Рішення

від 28.11.2007 по справі 24/466-7/464

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/466-7/464

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  24/466-7/464

28.11.07

 За позовом    Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційна дільниця по ремонтута утриманню  автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського р-ну м. Києва

до                    Полк міліції швидкого реагування "Беркут" ГУ МВС України в м. Києві

 третя особа, яка

 не заявляє самостійних

 вимог на предмет спору

 на стороні відповідача  Головне управління Державного казначейства України

 про                    стягнення 113 824,44 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:  Миронець С.А.

Від відповідача: Ненько І.Г.

Від третьої особи: не з‘явилися

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство “Шляхово-експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва” (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Полку міліції особливого призначення “Беркут” при ГУ МВС України в м. Києві (відповідач), третя особа Державне казначейство України,  про стягнення з відповідача 113 824,44 грн. заборгованості за договором поставки товарів (надання послуг) від 29.06.2004 року.

Відповідач  проти задоволення позовних вимог  заперечував  з  підстав,  викладених  у відзиві  на позовну  заяву.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2006р. (суддя Смілянець В.В.) позов задоволено частково: стягнуто з Полку міліції особливого призначення “Беркут” при ГУ МВС України в м. Києві на користь Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва” 69 660,00 грн. - основного боргу, 696,60 грн. –держмита та 72,22 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2007р. рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2006р. у справі № 24/466 залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2007р. рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2007р. у справі № 24/466 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

В постанові Вищого господарського суду України вказано,  що  судові рішення  ґрунтуються на висновках, які  не відповідають   фактичним обставинам справи   та які  зроблені   без  належної оцінки доказів  у  справі.

Вищий  господарський  суд  України   вважає   судові  рішення попередніх інстанцій   були  прийняті  всупереч  вимог   ст.  43 ГПК України   щодо всебічного  повного   і  об‘єктивного   розгляду   у судовому  процесі   всіх  обставин   справи   в  їх   сукупності. В  постанові  зазначено, що  під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати  наведене, всебічно  і  повно   з‘ясувати фактичні   обставини  справи,  встановити дійсні  права  і    обов‘язки  сторін, і  в залежності  від  встановленого та  у  відповідності  до  діючого  законодавства   вирішити  спір.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що  містяться  у постанові касаційної інстанції,  є обов'язковими для суду першої інстанції під  час  нового  розгляду справи. Постанова касаційної  інстанції  не може містити вказівок про достовірність  чи  недостовірність  того  чи  іншого  доказу,  про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято  за результатами нового розгляду справи.

Новий розгляд справи проводився Господарським судом м. Києва з врахуванням наведених обставин.

          Згідно резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 24/466 передано на новий розгляд судді Якименко М.М.

          Ухвалою від 12.07.2007р. справу № 24/466 прийнято до провадження суддею  Якименко М.М., присвоєно справі № 24/466-7/464, розгляд справи призначено на 30.07.2007 року.

          Ухвалою від 30.07.2007р. розгляд справи відкладено на 09.08.2007 року.

В судовому  засіданні, призначеному  на 09.08.2007 року,   позивач  надав  пояснення  по  справі,  в  яких  просив  стягнути з  відповідача   суму  основного боргу  в  розмірі  69660,00 грн., витрати  по  сплаті  державного мита  в  розмірі  696,60  грн.  та   витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу в  розмірі   72,22  грн.  В  ході розгляду справи  позивач неодноразово наголошував про відмову  від позовних  вимог  в  частині  стягнення  з  відповідача    штрафних  санкцій, оскільки  відповідач   фінансується  з  державного  бюджету  та  зазначав  про це  в письмових поясненнях, наданих  суду.

          Ухвалою від 09.08.2007р. розгляд справи відкладено на 31.08.2007 р. о 10:30 год.

          Згідно розпорядження № 15 від 15.08.2007 р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв‘язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 24/466-7/464 за позовом Комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва” до Полку міліції особливого призначення “Беркут” при ГУ МВС України в м. Києві, третя особа Державне казначейство України про стягнення 113 824,44 грн., передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою  суду  від 20.08.2007 року  справу №  24/466-7/464 прийнято до  провадження  судді Гумеги О.  В., розгляд  справи призначено  на  31.08.07 року о 10:30.

Ухвалами  суду  від 31.08.2007  року, 17.09.2007  року, 08.10.2007  року, 22.10.2007  року      розгляд справи відкладався  відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивач  позовні вимоги  підтримував  з  урахуванням поданих    пояснень,  відповідач  проти задоволення позовних  вимог заперечував, третя особа  надала пояснення  по  справі,  в  яких зазначила про  те, що не  має  можливості  надати   відомості,  що  мають значення для розгляду справи.

В  судовому засіданні,  призначеному  на 19.11.2007  року, оголошувалася перерва  для  підготовки  повного  тексту  рішення.

В  судовому засіданні, призначеному  на  28.11.2007  року, оголошувався повний  текст  рішення.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем - Комунальним підприємством „Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва” та відповідачем – Полком міліції особливого призначення „Беркут” при ГУ МВС України в м. Києві був укладений Договір   поставки товарів (надання послуг), предметом якого  є  асфальтування   доріг   та  тротуарів   на території полку.

Звертаючись  з  позовом, позивач  надав  суду   договір  поставки  товарів  (надання  послуг) б/н від 29 червня 2004  року (дата  укладання  зазначена  вручну),  відповідно  до  умов  цього  договору    його предметом  є   асфальтування  доріг    та  тротуарів  на території  полку,  загальна  вартість  робіт  за цим  договором  110 000,00 грн., зазначений договір підписаний  представниками позивача  та відповідача. В  ході розгляду  справи  по суті оригінал договору   надавався суду  для  огляду.

Заперечуючи проти позову,  відповідач  надав  суду договір  поставки  товарів  (надання  послуг)№ 41/19 від 05 липня 2004  року (дата  укладання та  номер зазначені  вручну),  відповідно  до  умов  цього  договору    його предметом  є   асфальтування  доріг    та  тротуарів  на території  полку,  загальна  вартість  робіт  за цим  договором  110 000,00 грн., зазначений договір підписаний  представниками позивача  та відповідача. В  ході розгляду  справи  по суті оригінал договору   надавався суду  для  огляду.

В  ході  розгляду справи  представники позивача  та  відповідача  зазначали,  що між  сторонами   було укладено лише  один договір, предметом якого  було  асфальтування   доріг   та  тротуарів   на території полку.

Відповідно до ч. 1   ст. 626  ЦК України,  договором  є  домовленість   двох  або  більше  сторін,  спрямована  на встановлення, зміну  або  припинення  цивільних  прав   та  обов‘язків.

Зміст  договору становлять умови,  визначені  на  розсуд  сторін  і  погоджені   ними,  та умови,  які є  обов‘язковими  відповідно  до актів   цивільного  законодавства (ч. 1, ст. 628 ЦК України).

Зібрані  у  справі  докази  свідчать, що між  сторонами  було укладено   договір, предметом  якого було виконання  робіт з  асфальтування доріг  та  тротуарів  на  території  полку, загальна сума   договору  складала  110 000,00  грн., сторони визначили, що  договір  набирає   чинності з  моменту підписання і  діє   до 31.12.2004  року. Наведене свідчить, що сторони досягли  домовленості,  спрямованої  на встановлення  цивільних  прав   та  обов‘язків з  приводу   виконання  робіт. Наявність  двох екземплярів  договорів, з  різними датами їх  підписання,  в  даному  випадку,  не  може  свідчити  про  виникнення двох окремих  зобов‘язань.   

В  ході  розгляду  справи  було встановлено, що  примірник  договору,  наданий  відповідачем  і  датований  05.07.2004  року  за  № 41/19 було зареєстровано  у  Відділенні  державного  казначейства  України  у Голосіївському районі  м.  Києва 12.08.2004  року. Розрахунки  за  виконані роботи також  здійснювалися  з  посиланням  на договір   № 41/19  від 05.07.2004  року.

Виходячи  з наведеного,  суд    прийшов  до  висновку, що  між позивачем  та  відповідачем  виникли права та обов‘язки на підставі  договору   № 41/19  від 05.07.2004  року,  примірник  якого  було надано  суду  відповідачем.  Позивач   проти зазначеного не  заперечував.  

Згідно договору   № 41/19  від 05.07.2004  року позивач зобов'язався виконати роботи по асфальтуванню доріг та тротуарів на території відповідача, а відповідач зобов'язаний прийняти і оплати роботи на підставі актів приймання-передачі підрядних робіт.

Загальна сума   договору № 41/19  від 05.07.2004  року складала  110 000,00  грн., акти виконаних робіт підписані  на  загальну суму   116 220,00  грн.

28.07.2004 року сторони  підписали  Акт № 130    приймання виконаних підрядних робіт за липень 2004 року на суму  46560,00 грн.

Згідно  акту виконаних робіт № 130 від 28.07.2004 року відповідач перерахував позивачу 46560,00 грн., що  не  заперечується  представниками  сторін. Грошові суми перераховувалися   платіжними дорученнями від 12.08.2004  року, 26.08.2004 року та 30.09.2004  року.

Сторони  також підписали Акт  приймання   виконаних підрядних робіт за жовтень  2004 року на суму 69660,00 грн. Дата  підписання  цього акта сторонами не зазначена,  договір, на  підставі  якого виконувалися роботи сторонами також не  зазначено.

Доказів  того,  що  Акт приймання виконаних робіт за жовтень  2004 року було  складено сторонами  саме за договором  № 41/19 від 05.07.2004  року суду  не надано. Договір,  на  підставі  якого виконувалися роботи,  сторони  в  акті за жовтень  2004 року не  зазначили. Проте,  судом  встановлено,  що  права  і  обов‘язки  сторін  виникли   в  результаті виконання  робіт,  які  прийняті  відповідачем. Строк виконання зобов‘язання відповідача по  оплаті  виконаних робіт в  акті  за  жовтень  2004  року зазначений не був, у зв‘язку із чим позивач направив відповідачу претензії  від 06.07.2005  року  та від 28.10.2005  року з вимогою сплатити суму заборгованості за  виконані  роботи. Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

29.12.2005  року відповідач направив позивачу  листа,  в  якому  зазначив, що оплата  за виконані  роботи,  згідно актів   виконаних робіт буде проводитися  з  січня  2006 року. Однак,  відповідач за  виконані  роботи  не розрахувався.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Як вже  зазначалося, судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті  виконання робіт  позивачем  та їх  приймання  відповідачем.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач виконані  роботи  прийняв, але зобов‘язання по оплаті виконаних робіт  не виконав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 69660,00 грн.   грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.  Договором  є  домовленість   двох  або більше   сторін, спрямована на встановлення, зміну  або  припинення   цивільних  прав  та обов‘язків (ч. 1 ст. 626  ЦК України).   При  цьому, відповідно до   ст. 627   ЦК України    сторони є  вільними  у  визначені  умов  договору. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Статтею 610  ЦК України  встановлено, що  порушенням  зобов‘язання  є його  невиконання, або виконання  з  порушенням  умов.

Згідно  з ч. 1  ст. 611 ЦК України, у  разі  порушення   зобов‘язання   настають  правові  наслідки,  встановлені договором  або законом.

На  момент   винесення  рішення,  відповідач не  розрахувався  за виконані  роботи.

Статті 15 та  16 ЦК України встановлюють, що кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів.

Встановлені способи  захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, ним може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд. Позивач   просить  стягнути  з  відповідача  суму  основного боргу.

За таких  обставин, позовні вимоги   в частині стягнення  основного боргу в  розмірі  69660,00 грн.  обґрунтовані  та підлягають  задоволенню.

Стаття 33 ГПК України, передбачає, що кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на які  вона посилається як на  підставу своїх вимог і заперечень.  Відповідач  доказів  на спростування обставин, повідомлених позивачем  суду  не  надав. Заперечення відповідача  з того приводу, що  позивачем  здійснювався  облік  виконаних  робіт з  порушенням  встановлених  чинним  законодавством  правил судом  відхиляються, оскільки  предметом  розгляду  справи  є стягнення  заборгованості за  виконані  роботи.

Провадження  у   справі  в  частині  стягнення  штрафу  в розмірі 4876,20  грн. та  пені в розмірі  39288,24  грн.  підлягає припиненню,  відповідно до  п. 4 ст. 80 ГПК України,  оскільки  позивач  відмовився від позову в  цій  частині  і відмова прийнята господарським судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 696,60  грн.  та   витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу в  розмірі   72,22  грн.  покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 68, 80 ч. 1 п. 4, 82-85 ГПК України, України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Полку міліції особливого призначення „Беркут” при ГУ МВС України в м. Києві (03039, м. Київ, пр-т. Червонозоряний, 152; р/р 35227001000490 в УДК у м. Києві, МФО 820019; код ЄДРПОУ 08805542), а  у  випадку відсутності  грошових  коштів  з будь-якого іншого рахунку   виявленого  державним під час  виконання судового рішення  на користь Комунального підприємства „Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району міста Києва” (04073, м. Київ, пер. Куренівський, 15-А; р/р 26003300031601 в Оболонській філії АКБ „Київ”, МФО 320605; код ЄДРПОУ 05465258) 69660 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 60 коп. державного мита та 72 (сімдесят дві) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати  наказ.

Припинити  провадження у  справі  в  частині стягнення  штрафу  в розмірі 4876,20  грн. та  пені в розмірі  39288,24  грн.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття.

Суддя                                                                                                                    Гумега  О.  В