Ухвала

від 15.02.2024 по справі 924/175/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"15" лютого 2024 р. Справа № 924/175/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали заяви від 14.02.2024р. про забезпечення позову у справі № 924/175/24

за позовом ОСОБА_1 , смт. Чемерівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до Чемеровецької селищної ради, смт. Чемерівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

про визнання незаконним та скасування рішення; зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.02.2024р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чемеровецької селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення; зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заверусі С.В.

14.02.2024р. ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд: 1) накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002, площею 6 га, яка розташована за межами населених пунктів Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області; 2) заборонити Чемеровецькій селищній раді Кам`янець-Подільського району Хмельницької області вчиняти будь-які дії чи приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002, площею 6 га, яка розташована за межами населених пунктів Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області, на користь інших осіб до завершення розгляду зазначеної справи в господарському суді Хмельницької області.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що йому стало відомо, що рішенням від 26.01.2024р. № 121-44/2024 "Про проведення земельних торгів у формі аукціону" відповідач вирішив продати на земельних торгах право оренди земельної ділянки комунальної власності для ведення фермерського господарства, площею 6 га, з кадастровим номером 6825255100:03:001:0002, яка розташована за межами смт. Чемерівці. Таким чином, виходячи з того, що предметом спору у справі № 924/174/24 є право оренди земельної ділянки, яке рішенням відповідача від 26.01.2024р. виставлено на продаж на конкурентних засадах у формі аукціон, проведення якого вже призначено на 06.03.2024р., заявник вважає, що відповідач має наміри до ухвалення судового рішення розпорядитися спірною земельною ділянкою та вже вчинив конкретні дії, спрямовані на відчуження прав на зазначену земельну ділянку іншим особам, а саме передав права на неї на продаж на земельних торгах своїм рішенням від 26.01.2024р.

Статтею 129 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

11.07.2018р. Верховний суд України, розглядаючи справу № 509/5216/13-ц, зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов`язання селищної ради поновити порушене право позивача шляхом ухвалення рішення відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тобто вимоги немайнового характеру.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18).

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 р. у справі №916/10/18).

Зі змісту пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 у справі №911/527/19).

Вирішуючи питання забезпечення позову, суд повинен перевірити свої дії на предмет відповідності Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Першого Протоколу до неї у розрізі дотримання прав учасників справи, гарантованих статтею 6 Конвенції "Право на справедливий суд" та права на мирне володіння майном.

Такий підхід ґрунтується на принципі верховенства права, закріпленому у статті 129 Конституції України, відповідає засадам справедливого суду, закріпленим у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відображає реалізацію принципу необхідності дотримання при обранні заходу забезпечення позову належного балансу інтересів всіх зацікавлених осіб, суспільства, до яких у даному випадку належить і відповідач. Виходячи із заявлених позовних вимог у даній справі, а також враховуючи, що позивачем у даному спорі не пред`явлено вимогу про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння або іншої матеріальної вимоги щодо спірної земельної ділянки, господарський суд дійшов висновку про недоречність вжиття в межах даної справи таких заходів забезпечення позову, як накладення арешту та заборона відповідачу, як органу місцевого самоврядування, здійснювати дії щодо земельних ділянок.

Судом зауважується, що забезпечення позову має бути, з-поміж іншого, співмірним з предметом позову у справі, в якій вживаються відповідні заходи, однак, суд вважає, що визначені позивачем заходи забезпечення позову є неспівмірними з предметом позову у справі № 924/175/24. При цьому судом також враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.01.2019 у справі №915/870/18 та від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, від 16.10.2019 у справі №911/1530/19.

Також судом зазначається, що факт протиправності оскаржуваного позивачем до суду рішення тридцять п`ятої сесії VIII скликання Чемеровецької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 15.06.2023 №106-35/2023 "Про внесення змін до договору оренди землі" потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів при розгляді справи.

Крім того, оскільки право оренди не ототожнюється з правом власності, враховуючи при цьому, що прийняття рішення Чемеровецької селищної ради від 26.01.2024р. не є свідченням наявності у відповідача наміру вчинення дій щодо вибуття земельної ділянки з комунальної власності, суд вважає, що заявником не доведено, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову (які зводяться до повної заборони на відчуження земельної ділянки та прав на неї) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (у спорі щодо оренди майна) або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, враховуючи зміст рішення Чемеровецької селищної ради від 26.01.2024р., судом наголошується на тому, що відповідно до ч.12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.02.2024р. про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяС.В. Заверуха

Віддруков. 3 прим. (рек. з пов. про вруч.):

1 - до справи;

2 позивачу ( АДРЕСА_1 );

3- відповідачу (31600, смт. Чемерівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вул. Центральна, 40, код 04403930).