Рішення

від 24.01.2024 по справі 908/2997/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/187/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024 Справа № 908/2997/23

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), представник позивача Кузнєцова Марина Іванівна, (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», (юридична адреса: 72316, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Фрунзе, буд. 74/2; поштова адреса: 72316, м. Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 11/2)

до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 1 070 280,06 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Кузнєцова М.І., на підставі виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, наказу № 326-п/пт від 17.12.2020;

від відповідача 1 - не з`явився;

від відповідача 2 - не з`явився;

26.09.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № 515/375/2023 від 25.09.2023 (вх. № 3263/08-07/23 від 26.09.2023) Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області і до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 1 070 280,06 грн. заборгованості за додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021 до генерального кредитного договору № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021, що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 999 710,55 грн. (в тому числі заборгованість за гарантійним платежем в сумі 499 855,28 грн.), простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 67 623,75 грн., простроченої заборгованості по комісії в розмірі 1 600,00 грн., 3 % річних в розмірі 169,23 грн. і інфляційних втрат в розмірі 1 176,53 грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 справу № 908/2997/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2997/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/187/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.11.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2997/23 до 01.01.2024, підготовче засідання відкладалося на 11.12.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2997/23, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 27.12.2023.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.12.2023 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.01.2024.

В судове засідання 24.01.2024 з`явився представник позивача, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

В судовому засіданні 24.01.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представники відповідачів 1 і 2, так само як і відповідач 2 особисто, в жодне судове засідання у справі № 908/2997/23 не з`явилися, про поважність причин неявки суд жодного разу не повідомили.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 13.05.2024 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, що входить до складу Костянтинівської селищної територіальної громади, входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час), Мелітопольська міська територіальна громада також входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 25.02.2022 по теперішній час).

У зв`язку із викладеним, ухвали суду по справі № 908/2997/23 направлялися судом відповідачам 1 і 2 на відому суду адресу електронної пошти відповідача 1 у справі.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Крім того, враховуючи територіальне перебування відповідачів1 і 2 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» всі ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/2997/23 опубліковані на офіційному веб-сайті судової влади України.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів 1 і 2 про відкриття провадження у справі № 908/2997/23 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі 1 і 2 могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 24.01.2024 за відсутністю відповідачів 1 і 2, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 6, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 553, 554, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за Генеральним кредитним договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. В забезпечення зобов`язань за Генеральним кредитним договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021 позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-П від 22.04.2021, за умовами якого відповідач 2 зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 його боргових зобов`язань перед позивачем за Генеральним кредитним договором і Додатковим договором до Генерального кредитного договору в повному обсязі таких зобов`язань. Станом на 18.07.2023 заборгованість за Генеральним кредитним договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021становить 1 070 280,06 грн., в тому числі заборгованість по кредиту прострочена становить 999 710,55 грн., прострочена заборгованість по процентам становить 67 623,75 грн. і заборгованість по комісії з управління кредитними коштами в частині позичкового рахунку (прострочена) становить 1 600,00 грн. У зв`язку із невиконанням відповідачами своїх зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення кредитних кошті та сплати відсотків за користування кредитними коштами, позивачем на підставі положень ст. 625 ЦК України нараховані відповідачам інфляційні втрати в сумі 1 1776,53 грн. та 3 % річних в розмірі 169,23 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та покласти на відповідачів 1 і 2 витрати зі сплати судового збору в сумі 16 054,20 грн.

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач 1 і відповідач 2 суду не надали.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У зв`язку із не поданням відповідачами відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ

22.04.2021 Публічним акціонерним товариством АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (Банк, Кредитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод» (Позичальник, Боржник, відповідач 1 у справі) укладений Генеральний кредитний договір № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД (далі - Генеральний кредитний договір).

