Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/16615/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/16615/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл Карго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Євровєктранс"

про стягнення заборгованості в розмірі 8 625 757,03 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дюговський О.С., довіреність б/н від 26.10.2023;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БГС Рейл Карго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК-Євровєктранс» про стягнення заборгованості в розмірі 8 625 757,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 52/09/22-ЗРВ/BGSRC від 01.09.2022, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.

31.10.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 04.12.2023.

У судове засідання 04.12.2023 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 15.01.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 15.01.2024 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.02.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 05.02.2024 представник позивача з`явився, представник відповідача не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БГС Рейл Карго» (далі - експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК-Євровєктранс» (далі - клієнт, відповідач) укладено Договір № 52/09/22-ЗРВ/BGSRC (далі - Договір), за умовами якого експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування клієнта в рамках якого експедитор надає клієнту за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів клієнта в залізничному рухомому складі (послуги експедитора).

Пунктам 2.1.9 та 2.1.10 Договору узгоджено, що клієнт зобов`язаний приймати від експедитора рахунки і проводити розрахунки з експедитором відповідно до вимог цього Договору та приймати і затверджувати Акти наданих послуг протягом 3 банківських днів з моменту отримання від експедитора Акта наданих послуг. У разі виникнення розбіжностей по Акту наданих послуг клієнт зобов`язаний затвердити (підписати) Акт наданих послуг (у цей же термін) з розбіжностями і обов`язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей.

У разі порушення клієнтом терміну затвердження (підписання) Акту наданих послуг, такий Акт вважається затвердженим (підписаним) клієнтом без розбіжностей та зауважень, у повному обсязі. При цьому, датою затвердження (підписання) клієнтом Акта наданих послуг є дата, зазначена на Акті наданих послуг.

Відповідно до пунктів 2.3.2 та 2.3.5 Договору експедитор зобов`язаний виставляти клієнту рахунки для оплати. Виставлення рахунку є узгодження експедитором відомостей та оперативних відомостей, отриманих від клієнта.

Також, експедитор зобов`язаний надавати клієнту Акт (и) наданих послуг за результатами роботи у звітному періоді.

Акти наданих послуг складаються на підставі наявних у експедитора на дату складання Актів документів.

Згідно з п. 3.2 Договору загальна сума цього Договору визначається на підставі всіх Актів наданих послуг, оформлених сторонами порядком, передбаченим цим Договором.

У відповідності до п. 3.3 Договору клієнт здійснює оплату вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора в розмірі 100% від розрахункової вартості на підставі виставленого експедитором рахунка, в розмірі оплати за першу декаду до 13-го числа поточного місяця, за другу декаду до 23-го числа поточного місяця, за третю декаду до 3 числа наступного місяця.

Сторонами може бути узгоджений інший порядок передоплати вартості здійснення ТЕО.

Вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних Додаткових угод до цього Договору (п. 3.5 Договору).

Пунктом 3.6 Договору узгоджено, що розмір вартості здійснення ТЕО, плати послуг експедитора та порядок їх сплати клієнтом може змінюватися з ініціативи експедитора, шляхом оформлення відповідних Додаткових угод до цього Договору.

Клієнт зобов`язаний протягом 15-ти календарних днів, з дати отримання зазначеної Додаткової угоди, оформити її та передати експедитору. У випадку прострочення зазначеного терміну вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора вважаються узгодженими.

За умовами п. 3.7 Договору клієнт здійснює остаточний розрахунок по оплаті вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора на підставі отриманого Акту наданих послуг за звітний період протягом 5 банківських днів з дати отримання Акту наданих послуг.

Відповідно до п. 3.8 та п. 3.9 Договору у випадку, якщо перерахована клієнтом сума передоплати перевищує фактичну вартість здійснення ТЕО та плату послуг експедитора, сума перевищення залишається в розпорядженні експедитора для здійснення ТЕО за цим Договором, або може бути повернута клієнту, за його письмовим звернення, протягом узгодженого періоду.

У випадку, якщо перерахована клієнтом сума передоплати менше ніж фактична вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора, клієнт доплату протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунку від експедитора.

