення в якості безпідставно збереженого майна грошових коштів за користування вказаною земельною ділянкою, а не самої земельної ділянки.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача- Приватного підприємства "Торговий дім "Золота миля" (вх. № 2583 Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі № 922/2979/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі № 922/2979/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.02.2024

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль