Ухвала

від 07.12.2023 по справі 757/56201/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56201/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, майора поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному проваджені № 42023102060000256 від 01.11.2023, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, майор поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного у кримінальному проваджені № 42023102060000256 від 01.11.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.

Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102060000256 від 01.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч.1 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено що відповідно до договору про спільну діяльність № 11-07/23 від 01.07.2023 між ТОВ «Навчальний центр «Навігатор»» (Код ЄДРПОУ 38946755) та ФОП ОСОБА_5 , укладено вказаний договір про спільну діяльність.

Згідно вказаного договору, ОСОБА_5 зобов`язаний проводити підготовку та практичне навчання на базі ТОВ «Навчальний центр «Навігатор» (далі - Автошколи), студентів для самостійного складання практичного іспиту у Сервісному центрі МВС, згідно положень РСЦ МВС «Навчальних планів та програм» з підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В».

За цим договором Автошкола за свій рахунок і своїми засобами здійснює залучення студентів та їх направлення до ФОП із метою підготовки та практичного навчання на базі Автошколи, у тому числі на навчальному автомобілі Автошколи, для самостійного складання іспиту у Сервісному Центрі МВС.

ФОП і автошкола є самостійними суб`єктами господарювання та платниками податків і окремо несуть відповідальність й ризики пов`язані зі своєю господарською діяльністю.

Також, ОСОБА_5 повинен був усвідомлювати, що відповідно до вимог статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», службовим особам юридичної особи приватного права забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Так, в липні 2023 року, але не пізніше 01.07.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_5 , який працює інструктором автошколи ТОВ «Навчальний центр «Навігатор», виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та з цією метою розробив злочинний план вчинення кримінально-протиправного діяння.

Однак, незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства, ОСОБА_5 з метою власного незаконного збагачення, вирішив вчинити дії щодо підбурення ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди адміністратору Територіального сервісного центру МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві ОСОБА_9 , за вплив на прийняття рішення такою особою з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, за наступних обставин.

Так, в листопаді 2023 року, ОСОБА_5 , розуміючи що ОСОБА_8 проходить навчання з метою подальшого складання практичного іспиту в одному із ТСЦ МВС України, запропонував останній вирішити вказане питання, шляхом впливу на прийняття вказаного рішення службовими особами Територіального сервісного центру МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві, запевнивши, що здача вказаного іспиту буде позитивною в разі надання йому, ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 450 доларів США.

Після вказаних подій, ОСОБА_8 , 02.11.2023 звернулась з відповідною заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.

В подальшому, 28.11.2023, приблизно о 15 год. 30 хв., ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 прибула до Територіального сервісного центру МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м.Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19 з метою складання практичного іспиту на право керування транспортним засобом на учбовому автомобілі Skoda Fabia, н.з. НОМЕР_1 , за участю адміністратора ТСЦ МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві ОСОБА_9 .

Цього ж дня, приблизно о 16 год. 30 хв., після позитивного складання іспиту, ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_8 , яка діяла під контролем правоохоронних органів неправомірну вигоду у сумі 450 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у підбуренні до надання неправомірної вигоди службовій особі за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до договору про спільну діяльність № 11-07/23 від 01.07.2023 між ТОВ «Навчальний центр «Навігатор»» (Код ЄДРПОУ 38946755) та ФОП ОСОБА_5 , укладено вказаний договір про спільну діяльність.

Згідно вказаного договору, ОСОБА_5 зобов`язаний проводити підготовку та практичне навчання на базі ТОВ «Навчальний центр «Навігатор» (далі - Автошколи), студентів для самостійного складання практичного іспиту у Сервісному центрі МВС, згідно положень РСЦ МВС «Навчальних планів та програм» з підготовки водіїв транспортних засобів категорії «В».

За цим договором Автошкола за свій рахунок і своїми засобами здійснює залучення студентів та їх направлення до ФОП із метою підготовки та практичного навчання на базі Автошколи, у тому числі на навчальному автомобілі Автошколи, для самостійного складання спиту у Сервісному Центрі МВС.

ФОП і автошкола є самостійними суб`єктами господарювання та платниками податків і окремо несуть відповідальність й ризики пов`язані зі своєю господарською діяльністю.

Також, ОСОБА_5 повинен був усвідомлювати, що відповідно до вимог статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», службовим особам юридичної особи приватного права забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Так, в липні 2023 року, але не пізніше 01.07.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_5 , який працює інструктором автошколи ТОВ «Навчальний центр «Навігатор»», виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та з цією метою розробив злочинний план вчинення кримінально-протиправного діяння.

Однак, незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства, ОСОБА_5 з метою власного незаконного збагачення, вирішив вчинити дії щодо підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди адміністратору Територіального сервісного центру МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві ОСОБА_11 , за вплив на прийняття рішення такою особою з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, надає таку вигоду, за наступних обставин.

Так, в липні 2023 року, ОСОБА_5 , розуміючи що ОСОБА_7 проходить навчання з метою подальшого складання практичного іспиту в одному із ТСЦ МВС України, запропонував останньому вирішити вказане питання, шляхом впливу на прийняття вказаного рішення службовими особами Територіального сервісного центру МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві, запевнивши, що здача вказаного іспиту буде позитивною в разі надання йому, ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 450 доларів США.

Після вказаних подій, ОСОБА_7 , 01.11.2023 звернувся з відповідною заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.

В подальшому, 05.12.2023, приблизно о 12 год. ОСОБА_7 за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 прибув до Територіального сервісного центру МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19 з метою складання практичного іспиту на право керування транспортним засобом на учбовому автомобілі KIA CEED, н.з. НОМЕР_2 , за участю адміністратора ТСЦ МВС № 8042 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві ОСОБА_11 .

Цього ж дня, приблизно о 14 год. після позитивного складання іспиту, ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів неправомірну вигоду у сумі 450 доларів США.

Після вказаних подій, ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у підбуренні до надання неправомірної вигоди службовій особі за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 27 частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України.

06.12.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27 частиною 1 статті 369-2 КК України.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні захисник заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та на недоведеність ризиків, вказавши що ОСОБА_5 характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки, має родину та є єдиним годувальником у сім`ї, а тому має необхідність фінансова її забезпечувати.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та зазначив, що ризики на які посилається прокурор - вважає недоведеними.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.

Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Судовим розглядом, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Долучені до клопотання докази, містять переконливі дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчому судді не надано. Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.

При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.

Дані про особу підозрюваного, який є раніше не судимий, працевлаштований, свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 , в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42023102060000256 від 01.11.2023, а саме до 03.02.2024 включно, з одночасним покладенням на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 206, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 03.02.2024 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1