Пунктом 3.10 Договору узгоджено, що факт надання послуг експедитором клієнту підтверджується документом (документами), який відображає наступну інформацію: рід вантажу, пункт відправлення та призначення, рух у завантаженому та/або порожньому стані, місце та час знаходження рухомого складу, номер вагону, номер відправлення, факт списання грошей з особового рахунку експедитора, іншу інформацію про послугу. Таким документами можуть бути: дані електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці, або перевізний документ, або накопичувальна картка, або відомість форми ГУ-46, або перелік філії «ЄРЦЗП» АТ «Укрзалізниця», або Акт наданих послуг, або інші документи.

За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього звітного місяця оформляють Акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в Акті наданих послуг.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі прострочення оплати рахунків експедитора клієнт сплачує експедитору пеню, розраховану виходячи з розміру подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, що діє на період прострочення оплати рахунків експедитора, за кожен день прострочення.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2022 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо будь-яка із сторін не заявить про його розірвання протягом 30 робочих днів до закінчення терміну його дії (п. 8.1 Договору).

У відповідності до п. 9.6 Договору сторони визнають дійсність документів і письмових повідомлень, підписаних та переданих з використанням факсимільного зв`язку та/або електронною поштою до моменту отримання оригіналів. Обмін оригіналами здійснюється протягом у максимально короткий строк, але не більше 20 календарних днів.

Одночасно з використанням документообігу у паперовій формі можливе використання способу обміну первинними фінансово-господарськими документами (рахунки, видаткові накладні, акти про надані послуги тощо, далі - документи) шляхом їх надання та отримання в електронному вигляді, підписаних електронним цифровим підписом (кваліфікованим електронним підписом) за допомогою програми M.E.Doc або іншої програми, узгодженої сторонами.

При цьому сторони, що є суб`єктами електронного документообігу, керуються нормами чинного законодавства України.

Оригіналом електронного документа є електронний примірник з електронним цифровим підписом уповноваженої особи підприємства. У випадку складання документу у паперовій формі оригіналом є документ з підписом уповноваженої особи підприємства з можливим накладенням печатки підприємства.

Електронна адреса для обміну документами у програмі M.E.Doc: експедитора: ІНФОРМАЦІЯ_1; клієнта: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Експедитор і клієнт призначають працівників, відповідальних за виконання зобов`язань за цим Договором; їх посади, номери контактних телефонів, електронні адреси із зазначенням відповідальних осіб, кола їх обов`язків та відбитки підписів доводяться до відома сторін шляхом обміну листами.

Сторони договору визнають, що рахунки, відомості, оперативні відомості, заявки, протоколи, Акти наданих послуг, акти звірки та інші документи, відправлені електронною поштою, мають таку ж юридичну силу, що і документація, складена у письмовій формі, і можуть використовуватися як докази в господарському суді.

Додатковими угодами № 1 від 01.09.2022, № 2 від 01.10.2022, № 3 від 01.11.2022, № 4 від 01.12.2022, № 5 від 01.01.2023, № 6 від 01.02.2023 до Договору сторонами узгоджено основні істотні деталі перевезень.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивачем надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 18 303 359,76 грн., що підтверджено актами надання послуг № 649 від 30.09.2022 на суму 635 100,00 грн., № 650 від 31.10.2022 на суму 3 217 380,00 грн., № 720 від 31.10.2022 на суму 550,00 грн., № 817 від 30.11.2022 на суму 16 500,00 грн., № 818 від 30.11.2022 на суму 864,60 грн., № 839 від 30.11.2022 на суму 5 488 000,00 грн., № 866 від 02.12.2022 на суму 1 100,00 грн., № 843 від 07.12.2022 на суму 52 880,88 грн., № 938 від 31.12.2022 на суму 6 256 000,00 грн., № 75 від 23.01.2023 на суму 165 050,28 грн., № 71 від 31.01.2023 на суму 2 392 000,00 грн., № 128 від 13.02.2023 на суму 77 934,00 грн.

Також, на виконання умов Договору, позивачем зареєстровано податкові накладні № 239 від 22.09.2022, № 489 від 30.09.2022, № 498 від 31.10.2022, № 54 від 04.10.2022, № 1103 від 30.11.2022, № 1102 від 30.11.2022, № 1083 від 30.11.2022, № 121 від 02.12.2022, № 122 від 07.12.2022, № 533 від 31.12.2022, № 285 від 23.01.2022, № 228 від 31.01.2023, № 696 від 13.02.2023 та виставлено відповідачу на оплату рахунки № 894 від 12.09.2022 на суму 870 000,00 грн., № 1126 від 31.10.2022 на суму 3 217 380,00 грн., № 1136 від 31.10.2022 на суму 550,00 грн., № 1137 від 02.11.2022 на суму 16 500,00 грн., № 1223 від 30.11.2022 на суму 864,60 грн., № 1235 від 30.11.2022 на суму 5 488 000,00 грн., № 1262 від 02.12.2022 на суму 1 100,00 грн., № 1239 від 07.12.2022 на суму 52 880,88 грн., 1236 від 06.12.2022 на суму 7 393 500,00 грн., № 126 від 23.01.2023 на суму 165 050,28 грн., № 125 від 31.01.2023 на суму 2 392 000,00 грн., № 155 від 13.02.2023 на суму 77 934,00 грн.

Листом № 303/12-22 від 28.12.2022 відповідач повідомив позивача, що здійснив часткову оплату за користування вагонами у листопаді, а другу частину планує оплатити до 30.12.2022 та зазначив, що гарантує оплату за користування вагонами у грудні 2022 в термін до 26.01.2023.

Листом № 35/01-23 від 30.01.2023 відповідач повідомив позивача про наявність факторів, які впливають на можливість виконання відповідачем фінансових зобов`язань за Договором та запропонував наступний графік погашення заборгованості: до 28.02.2023 - 25%; до 31.03.2023 - 25%, до 30.04.2023 - 50%.

Листом № 65/03-23 від 02.03.2023 відповідач надав позивачу орієнтовний графік погашення заборгованості.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем надані позивачем послуги за Договором оплачено лише частково, в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 6 700 000,00 грн., а орієнтовні строки остаточного погашення заборгованості відповідач неодноразово змінював, при цьому, жодні з імовірних строків, окрім визначених Договором, позивачем погоджені не були, в зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 653 269,67 грн., 3% річних в розмірі 144 305,52 грн. та інфляційні втрати в розмірі 128 181,82 грн.

Крім того, позивачем також заявлено клопотання у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Пунктом 3.10 Договору узгоджено, що факт надання послуг експедитором клієнту підтверджується документом (документами), який відображає наступну інформацію: рід вантажу, пункт відправлення та призначення, рух у завантаженому та/або порожньому стані, місце та час знаходження рухомого складу, номер вагону, номер відправлення, факт списання грошей з особового рахунку експедитора, іншу інформацію про послугу. Таким документами можуть бути: дані електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці, або перевізний документ, або накопичувальна картка, або відомість форми ГУ-46, або перелік філії «ЄРЦЗП» АТ «Укрзалізниця», або Акт наданих послуг, або інші документи.

За підсумками роботи за місяць сторони не пізніше останнього звітного місяця оформляють Акт наданих послуг, який є первинним документом для відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку. За ініціативою експедитора можуть оформлюватися декілька актів на місяць за підсумками роботи в періоді, який вказано в Акті наданих послуг.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивачем надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 18 303 359,76 грн., що підтверджується складеними та підписаними сторонами без заперечень та зауважень актами надання послуг № 649 від 30.09.2022 на суму 635 100,00 грн., № 650 від 31.10.2022 на суму 3 217 380,00 грн., № 720 від 31.10.2022 на суму 550,00 грн., № 817 від 30.11.2022 на суму 16 500,00 грн., № 818 від 30.11.2022 на суму 864,60 грн., № 839 від 30.11.2022 на суму 5 488 000,00 грн., № 866 від 02.12.2022 на суму 1 100,00 грн., № 843 від 07.12.2022 на суму 52 880,88 грн., № 938 від 31.12.2022 на суму 6 256 000,00 грн., № 75 від 23.01.2023 на суму 165 050,28 грн., № 71 від 31.01.2023 на суму 2 392 000,00 грн., № 128 від 13.02.2023 на суму 77 934,00 грн.

Також, на виконання умов Договору, позивачем зареєстровано податкові накладні № 239 від 22.09.2022, № 489 від 30.09.2022, № 498 від 31.10.2022, № 54 від 04.10.2022, № 1103 від 30.11.2022, № 1102 від 30.11.2022, № 1083 від 30.11.2022, № 121 від 02.12.2022, № 122 від 07.12.2022, № 533 від 31.12.2022, № 285 від 23.01.2022, № 228 від 31.01.2023, № 696 від 13.02.2023 та виставлено відповідачу на оплату рахунки № 894 від 12.09.2022 на суму 870 000,00 грн., № 1126 від 31.10.2022 на суму 3 217 380,00 грн., № 1136 від 31.10.2022 на суму 550,00 грн., № 1137 від 02.11.2022 на суму 16 500,00 грн., № 1223 від 30.11.2022 на суму 864,60 грн., № 1235 від 30.11.2022 на суму 5 488 000,00 грн., № 1262 від 02.12.2022 на суму 1 100,00 грн., № 1239 від 07.12.2022 на суму 52 880,88 грн., 1236 від 06.12.2022 на суму 7 393 500,00 грн., № 126 від 23.01.2023 на суму 165 050,28 грн., № 125 від 31.01.2023 на суму 2 392 000,00 грн., № 155 від 13.02.2023 на суму 77 934,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.7 Договору клієнт здійснює остаточний розрахунок по оплаті вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора на підставі отриманого Акту наданих послуг за звітний період протягом 5 банківських днів з дати отримання Акту наданих послуг.

Однак, як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, надані позивачем послуги за Договором оплачено лише частково, в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 6 700 000,00 грн.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 6 700 000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 6 700 000,00 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 653 269,67 грн., 3% річних в розмірі 144 305,52 грн. та інфляційні втрати в розмірі 128 181,82 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі прострочення оплати рахунків експедитора клієнт сплачує експедитору пеню, розраховану виходячи з розміру подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, що діє на період прострочення оплати рахунків експедитора, за кожен день прострочення.

Відтак, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 653 269,67 грн.

В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 144 305,52 грн. 3% річних та 128 181,84 грн. інфляційних втрат.

Також, позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту повного виконання рішення.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI Господарського процесуального кодексу України.

Правовий аналіз положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.

За змістом ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення 3% річних на суму основного боргу у розмірі 6 700 000,0 грн. починаючи з 26.10.2023 (враховуючи, що у позові вже здійснено нарахування по 25.10.2023) до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України.

Перерахунок 3% річних для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою: Сх3хД:К:100,

де: С- сума непогашеної заборгованості;

Д - кількість днів прострочення;

К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеними вище формулами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Євровєктранс" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34; ідентифікаційний код: 41007180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл Карго" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, нежиле приміщення 91; ідентифікаційний код: 41429938) заборгованість у розмірі 6 700 000 (шість мільйонів сімсот тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 653 269 (один мільйон шістсот п`ятдесят три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн. 67 коп., 3% річних у розмірі 144 305 (сто сорок чотири тисячі триста п`ять) грн. 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 128 181 (сто двадцять вісім тисяч сто вісімдесят одна) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 129 386 (сто двадцять дев`ять тисяч триста вісімдесят шість) грн. 36 коп.

Нарахувати до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Євровєктранс" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34; ідентифікаційний код: 41007180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл Карго" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, нежиле приміщення 91; ідентифікаційний код: 41429938) 3% річних на суму заборгованості у розмірі 6 700 000,00 грн. з 26.10.2023 до моменту виконання рішення за наступною формулою: В=С*3/100*Д, де В - сума нарахованих відсотків в гривнях, С - розмір заборгованості в гривнях, Д - кількість днів нарахування відсотків.

Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК-Євровєктранс" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34; ідентифікаційний код: 41007180) суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.02.2024

Суддя О.А. Грєхова