Відповідно до Розділу 1 Генерального кредитного договору цей договір визначає загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п.1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов`язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов`язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та Додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору. (п. 1.1)

Кредитні операції здійснюються у порядку, визначеному у відповідних Додаткових договорах та з урахуванням положень Генерального кредитного договору. Кредитні операції за Генеральним кредитним договором проводяться виключно після укладання Додаткових договорів до Генерального кредитного договору, які є невід`ємною частиною Генерального кредитного договору та містять посилання на Генеральний кредитний договір. (п. 1.2 Генерального кредитного договору)

У відповідності до положень п. 1.3 Генерального кредитного договору загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 2 800 000,00 грн. Ліміт кредитування за кожним Додатковим договором встановлюється в межах Загального ліміту кредитування. У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума Основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату за всіма Додатковими договорами перевищуватиме Загальний ліміт кредитування, зазначений у цьому пункті, Позичальник зобов`язується здійснити Погашення заборгованості у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п`яти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.

Згідно з п. 1.4 Генерального кредитного договору строк кредитування та проведення Кредитних операцій за Генеральним кредитним договором встановлюється з 22.04.2021 по 21.04.2024 (включно). Строки кредитування та строки проведення Кредитних операцій за Додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь - якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення Кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору.

22.04.2021 позивачем та відповідачем 1 укладений Додатковий договір № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ до Генерального кредитного договору (надалі - Додатковий договір).

Умовами пункту 1 Додаткового договору сторони узгодили, що Банк на умовах Генерального кредитного договору та вказаного Додаткового договору у межах співпраці з Фондом розвитку підприємництва, в рамках програми надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва «Доступні кредити 5-7-9 %» відкрив Позичальнику/Боржнику відновлювану кредитну лінію в сумі 2 000 000,00 грн. («Ліміт кредитування за Додатковим договором») в межах встановленого Загального ліміту кредитування за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором.

Відповідно до пп. 2.1 Додаткового договору надання кредитних коштів здійснюється з 22.04.2021 по 15.04.2023 (включно).

Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредит у строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором (Додаток 1 до цього Додаткового договору) та у будь - якому випадку повернути Кредит у повному обсязі в термін по 15.04.2023 (включно) (пп.2.2 Додаткового договору)

Згідно з укладеним сторонами Графіком зменшення ліміту кредитної лінії (Додаток 1 до Додаткового договору) позичальник зобов`язався випалити Банк суму Кредиту відповідно до наступного графіку платежів:

- з 22.04.2021 по 15.01.2022 - діючий ліміт кредитної лінії 2 000 000,00 грн.;

- з 16.01.2022 по 15.02.2022 - діючий ліміт кредитної лінії 1 500 000,00 грн.;

- з 16.02.2022 по 15.03.2022 - діючий ліміт кредитної лінії 1 000 000,00 грн.;

- з 16.03.2022 по 15.04.2022 - діючий ліміт кредитної лінії 500 000,00 грн.;

- 16.04.2022 - діючий ліміт кредитної лінії 0,00 грн.;

- з 17.04.2022 по 15.01.2023 - діючий ліміт кредитної лінії 2 000 000,00 грн.;

- з 16.01.2023 по 15.02.2023 - діючий ліміт кредитної лінії 1 500 000,00 грн.;

- з 16.02.2023 по 15.03.2023 - діючий ліміт кредитної лінії 1 000 000,00 грн.;

- з 16.03.2023 по 15.04.2023 - діючий ліміт кредитної лінії 500 000,00 грн.

За умовами пп.3.1. Додаткового договору за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 2 даного Додаткового договору, Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами (строкова заборгованість):

За кредитами, наданими з цільовим призначенням для запобігання виникненню та поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також для запобігання та подолання її наслідків у тому числі від встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в рамках реалізації підпункту 2 пункту 4 Програми за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 2 даного Додаткового договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за Додатковим договором, (строкова заборгованість):

- при дотриманні Позичальником умов Програми та/або умов даного Додаткового договору, - у розмірі, що станом на дату укладання даного Додаткового договору складає 0 (нуль) % річних на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов`язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни, а після їх скасування - 3,0 (три цілих нуль десятих) % річних (далі - Компенсаційна процентна ставка). Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною в п.14 цього Додаткового договору відповідно до умов Програми.

- при недотриманні Позичальником умов Програми та/або умов даного Додаткового договору, а також у випадках, передбачених цим Додатковим договором, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у розмірі який встановлюється та переглядається Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеної в п.13 цього Додаткового договору, та станом на дату цього Додаткового договору дорівнює сумі значення індексу UIRD12m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання Договору та значення фіксованої маржі в розмірі 6,0 (шість цілих нуль десятих) процентних пункти, (далі - Базова процентна ставка).

Відповідно до пп.3.2 Додаткового договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк відповідно до п. 2 даного Додаткового договору (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі:

- Компенсаційної процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Компенсаційна процентна ставка;

- Базової процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентних пункти, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла Базова процентна ставка.

Порядок встановлення процентної ставки за користування кредитними коштами, її зміни та перегляду визначено в п. 13 та п. 14 цього Додаткового договору. (пп. 3.3 Додаткового договору)

Як передбачено умовами п. 4 Додаткового договору кредитні кошти надаються Банком Позичальнику на підставі письмової заяви на отримання кредиту Позичальника відповідно до Додатку 2.1 до Генерального кредитного договору в межах зменшення Ліміту кредитної лінії окремими траншами, шляхом:

- перерахування на Поточний рахунок Позичальника в національній валюті № НОМЕР_1 відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК».

Щорічне відновлення ліміту кредитної лінії за Додатковим договором здійснюється за окремим рішенням Колегіального органу Банку.

Згідно з п. 5 Додаткового договору погашення Кредиту Позичальник здійснює на рахунок в національній валюті IBAN № НОМЕР_2 відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» в строк, встановлений в п.2 цього Додаткового договору.

Сплату процентів за користування кредитними коштами Позичальник здійснює на рахунок в національній валюті IBAN № НОМЕР_2 відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» на умовах, визначених у п.7. цього Додаткового договору та п.3.9 Генерального кредитного договору. (п. 6 Додаткового договору)

Позичальник зобов`язаний самостійно забезпечити сплату Базової процентної ставки, визначеної цим Додатковим договором (з урахуванням умов Програми), у випадку порушення Позичальником умов Програми або у випадку встановлення Банком та/або Фондом розвитку підприємництва фактів подання Позичальником недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь Позичальника у Програмі та/або використання Позичальником кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо Період відсутності коштів у Фонду розвитку підприємництва триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом розвитку підприємництва виплат Державної підтримки у випадку припинення фінансування Програми з боку держави та/або прийняття нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання Фондом розвитку підприємництва, що унеможливлюють здійснення Фондом розвитку підприємництва виплат Державної підтримки, та/або у інших випадках, передбачених даним Додатковим договором.

Відповідно до п. 7 Додаткового договору сторони домовилися, що в межах строку кредитування процентна ставка за користування кредитними коштами (Компенсаційна процентна ставка або Базова процентна ставка, у випадку, якщо на дату застосування підвищення процентної ставки до цього Додаткового договору діяла Базова процентна ставка) на строкову заборгованість збільшується на:

- 3 процентні пункти для Додаткових договорів, у разі недотримання Позичальником умов п. 4.2.6.1. Генерального кредитного договору. Збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами встановлюється з 25 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримувався умов п.4.2.6.1. Генерального кредитного договору. Період, протягом якого діє умова щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, зазначена у цьому пункті, закінчується 24 числом другого місяця наступного за кварталом, в якому Позичальник виконав зазначені зобов`язання.

- 3 процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті, у разі недотримання Позичальником умов пп. 4.2.16. - 4.2.25. Генерального кредитного договору. Збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в пп. 4.2.16. - 4.2.25. Генерального кредитного договору і до дня виконання Позичальником зазначених зобов`язань в повному обсязі.

- 2 процентні пункти для Додаткових договорів в національній валюті, у разі недотримання Позичальником умов п.п. 4.2.7.1. - 4.2.7.6., п.п.4.2.7.7. - 4.2.7.13. Генерального кредитного договору. Збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами діє з 25-го числа другого місяця, наступного за останнім звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримав умов зобов`язання, зазначених в п.п. 4.2.7.1. - 4.2.7.6., п.п.4.2.7.7. - 4.2.7.13. Генерального кредитного договору. За недотримання вимог пп. 4.2.7.1. - 4.2.7.6., пп.4.2.7.7. - 4.2.7.13. Генерального кредитного договору у четвертому кварталі календарного року, збільшення розміру процентів за користування кредитними коштами діє з 25-го березня. Збільшення розміру процентів за користування кредитними коштами встановлюється на 30 календарних днів.

- 2 проценті пункти для Додаткових договорів в національній валюті, у разі недотримання Позичальником зобов`язання, зазначеного в п. 4.2.9., щодо надання будь-якого документу з Додатку 3 до Генерального кредитного договору та п. 14.2 даного Додаткового договору щодо надання Додатку 4 до цього Додаткового договору. Збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами встановлюється з 25-го числа другого місяця, наступного за звітним кварталом, у якому Позичальник не дотримувався умов п. 4.2.9. Генерального кредитного договору та п. 14.2. даного Додаткового договору щодо надання Додатку 4 до цього Додаткового договору або з 25-го березня, якщо Позичальник не дотримувався умов п. 4.2.9. Генерального кредитного договору та п. 14.2. даного Додаткового договору щодо надання Додатку 4 до цього Додаткового договору у четвертому кварталі календарного року до дня виконання Позичальником зазначених зобов`язань в повному обсязі;

- 1 процентний пункт для Додаткових договорів, у разі недотримання Позичальником умов п.п. 4.2.29., 4.2.30. Генерального, кредитного договору. Збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов, зазначених в п.п 4.2.29., 4.2.30. Генерального кредитного договору і до моменту виконання Позичальником зазначених зобов`язань в повному обсязі

- 5 процентних пунктів у разі недотримання Позичальником умов п.19 цього Додаткового договору. Збільшення базової процентної ставки діє з наступного банківського дня, що слідує за днем недотримання умов цього Додаткового договору і до моменту дотримання Позичальником зазначених зобов`язань в повному обсязі.

Вищезазначені умови про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами застосовуються за взаємним волевиявленням та згодою Сторін, що виражено шляхом укладання цього Додаткового договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Додаткового договору.

У випадку недотримання Позичальником одночасно двох або більше умов розмір процентної ставки за користування кредитними коштами підвищується на відповідну кількість процентних пунктів за кожне недотримання умов. При наявності одночасно декількох недотримань розмір процентів підвищується на суму процентних пунктів за недотримання кожної з умов Генерального кредитного договору. Загальний розмір підвищення Базової/Компенсаційної процентних ставок за даним пунктом не повинен перевищувати 5,0 (п`ять) процентних пункти. У випадку повторного послідовного недотримання Позичальником будь-якої з умов, визначених даним пунктом, підвищений розмір процентної ставки за користування кредитними коштами повторно не застосовується у разі дії на дату застосування підвищеного розміру процентної ставки за користування кредитними коштами за недотримання відповідних умов.

Відповідно до п. 9 Додаткового договору сплату комісій Позичальник здійснює на рахунок в національній валюті IBAN № НОМЕР_2 відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», або на рахунок доходів майбутніх періодів відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», на умовах, визначених у п.3.10., 3.12. Генерального кредитного договору та Тарифами (Додаток 2 до цього Додаткового договору). Банк здійснює нарахування комісій на умовах, визначених у п. 3.11 Генерального кредитного договору. Розмір комісії за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку щомісячно складає 800,00 грн. (2 000 000,00 грн. х 0,04 % = 800,00 грн.)

Згідно з п. 11 Додаткового договору сума Компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом розвитку підприємництва за Кредитом Позичальника, розраховується як різниця між сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов оцього Додаткового договору, що визначається із застосуванням Базової процентної ставки, та сумою нарахованих Банком процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов цього Додаткового договору, що визначається із застосуванням Компенсаційної процентної ставки, визначеної з урахування вимог Програми та яка підлягає сплаті Позичальником за Кредитом за звітний період.

В розрахунку суми Компенсації процентів не враховується підвищена (штрафна) процентна ставка за кредитом Позичальника (у випадку її застосування за Кредитом Позичальника).

Компенсація процентів за Кредитом надається за календарний місяць протягом якого строк існування будь-якого із наступних порушень Позичальником умов цього Додаткового договору:

- прострочення виконання Позичальником зобов`язання зі сплати частини/повної суми основної заборгованості за кредитом (відповідно до встановленого графіку погашення заборгованості за кредитом) та/або

- прострочення виконання Позичальником зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти),

не перевищував 15 календарних днів.

Умовами пп. 13.1 Додаткового договору сторони передбачили, що розмір Базової процентної ставки розраховується як сума значення індексу UIRD12m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті розрахунку та значення фіксованої маржі, яка визначена в п. 3.1. даного Додаткового договору та переглядається Банком щоквартально протягом всього строку кредитування Позичальника.

Зміна Базової процентної ставки за Кредитом здійснюється за ініціативою Банку без внесення змін (доповнень) до даного Додаткового договору, шляхом надсилання Банком Позичальнику, а у разі збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами - поручителям, Заставодавцям/Іпотекодавцям письмового повідомлення засобами комунікаційного зв`язку (Клієнт-інтернет-банк, смс повідомлення, Телеграм, Вайбер тощо) про зміну процентної ставки за користування кредитними коштами (далі - Повідомлення) з 1 по 15 число першого місяця, наступного за звітним кварталом. Повідомлення обов`язково має містити значення процентної ставки за користування кредитними коштами, на яку буде проведено заміну діючої Базової процентної ставки за користування кредитними коштами (далі - Нова Базова процентна ставка), та дату починаючи з якої вона застосовується.

Нова Базова процентна ставка встановлюється Банком в дату річниці підписання Договору про приєднання або у разі, якщо дата річниці підписання Договору про приєднання припадає на вихідний день, наступного робочого дня, як сума значення індексу UIRD12m для національної валюти, станом на попередній банківський день, що передує даті розрахунку нової Базової процентної ставки, та значення фіксованої маржі, зазначеної в п.3.1. цього Додаткового договору. Розрахунок здійснюється за формулою, зазначеною в п.3.1. цього Додаткового договору.

Згідно з п. 14.1 Додаткового договору Компенсаційна процентна ставка за Кредитом встановлюється з дати укладання цього Додаткового договору. Розмір Компенсаційної процентної ставки на дату підписання цього Додаткового договору, визначений в п.3.1. цього Додаткового договору, переглядається Банком щоквартально протягом всього строку кредитування Позичальника на підставі даних фінансової та/або податкової звітності Позичальника на 01 січня, 01 квітня, 01 липня, 01 жовтня.

Розмір Компенсаційної процентної ставки, залежить від дотримання Позичальником умов Програми. (пп. 14.2 Додаткового договору)

Відповідно до п. 4.3.6 Генерального кредитного договору Банк має право вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Генеральним кредитним договором та окремо за кожним іншим кредитним договором у разі наявності у Позичальника простроченої заборгованості за Генеральним кредитним договором та окремо за кожним іншим кредитним договором та/або іншими кредитними договорами.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Генеральним кредитним договором та Додатковим договором позивачем (Кредитор), відповідачем 1 (Позичальник) та громадянином України ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2 у справі) 22.04.2021 укладений Договір поруки № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-П (надалі - Договір поруки).

Відповідно до пункту 1.1 Договору поруки Поручитель зобов`язується перед Банком відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Генеральному кредитному договору № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021, а також договорів про внесення змін та додаткових договорів до нього, укладеному Кредитором а Позичальником, згідно якого Позичальник зобов`язаний в порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше « 21» квітня 2024 року:

- повернути кредит у розмірі 2 800 000,00 грн.;

- сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісії, штрафи, пені та інші платежі у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами;

- відшкодувати Кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

За умовами п. 1.2 Договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед Кредитором за виконання зобов`язань по Договору про надання кредиту.

Пунктом 5.1 Договору поруки передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по 21.04.2034 (включно).

Згідно з п. 3.2 Договору поруки сторони домовились встановити строк позовної давності за цим Договором у 5 років., у т.ч. до вимог пр. стягнення неустойки.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачами 1 і 2, на виконання Генерального кредитного договору та Додаткового договору Банком надано Позичальнику (відповідачу 1) кредитні кошти в загальній сумі 1 988 661,51 грн., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами, належним чином посвідчені копії яких надані позивачем до матеріалів справи.

Проте Позичальник свої зобов`язання за Генеральним кредитним договором та Додатковим договором належним чином не виконав, а саме Позичальником порушено зобов`язання щодо погашення кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом та щодо сплати комісії за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку, що підтверджується випискою по рахунку Позичальника та розрахунком заборгованості.

Як зазначає позивач, станом на 18.07.2023 загальна заборгованість ТОВ «Мелітопольський механічний завод» перед ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» за Генеральним кредитним договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021 склала 1 068 934,30 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом (прострочена) у розмірі 999 710,55 грн., заборгованості за відсотками (прострочена) у розмірі 67 623,75 грн. та заборгованості по комісії за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку (прострочена) в розмірі 1 600,00 грн.

Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви. Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.

Позивач на досудовому етапі направив через застосунок Клієнт-Банк на адресу Відповідача 1 лист-вимогу від 05.10.2022 № 172/2350/2022, в якій вимагав у строк протягом 30-и календарних днів від дати пред`явлення вимоги погасити заборгованість за Генеральним кредитним договором в розмірі 1 001 310,55 грн., в тому числі 999 710,55 грн. строкової заборгованості за кредитом, 800,00 грн. строкової заборгованості зі сплати комісії та 800,00 грн. простроченої заборгованості і сплати комісії. Зазначена вимога Відповідачем 1 у встановлений строк не виконана.

0811.2022 через застосунок Клієнт-Банк на адресу Поручителя (Маркова С.Л.) позивачем направлена Вимога № 172/27257/2022 про погашення заборгованість за Генеральним кредитним договором в розмірі 1 001 310,55 грн., яка також залишена без належного реагування.

Невиконання відповідачами 1 і 2 взятих на себе зобов`язань за Генеральним кредитним договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів і комісії за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 1 і 2 заборгованості в примусовому порядку.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Генеральним кредитним договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021 виконав належним чином, надавши відповідачу 1 кредитні кошти в сумі 1 988 661,51 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами Кредитного договору відповідач 1 був зобов`язаний повернути кредитні кошти та сплати проценти за користування кредитними коштами у строк до 15.04.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого у відповідача 1 станом на 18.07.2023 утворилась заборгованість по кредиту (прострочена) в розмірі 999 710,55 грн., заборгованість по процентах прострочена розмірі 67 623,75 грн. та заборгованість по комісії за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку (прострочена) в розмірі 1 600,00 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договором поруки № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-П від 22.04.2021 забезпечено виконання ТОВ «Мелітопольський механічний завод» зобов`язання за Генеральним кредитним договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковим договором № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-П від 22.04.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Як вбачається з п. 2.3 Додаткового договору у забезпечення зобов`язань за цим Додатковим договором прийнято Гарантію Кабінету Міністрів України в сумі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до п., п. 20-26 Додаткового договору грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) перерахованої Гарантом суми сплати за Гарантією Кабінету Міністрів України (у співвідношенні, визначеному в пункті 23 цього Додаткового договору) та нарахованої пені відповідно до пп. 21 та 22 цього Додаткового договору, до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту перерахованої суми сплати за Гарантією Кабінету Міністрів України та нарахованої пені відповідно до п.п. 21 та 22 цього Додаткового договору.

Позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.п. 21 та 22 цього Додаткового договору.

Позичальник підписанням цього Додаткового договору:

- підтверджує, що він обізнаний з умовами Програми, які йому повністю зрозумілі й зобов`язується дотримуватися умов Програми та нести відповідальність передбачену умовами Програми та цим Додатковим договором;

- підтверджує, що він обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед Банком зі сплати основної суми Кредиту частково забезпечені Гарантією Кабінету Міністрів України. При цьому Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії Кабінету Міністрів України, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання гарантії на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий для погашення кредиту та процентів за користування кредитом згідно п. 14 Договору про приєднання, в погашення простроченої заборгованості по кредиту від Міністерства фінансів України було зараховано гарантійний платіж 01.06.2023 в сумі 499 855,28 грн., що підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином, відповідно до п., п. 20-26 Додаткового договору відповідач 1 зобов`язаний сплатити позивачу заборгованість за гарантійним платежем, що сплачений за гарантією Кабінету Міністрів України, в сумі 499 855,28 грн. з метою повернення сплачених державою коштів до Міністерства фінансів України.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили.

Так само ні відповідач 1, ні відповідач 2 не надали свого контррозрахунку суми заборгованості по Генеральному кредитному договору № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД від 22.04.2021 та Додатковому договору № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021, заявленої до стягнення.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом в сумі 999 710,55 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовні вимоги про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно 999 710,55 грн. заборгованості за кредитом та 1 600,00 грн. заборгованості по комісії з управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку (прострочена) підлягають задоволенню судом.

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Умовами Додаткового договору № 440/2021/ЗОД-МСБ-ГКД-ВКЛ від 22.04.2021 строк повернення кредитних коштів визначений до 15.04.2023.

За період з 27.04.2021 по 31.03.2023 позивачем відповідачам 1 і 2 нараховані відсотки за користування кредитними коштами в загальній сумі 351 160,73 грн., з яких погашеними є 283 536,98 грн. Отже, на час вирішення спору судом по відсоткам за користування кредитними коштами рахується заборгованість в розмірі 67 623,75 грн.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок, судом встановлено, що нарахування відсотків позивачем здійснено правильно.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 1 і 2 заборгованості за відсотками в розмірі 67 623,75 грн. заявлені до стягнення обґрунтовано і підлягають задоволенню судом.

Позивачем також заявлено до стягнення солідарно з відповідачів 1 і 2 за загальний період з 16.02.2022 по 22.02.2022 169,23 грн. 3 % річних та 1 176,53 грн. інфляційних втрат.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3 % річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін)- це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів та погашення кредиту за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» судом встановлено, що нараховані суми 3 % річних є правильними, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідачів 1 і 2 на користь позивача заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту і процентів (3 % річних) станом на 22.02.202 (включно) в розмірі 169,23 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну сплату процентів та погашення кредиту, суд зазначає таке.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитної лінії (Додаток № 1 до Додаткового договору) період дії ліміту встановлений з 15 числа кожного місяця по 15 число кожного наступного місяця.

Таким чином, враховуючи передбачений Додатковим договором порядок внесення платежів в рахунок погашення кредиту, здійснивши перерахунок відповідних сум, суд встановив, що сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у нарахований позивачем спосіб є необґрунтованою і у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасну сплату процентів та погашення кредиту в розмірі 1 176,53 грн. слід відмовити.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. (ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України)

Названий принцип полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом частково в частині стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно на користь позивача 999 710,55 грн. заборгованості по кредиту, 67 623,75 грн. заборгованості по відсоткам, 1 600,00 грн. заборгованості по комісії та 169,23 грн. заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту (3 %). В іншій частині вимог в задоволені позову відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області і до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 1 070 280,06 грн. заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», (юридична адреса: 72316, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Фрунзе, буд. 74/2; поштова адреса: 72316, м. Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 11/2, ідентифікаційний код юридичної особи 35924943) на користь Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 999 710 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот десять) грн. 55 коп. заборгованості по кредиту простроченої, 67 623 (шістдесят сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 75 коп. заборгованості по процентах простроченої, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. заборгованості по комісії простроченої та 169 (сто шістдесят дев`ять) грн. 23 коп. заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту (3 %) річних станом на 22.02.202 включно солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 999 710 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот десять) грн. 55 кой. заборгованості по кредиту простроченої, 67 623 (шістдесят сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 75 коп. заборгованості по процентах простроченої, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. заборгованості по комісії простроченої та 169 (сто шістдесят дев`ять) грн. 23 коп. заборгованості за несвоєчасне погашення кредиту (3 %) річних станом на 22.02.202 включно солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», (юридична адреса: 72316, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Фрунзе, буд. 74/2; поштова адреса: 72316, м. Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 11/2, ідентифікаційний код юридичної особи 35924943). Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод», (юридична адреса: 72316, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Костянтинівка, вул. Фрунзе, буд. 74/2; поштова адреса: 72316, м. Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, буд. 11/2, ідентифікаційний код юридичної особи 35924943) на користь Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 8 018 (вісім тисяч вісімнадцять) грн. 28 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 23697280) 8 018 (вісім тисяч вісімнадцять) грн. 28 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

6. В іншій частині позовних вимог в позові відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 15» лютого 2024 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.