Рішення

від 31.01.2024 по справі 925/1389/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1389/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

позивача: Леус В.М. за довіреністю,

відповідача Чорноіваненко Д.О. адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 90 823,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради (вул. Павлова, 46, м. Сміла, Черкаська область, 20708, код ЄДРПОУ 02004841) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про стягнення завищеної вартості ремонтно-будівельних робіт у сумі 90 823, 38 грн та відшкодування понесених судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на завищення вартості виконаних робіт відповідно до результатів Акту планової виїзної ревізії від 16.03.2023 № 04-30/002.

Ухвалою від 19.10.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки; розгляд справи по суті призначив у судовому засіданні на 23 листопада 2023 року.

Ухвалою від 23.11.2023 Господарський суд Черкаської області для належного повідомлення відповідача розгляд справи по суті в судовому засіданні відклав на 10 год. 00 хв. 20 грудня 2023 року.

Ухвалою від 20.12.2023 Господарський суд Черкаської області повідомив учасників справи про дату перенесення судового засідання на 16 січня 2024 року.

10 січня 2023 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку для подання відзиву.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку подачі відзиву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 мобілізовано до лав Збройних сил України, внаслідок чого він не міг отримати ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі та позовну заяву з додатками. Практично весь час ОСОБА_2 знаходиться на службі, а на час його відпустки жодних документів йому не надходило. Про дану судову справу ОСОБА_2 стало відомо від довіреної особи ОСОБА_3 , якій у свою чергу це стало відомо від працівників позивача. Враховуючи необхідність захисту прав та законних інтересів ОСОБА_2 в суді. 19.12.2023 між ОСОБА_3 та АБ «ЧОРНОІІЗАНЕНКО і ПАРТНЕРИ» було укладено договір про надання правової допомоги № 21. 20.12.2023 адвокат Чорноіваненко Д.О. ознайомився із матеріалами справи та у подальшому склав відзив на позовну заяву. 08.01.2024 ОСОБА_1 погодив правову позицію адвоката, викладену у відзиві, та надав докази перебування па службі в Збройних силах України, а саме витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.08.2022.

Тому представник відповідача в клопотанні повідомляє суд, що ОСОБА_1 пропустив строк на надання відзиву, встановлений судом з поважної причини, а саме у зв`язку із перебуванням ОСОБА_1 на службі в ЗСУ та пов`язаними із цим обмеженнями вільної можливості пересуватися, вільної можливості спілкуватися із використанням мобільного зв`язку га мережі інтернет. З урахуванням наведеного просив суд поновити ОСОБА_1 пропущений строк па надання відзиву у справі № 925/1389/23.

Дослідивши клопотання представника відповідача про поновлення строку подачі відзиву суд зазначає таке.

Згідно ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання відзиву) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі Walchli v. France, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ Фріда проти України, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Наведена норма процесуального права пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності з поданням доказів цього.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Суд, беручи до уваги викладені представником відповідача обставини, з метою дотримання процесуальних прав сторін, повного та всебічного з`ясування обставин справи, дійшов висновку про доцільність поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та приєднання до матеріалів справи поданого відповідачем відзиву.

У відзиві на позов представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача 19000,00 грн витрат відповідача на правову допомогу.

В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив таке.

-позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення грошових коштів в сумі 90823,38 грн. При цьому позивач чітко не вказує на правову природу цих грошових коштів, тобто що саме позивач хоче стягнути з відповідача: збитки у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору, грошові кошти безпідставно отримані відповідачем, збитки у зв`язку із завданням відповідачем позадоговірної шкоди, зменшення ціни договору, що позбавляє відповідача можливості ефективного захисту від необґрунтованих вимог позивача;

- в якості доказів доведення вини відповідача у завищенні загальновиробничих витрат при виконанні низки господарських договорів будівельного підряду позивач посилається на акт ревізії від 16.03.2023 № 04-30/002, складений Управлінням Північною офісу Держаудитслужби в Черкаській області. У відзиві представник відповідача зазначив, що акт контрольно-ревізійного органу не є обов`язковим для відповідача, оскільки сам по собі не створює, не змінює та не припиняє для відповідача права чи обов`язки, сам акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень. В даному випадку відсутня презумпція правомірності адміністративного акту суб`єкта владних повноважень (що є втіленням принципу «належного врядування»);

- представник відповідача зазначив, що укладені договори підряду по капітальному ремонту (які є однотипними), не містять пункту договору про такий вид відповідальності - як повернення грошових коштів. З тексту позовної заяви вбачається, що у відповідача виникло зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 90823,38 грн, однак позивач не посилається па конкретний пункт договору, який встановлює зобов`язання відповідача повернути грошові коншти у випадку зміни складових ціпи договору (загальновиробничі витрати є частиною кошторисних витрат, а отже утворюють ціну договору). В договорах передбачено, що договірна ціна є твердою (п.3.1.). тобто такою, що не підлягає зміні. Внесення змін та доповнень до умов договорів можливе виключно за взаємною згодою сторін (стаття 14). Спору про зміну умов договору між сторонами не було, а враховуючи те, що дія договору припинена внаслідок завершення строку його дії (п. 16.3) такий спір неможливий;

- посилання позивача на п. 6.4.7. «Правил визначення вартості будівництва ДСТУ БД.1.1-1:2013» затверджених наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 за №293 є необґрунтованим, оскільки з даного пункту вбачається. що при виявленні у кошторисах виконаних робіт (актах КБ-2в та КБ-3) помилок та порушень чинного законодавства загальна вартість виконаних робіт підлягає уточненню;

- представник відповідача пояснив, що позивач укладав договори як за тендерними процедурами так і без проведення тендерів, в усіх випадках ціна робіт визначалася позивачем як замовником капітальної о ремонту. Також позивачем замовлялася експертиза кошторисної вартості робіт та були відповідні висновки «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗИ» щодо вартості робіт. Тобто експертна установа додатково перевіряла в тому числі і склад загальновиробничих витрат та на скільки відомо відповідачу зауважень не виявила. У відповідності до п. 7.1. договорів підряду, замовник (позивач) передає підряднику (відповідачу) затверджену проектно-кошторисну документацію. Тобто відповідач, як підрядник за договором, кошторис не складав та не формував, а погодився на запропоновані замовником (позивачем) умови, які містили склад загальновиробничих витрат. Акти виконаних робіт не містять розбіжностей із затвердженим кошторисом в частині загальновиробничих витрат, в тому числі ЄСВ. Всі акти виконаних робіт Замовником підписані та оплачені, що свідчить про їх повну відповідність затвердженому кошторису.

16 січня 2024 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області, оскільки рішення у даній справі, на думку заявника, може вплинути на їхні права та обов`язки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З матеріалів справи вбачається, що рішення з цього господарського спору не впливатиме на права та обов`язки Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області, тому клопотання позивача про залучення третьої особи не підлягає задоволенню.

30 січня 2024 року до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив, де позивач обґрунтовує свої позовні вимоги намагаючись спростувати заперечення відповідача, також заперечує проти заявленої відповідачем до стягнення з позивача суми витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про залучення третьої особи. Позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю, судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Представник відповідача зазначив, що підстав для залучення третьої особи не має, проти позову заперечив повністю з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати представники сторін не з`явилися, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача суд встановив такі обставини.

Між комунальним некомерційним підприємством «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» (замовник, надалі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник, надалі - відповідач) було укладено договори підряду на капітальний ремонт та договори надання послуг на поточні ремонти покрівлі та капітальний ремонт приймального відділення лікувально-діагностичного корпусу з підвалом:

від 02.11.2020 № 3132-1 (а. с. 11-18);

від 22.12.2020 № 2240-46 (а.с. 20-21);

від 24.03.2021 № 2240-11 (а.с. 22);

від 18.05.2021 № 2240-26 (а.с. 23);

від 15.04.2021 № 3132-1, додаткова угода № 1 до договору № 3132-1 від 15.04.2021( а. с. 24 - 33).

В зазначених договорах сторони визначили договірну ціну.

Відповідно до п.3.1. Договору підряду на капітальний ремонт від 02.11.2020 № 3132-1 договірна ціна визначена відповідно до Державних будівельних норм є твердою та становить 856 998,00 грн.

Відповідно до п.3.4. Договору № 2240-46 про надання послуг від 22.12.2020 сторони погодили, що загальна сума договору складає 49 726,00 грн;

Відповідно до п.3.4. Договору № 2240-11 про надання послуг від 24.03.2021 загальна сума договору складає 24674,00 грн.

Відповідно до п.3.4. Договору № 2240-26 про надання послуг від 18.05.2021 сторони погодили, що загальна сума договору складає 49818,00 грн;

15.04.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 3132-1 від 15.04.2021, в якій досягнуто згоду про величину договірної ціни. Сторони вирішили викласти пункт 3.1. в новій редакції «договірна ціна визначена відповідно до Державних будівельних норм є твердою та становить 749011,74 грн (а. с. 33).

В Договорах сторонами було погоджено, що розрахунки проводяться на підставі підписаних сторонами "Акту приймання виконаних будівельних робіт" (за формою КБ-2в), "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (за формою КБ-3).

Відповідно умов Договорів акти виконаних робіт перевіряються замовником протягом 3-х робочих днів з моменту подання актів підрядником та в цей же строк замовник може заявити письмову обґрунтовану відмову від підписання актів виконаних робіт та прийняття робіт.

У відповідності до п. 7.1. договорів підряду замовник передає підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію.

