Рішення

від 09.02.2024 по справі 260/9352/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/9352/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.

при секретарі судових засідань Куля Т.Т.,

та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:

прокурора Романа М.С.

представник позивача та представника відповідача - не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. А. Літуна, буд. 15, м. Мукачево, Закарпатська область, 89603) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 38629032) до Мукачівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (вул. Свалявська, буд. 2а, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03967642) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 лютого 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 14 лютого 2024 року.

Мукачівська окружна прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивачі) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (далі - відповідач), якою просить:

1) прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

2) визнати протиправною бездіяльність Мукачівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих в частині невжиття заходів щодо приведення у стан готовності до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 24457, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Свалявська, буд. 2;

3) зобов`язати Мукачівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (вул. Свалявська, буд. 2а, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03967642) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту протирадіаційного укриття № 24457, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Свалявська, буд. 2, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018;

4) про час та місце розгляду справи повідомити сторони та Закарпатську обласну прокуратуру для забезпечення участі в суді (а.с.1-17).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ознайомившись з інформацією, яка отримана від Неліпинської сільської ради від 18.08.2022 року встановлено, що Неліпинською сільською радою, як власником та вищим органом управління закладів культури протягом тривалого часу не вжито жодних заходів щодо ініціювання оформлення правовстановлюючих документів на будівлю будинку культури села Неліпино, що створює передумови для зловживань при розпорядженні відповідними об`єктами і ризики для нормального функціонування закладу культури та розвитку культурного дозвілля жителів села, а також може привести до негативних наслідків, таких як руйнування будівлі та/або незаконне відчуження нерухомого майна. Вказане свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування. У зв`язку з чим позивач з даним позовом і звернувся до суду.

30 жовтня 2023 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.60, 61).

Відповідач станом на день розгляду даної справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позові та просив суд такий задовольнити.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до пункту 1 частини першої та третьої статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану Мукачівською окружною прокуратурою здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розташованих та території Мукачівської отг.

Прокуратурою встановлено, що на території вказаної територіальної громади знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 24457 (далі - ПРУ № 24457) за адресою: вул. Свалявська, 2, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, яка в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є обмежено готовою до використання за призначенням, через те, що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту балансоутримувачем вищезазначеного ПРУ є Мукачівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (далі - Мукачівське УВП УТОС), та є обмежено готовим для експлуатації за призначенням.

Протирадіаційне укриття № 24457 загальною площею 576 м.кв.

Вищезазначена споруда може вмістити 550 осіб у разі необхідності.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2022 року комісією у складі головного спеціаліста відділу з питань надзвичайних ситуацій мобілізації та оборонної роботи Мукачівської міської ради Яцків В.В., начальника відділу цивільного захисту Мукачівського РУ ГУ ДСПС України у Закарпатській області Щербана В.М., проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 24457. За результатами оцінки складено акт, згідно з яким протирадіаційне укриття визначене як обмежено готове до використання за призначенням (а.с.27-29).

Відповідачем акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту не оскаржувався.

Слід відмітити, що балансоутримувач обізнаний про те, що ПРУ перебуває у стані обмеженої готовності та потребує усунення недоліків, які зафіксовано в акті оцінки стану готовності, однак, питання приведення протирадіаційного укриття балансоутримувачем - Мукачівським УВП УТОС не вирішено до цього часу.

Після початку 24 лютого 2022 року повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.

Зокрема, актом оціни стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 11 жовтня 2022 року встановлено відсутність систем опалення, водопостачання, систем зв`язку та оповіщення, а також дизельна електростанція приміщення.

Перевіркою протипожежного стану встановлено відсутність автоматичної системи пожежогасіння та сигналізації. Укриття не укомплектовано первинними засобами пожежогасіння, відсутня схема евакуації, укриття не забезпечено вимірювальними пристроями.

Таким чином, з урахуванням наведених порушень, в ході здійснення оцінки стану готовності захисної споруди до використання, актом встановлено та підтверджено обмежену готовність до експлуатації зазначеної захисної споруди з обліковим номером № 24457, запропоновано проведення її ремонту.

З 11 жовтня 2022 року і до цього часу зазначені в акті порушення не усунуто, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних і достатніх заходів балансоутримувачем - Мукачівським УВП УТОС з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан готовності.

Така тривала бездіяльність є порушенням статті 19 Кодексу цивільного захисту України та наказу Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», яким затверджено вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.

Наведене свідчить про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Суд наголошує, що на фоні військової агресії з боку російської федерації, в умовах воєнного стану питання належного утримання, використання та функціонування захисних споруд цивільного захисту населення постало досить актуально.

Окрім того, розпорядженням від 26.01.2015р. № 47-р Кабінетом Міністрів України на територіях Донецької та Луганської областей запроваджено режим надзвичайної ситуації, а на всій території України - режим підвищеної готовності, згідно Кодексу цивільного захисту України. Вказаним розпорядженням Урядом із 2015 року фактично розпочато етап активної підготовки до захисту населення в разі можливої військової агресії.

Протирадіаційне укриття в Мукачівському УВП УТОС при необхідності, а саме: внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатне розмістити працівників в кількості 550 осіб.

Зазначені порушення є підставою для зобов`язання Мукачівським УВП УТОС вжити відповідних заходів задля приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 24457 у стан готовності, тобто у використання за призначенням.

Подання даної позовної заяви було спрямоване Мукачівською окружною прокуратурою на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, на забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі активних військових дій на території Мукачівської ОТГ.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022 на території України з 24.02.2022р. на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 18.08.2023р. строком на 90 діб на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022р. № 133/2022, від 18.04.2022р. № 259/2022, від 17.05.2022р. № 341/2022, від 12.08.2022р. № 573/2022, від 07.11.2022р. № 757/2022, від 06.02.2023р. № 58/2023, від 01.05.2023р. № 254/2023, від 26.07.2023р. № 451/2023.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Згідно п. 2 частини першої статті 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно частини п`ятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 138 (надалі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально- технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною першою статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно п. 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018р. № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимоги).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ГІРУ (п. 6 Розділу VIII Вимоги).

Відповідно підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно- герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 138.

Невжиття заходів з метою приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 24457 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людей.

Аналогічних правових позицій за позовами прокурора притримується Верховний Суд у справі № 826/12192/16 - постанова від 03.10.2018 та у справі № 820/5164/15 - постанова від 25.07.2019.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 820/4717/16 - постанова від 15.09.2019 (тотожні правовідносини) дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Пунктом 3 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Важливим для застосування даної конституційної норми є саме поняття «інтерес держави».

У постанові Верховного Суду у справі № 910/11919/17 від 17.10.2018 зазначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява №42454/02, пункт 35) Європейський суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян, які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли погрібно захистити інтереси держави».

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або його відсутність.

Тому, Верховний Суд у постанові від 25.06.2021 у справі № 420/26/20 вказав, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (ст. 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Водночас, чинним законодавством не визначено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлено оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво інтересів держави в суді є можливим та необхідним.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Існування інтересу й необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету.

Спір у даній справі стосується бездіяльності відповідача, на балансі якого перебуває захисна споруда цивільного захисту та яка упродовж тривалого проміжку часу обмежено готова до використання за призначенням, що призводить до загрози життю та здоров`я населення, так як на даний час на території України проходять бойові дії та наносяться ракетні удари по різним об`єктам, які знаходяться на її території.

В умовах воєнного стану, неготовність до використання захисної споруди цивільного захисту є надзвичайно важливим виключним випадком та за таких обставин прокурор, виконуючи свої конституційні функції, зобов`язаний стати на захист інтересів держави та, насамперед, на захист життя і здоров`я людей, для збереження яких і створюються такі захисні споруди.

Так, згідно з положеннями частини шістнадцятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України у разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повніші приводитись у готовність до прийому населення у термін. що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням (статтю 32 Кодексу доповнено частиною 16 згідно із Законом № 2486-IX від 29.07.2022).

При цьому контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об`єктів до використання за призначенням забезпечує саме центральний орган виконавчої влади. що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (Частина 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2228-ІХ від 21.04.2022; в редакції Закону № 2486-ІХ від 29.07.2022).

Аналогічна норма про повноваження саме ДСНС на здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням міститься у п. 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138.

Ретроспективний аналіз законодавства у сфері цивільного захисту, що регулює даний вид правовідносин, засвідчує, що Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2022 № 2228-ІХ (набрав чинності 16.06.2022), якою визначено оновлений перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та його територіальних органів.

Одночасно цим же Законом положення ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, якою раніше регулювались повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснював державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, виключені з цього Кодексу.

У подальшому, Законом України № 2655-ІХ від 06.10.2022р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» (набрав чинності 29.10.2022р.), до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України внесено зміни й передбачено, зокрема, право центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та його територіальних органів, у т.ч. ГУ ДСНС України у Закарпатській області, звертатися до адміністративного суду з інших підстав, визначених законом.

Тобто, законодавцем розширено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо звернення до адміністративного суду та закріплено, окрім чітко визначених в п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України підстав та способів захисту, право на звернення з позовами з інших підстав, із використанням всього можливого арсеналу способів такого захисту.

При цьому, право на звернення до суду центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, зокрема, передбачено ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», якщо це необхідно для належного здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з обранням на власний розсуд належного та ефективного способу захисту порушених прав та інтересів держави.

Обраний прокурором спосіб захисту права у даній справі спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей, на спонукання відповідача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо утримання захисних споруд цивільного захисту в належному стані.

Як зазначалося, згідно Положення про єдину державну систему цивільного захисту, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014р. № 11, безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту здійснює ДСНС (п. 5).

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який, у тому числі, реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 12 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017р. № 138, контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно пункту 16 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту формує та реалізує заходи державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до пп. 42 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015р. № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

Отже, органи ДСНС здійснюють контроль за готовністю захисних споруд до використання за призначенням, тому саме в інтересах ГУ ДСНС у Закарпатській області прокуратура звертається із даним позовом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022р. № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором скеровувався лист на адресу ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Закарпатській області, в якому повідомлялося про невиконання балансоутримувачем вимог частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017р. № 138, яке виявилося у не приведенні захисної споруди № 24457 у стан готовності після початку бойових дій, що свідчить про порушення інтересів держави.

ГУ ДСНС у Закарпатській області повідомлено про те, що розгляд листа окружної прокуратури доручено розглянути Мукачівського РУ ГУ ДСНС України у Закарпатській області.

Листами Мукачівського РУ ГУ ДСНС України у Закарпатській області № 52 26-01 01-1004/52 26-02 від 01.08.2023, № 52 26 01-1147/52 26-02 від 01.09.2023 повідомлено, що 01.10.202, 04.10.2021, 11.10.2022 проведені комісійні обстеження ПРУ № 24457. Згідно Актів оцінки готовності таке визнане обмежено готовим та повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) так як результат відсутні законні підстави щодо вжиття Мукачівським РУ ГУ ДСНС України у Закарпатській області заходів реагування, які б зобов`язували балансоутримувачів привести в готовність до використання за призначенням захисні споруди цивільного захисту.

Листом Мукачівської міської ради № 3421/01-32/10052/42-23 від 10.08.2023р. повідомлено, що балансоутримувачем ПРУ№ 24457 є Мукачівський УВП У ГОС.

У свою чергу Мукачівським УВП УТОС проігноровано листа Окружної прокуратури, щодо їх позиції стосовно готовності до використання ПРУ № 24457 балансоутримувачем якого вони є.

Згідно частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Обов`язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства передбачений ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 15 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію з приводу того, що положеннями нормативно-правових актів, які стосуються діяльності центральних органів виконавчої влади, не можуть бути визначені конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутись до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпечення здійснення судового захисту інтересів держави (постанови Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 25.02.2021 у справі № 912/9/20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду належного суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, на даний час відповідачем не забезпечено готовності до використання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 24457, а ГУ ДСНС у Закарпатській області впродовж тривалого часу не вживає дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на бездіяльність даного органу.

Враховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності позивача про наявні порушення інтересів держави, а також беручи до уваги характер наданих на запити прокуратури відповідей, наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Разом із цим, слід зазначити, що ГУ ДСНС у Закарпатській області як спеціально уповноваженим державою органом на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, упродовж тривалого часу, в тому числі з часу запровадження воєнного стану на території України, не вжито відповідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності вказане вище протирадіаційне укриття, що знаходиться на території ради.

Варто зазначити, що Верховний Суд у постанові від 19.06.2018р. у справі № 464/2638/17 вказав, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження них дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Таким чином, на дату звернення прокурора до суду з позовом у даному випадку не припинили існувати підстави для звернення до суду.

Разом із цим, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою на адресу ГУ ДСНС України у Закарпатській області надіслано повідомлення про намір звернення прокуратури до суду із даним позовом.

Звернення прокурора до суду з даним позовом в умовах воєнного стану залишається єдиним ефективним та дієвим способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Частиною першою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Мукачівської окружної прокуратури в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на вищенаведене положення ч.2 ст.139 КАС України судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Мукачівської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. А. Літуна, буд. 15, м. Мукачево, Закарпатська область, 89603) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 38629032) до Мукачівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (вул. Свалявська, буд. 2а, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03967642) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Мукачівського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих в частині невжиття заходів щодо приведення у стан готовності до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 24457, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Свалявська, буд. 2.

3. Зобов`язати Мукачівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (вул. Свалявська, буд. 2а, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 03967642) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту протирадіаційного укриття № 24457, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, вул. Свалявська, буд. 2, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець