Ухвала

від 14.02.2024 по справі 906/1144/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"14" лютого 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1144/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,

розглянувши заяву Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" про забезпечення позову у справі

за позовом: Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю СТС-Генпідряд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна Енерго-Фундаментна компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Головне управління ДПС у Житомирській області

про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу майнового комплексу, а також скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1144/23 за позовом Державного підприємства "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС-Генпідряд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна енерго-фундаментна компанія про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.03.2018 року № 396, посвідчений приватним нотаріусом Камінською Л.В.;

- визнання недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу від 06.03.2018 року № 395, посвідчений приватним нотаріусом Камінською Л.В.;

- скасування рішення приватного нотаріуса Камінської Л.В. про державну реєстрацію прав за товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна Енерго-Фундаментна компанія" індексний номер 40029493 від 06 березня 2018 року, щодо державної реєстрації права власності, форма власності: приватна земельна ділянка, що розташована за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р., м. Радомишль, вулиця Мордалевича отамана, земельна ділянка 35, кадастровий номер земельної ділянки: 1825010100:06:003:0053;

- скасування рішення приватного нотаріуса Камінської Л.В. про державну реєстрацію прав за товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна Енерго-Фундаментна компанія" індексний номер 40028828 від 06 березня 2018 року, щодо державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на комплекс, що розташований за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р., м. Радомишль, вулиця Мордалевича отамана, будинок 35, кадастровий номер земельної ділянки: 1825010100:06:003:0053.

12.02.2024р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на: земельну ділянку, розташовану за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р., м. Радомишль, вулиця Мордалевича отамана (вулиця Вокзальна; вулиця Котовського), 35, загальною площею 5,3096 га, кадастровий номер 1825010100:06:003:0053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1502466218250, що належить на праві власності ТОВ "Універсальна Енерго-Фундаментна компанія"; на комплекс, розташований за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р., м.Радомишль, вулиця Мордалевича отамана (вулиця Вокзальна; вулиця Котовського), будинок 35, загальною площею 21114,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1502447918250, що належить на праві власності ТОВ "Універсальна Енерго-Фундаментна компанія" (код ЄДРПОУ: 35064005).

Заява мотивована тим, що на підставі заяви позивача про факти відчуження арештованого майна відповідача-1 21.08.2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023060450000199.

На запит ДП "НКММК "Мистецький арсенал" про хід досудового розслідування отримано лист СВ ВП №3 Житомирського РУП, в якому вказано, що з території за адресою: вул. Мордалевича отамана, 35 в м.Радомишль здійснювався вивіз металоконструкцій.

Повідомлено також, що між ТОВ "Універсальна Енерго-Фундаментна компанія" та ФОП Дембовський О.Б. укладено договір від 12.12.2023 року № 11/12 про демонтаж будівлі цеху (літ. В), загальною площею 13407,7 кв.м. за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р- н, місто Радомишль, вул. Отамана Мордалевича, 35.

З громадянином Кучиним С.Л. укладено договір від 12.12.2023 року № 12/12 купівлі-продажу будівлі цеху (літ. В), загальною площею 13407,7 кв.м. за адресою: м.Радомишль, вул. Отамана Мордалевича, 35, яка згідно відомостей Реєстру речових прав на нерухоме майно є складовою частиною майнового комплексу за тією ж адресою.

Позивач вказує, що відповідач-2 намагається реалізувати майно, набуте незаконним шляхом. У разі невжиття заходів забезпечення позову та здійснення відповідачем-2 продажу майна, позивач в подальшому буде позбавлений можливості реального виконання судового рішення, поновлення його порушених прав, за захистом яких він і звернувся до суду та подальшої можливості задоволення законних вимог стягувача у виконавчому провадженні у разі задоволення позовних вимог

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно до статті 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З огляду на предмет спору, у даній справі з`ясуванню та встановленню підлягає така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

У рішенні ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці ЄСПЛ.

Суд зазначає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного господарського спору.

Предметом спору у даній справі є оспорення дійсності договорів купівлі-продажу нерухомого майна (земельної ділянки та майнового комплексу), які були укладені відповідачами та відповідно скасування рішення про державну реєстрацію права власності за цими договорами, які є вимогами немайнового характеру.

Тобто, позивачем заявлено лише вимоги немайнового характеру.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові.

Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №907/268/22, від 03 березня 2023 року у cправі №907/269/22.

В даному випадку такий захід забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку та комплекс не узгоджується з предметом та підставами позову, оскільки позовні вимоги не стосуються безпосередньо повернення чи витребування вказаної ділянки та комплексу на користь позивача, тобто не мають майнового характеру.

Щодо посилань позивача на договір купівлі-продажу №12/12 від 12.12.2023р. суд зазначає, що зі змісту вказаного договору неможливо встановити, що є предметом договору. Зазначення сторонами в п.2.3 договору про те, що прийом товару здійснюється в місці поставки за адресою: місто Радомишль, вул. Отамана Мордалевича, 35, не є підставою вважати, що за вказаним договором ТОВ "Універсальна Енерго-Фундаментна компанія" продало Кучину С.Л. будівлі цеху (літ. В), загальною площею 13407,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі статтями 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому в забезпеченні позову суд відмовляє.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" у забезпеченні позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

1 - в справу