Ухвала

від 13.02.2024 по справі 906/726/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"13" лютого 2024 р. Справа № 906/726/23.

Господарський суд Житомирської області у складі:

cудді: Соловей Л.А.,

при секретарі судового засідання Васильєвої Т.О.,

розглядаючи заяву Відділу освіти Ружинської селищної ради про відстрочення виконання рішення у господарській справі №906/726/23

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (м.Київ)

до: Відділу освіти Ружинської селищної ради (смт.Ружин Бердичівського району Житомирської області)

за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача, Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (м.Житомир)

про стягнення 2 130 189,06грн,

за участю представників сторін:

від стягувача: Засядьвовк А.І., довіреність №63 від 26.12.2023 (в режимі відеоконференції);

від боржника (заявника): не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.12.2023 позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задоволено повністю: стягнуто з Відділу освіти Ружинської селищної ради 1 443 990,51грн основного боргу; 14 805,73грн пені; 266 829,31грн 15% річних; 404 563,51грн інфляційних; 31 952,84грн судового збору.

23.01.2024 на виконання рішення суду 11.12.2023 видано наказ.

02.02.2024 до суду надійшла заява Відділу освіти Ружинської селищної ради про відстрочення виконання рішення (сформована в системі "Електронний суд"), в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 11.12.2023 у справі № 906/726/23 на строк що не перевищує один рік.

Ухвалою суду від 05.02.2024 заяву Відділу освіти Ружинської селищної ради про відстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 11.12.2023 у справі №906/726/23 призначено до розгляду в судовому засіданні 13.02.2024.

Представник боржника (заявника) для участі в судовому засіданні 13.02.2024 не з`явився.

Представник стягувача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення. До суду надіслав заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, в якому зазначає, що ДПЗД "Укрінтеренерго" виконує у повному обсязі повноваження покладені на нього Кабінетом Міністрів України, зокрема спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії. На даний час на постачанні у ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальника "останньої надії", перебуває 3 526 непобутових споживачів, з яких 1 791 споживач - це бюджетні установи, серед яких є військові частини, підрозділи ЗСУ, військові формування, судові та правоохоронні органи України, органи центральної та місцевої влади, заклади освіти і охорони здоров`я та інші споживачі. Загальна заборгованість споживачі постачальника "останньої надії" станом на 01.01.2021 становить 9 816 832 819,03грн. Невиконання ДПЗД "Укрінтеренерго" спеціальних обов`язків постачальника "останньої надії" несе велику загрозу для енергетичної безпеки, як всієї України, так і європейського енергетичного простору, оскільки виконання функцій постачальника "останньої надії" є виключними умовами для забезпечення загальносуспільних інтересів всіх учасників ринку електричної енергії. Значна частина споживачів постачальника "останньої надії" - це неплатоспроможні підприємства комунальної та державної форми власності. У зв`язку з недосконалістю законодавства споживачі-боржники неодноразово переводяться операторами системи на постачання до постачальника "останньої надії", що призводить до збільшення їх заборгованості перед ДПЗД "Укрінтеренерго", яка, в свою чергу, призводить до заборгованості підприємства, як перед іншими учасниками ринку, так і перед бюджетом. Через систематичне порушення платіжної дисципліни споживачами постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" втратило платоспроможність та знаходиться на межі банкрутства. Звертає увагу, що 21.07.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчих дій за виконавчим провадженням №72314942, за якою було накладено арешт на грошові кошти ДПЗД "Укрінтеренерго" на суму 355 469 345,06грн.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення сторін, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Частиною 1 ст.331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами ч.4 ст.331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зі змісту приписів ст.331 ГПК України вбачається, що розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується після набрання рішенням законної сили, але виключно у виняткових випадках та за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

В обґрунтування неможливості виконання перед позивачем зобов`язань, відповідач посилається на те, що Відділ освіти Ружинської селищної ради є виконавчим органом Ружинської селищної ради і забезпечує виконання завдань з реалізації повноважень місцевого самоврядування у сфері освіти. Засновником відділу є Ружинська селищна рада. Вказує, що кошти на виконання даного рішення суду не передбачені бюджетними асигнуваннями, встановленими розписами на 2024 рік. Відділ освіти фінансується згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків у межах річної суми видатків на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Боржник, усвідомлюючи обов`язковість виконання рішення суду, надіслав лист до Ружинської селищної ради від 09.01.2024 про виділення коштів для оплати судового рішення. Разом з тим, залишок бюджетних коштів для виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 11.12.2023 №906/726/23 може виникнути не раніше першого кварталу бюджетного року.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, а ч.2 ст.193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із змісту рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/726/23 від 11.12.2023, заборгованість відповідача перед позивачем, що була предметом спору у даній справі, виникла в зв`язку невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року.

При цьому відповідачу було відомо про наявність даної заборгованості та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.

Однак протягом тривалого часу відповідач не вживав заходів щодо погашення заборгованості, в зв`язку із чим позивач був змушений звернутись до суду.

Вказані обставини свідчать про недобросовісну поведінку відповідача у спірних правовідносинах та наявність вини останнього у виникненні спору у даній справі.

Скрутне фінансове становище відповідача та відсутність бюджетних коштів, про які зазначається у заяві про відстрочення виконання рішення суду, не є винятковим випадком та безумовними самостійними підставами для відстрочення виконання судового рішення.

При цьому позивач ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії" виступає гарантом енергозабезпечення, від сталого функціонування постачальника "останньої надії" залежить діяльність всього енергоринку України.

Тому з огляду на усі вищевстановлені обставини відстрочення виконання рішення суду не відповідатиме принципам співмірності і пропорційності та не забезпечуватиме балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Додатково суд враховує, що:

- заборгованість, яка була предметом розгляду у цій справі виникла у період грудень 2021-лютий 2022, що свідчить про тривале порушення відповідачем обов`язків щодо її оплати;

- відповідачем не надано доказів того, що він матиме можливість виконати рішення суду у цій справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання;

- продана відповідачу електроенергія, стягнення плати з якої є предметом цього спору, була спожита останнім на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", з огляду на невиконання відповідачем свого обов`язку по її оплаті, позивач також не має можливості виконати відповідні обов`язки щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії та перед бюджетом.

Відповідач зазначає, що звертався з Ружинської селищної ради з проханням виділити кошти для оплати судового рішення №906/726/23 від 11.12.2023.

Однак матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що вказаний лист отримано Ружинською селищною радою, а також, що вказані кошти будуть отримані відповідачем протягом заявленого періоду відстрочення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, ReportsofJudgmentsandDecisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93).

Враховуючи те, що існування заборгованості підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів чи наявність інших обставин. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

З огляду на вищевикладене, враховуючи заперечення позивача, вину відповідача у простроченні зобов`язань з оплати заборгованості, матеріальні інтереси та статус обох сторін та беручи до уваги, що відповідачем всупереч ч. 3 ст. 13 ГПК України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі №906/726/23.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Відділу освіти Ружинської селищної ради про відстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області у господарській справі №906/726/23 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 13.02.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - у справу;

2-4 - сторонам через "Електронний суд".