В зазначених договорах сторони визначили, що вони набувають чинності з моментів їх укладення та діють до:

Договір від 02.11.2020 № 3132-1 до 31 грудня 2020 року;

Договір від 22.12.2020 № 2240-46 до 31 грудня 2020 року;

Договір від 24.03.2021 № 2240-11 до 31 грудня 2021 року;

Договір від 18.05.2021 № 2240-26 (а.с. 23) до 31 грудня 2021 року;

Договір від 15.04.2021 № 3132-1 до 31 грудня 2021 року, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

В позовній заяві позивачем зазначено, що відповідачем ремонтно-будівельні роботи за вказаними договорами були виконані вчасно, претензій зі сторони замовника не виникло. Оплата по договорам проведена вчасно та в повному обсязі.

В подальшому, управлінням Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради» за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, за результатами якої складено Акт № 04-30/002 від 16.03.2023 (а.с. 34- 42, далі Акт № 04-30/002).

На підставі складеного Акту № 04-30/002 ревізією правильності визначення вартості робіт з капітального ремонту приміщень, будівель і споруд; відповідності норм витрат матеріальних ресурсів, передбачених ресурсно-елементними кошторисними нормами, та зазначених підрядником в актах форми №КБ-2в витрат матеріальних ресурсів на обсяг виконаних робіт; правильності застосування ресурсних елементних кошторисних норм, адміністративних витрат та прибутку по роботах, виконаних ФОП ОСОБА_1 відповідно до договорів від 02.11.2020 №3132-1 (додаткова угода № 1 від 13.07.2021 до договору № 3132-1), від 22.12.2020 № 2240-46, від 24.03.2021 № 2240-11, від 18.05.2021 №2240-26, від 13.07.2021 №3132-1/1 та за наявними на об`єкті контролю документами (актами виконаних робіт форми № КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, підсумковими відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат, дефектними актами тощо), встановлено. що при визначенні договірної ціни, складанні кошторисів, підписанні актів виконаних робіт форми № КБ-2в за період з 02.11.2020 по 30.11.2021 не враховано обґрунтовану величину і структуру, яка склалася в організації загальновиробничих витрат, не уточнено загальновиробничі витрати, а саме 2 блок, на стадії взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт на підставі даних про фактичні величини цих витрат по кожному об`єкту, що призвело до завищення вартості виконаних будівельних робіт за вищевказаними договорами на загальну суму 103700,35 грн (зокрема: за листопад-грудень 2020 року - 58487,00 грн, за січень-листопад 2021 року - 45213,35 гривень), чим порушено вимоги ст. 193 Господарського кодексу, ч. 1 ст. 9 Закону №996, п. 4.3.1, 4.3.2, п.4.3.3, 4.3.5 Настанови №405, п. 5.13, п. 5.15 Настанови №281, п.1.2, п.2.2, п.2.15 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

В позовній заяві позивачем зазначено, що під час проведення ревізії порушення усунуто на загальну суму 12876, 97 грн шляхом проведення підрядником додаткового обсягу ремонтних робіт.

На підставі акту ревізії № 04-30/002 КНП «ЧОПЛ Черкаської обласної ради» 06.04.2023 звернулось до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з листом про перевірку робіт та надання роз`яснення щодо не оплати нарахованого єдиного соціального внеску (ЄСВ), що призвело до завищення вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 90823,38 грн.

14.06.2023 КНП «ЧОПЛ Черкаської обласної ради» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надіслано претензію щодо сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) на суму 90823,38 грн.

26.09.2023 КНП «ЧОПЛ Черкаської обласної ради» отримано відповідь від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо відмови в сплаті ЄСВ.

26.092023 відповідачем направлено позивачу лист з запереченнями на лист претензію від 14.06.2023 №495/01-8.

Станом на 09.10.2023 відповідачем не усунуто виявлені ревізією порушення в частині оплати завищеної вартості ремонтно-будівельних робіт (ЄСВ) на суму 90823,38 грн, що і стало підставою для позовних вимог.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В якості істотних умов Договору його сторонами погоджено предмет договору, ціну та строк виконання ремонтних робіт і технічне завдання.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до його умов.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Позивач просить стягнути спірні кошти в розмірі 90823,38 грн. на підставі ч.1 ст. 224 ГК України, отже в якості збитків за результатами виконання сторонами умов Договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За правилами ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

За правилами ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків та їх розміру;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками;

4) вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Отже, позивачу для стягнення спірних коштів в якості збитків слід довести неналежне виконання відповідачем умов Договорів та всі чотири складові елементи для їх обґрунтування.

Позивач не довів суду неякісність виконання відповідачем підрядних робіт, порушення технології будівництва чи неналежний їх обсяг згідно Договорів.

З матеріалів справи судом встановлено, що сторони уклали договори підряду на капітальний ремонт та договори надання послуг на поточний ремонти покрівлі та капітальний ремонт приймального відділення лікувально-діагностичного корпусу з підвалом від 02.11.2020 № 3132-1 (а. с. 11-18); від 22.12.2020 № 2240-46 (а.с. 20-21); від 24.03.2021 № 2240-11 (а.с. 22); від 18.05.2021 № 2240-26 (а.с. 23); від 15.04.2021 № 3132-1, додаткова угода № 1 до договору № 3132-1 від 15.04.2021( а. с. 24 - 33).

В зазначених договорах передбачено, що договірна ціна є твердою, тобто такою, що не підлягає зміні.

Відповідно умов Договорів акти виконаних робіт перевіряються замовником протягом 3-х робочих днів з моменту подання актів підрядником та в цей же строк замовник може заявити письмову обґрунтовану відмову від підписання актів виконаних робіт та прийняття робіт.

У відповідності до п. 7.1. договорів підряду замовник передає підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем ремонтно-будівельні роботи за вказаними договорами були виконані вчасно, претензій зі сторони замовника не виникло. Оплата по договорам проведена вчасно та в повному обсязі.

Позивач не доводить, що сторони вийшли за межі ціни договору, яка узгоджувалася Договорами та Додатковою угодою.

Спірні кошти в сумі 90823,38 грн позивачем обґрунтовані завищенням вартості будівельних робіт, а саме на стадії взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт на підставі даних про фактичні величини цих витрат по кожному об`єкту.

За загальним правилом, за приписами частини другої статті 845 Цивільного кодексу України, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Згідно з частиною першою статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 2, 3 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Згідно з частиною першою статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За умовами Договорів між сторонами та чинного законодавства, що регулює відносини підряду, право на стягнення збитків виникає у позивача лише у виключних випадках, які слід довести пунктами Договору чи норм Закону.

У відповідності до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Позивачем не доказано, які порушення здійснення господарської діяльності чи умов Договорів при виконанні Договорів вчинив відповідач, щоб для нього настала відповідальність саме у вигляді стягнення збитків. З матеріалів справи судом встановлено, що виконані ремонто-будівельні роботи за Договорами позивачем прийняті від відповідача без зауважень і оплачені повністю.

Суд також зауважує, що обґрунтування позивачем стягнення збитків внаслідок завищення відповідачем вартості по виконанню певних робіт, відносяться до етапу укладення договору, а не до його виконання, але збитки можуть стягуватися лише за порушення виконання зобов`язання як за умовами Договору, так і за вимогами законодавства.

Самі по собі висновки ревізій чи аудиторських перевірок діяльності позивача не можуть змінювати умови Договору між сторонами і слугувати самостійною підставою для стягнення збитків з відповідача.

Такі звіти і висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, не мають для господарюючих суб`єктів обов`язкового чи преюдиціального характеру, вони лише фіксують виявлені порушення і на їх підставі не можуть встановлюватись ті чи інші обставини, як підстава для безумовного притягнення підприємства до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 по справі № 904/7287/17, від 20.06.2019 по справі № 916/1906/18.

Доводи позивача, що в результаті ревізії Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області встановлено ряд порушень та недоліків вимог діючого законодавства, які призвели до матеріальної шкоди (збитків) КНП Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської обласної ради на суму 103700,35 грн, про що складено акт від 16.03.2023 № 04-30/002, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки встановлені органами держаудитслужби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто сам лише акт ревізії не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Позивач і при наявності акту ревізії Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області повинен довести всі чотири елементи складу правопорушення, при якому у відповідача настає відповідальність у вигляді стягнення збитків за порушення господарського зобов`язання.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

Позивач не надав доказів, що відповідач порушив прийняті на себе договірні зобов`язання згідно договорів підряду, за що б у нього могла виникнути відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Позивач також не надав доказів, що відповідач при виконанні робіт вийшов за межі узгодженої обома сторонами ціни кожного із договорів.

Як вказано вище, за змістом ст. 845 ЦК підрядник має право залишити в себе всі заощаджені кошти, якщо це не вплинуло на якість робіт, або сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощаджених коштів, чого не було зроблено.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договори підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договорами робіт, то такі кошти було набуто відповідачем за наявності правової підстави.

Суд приходить до висновку, що позивач зібраними у справі доказами не довів правову підставу позову, ним не доведено обставин щодо завдання йому збитків внаслідок винних дій відповідача саме при неналежному виконанні Договорів, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позову повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Представник відповідача у відзиві на позов просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000,00 грн.

За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідач належними доказами не довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із даною справою.

З врахуванням вищевикладеного, оскільки відповідачем не подано належних доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, дане питання при ухвалені рішення господарським судом не розглядалося.

Керуючись статтями 129, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 14 лютого 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз