Ухвала

від 14.02.2024 по справі 925/166/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"14" лютого 2024 р. м. Черкаси Справа № 925/166/24

Суддя Господарського суду Черкаської області Гладун А.І., розглянувши заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАНТА КОНСАЛТІНГ" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" про видачу судового наказу за вимогами про стягнення 182759,27 грн заборгованості за договором про надання послуг, 302,80 грн витрат на сплату судового збору та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТАНТА КОНСАЛТІНГ" звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" 182759,27 грн. за договором про надання послуг № 181-23 від 22.05.2023, 302,80 грн витрат на сплату судового збору та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

14.02.2024 суддя Господарського суду Черкаської області Гладун А.І. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю"АНТАНТА КОНСАЛТІНГ" про видачу судового наказу задовольнив частково та видав судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" 182759,27 грн заборгованості за договором про надання послуг, 302,80 грн витрат на сплату судового збору.

У заяві про видачу судового наказу заявник просить суд також видати судовий наказ про стягення з боржника ТОВ "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву обгрунтовує тим, що АДВОКАТСЬКЕ БЮРО "НУГАЄВОЇ ВАЛЕРІЇ ВІКТОРІВНИ" надало заявнику професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 10/02 від 10.02.2023. Вартість наданої правової допомоги становить 20000,00 грн.

На підтвердження понесених судових витрат заявник до заяви додав:

1) рахунок № 1 від 24.01.2024, який свідчить про оплату заявником послуг з надання правової допомоги у січні 2024 на суму 6350,00 грн;

2) рахунок № 1 від 06.02.2024, який свідчить про оплату заявником послуг з надання правової допомоги у лютому 2024 на суму 14000,00 грн;

3) акт прийняття-передачі наданої правової допомоги (послуг) № 7 до договору про надання правової допомоги № 10/02 від 10.02.2023, згідно з яким АДВОКАТСЬКЕ БЮРО "НУГАЄВОЇ ВАЛЕРІЇ ВІКТОРІВНИ" за період з 24.01.2024 по 07.02.2024 надало ТОВ "АНТАНТА КОНСАЛТІНГ" правову допомогу (послуги), а саме: ???оплата судового збору; підготовка та подання заяви про видачу судового наказу про стягнення в судовому порядку заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг №181-23 від 22.05.2023 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут"; вартість (гонорар) послуг (правової допомоги) Бюро за період з 24.01.2024 по 07.02.2024 року склали 20 350,00 гривень без ПДВ;

4) детальний опис робіт (наданих послуг) №2 від 07.02.2024, виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "НУГАЄВОЇ ВАЛЕРІЇ ВІКТОРІВНИ" за договором про надання правової допомоги № 10/02 від 10.02.2023 згідно з яким АДВОКАТСЬКИМ БЮРО "НУГАЄВОЇ ВАЛЕРІЇ ВІКТОРІВНИ" на надання правової допомоги ТОВ "АНТАНТА КОНСАЛТІНГ" витрачено 10 годин підготовка (складання) та подання заяви про видачу судового наказу.

Розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Порядок розгляду вимог у наказному провадженні унормований Розділом ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (частина 2 статті 148 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.

За змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, грошовим зобов`язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, в тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто, в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, у порядку наказного провадження може бути стягнута неоспорювана грошова заборгованість за письмовими договорами, розмір якої не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено порядку та підстав розгляду у наказному провадженні іншх вимог до боржника, окрім вимог про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі.

Нормами процесуального закону також не передбачено порядку розгляду та стягнення у наказному провадженні судових витрат, окрім витрат на сплату судового збору за видачу судового наказу.

Зокрема, законом не передбачено стягнення з боржника витрат на професійну правову допомогу за укладеним між стягувачем та адвокатом договором про надання правової допомоги.

Таке стягнення суперечить самій суті наказного провадження, адже договір про надання правової допомоги не є укладеним між стягувачем та боржником, у стягувача відсутнє право вимоги до боржника щодо заборгованості за вказаним договором.

Така заборгованість не є неоспорюваною та її стягнення не відповідає вимогам статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі пункту 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує, що заявник за власним вибором відповідно до вимог частини 2 статті 148 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду у порядку наказного провадження із заявою про видачу судового наказу про стягнення з божника заборгованості, маючи право звернутися до боржника у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Водночас, у порядку наказного провадження розглядаються вимоги про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо, тобто вимоги про стягнення безспірної заборгованості.

Розділом ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України подання будь-якої заяви по суті спору в наказному провадженні не передбачено, як і не передбачено і подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат до заяви про видачу судового наказу.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено право суду за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності таких витрат витрат зі складністю справи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на надання праової допомоги.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення розміру судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Процесуального порядку звернення боржника до суду із заявою про зменшення розміріу витрат стягувача на професійну правничу допомогу Господарський процесуальний кодекс України не встановлює.

Можливість однієї сторони (стягувача) звернутися до суду з вимогою про стягнення з боржника понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, та, водночас, відсутність у іншої сторони (боржника) у встановленмоу законом порядку можливості заперечити проти такого розміру судових витрат чи просити суд зменшити їх розмір, не відповідає засадам рівності та змагальності учасників господарського судочинства та ставить боржника у менш вигідне становище, у порівнянні зі стягувачем.

Загальний порядок розподілу судових витрат, визначеним частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Процесуальний законо врегульовує підстави та порядок розподілу судових витрат у випадку задоволення позову чи відмови у позові у випадку розгляду справи за правилами позовного провадження, проте не встановлює підстав та порядку розподілу судових витрат за наслідками розгляду судом заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у заяві ТОВ "АНТАНТА КОНСАЛТІНГ" про видачу судового наказу в частині стягнення з ТОВ "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАНТА КОНСАЛТІНГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" про стягнення з ТОВ "ЧЕРКАСИЕНЕРГОЗБУТ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду протягом 10 днів з дня її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун