Рішення

від 13.02.2024 по справі 918/1225/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1225/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп"

до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення боргу 352 455,87 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості 352 455,87 грн., з яких 346 009,91 грн. основний борг, 6 107,96 грн. пеня, 338,00 грн. 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив поставку товару відповідачу - згідно укладеного Договору поставки №АІ-2707/22-01 від 27.07.2022. Проте відповідач не оплатив кошти за отриманий товар у строки, обумовлені Договором.

Згідно з умовами договору поставки №АІ-2707/22-01 від 27.07.2022 позивач поставив відповідачу товару на суму 1 227 039,60 грн., проте відповідач виконав свої зобов`язання за договором частково, сплатив вартість поставленого товару не в повному обсязі. Заборгованість відповідача за договором поставки товару за видатковими накладними № 2380 від 24.10.2023 р., № 2370 від 24.10.2023 р., № 2421 від 01.11.2023 р. складає 881 029,69 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку порушення виконання грошових зобов`язань Покупець сплачує Постачальнику, згідно умов ст.625 ЦК України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних (від простроченої суми).

Тому посилаючись на умови Договору та на ст.625 ЦК України позивач нарахував 6 107,96 грн. пені, 338,00 грн. 3% річних, 0,00 грн. інфляційних втрат.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача борг та нараховані санкції. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 07.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до слухання в підготовчому засіданні на 09 січня 2024 р. на 11:30 год.

29.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

09.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 09.01.2024 підготовче засідання відкладено на 23 січня 2024 року на 09:30 год. за клопотанням відповідача.

22.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

22.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою від 23.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 лютого 2024 року на 11:15 год.

12.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

У судове засідання 13.02.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися Про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" (Позивач, Постачальник) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (Відповідач, Покупець) був укладений Договір поставки №АІ-2707/22-01 від 27 липня 2022 року, згідно пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати (поставити) партіями у власність Покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а саме: запасні частини, мастила, шини, акумуляторні батареї, інші комплектуючі вузли, агрегати, обладнання та аксесуари до транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, інших самохідних машин і механізмів, промислових та сільськогосподарських пристроїв, споруд та об`єктів(а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування Товару, чинні відносно Товару коди за відповідними класифікаторами, номери за каталогами втробників, варіант тарування та/або пакування Товару, виробник та країна походження Товару, одиниці виміру кількості Товару та його кількість, ціна (з урахуванням відповідного варіанту оподанкування податком на додану вартість), строки та умови (базис) поставки кожної партії Товару можуть визначатись в Договорі та/або у відповідній специфікації (надалі-Специфікація) та/або у видатковій накладній до Договору, яка є його невід`ємною частиною. Загальна ціна Договору становить загальну вартість Товару, зазначеного у Специфікаціях та/або у видаткових накладних (п.1.3. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору загальна сума Договору визначається на підставі цін, погоджених Сторонами у відповідних Специфікаціях та/або у видаткових накладних.

Ціна Товару включає в себе усі витрати Постачальника, в тому числі, але не виключно: витрати щодо доставки Товару, вартість тари, пакування, маркування, страхування (за необхідності); ціна є остаточною і може бути змінена лише за письмовою згодою Сторін Договору, окрім випадків, передбачених Договором або відповідною Специфікацією (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору оплата конкретної пантії Товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на поточний банківський рахунок Постачальника, вказаний у Договорі.

Якщо всі позиції у рахунку-фактурі зазначені із наявністю на складі, то Покупець отримує Товар без попередньої оплати з подальшою оплатою 100% вартості Товару протягом 30 календарних днів після його отримання та підписання відповідних видаткових накладних уповноваженою особою Покупця, якщо інше не зазначене у рахунку або Специфікації (п. 3.3.1. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору Постачальник поставляє Товар в строки та на умовах базису поставки, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "ІНКОТЕРМС-2010" DDP-склад Покупця, за адресою на вибір Покупця. У випадку розбіжностей між положеннями "ІНКОТЕРМС-2010" та умовами відповідної Специфікації, перевага нащдається положенням Договору/Специфікації.

Відповідно до п. 8.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін та його скріплення печатками Сторін та закінчується 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку-не раніше моменту виконання Сторонами взятих на себе за Договором зобов`язань.

Договір підписаний позивачем та відповідачем, та скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар загальною вартістю

- 1 227 039,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №2380 від 24.10.2023 року на суму 1 021 200,00 грн., №2370 від 24.10.2023 року на суму 129 039,60 грн. та №2421 від 01.11.2023 року на суму 76 800,00 грн. (а.с. 21-22).

Видаткові накладні підписані Покупцем та Постачальником.

Як встановлено судом, поставлений товар прийнятий Відповідачем у повному обсязі. Заперечень Замовника щодо якості та/або кількості поставленого товару на адресу Постачальника не надходило.

Відповідач здійснив часткові оплати за поставку Товару на суму 881 029,69 грн. Вказане підтверджується наданими позивачем копіями платіжних інструкцій (а.с. 11-13).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів сплати коштів у сумі 346 009,91 грн.

За порушення умов Договору та посилаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 6 107,96 грн пені та 338,00 грн. 3% річних.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність простроченої заборгованості підтверджена належними та допустимими доказами .

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 346 009,91 грн. основного боргу.

Керуючись положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 338,00 грн. 3% річних.

В частині стягнення 3 % річних, суд зазначає наступне.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи, судом встановлено порушення відповідачем умов Договору в частині прострочення строків оплати вартості поставленого товару.

При цьому, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки в тому числі передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач заявляє до стягнення 3% річних в сумі 338,00 грн.

Здійснивши перерахунок суд встановив, що позивачем вірно нараховано суму 3% річних.

Позовна вимога в частині стягнення 3% річних підлягає задоволеню в сумі заявленій позивачем - 338,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст. 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у випадку порушення термінів або умов оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку порушення виконання грошових зобов`язань Покупець сплачує Постачальнику, згідно умов ст.625 ЦК України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних (від простроченої суми).

Позивачем нараховано 6 107,96 грн пені. Здійснивши перерахунок суд встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені.

За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 6 107, 96 грн пені та 338,00 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, про стягнення з відповідача на користь позивача 346 009,91 грн. основного боргу, 6 107,96 грн. пені та 338,00 грн. 3% річних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 5 286,82 грн.

Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 5 286,82 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" (35112, Рівненська область, Дубенський район, с. Ярославичі, вул. Шкільна, 50, код ЄДРПОУ 30132761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Імпорт Груп" (04202, м. Київ, вул. Маршала Рокосовського, 3, код ЄДРПОУ 39465869) - 346 009 (триста сорок шість тисяч дев`ять) грн. 91 коп. основного боргу, 6 107 (шість тисяч сто сім) грн. 96 коп пені, 338 (триста тридцять вісім) грн. 00 коп. 3% річних та 5 286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 лютого 2024 року.

Суддя Бережнюк В.В.