Рішення

від 15.02.2024 по справі 280/10685/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року Справа № 280/10685/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» (далі ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 494899,06 грн. за період з березня 2022 року до жовтня 2023 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та вказує, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2 колишнім працівникам ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за період з березня 2022 року до жовтня 2023 року включно, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 494899,06 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Ухвалою судді від 25.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 08.01.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» надіслав відзив, у якому вказує, що позивач пропустив строк (по більшій частині позовних вимог) звернення до суду, передбачений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, тому підлягає залишенню без розгляду позов в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період березень 2022 року серпень 2023 року на суму 456173,14 грн. При цьому, на думку відповідача, положення ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не є застосовними до спірних правовідносин у даній справі, оскільки спірна сума позовних вимог не становить суму недоїмки відповідача з сплати страхових внесків відповідно до цього Закону. Крім того, наголошує, що предметом доказування у цій справі є підтвердження правомірності включення до розрахунків сум витрат за спірний період у заявленому розмірі 494899,06 грн., разом з тим, позивачем не надано доказів фактичного понесення ним витрат зі сплати (доставки) призначених на пільгових умовах пенсій їх отримувачам згідно з наданими Розрахунками. Надані розрахунки суми фактичних витрат не є доказами фактичної виплати пільгових пенсій. Жодних доказів правомірності, правильності сформованих позивачем Розрахунків суми фактичних витрат в розрізі кожного пенсіонера до суду не надано. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач достеменно обізнаний про те, що у відповідача за законом не має доступу до відомостей та документів (інформації, що містять персональні дані фізичних осіб), на підставі яких позивач формує Розрахунки суми фактичних витрат, а тому відповідач об`єктивно позбавлений можливості самостійно перевірити правильність, обґрунтованість надісланих органом ПФУ розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, сформованих органом ПФУ та встановити їх правильність чи виявити помилки, підготувати та надати власний контррозрахунок сум фактичних витрат. Крім того, стверджує, що відповідач повідомляв позивача про відсутність у нього первинних документів, через те, що первісно підприємство відповідача до листопада 2022 року було зареєстровано в Донецькій області, Волноваський район, с. Мирне, Каранський кар`єр, що з 26.02.2022 є окупованою територією, та підприємство втратило контроль над документацією (копія листа додається). Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України. Джерелом інформації для заповнення зазначених відомостей є пенсійна справа конкретного пенсіонера. Зауважує, що позивач як суб`єкт владних повноважень повинен довести в суді правомірність своїх вимог до Відповідача, підтвердити законність втручання у право на мирне володіння відповідачем своїм майном (коштами), а відповідач, у свою чергу, має право пересвідчитись у правомірності, правильності, достовірності та відповідно законності заявлених до нього вимог по сплаті загальнодержавного обов`язкового збору, що розрахований Позивачем як сума фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій. Проте, матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджують правомірність сформованих позивачем розрахунків. До того ж, наголошує, що всупереч законодавчим нормам позивач обґрунтовує свої позовні вимоги саме на підставі місячних розрахунків, а не річного, як це передбачає Інструкція № 21-1. Тобто позивач, не дотримуються приписів Інструкції № 21-1, діючи виключно за своєю ініціативою, визначає суми відшкодування на підставі місячних розрахунків, що жодним нормативним актом не визначено, а відтак такі дії позивача як суб`єкта владних повноважень в силу дії імперативної норми ч.2 ст. 19 Конституції України не можуть визнаватися законними, а тому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У свою чергу, 18.01.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» надав до суду відповідь на відзив, в якій щодо строку на звернення до суду позивача підкреслює, що в постановах Верховного Суду України від 25.11.2015 по справі №803/2199/14, від 20.03.2018 по справі №804/18891/14, від 26.06.2018 по справі №804/8277/14 встановлено, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується). Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), не застосовуються. Щодо надсилання Розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, на адресу відповідача пояснює, що до березня 2023 року відповідач перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Так, листом від 21.11.2022 №0500-0609-9/69255 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було передано 10.11.2022 залишки облікових показників та прийнято позивачем 02.03.2023, про що складено Акт прийому-передачі облікових показників ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ». Зміна обліку відбулась у зв`язку зі зміною місця знаходження Відповідача (у листопаді 2022 року). Вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (органом, де відповідач перебував на обліку в січні 2023 року) було сформовано Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з січня 2023 року від 16.01.2023 №1543/Р (щорічний розрахунок на 2023 рік), а листом позивача від 11.04.2023 №0800-0605-8/21056 було відправлено поштою відповідачу Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в тому числі за січень 2023 року (щорічний розрахунок на 2023 рік). У вищевказаному розрахунку (додаток 6 Інструкції №21-1) чітко зазначені графи, в яких зазначалась вся актуальна та необхідна інформація станом на січень 2023 року. Зауважує, що жоден із Розрахунків, що були відправлені позивачем, не був оскаржений відповідачем. Позивач виконав свої обов`язки щодо виплати пенсій за віком, призначеної на пільгових умовах, працівникам відповідача. Також зазначає, що щодо підтвердження факту перерахування позивачем та отримання працівниками відповідача пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, до суду були надані довідки по кожному пенсіонеру за необхідний період. На підставі вищевикладеного, вважає, що позовні вимови є обґрунтованими та підтвердженими, у зв`язку із чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» (код ЄДРПОУ 30556292) є юридичною особою, яка зареєстрована 01.10.1999 та 28.01.2005 до Реєстру внесений запис № 12661200000004257 про підприємство. Видами діяльності відповідача є: 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідач відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що до березня 2023 року відповідач перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Так, листом від 21.11.2022 №0500-0609-9/69255 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було передано 10.11.2022 залишки облікових показників та прийнято позивачем 02.03.2023, про що складено Акт прийому-передачі облікових показників ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ». Зміна обліку відбулась у зв`язку зі зміною місця знаходження Відповідача (у листопаді 2022 року).

На підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» колишнім працівникам ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 призначена та виплачується пільгова пенсія.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (органом, де відповідач перебував на обліку до березня 2023 року) було сформовано Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з березня 2022 року по жовтень 2022 року були надіслані на адресу підприємства та вручені поштою його уповноваженому представнику під підпис 09.12.2022.

У подальшому, ГУ ПФУ в Запорізькій області було відправлено на адресу відповідача Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в тому числі з листопада 2022 року та за січень 2023 року (щорічний розрахунок на 2023 рік). Проте, кореспонденція була повернута на адресу позивача без вручення адресату.

Сума на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» за період з березня 2022 року до жовтня 2023 року включно сплачена не була, що саме відповідачем не заперечено.

Загальна сума заборгованості ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за спірний період по колишнім працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 становить 494899,06 грн., про що свідчить розрахунок до позовної заяви.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгових пенсій за період з березня 2022 року до жовтня 2023 року включно за Списком №2 згаданим вище колишнім працівникам відповідача підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розмір призначеної і фактично отриманої ними пенсії, наданою позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному Фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку - підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини 2 статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б -"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону № 1058-IV.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1), регламентує процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 указаної Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники-роботодавці, а саме - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно з п. 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV - особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Пунктом 6.2 Інструкції №21-1 передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За правилами п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам. (п. 6.5 Інструкції №21-1).

При цьому, приписами п. 6.7 Інструкції №21-1 закріплено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду. У свою чергу відповідач - підприємство, зобов`язане здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. При цьому, матеріали справи не свідчать про те, що відповідач має пільги щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Пенсії, призначені його колишнім працівникам, фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та підлягають відшкодуванню підприємством.

ГУ ПФУ в Запорізькій області на адресу відповідача направлялися Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказані розрахунки складені з дотриманням всіх необхідних вимог Інструкції №21-1.

З урахуванням наведених норм суд вважає, що ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» має законодавчо визначений обов`язок відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що саме відповідачем не заперечено.

При цьому, оскільки розрахунки та рішення про призначення колишнім працівникам ТОВ «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» пенсій підприємством не оскаржені, то це свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Наведений висновок щодо застосування згаданих правових норм викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.10.2023 у справі № 804/75/18, від 18.01.2023 у справі №826/8883/17, від 26.10.2022 у справі №812/1231/17, від 14.09.2022 у справі №817/1943/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи відповідача про те, що позивачем до повідомлень про суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за спірний період не було надано розрахунків, на підставі яких можна зробити висновок про достовірність обчислення розміру пільгових пенсій виходячи з фактичних заробітків, стажу роботи та кваліфікації працівників, суд вважає помилковим, оскільки дослідження цих обставин не належить до предмету доказування у цій справі. Таку ж позицію у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у вже згаданій вище постанові від 16.10.2023 у справі №804/75/18.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/18421/19 зазначав, що підставою для відшкодування підприємством органам пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Тобто, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості.

Водночас, це стягнення не є безумовним, якщо органом пенсійного фонду допущено помилки в проведенні обрахунку або включено будь-які додаткові суми до стягнення.

Указана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.11.2023 у справі № 818/763/18.

Разом з тим, на відміну від обставин справи №818/763/18, у даній справі відповідачем не наводяться конкретні докази чи посилання не допущення позивачем помилок при проведенні обрахунку належної до стягнення суми. У свою чергу, як було зазначено вище, направлення страхувальнику будь-яких інших документів, ніж розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV (згідно з додатком 6 у спірному випадку), вимоги Інструкції №21-1 не містять.

З приводу аргументів відповідача про те, що ГУ ПФУ в Запорізькій області пропущений встановлений ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду із цим позовом в частині, що стосується періоду з березня 2022 року до серпень 2023 року включно, адже за практикою Верховного Суду відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

У постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 804/18891/14, від 26.06.2018 у справі № 804/8277/14 сформульовано правовий висновок щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, відповідно до якого у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону.

Водночас, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), не застосовуються.

У постанові від 01.12.2021 у справі № 140/1205/19 Верховний Суд зазначив про відсутність необхідності відступати від вказаного висновку, додавши, що у такому випадку термін «недоїмка» вжито в широкому розумінні заборгованості. Тобто, в розумінні суми фінансових зобов`язань (грошових боргів), що підлягає погашенню, поверненню в певний термін.

Таким чином, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, строки звернення до суду, визначені положеннями КАС України - не застосовуються.

Така правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 460/3113/18.

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача перед ГУ ПФУ в Запорізькій області за період з березня 2022 року до жовтня 2023 року включно по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій становить 494899,06 грн.

Суд зауважує, що відповідач не надав доказів погашення вказаної заборгованості.

Виходячи з того, що відповідач не виконав покладений на нього обов`язок щодо внесення до 25-го числа до Пенсійного фонду зазначеної в розрахунках місячної суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, то суд вважає, що існують достатні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 494899,06 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з березня 2022 року до жовтня 2023 року включно.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 5, код ЄДРПОУ 30556292) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по Списку №2 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ДОНБАСУ» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (р/р НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код отримувача 20490012) суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за Списком №2) працівникам відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за період з березня 2022 року до жовтня 2023 року включно у розмірі 494899,06 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак