Ухвала

від 14.02.2024 по справі 463/9987/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/9987/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/215/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 січня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту,

з участю: прокурора ОСОБА_6

захисника-адвоката ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

цією ухвалою застосовано допідозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. до 06.00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покладено напідозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 2799300 грн.

У разівнесення заставипокласти напідозрюваного наступніобов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вважає, що судом не враховано те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які мають високий рівень суспільної небезпеки, набули негативного суспільного резонансу, вчинені з корисливих мотивів організованою групою, при цьому останній виступає в ролі виконавця під час незаконного виділення з комунальної у приватну власність на користь зацікавлених осіб земельних ділянок.

Зазначає, що в ході судового розгляду слідчим суддею не взято до уваги ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: про можливість продовження злочинної діяльності; можливість знищити, сховати або спотворити будь-які речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в ході досудового розслідування на даний час не вилучено всіх документів; можливість переховування від органу досудового розслідування, оскільки останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також зазначає, що на даний час органом досудового розслідування встановлено ще 5-ох учасників такої групи, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_7 може негативно впливати та перешкоджати досудовому розслідуванню.

На його думку, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання вимог апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисника, які заперечили апеляційну скаргу та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З наданих матеріалів вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені провадженні № 62023140120000216 від 27.04.2023 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

30 січня 2024 року в порядку ст. 135 КПК України ОСОБА_7 обґрунтовано повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого та застосовуючи до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено обставини недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали колегією суддів встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вищезазначених вимог кримінального процесуального закону та Конвенції, належним чином встановив наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, зважив вагомість доказів, долучених до матеріалів кримінального провадження, оцінив заявлені у клопотанні слідчого ризики та з врахуванням даних щодо особи підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні підозрюваного є малолітні діти, позитивно характеризується за місцем проживання, висловлив бажання співпрацювати із слідством, дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на останнього певних процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене,слідчий суддя згідно з вимогами ч.4 ст.194 КПК України дійшов правильного висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, який буде необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, та обґрунтовано визначив таким запобіжним заходом домашній арешт.

На думку колегії суддів, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушення не можуть бути єдиними підставами для застосування відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, а оцінюватись в сукупності також повинні обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, матеріали, які характеризують особу підозрюваного та його поведінка після вчиненого кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, відповідає вимогам кримінального процесуального закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання на цьому етапі досудового розслідування підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу, а саме у виді тримання під вартою колегія суддів не вбачає.

К еруючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 31 січня 2024 року,якою до підозрюваногоОСОБА_7 застосовано запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді